Стандарт CRS: депутати відкрили Податковий доступ до рахунків українців за кордоном

Верховна Рада ухвалила впровадження європейських стандартів податкової звітності – так званий стандарт CRS.

Це відкриває нові можливості для Державної податкової служби щодо відстеження податкових ухилянтів та бенефіціарів контрольованих іноземних компаній.

У рамках CRS розкривається така інформація:

докладні дані про власника рахунку (починаючи з ПІБ та закінчуючи адресою проживання);
держава, у якій власник рахунку є податковим резидентом;
дані про фінансову установу (або про кілька фінустанов), де відкриті рахунки;
баланс рахунку/рахунків та дохід, отриманий від фінансових активів (пасивних інвестицій).

EOIR – обмін інформацією на запит податкової. Це специфічні дані, яких немає у звітах стандарту CRS, але ДПС зможе отримувати те, що їй необхідно, надіславши окремий запит. До відомостей у рамках EOIR, як правило, належать дані про бізнес-діяльність українських резидентів. Наприклад, чи є громадянин України кінцевим власником контрольованої іноземної компанії, чи керує він трастом, зареєстрованим в іншій країні, тощо.

Законопроєкт №8131, за який проголосували депутата, передбачає:

1. Усі банківські та небанківські структури України наділяються статусом фінансового агента, і відтепер вони не лише акумулюватимуть дані про рахунки своїх іноземних клієнтів, а й передаватимуть їх до податкових органів. Щоправда, уточнимо, що ті дані, які підлягають обміну в рамках стандарту CRS, стосуються обмеженого кола осіб. А саме:

власником рахунку є фізична особа-нерезидент або її партнерство;
власником рахунку є юридична особа-нерезидент чи постійне представництво нерезидента;
власником фінансового рахунку є будь-яка юридична особа, яка не є фінансовим агентом чи кінцевим бенефіціарним власником (контролером) нерезидента.

2. Фінансові агенти здійснюватимуть комплексну перевірку (due diligence) рахунків та, відповідно, передаватимуть отриману від клієнтів інформацію до податкової. Примітно те, що під CRS потрапляє навіть та особа, яка звертається за наданням послуг (але не факт, що вона отримає ці послуги). Скажімо, прийшов клієнт у банк відкривати рахунок, але йому з якихось причин відмовили. Проте в банку вже залишилася деяка інформація (про місце роботи, про джерела доходу тощо). І ця інформація стане надбанням ДПС.

3. Податкова проводитиме камеральну (дистанційну) перевірку даних про рахунки, які їй передають фінансові агенти. На перевірку відводиться до 30 днів із моменту, коли ДПС отримує на руки чергову порцію інформації. Фінансові агенти будуть зобов'язані зберігати документацію, пов'язану з CRS, щонайменше п'ять років.

4. За невиконання вимог щодо обміну інформацією фінансових агентів штрафуватимуть. Штраф для фінансового агента становитиме 100 мінімальних зарплат (670 000 грн). При цьому банк чи страхова компанія, навіть сплативши штраф, не звільняються від обов'язку передати податкову інформацію про рахунки.

5. Санкції будуть застосовуватись і до власників рахунків за подання недостовірних відомостей. Розмір штрафу такий самий, як і для фінансових агентів – 100 мінімалок, або 670 000 грн. Знову ж таки, після сплати штрафу платнику податків все одно доведеться повідомити коректну інформацію про себе та свої рахунки.

6. Фінансові агенти будуть змушені надавати дані не лише в автоматичному режимі, а й на запит ДПС. Тобто це додаткова інформація, яку запитує податкова та яка не виходить за межі стандарту CRS. Ба більше, подібні дані ДПС може запросити і безпосередньо у платника податків.

7. Юридичні особи, які є іноземними компаніями з місцем ефективного управління в Україні, та нерезиденти, які ведуть в Україні діяльність через постійні представництва (включаючи партнерства), зберігатимуть первинну документацію п'ять років (було три роки). Це необхідно для цілей обміну інформацією на запит (EOIR).

8. КІК та постійні представництва нерезидентів будуть зобов'язані розкривати державним реєстраторам всю структуру власності, як це роблять українські компанії. Щоправда, за умов воєнного стану розкриття подібної інформації тимчасово заморожене. Але після скасування воєнного стану протягом трьох місяців увесь бізнес буде змушений оприлюднити своїх бенефіціарів.

Джерело: Mind