В Україні збільшується кількість пенсіонерів, проте проблема в тому, що дедалі менше дорослих можуть їх утримувати. Через старіння нації через 30 років третина українців не зможуть отримувати пенсію.

Про це пише 24 канали.

Ситуація із демографією показує, що нинішня солідарна пенсійна система більше не працює.

Щоб вирішити це питання, уряд пропонує запровадити додатково накопичувальну систему пенсій. Втім, і з нею можуть виникнути проблеми.

Новий законопроект про накопичувальну систему

Видання Forbes повідомило, що близько 40% видатків ПФУ фінансується за рахунок трансферу з державного бюджету. Тобто солідарна пенсійна система де-факто банкрут.

Офіційно зайнятих українців у країні налічується менше ніж 13 мільйонів. При цьому 2,7 із них – особи пенсійного віку. Це означає, що цій кількості громадян доводиться утримувати понад 11 мільйонів пенсіонерів, 6,3 мільйона дітей до 14 років, 2,2 мільйона учнів та студентів, 1,7 мільйона безробітних та близько 1 мільйона непрацюючих людей з інвалідністю.

Накопичувальна пенсія в Україні
Накопичувальна пенсія в Україні

Вирішити це питання пробують новим законопроектом. №9212 , який передбачає запуск накопичувальної пенсійної системи вже цього року.

Її вартість реформи оцінюється у 30,8 мільярда гривень за перший рік впровадження:

  • Перша половина суми – це компенсація фондам загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування втрат від недонадходжень ЄСВ,
  • Друга – сплата додаткового накопичувального внеску із коштів держбюджету на користь учасників системи.

Основні положення

Відповідно до законопроекту, всі категорії працівників до досягнення 55 років обов'язково братимуть участь у системі накопичувального забезпечення, а от для фізосіб-підприємців та самозайнятих це буде добровільно.

У разі передчасної смерті особи, її накопичення переходитимуть у спадок.

Сама система накопичення працюватиме у комбінованому варіанті. Це означає, що до 2026 року внески акумулюватимуться Пенсійним фондом. З 2026 року громадяни матимуть змогу обрати для себе будь-який авторизований недержавний пенсійний фонд, куди сплачуватимуть внески.

Накопичувальна пенсія
Накопительная пенсия

Популярні новини зараз

Українцям пояснили, чому частина стажу не враховується при розрахунку пенсії

Українці можуть докупити страховий стаж для пенсії: ПФУ підказав, як це зробити

Сезон полуниці: чого очікувати від цін на ягоду

АЗС встановили нові ціни на бензин, дизель та автогаз на початок тижня

Показати ще

Починаючи з 2023 року з 22% ЄСВ роботодавці сплачуватимуть 1% у пенсійні накопичення. І ще 1% сплачуватиме держава. 2024 року внески становитимуть уже 1,5%, з 2025 року — 2%. Крім того, за бажанням працівника розмір його самостійних внесків може бути збільшений.

Накопичувальна система не стане основою

Експерти вважають, що насправді накопичувальна система стане лише допоміжною для основної солідарної системи.

Українське чинне законодавство передбачає 3-рівневий рівень пенсійного страхування:

  • Перший базовий рівень – це солідарна система. Вона зараз є і поки що залишатиметься надалі;
  • Другий рівень - обов'язкове накопичувальне пенсійне страхування, так звана накопичувальна система;
  • Третій рівень – добровільне пенсійне страхування.

Зараз у нас лише перший та третій рівні. Другий через нинішні обставини не було введено.

Головні ризики накопичувальної системи

Зазначимо, що у Польщі, Угорщині та Чехії запровадження накопичувальної пенсійної системи зазнало краху, хоча вони перебували в більш сприятливих умовах, ніж Україна.

Головними ризиками є те, що в останньому поданому законопроекті без відповіді залишається питання про гарантію збереження пенсійних накопичень та ефективність інвестування цих пенсійних коштів.

Накопительная пенсия в Украине
Накопительная пенсия в Украине

Фондовий ринок України начебто і є, але насправді ні, бо він не працює належним чином. Отже, багато іноземних інвестицій проходять повз нашу економіку.

Однак у Пенсійному фонді ще раніше пояснювали, що накопичені кошти відразу вкладатимуться у надійні інструменти. Це державні цінні папери, включаючи цільові на реалізацію довгострокових проектів, муніципальні цінні папери, акції та облігації підприємств, депозити у надійних банках, банківські метали, нерухомість, земля тощо.

Колишня міністр соціальної політики Марина Лазебна до повномасштабного вторгнення пояснювала , що під час інвестування закон України зобов'язує розкладати пенсійні накопичення "за різними кошиками". Відповідно активи, в які інвестуються пенсійні накопичення, можуть бути як гривневими, так і валютними. Це має убезпечити їх від курсових коливань. Також від інфляції та знецінення гривні.

Крім того, розмір адміністративних витрат не повинен бути надто високим. Візьмемо такі країни, як Чилі та Аргентина. У них адміністративні витрати становили по 7–9%. Зрештою люди отримали копійки. Тобто Україні потрібно зробити так, щоб ці витрати не перевищували хоч би 1–1,5% від загальної суми.