WebMoney в Украине: быть или не быть?

С легкой руки Министерства доходов и сборов 2,5 млн. украинцев, пользующихся платежной системой WebMoney потеряли возможность пользоваться удобным сервисом. Почему это произошло и, самое главное, каковы перспективы разрешения конфликтной ситуации говорили участники круглого стола “Электронные деньги. Какое их будущее в Украине?”. Предоставляем вам полную стенограмму дискуссии.

А.Дубинский. – Сегодня мы пригласили вас поговорить на актуальную в последнее время тему “Электронные деньги. Какое их будущее в Украине?”, ставшую серьезным поводом для экспертов и участников рынка ломать копья вокруг того, каким образом развивать систему электронных денег в Украине, несмотря на то, что Закон о платежных системах вступил в силу почти 10 месяцев назад и правила игры на этом рынке уже давно определены. Все равно остается много вопросов как у участников рынка, так и у потребителей услуги электронных денег, по поводу того, какими системами пользоваться; как они будут регулироваться дальше; какие риски они несут и как обеспечить расчеты внутри этих систем.

Вопросы для обсуждения:
1.    Легальные и нелегальные электронные деньги : кто имеет право работать на рынке?
2.    Регулирование рынка электронных денег:- как обеспечить прозрачность и безопасность потребителей этой услуги?
В обсуждении принимают участие: Наталья Лапко, директор департамента платежных систем НБУ;  Елена Махаева, начальник управления надзора (оверсайта) за платежными системами и системами расчетов Национального банка Украины; Антон Тютюн, заместитель главы правления АТ “Ощадбанк”;
Василий Поезд, начальник подразделения противодействию налоговым преступлениям с использованием новейших технологий Главного оперативного управления Министерства доходов и сборов Украины;
Татьяна Попова, глава правления Интернет-ассоциации Украины;
Иван Петухов, вице-президент УСПП по вопросам информационных технологий; Алексей Титов, эксперт-консультант WebMoney; Александр Тютюн, генеральный директор платежной системы GlobalMoney; Михаил Мирошниченко, директор по вопросам стратегии и управления проектами Фидобанка; Тарас Крышталь, директор MoneXу ; Анатолий Заика, независимый финансовый эксперт; Александр Охрименко, экономический эксперт. Мероприятие традиционно проводится при поддержке проекта USAID “Развитие финансового сектора” FINREP и информационной поддержке еженедельника «Зеркало недели. Украина».

Г-жа Лапко, по различным оценкам, ежегодный оборот электронных денег в Украине колеблется в объеме 2―8 млрд грн. Разброс очень большой, и понимания о суммах операций нет ни у регулятора, ни у участников рынка. Налоговая служба давала оценку, что объемы таких расчетов по итогам 2014 г. превысит 15 млрд. У Национального банка есть только официальная статистика, свидетельствующая о том, что объем расчетов между лицензированными торговцами с пользователями систем электронных денег составляет около 511 млн грн. Это суммы, которая задекларированы для последующей уплаты налогов и финансовой отчетности. Весьма малая часть по отношению к тому, какие обороты находятся в системах. А в чем гарантируются деньги, которые находятся в этих системах? Кто гарантирует эти деньги для участников этих систем? И как происходит надзор за этими системами? Вопрос для самих систем: как этот рынок будет развиваться дальше; какие основные препятствия сейчас существуют для развития этого рынка и что в регулировании является стимулирующим, а что дестимулирующим фактором ? Насколько он важен для обеспечения такой финансовой части системы, как электронные деньги?

Н.Лапко. – Як говориться у відомому мультфільмі «Як корабель назвеш, так на ньому і попливеш». Що ми називаємо електронними грішми? Безготівкові розрахунки, пов’язані з грішми в записі. Це гроші на рахунках, гроші на кореспондентських рахунках в банках, гроші на внутрішніх банківських рахунках. І, власне, як хто з учасників ринку себе позиціонує по відношенню до цих грошей в записах. Директорія Центрального європейського банку каже, що науково-технічний прогрес розвивається настільки швидко, що зарегулювати все наперед, на жаль, неможливо. Тому є рекомендації, щоб регулювати крупноблочно, щоб можна було відкоригувати під час розвитку. Коли 10 років назад в Національному банку ми провели перший круглий стіл із питань електронних грошей, то нас не розуміли навіть наші колеги — чим це відрізняється від грошей на рахунках. І на кореспондентських рахунках в записах гроші з’явилися не так давно, і через років 10 після того з’явилося поняття електронних грошей. Колись наші колеги з юридичного департаменту на початку розвитку ери електронних грошей говорили: тепер все, про що ви написали, розкажіть так, щоб ми на свій хлопський розум це зрозуміли. Питання дійсно було дискусійним і, на жаль, воно таким залишається і зараз. Але як неретроград регулятор в особі Національного банку України перші регулювання електронних грошей започаткував у 2008 р. Мабуть тоді це був певний прогрес, адже законодавчого визначення не було і для того, щоб якось працювати та розставляти акценти, була прийнята Постанова № 178, якою було затверджене перше положення про електронні гроші. Розказувати, як воно писалося та змінювалося – марна справа, тому що це не оцінюється. Але я висловила позицію юридичного департаменту щодо нього, а отже, й розуміння колег по цеху: такі загальні глобальні вимоги було важко написати. Але положення побачило світ і відтоді почало працювати.

Після того, як була прийнята деректива Європейського парламенту та Ради в 2009 р. №110 «Про започаткування та здійснення діяльності з установами – емітентами електронних грошей та пруденційний нагляд за ними», положення було відкориговане з урахуванням реалій часу і вимог Директиви. Ми не маємо на 100%, дотримуватися Директиви, але ми завжди рівнялися на параметри, виставлених Європейським центральним банком, і використовували їх у своїй роботі. Тому Постанова №481, яка затверджує положення про електронні гроші та зміни до неї, на сьогодні є чинною в тих моментах, які узгоджуються з вимогами статті 15-ї Закону. Все-таки ринку був поданий сигнал до того, що працювати можливо.

Коли зараз писалися зміни до закону, то перше, ми намагалися врегулювати питання захисту і безпеки — і я розумію, що ринок, може, і не зовсім задоволений,. Враховуючи це, ст.15 дійсно передбачає емісію електронних грошей. Слово «емісія» в цьому випадку ми не вживаємо, адже для пересічного громадянина по відношенню до грошей первинна емісія грошей Центральним банком як регулятором, тому його замінили на слово «випуск». Випуск електронних грошей може здійснювати виключно банк, адже це та структура, яка має ліцензію Центрального банку, щомісяця звітує не за одним десятком параметрів звітності, нею опікується пруденційний нагляд, безвиїзний нагляд і всі інші структури центрального регулятора, які й створені для того, щоб контролювати діяльність банківських установ.

Було записано, що банк повинен випускати гроші, номіновані виключно в гривнях. Коли ми зустрічаємося з колегами-регуляторами, то, звичайно, поняття валютного регулювання для них відсутнє, тому що в тому ж Європейському Союзі є єдина валюта, і нам,як нікому іншому, важко маневрувати питанням обмежень валютного регулювання, особливо стосовно електронних грошей. Можливо, хтось захоче висміяти тезу про відсутність кордонів, але я розумію, що кордони повинні бути виставлені. За цим — безпека країни і відповідальність регулятора перед своїми громадянами. Дійсно, в законі було прописано, що банк має випускати електронні гроші на суму, що не перевищує отриманих ним грошових коштів, тому вже це одне свідчить про те, що цей інструмент оплачений наперед. Хочу зауважити, що за Постанови № 223, що регулювала діяльність із платіжними картками, передплачені картки з цієї нормативки були просто виключені, бо такі картки — це передплачений інструмент, який є для користувача фізичним носієм, котрий найбільш тісно може асоціюватися в нього з електронними грішми. Тому передплачена картка і була виключена з платіжних карток як інструмент електронних грошей. І електронні гроші, які звичайно іншого виду, не повинні перевищувати суму своєї передплати.

Також були встановлені вимоги щодо погашення і використання електронних грошей, врегульовано діяльність комерційних агентів. Адже ми прекрасно розуміли, що банк, який емітуватиме електронні гроші внаслідок великої кількості своїх підрозділів, не зміг би забезпечити достойний обіг такого інструменту серед користувачів. Тому було врегульовано питання, що комерційний банк, який випускає електронні гроші, для цих цілей може мати ряд комерційних агентів. Норматив цей прописаний в законі.

Коли вносилися зміни до закону про платіжні системи – було внесено зміну до двох кодексів, згідно з якою встановлювалася відповідальність за неправомірний випуск або використання електронних грошей – ст. 200 Кримального кодексу України і ст. 163 прим.14 Кодексу України про адміністративні правопорушення — відповідальність за порушення здійснення порядку з електронними грішми. Там уже повністю відображається діяльність із електронними грішми і відповідальність за її несанкціонованість. Чому виникає питання, що для функціонування електронних грошей і платіжних систем на території України все-таки доцільна така акредитація, така реєстрація і такий розгляд документів у регулятора? Тому що не один нашим департамент розглядаємо ці документи. Після подання пакету документів до Центрального банку їх розглядають меншою мірою 5—6 інших департаментів, які цікавляться загальною схемою обігу грошових інформаційних потоків, описом порядку здійснення контролю за фінансовими та технічними ризиками; описом системи безпеки, систем захисту інформації електронних грошей, і тільки у разі, коли всі ці параметри відповідають виписаним, можливо отримати дозвіл на роботу з такими електронними грішми. Узгодження таких правил має захищати права користувачів. Буває, приходить пакет, де написано все, крім того, як вивести гроші з системи, або все написане, а немає оформлених документів. У такому разі шукати крайнього, коли переказ не буде здійснено, – дуже важко. Тому ми намагаємося врегулювати ці питання в нашій нормативній базі, яка розширює законодавство, і, таким чином, розглядати пакети документів.

Щоб не затримувати вашу увагу, зараз я би це питання навіть не порушувала, але із ним вже підходили декілька кореспондентів. Якщо сьогодні у нас відбуватимуться дебати щодо того ,чи вірним шляхом ми йдемо, щодо регулювання в Україні такого явища, як електронні гроші, хочу вам сказати, що ми порівнювали наші нормативні правові акти з директивою Європейського парламенту, з положеннями Центрального банку Білорусі, що випустили нормативно-правовий акт раніше за нас, у 2003 р., і з федеральним законом про національну платіжну систему Російської Федерації. Практично всі визначення, весь глосарій і дії синхронізовані з європейським законодавством та багато в чому перегукуються із законодавством РФ. Чому? Якщо ви візьмете ст.10 Закону про національну платіжну систему РФ, то побачите там два види електронних грошей: ідентифіковані і не ідентифіковані — обмежені за сумою використання. На нашу думку, коли ми стояли біля витоків електронних грошей, ми одразу відмовилися від індентифікованих грошей як таких, тому що не вважали за доцільне регулювати цей блок окремо. Ідентифіковані гроші – це гроші на рахунку. І це питання, на наш погляд, регулює зовсім інша нормативна база. Оскільки згідно з директивою Європейського парламенту і Ради Європи електронні гроші – це той інструмент, який може використовуватися для мінімальних сум покупок, для того, щоб швидко розрахуватися, то повна ідентифікація була недоцільною. Тому наша законодавча база хоч і перекликається, але тут трохи відрізняється.

Щодо проекту змін до Положення № 481 яке зараз розміщене на сайті. Це наше бачення, яке вже мало б знайти відображення в прийнятій нормативці, але оскільки питання дуже тонке і ми настільки довго обговорювали його в своїх кулуарах і з ринком, тільки два тижні тому розмістили його на сайті. З тих питань, які можуть зацікавити всіх, це ті основні пункти, на яких ми там закцентували увагу: це те, що запропоноване нами. Наразі ми очікуємо від всіх — від кожного пересічного громадянина в Україні, від зацікавлених учасників ринку — пропозицій, зауважень, які ми будемо обгрунтовувати. І на найменше зауваження ми готуємо відповідь — чому ми його приймаємо або не приймаємо. Пишіть, пропонуйте – ми все розглядатимемо.

Щодо основних положень у проекті. В проекті передбачене обмеження загальної суми електронних грошей, на яку можуть здійснюватися операції протягом одного місяця, – 25 тис. грн на місяць. Обмежено суму готівкових коштів, яку користувач має право отримувати через банкомати в обмін на електронні гроші протягом дня та протягом місяця. Ми запропонували 500 грн у день, але не більше 4 тис. на місяць. Емітента зобов’язано забезпечити контроль за операціями з електронними грішми і те, що такі операції мають здійснюватися виключно на території України. Встановлено заборону на переказ електронних грошей між користувачами з використанням наперед оплачених карток. Встановлено перелік фінансових послуг, що банк має право надавати своїм клієнтам, крім тих, що надаються шляхом укладення договорів з комерційним агентством. І виключено норму, якою встановлено вимоги щодо обов’язкових чіпів на таких передплачених картках. Ви спостерегли, що багато обмежень пов’язано з картками? Адже, на наш погляд, основна безпека електронних грошей – це можливість контролю у їх закінченому обороті: введення в цикл, а по закінченні циклу гроші вийшли з обороту, без повторних витків електронних грошей, коли контроль за ними втрачається повністю. І тоді їхній обіг переходить в абсолютно інший віртуальний простір. Тому картки як носій і передплачені картки – співпраця карткових систем і використання електронних грошей – можуть породити небажані ефекти для безідентифікаційного здійснення переказу коштів в країні, тому цьому приділено особливу увагу. Такі наші наміри та короткі плани.

А.Дубинский. – Какие сейчас существуют ключевые претензии Национального банка к эмитентам электронных денег и к системам, которые ими оперируют?

Н.Лапко. – Я би не сказала, що у нас є претензії. Є просто наші вимоги, і ми хочемо, щоб їх було дотримано. Емісія – банк; агент – юридична особа, як того вимагає ст.147 Закону “Про банки та банківську діяльність”; легальна діяльність, опис всіх ризиків у правилах – і юридичних, і технічних, операційних; прозорість і можливість забезпечити користувачу як просте введення грошей в обіг і можливість забезпечити його захист так і можливість безперебійно ввести свої, не задіяні в системі, гроші знову.

А.Дубинский. – Какой объем электронных денег в обороте? И каков сейчас объем гарантийных взносов?

Н.Лапко. – Щодо обсягу гарантійних внесків – я б взагалі це питання зараз не порушувала, тому що у нас вимога, що емісія виключно банків і емісія під реально введені гроші. Тобто в обмін на реально введені гроші. Тому для банку такого гарантійного забезпечення не вимагається.

Щодо обсягів. Як регулятор я можу оперувати тільки тими цифрами, які ми отримуємо офіційно, як звіти від тих юридичних осіб, які випустили ці електронні гроші. Тому порівнювати нашу суму в 511 млн. із тією сумою, яка потенційно називається, – мені важко її оцінити. Але я розумію, що у податкової можуть бути свої варіації, тому що вона оцінює цю ситуацію не тільки з точки зору тієї особи, яка їх випустила, але й з точки зору тих осіб, які їх прийняли як оплату за фактично відвантажену продукцію. Тому я думаю, що у них є якісь інші цифри, але розбіжність може бути дуже значною. У разі переказу коштів складно сказати, якого порядку може досягти похибка. Але коли податкова говорить про більшу суму, то з точки зору утримувачів вона є такою. Якщо нам пощастить незабаром стати свідками ухвалення закону про електронну комерцію, то тоді це питання вже врегулюється, оскільки ті, хто отримує електронні гроші за відпущені товари чи надані послуги, фактично не зможуть їх сховати.

А.Дубинский. – Г-жа Попова, какова ваша реакция на предложения Национального банка? Смогут ли вообще системы электронных денег работать в таких условиях? Каковы ваши оценки объемов электронных денег? Какова ваша оценка гарантированности этих средств в системе для потребителей?

Т.Попова. – Безусловно, все что принимает Национальный банк Украины, достаточно серьезно проработано, выверено и имеет право на существование в законодательном поле Украины в соответствии с теми полномочиями, которые есть у Нацбанка. Те ключевые изменения к постановлению, которые подготовлены на сегодня, связаны с ограничением возможности движения средств внутри электронных систем. С моей личной точки зрения, никакие ограничения никогда не влекут за собой положительную динамику развития того или иного бизнеса, а в частности, бизнесов, связанных с электронной коммерцией и с электронными деньгами, потому что мы живем в стране, где предприимчивые бизнесмены всегда могут обойти любое ограничение. Я понимаю намерения Нацбанка ограничить ― в связи с тем, что они считают, что электронные деньги должны использоваться в первую очередь для микроплатежей конечных пользователей за какие-то услуги, но хочу отметить, что те, кто пользуется если не электронными деньгами, то всевозможными кредитными карточками, посредством которых осуществляются эти микроплатежи через Интернет, давно научились себя защищать, используя кредитные карточки с ограниченным наличием средств, пользуясь системой СМС-сообщений и выбирая себе проверенного и известного поставщика в Интернете. Я не могу назвать какие-то свои цифры, отличные от цифр, которые озвучивает по поводу оборота налоговая и Национальный банк Украины. Таких исследований, как Ассоциация, мы не проводим. По нашему заказу проводится несколько исследований, но они связаны с Интернетом, уровнем его проникновения и т.д. Поэтому я не могу судить, какие цифры правильные, а какие – нет.

А.Дубинский. – Г-н Петухов, ваше мнение по поводу и предложений регулятора, и сложившейся на рынке ситуации: насколько системы таких платежей урегулированы?

А.Петухов. – При всем уважении к Национальному банку и к его политике есть отставание от новейших технологий, от новейших форм расчетов. Мы знаем, какой была дискуссия, мы проводили ее еще с теми коллегами, которые уже успели уйти на пенсию. Прошло столько времени, а разговор об электронной коммерции только-только начинает набирать обороты. Хорошо это или плохо? Мы все это видим и каждый может дать свою оценку. Возникает вопрос: почему у нас всегда так получается – сначала делаем, а потом начинаем думать и обсуждать? Что соучилось? В вашей информационной справке расписан рынок, который оценивается ,по разным прикидкам , в около 5 млн. пользователей электронных денег. Это активная часть населения, в основном ― молодые люди, которые работают с новыми формами. Естественно они не заморачиваются, их не интересуют наши законы: им важно удобство. И иногда из-за неудобств они покидают эту страну. И тогда МОН говорит, что мы учим детей, а они уезжают ― нужно ли тогда тратить на них деньги? Но, наверное, мы что-то сами делаем так, что они здесь не остаются.

Насколько адекватно было изъять серверы и арестовать 60 млн. компании, которая владела 50% рынка? Я – технарь, инженер по электронным технологиям и прекрасно знаю: чтобы получить необходимые данные, ничего не нужно изымать. Если вы сняли сервера – вы можете ничего не найти. Ничего хорошего сделано не было. Если вас интересовал какой-то массив данных, логин – придите со специалистами, снимите информацию в электронном виде и проанализируйте. Произошло вклинивание в электронную систему. Нашим законодательством электронные системы защищаются. Получается, кому-то вклиниваться в электронные системы можно, а кому-то нельзя? Я оцениваю внешнее воздействие – большой резонанс. Дал ли он нам позитива к инвестиционному климату, особенно в IT?.

В УСПП я отвечаю за работу в IT-отрасли. К нам приезжают бизнесмены, представители других стран, которые хотят тут работать, а им говорят: вот тут такая проблема, здесь ― такая. Где искать позитив? Когда мы ответим на этот вопрос последовательно: есть такая проблема – почему нельзя ее обсудить и провести круглый стол в отношении того, как урегулировать эти вопросы, как поставить все это в законодательное поле. Абстрактный пример: если где-нибудь в Германии люди ходят через клумбу, то тогда там прокладывают дорожку, чтобы людям было удобнее ходить. Так и здесь – нужно прокладывать в законодательном поле дорожки, которые за счет новых технологий позволяют и облегчают гражданам делать проплаты и использовать в быту и для своих нужд новые информационные, коммуникационные технологии.

Н.Лапко. — Ви все гарно сказали. Але ви наче почали коментувати виступ регулятора, а прийшли до питання якогось вилучення. Ми вже понад десяти років працюємо в групі Світового банку, де вивчаємо всі ці питання. Колись одна колега з Європейського центрального банку поділилася, що, ще за часів свого студентства вона колись після літніх канікул невчасно погасила за кредитною карткою кредит, і цей шлейф тягнеться за нею досьогодны. Тоді нашій молоді, яка не цікавиться нашими законами, треба повторювати, що не можна жити в країні і не дотримуватися її законів. Якщо у Європі передбачено, що кожен школяр має кредитну картку, то ця кредитна картка – інструмент, який дає крежит. Є дебетна картка, і є інструмент, який він може використовувати. Якщо електронні гроші – це інструмент для мікроплатежів, то європейська молодь, про яку ви згадували, так його і використовуватиме, бо там живуть законослухняні громадяни і вони не здійснюватимуть проплат за квартири тощо. І не так, як Європа потерпає зараз від того, що передоплачені картки наша словянська нація приїздить та з відром переводить у банкоматах на готівку. Тому кожному овочу — свій час і кожному інструменту – своє місце і свій час. Тому, якщо електронні гроші для чогось призначені, то для цього вони і повинні використовуватися. Не можна вам, як УСПП, закликати до того, щоб молодь не дотримувалася законодавства!

А.Дубинский. – Г-н Поезд, каковы объемы операций с электронными деньгами? Какие ключевые претензии Миндоходов и сборов к участникам этого рынка, в том числе и по конфликту с WebMoney? Прозвучали обвинения в уклонении от уплаты налогов и в легализации доходов. Какими объемами это измеряется? Как это происходит? В чем заключается смысл этих операций?

В. Поїзд. – Чому саме Міністерство доходів і зборів звернуло увагу на ринок електронних платежів? Важливою функцією об’єднання Податкової та Митної служб Міністерства доходів і зборів залишається виявлення та розкриття правопорушень у податковій та митній сферах. Одним із основних принципів нашої роботи є допомога тим, хто потребує, та викриття тих, хто порушує законодавство. У сучасному світі постійно з’являються інноваційні види бізнесу. Ми маємо протидіяти спробам перетворити іновації на махінації. Саме тому ми приділяємо особливу увагу новим електронним технологіям. Як зазначив міністр МДЗУ Олексангдр Клименко, пильний моніторинг за дотриманням вимог законодавства в роботі платіжних систем, які використовують так звані електронні гроші, є одним із пріоритетних напрямів роботи Міністерства в межах захисту та детінізації економіки. Це завдання покладене на наш підрозділ, що функціонує в структурі головного оперативного управління Міндоходів. В Україні проходить систематична робота над вдосконаленням контролю електронної комерції відповідно до міжнародних стандартів. Із жовтня 2012 р. набрали чинності зміни до Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків», що регулюють обіг електронних коштів. Хочу звернути увагу, що згідно з нашим законодавства право на випуск електронних грошей мають виключно банки. І Національний банк здійснює регуляцію за цією функцією банків.

Щодо ситуації навколо WebMoney Transfer. У всіх електронних платіжних систем України було достатньо часу, щоб легалізувати свою діяльність з жовтня 2012 р. Отримати статус легальної платіжної системи в Україні реально. Дві компанії виконали всі вимоги і успішно працюють на ринку електронної комерції. Робота WebMoney Transfer в тому вигляді, в якому вона проводилася на території нашої держави, не відповідає нормам чинного законодавства. WebMoney Transfer займає суперечливу позицію у визначенні себе платіжною системою, заявляючи, що вони не є електронною платіжною системою і що намагаються зареєструватися в НБУ саме як платіжна система. З огляду на те, як вносяться грошові кошти клієнтами до систем WebMoney Transfer платіжна система WebMoney Transfer визначає свої грошові одиниці як титульні знаки – WMU тобто валюта WebMoney еквівалента реальним грошам. За визначенням українського законодавства такі WMU підпадають під юридичне визначення електронних грошей. Можна згадати Положення НБУ №481, яке має п’ять ознак електронних грошей і саме WebMoney Transfer підпадає під всі п`ять даних ознак. Але WebMoney Transfer не має договору з банківською установою, що має проводити емісію коштів. Відповідно, такі WMU на належному рівні не забезпечені депозитами. Обсяг вимог не регулюється ніким, крім самої платіжної системи WebMoney Transfer. Немає гарантії того, що електронна валюта забезпечена реальними коштами. Така ситуація рівнозначна самостійному виробництву грошей і несе загрози як користувачам системи, так і державному бюджету.

У рамках своїх повноважень Міндоходів виявило порушення законодавства в роботі українського гаранта системи WebMoney Transfer. Йдеться про незаконний випуск та використання електронних грошей, що передбачене ст. 200 Кримінального кодексу України. Також вбачаються факти відмивання грошей, що передбачене ст. 209 ККУ. На сьогодні працівники слідчого управління разом з оперативними співробітниками Міністерства проводять досудове розслідування у кримінальному впровадженні. Дії представників Міністерства носять виключно законний та неупереджений характер: МДЗУ діяло виключно в інтересах громадян України та державного бюджету України. Ми знаємо про ситуацію з блокуванням коштів громадян на рахунках оператора системи. Ми готові йти назустріч у тій ситуації, що склалася. Але розблокування коштів на рахунках, пов’язане з гарантом WebMoney Україна, може бути здійснене лише за рішенням суду. Впевнений, що жодна з трьох сторін – держава, WebMoney Transfer і його клієнти – не зацікавлені в тому, щоб гроші не було повернено власнику. Наскільки нам відомо, компанія вже почала повернення коштів громадянам.

Контроль за діяльністю систем Інтернет-платежів саме і необхідний для того, щоб такі ситуації не виникали в майбутньому. В разі, якщо грошові перекази здійснюються через ліцензовані структури чи банки, у цих організацій має бути обов’язковий резерв грошових коштів на рахунках, еквівалентний внескам громадян. У випадку з оператором WebMoney Transfer така вимога не була обов’язковою. Саме тому виникла ситуація, в результаті якої постраждали інтереси громадян.

Відсутність рівня безпеки, контрольованого державою, призводить до того, що фінансові інтереси громадян неможливо захистити. Система може використовуватися для оплати ліків із вмістом наркотиків, контрабандних товарів через незареєстровані Інтернет-магазини, розрахунки за фінансовими пірамідами. Ми знаємо приклади розрахунків за електронні гроші WebMoney з фінансовою пірамідою МММ-2011 та -2012, а також для незаконних ігор у казино. Можна навести приклад із електронною платіжною системою «Ліберті резерв», власник якої був заарештований в США та в Європі в травні 2013 р. Наші колеги з різних країн світу також приділяють велику увагу цій проблематиці.

Щодо самої WebMoney Transfer, то у лютому 2009 р. Федеральне управління фінансового нагляду Німеччини заборонило діяльність цієї платіжної системи в країні. Причина в тому, що WebMoney Transfer працювала в сфері електронних платежів Німеччини, не маючи необхідного дозволу від ФАТФ. Зараз використання WebMoney Transfer в Німеччині заборонене під загрозою юридичних наслідків, у тому числі і приватним особам.

Сьогодні контроль за діяльністю електронних платіжних систем пребуває під пильним контролем в усьому світі. Це робиться для створення прозорої системи розрахунків, мінімізації можливостей ухилення від сплати податків, торгівлі контрабандою, відмивання коштів. Ситуація в Україні відповідає глобальним трендам. Що в ситуації, що склалася, робити самим користувачам, громадянам України, які потрапили в таку ситуацію? Це питання насамперед стосується самої компанії, яка має забезпечити доступ громадянам до їхніх коштів. Якщо компанія хоче продовжити свою діяльність, вона повинна привести свою діяльність до вимог чинного законодавства. МДЗУ закликає громадян обережно ставитися до вибору платіжних систем та перевіряти на офіційному сайті НБУ наявність ліцензії та інших дозвільних документів на провадження фінансових операцій на території України.

Крім того, хотілося б зазначити, що увагу міністерства тут спрямовано не тільки на саму платіжну систему WebMoney Transfer. Один із свіжих прикладів: 4 червня слідчим відділом в Донецькій області зареєстровано кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченими ч. 3 ст. 212 ККУ за ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах групою, що здійснювала свою діяльність на ринку Форекс за схемою отримання доходів у результаті діяльності фінансової піраміди. Тут також використовувалися електронні гроші, в тому числі і WebMoney Transfer та інших платіжних систем. І ця компанія здійснювала діяльність для того, щоб залучати кошти від громадян і використовувати їх шахрайським шляхом. В результаті цієї протиправної діяльності — шляхом ненарахування сплати податку фізичних осіб України — бюджету нанесено збитків у розмірі понад 70 млн. грн. Міністерство доходів і зборів готове всіляко підтримувати роботу легітимних, визнаних у світі та прозорих для законодавчого контролю платіжних систем. Державні органи, виконуючи свої обов’язки, гарантують свободу підприємництва будь-якій структурі, що бажає надавати аналогічні послуги, проте Міністерство наполягає на неухильному дотриманні вимог національного законодавства до таких сервісів.

А.Дубинский. – Мы пытаемся выяснить объем имеющихся гарантийных платежей. К примеру, вы сказали, что WebMoney не обязательны гарантийные учреждения. Есть нарушения в его работе, вы знаете, какая сумма эмитирована WebMoney и какая сумма гарантий есть на их счетах. Как регулировать этот рынок?

Н.Лапко. – Ми говоримо трохи про різні речі. У нас законодавчо передбачається, що емітент — це виключно банк. Електронні гроші можуть бути випущені виключно в обмін на гроші реальні. Тобто цей інструмент в будь-якому разі передплачений. Не можна наемітувати безліч електронних грошей. Кожна купюра, внесена налом, безналом –повинна бути внесена на рахунок у банку, а потім випущені електронні гроші. Коли ми говоримо, що банк випускає електронні гроші, то не кажемо про те, що він має десь мати якийсь гарантійний депозит. Це операційна і ризикова діяльність, в хорошому сенсі слова, банку, як ризикова політика його з іншою продуктовою лінійкою. Це питання 100-відсоткової передплати і цей інструмент передплачений.

А.Дубинский. – В ситуации с системой, которую вы не регулируете, где не является эмитентом банк, есть ли у вас сведения о наличии гарантийного обеспечения?

Н.Лапко. – Я можу оперувати тільки тими даними, які я для себе особисто читала в Інтернеті і у відкритих джерелах. Гарантійне агентство, яке працювало з цією компанією, певно, гарантуватиме. Це питання не до регулятора, тому що регулятор дозволу на це не давав, і побудову роботи я знаю тільки для себе особисто із джерел загальнодоступних.

А.Дубинский. – Г-н Титов, прозвучало подозрение в уклонении от уплаты налогов, легализации доходов. И ответьте по поводу гарантийного агентства – «Украинского профессионального банка».

А.Титов. – Несколько раз мы уже пытались публично отвечать на этот вопрос. Первое. Нет такого понятия система WebMoney, электронная система WebMoney или компания WebMoney. Есть предприятие, использующее торговую марку WebMoney. Украинские предприятия, которые используют технологию WebMoney, занимаются эмиссией обязательств и обеспечивают их остатками в банках, основным из которых является «Украинский профессиональный банк». Наш подход я неоднократно озвучивал. Вычисляется обеспечение следующим образом: количество проданных предприятием обязательств за все время минус количество выкупленных обязательств – равно — условно — эмиссии. Эмиссия обязательств должна быть меньше или равна остаткам на счетах. В течение всех 10 лет, которые мы работаем, мы предлагали всем сомневающимся, особенно тем, кто имеет законную возможность проверить нашу деятельность – Миндоходов и сборов, Национальному банку, который заинтересован предоставить экспертную оценку всем потенциальным игрокам рынка. Мы всегда предлагали посмотреть на нашу простую формулу. Те проверки налоговой , которые у нас проходили , по такой формуле прошлись. Это элементарно. Они сличили остатки. Эти акты проверки может поднять г-н Поезд, начиная с 2003 г. Ответ простой: на сегодняшний день эта цифра составляет более 60 млн грн – это наши обязательства, выпущенные в пользу пользователей. Это деньги пользователей, которыми были обеспечены наши обязательства. Я хотел бы передать наши извинения нашим пользователями. Мы, наверное, больше всех виноваты, что они сейчас испытывают проблемы. Потому что мы пошли прозрачным путем и все 10 лет говорили, что у нас такая модель, мы хотим работать прозрачно, мы не хотим работать с валютами, мы не хотим, чтобы центры эмиссии находились вне Украиы. Мы пошли по пути создания центра эмиссии и разграничили эти границы. Мы всегда говорили – у нас такая модель, мы берем на себя такие обязательства, обеспеченность эмиссии вычисляется таким-то образом.

9 лет назад Национальный банк провел первый круглый стол – в 2004 г. В 2003 г. появились мы – Украинское гарантийное агентство, то есть предприятие, которое сразу задекларировало, что мы хотим в законодательном поле проводить работу нового инструмента. Мы с первой же попытки Национального банка начали диалог. У нас всегда были какие-то пожелания, всегда проходили дискуссии ― я считаю, что это нормальная практика регулятора. Мы всегда вели диалог. Нами уже выполнена какая-то функция в пользу украинского народа и Украины, мы хотя бы показали, что такой предмет есть. И за год нашей работы Национальный банк пришел к выводу, что этим вопросом нужно озаботиться и его урегулировать.

Относительно пяти признаков электронных денег. Всем экспертам и лжеэкспертам, которые пытаются давать оценку деятельности той или иной компании, нужно изучить деятельность предприятия, а потом давать экспертные оценки. Некоторые эксперты изучили нашу деятельность, затребовав все документы, все договора, всю бухгалтерию по сделкам. В частности, несколько экономических экспертиз провел КНИСЕ, сделал экспертизу Институт государства и права им.Корецкого. Был проведен анализ, и по каждому из 4 вопросов сделан вывод.

На вопрос: является ли данная деятельность эмиссией, выпуском электронных денег, ответ: нет. И там есть отличия по нескольким ключевым признакам ― от того финансового актива, которым мы оперируем, и от того финансового актива, который называется «электронные деньги». Является ли оборот того финансового актива лицензируемым, и законен ли он вообще? Ответ: не является; законен. Законно ли действует финансовое учреждение, принимающее платежи в пользу компании, продающей подобный финансовый актив? Ответ: да, законно. Мы изначально, с 2003 г. работали, работаем в модели, которая законна. Пока не знаю, будем ли работать. Но для того, чтобы идти навстречу и вести диалог, после появления нормативных документов Национального банка, законодательства в области урегулирования электронных денег, мы одними из первых начали подавать с нашим банком-партнером на согласование правила системы электронных денег.

Сотрудники Национального банка берут на себя смелость публично оценивать – законно работал WebMoney или незаконно, не изучив его деятельность. НБУ берет на себя функции суда и определяет, что законно, а что незаконно. А законно ли нарушать действующее законодательство Украины, в котором указано, что Национальный банк обязан в течение 30 дней после подачи на согласование правил системы или мотивированно отказать, ― на основании перечисленных в этом же законодательстве причин, или согласовать, или отказать. Нашим банком подана система, которая называется WebMoney Note. Чтобы объяснить пользователям: изменение юридической модели влечет за собой изменение в названии. Планировалось, что все пользователи перейдут на использование этого инструмента. Эти документы были поданы в 2010 г. Законно ли нарушать действующее законодательство и в течение трех лет не делать то, что нужно сделать в течение 30 дней?

Отвечу г-ну Поезду. Если вы изучите всеимеющиеся у нас документы и экспертизы, то поймете, что нарушения 200-й статьи нет. И с моей точки зрения, это абсолютно сознательные неадекватные действия по блокированию счетов.

По поводу границ, о которых говорила г-жа Лапко, с первого же дня наша позиция следующая: все спорят, есть границы в электронных платежах или нет. В нашей структуре происходит следующее: у нас есть три момента. Есть технологически организованная платформа, есть финансовая составляющая и есть юридическая составляющая. Технологическая платформа – не украинской разработки и мы, и наши клиенты являемся потребителями этой технологии. Есть юридическая составляющая – предприятия, которые занимаются эмиссией подобных обязательств. У нас есть экспертиза, что эти обязательства имеют право быть, и мы оперируем ими в таком виде, в котором имеем право это делать. Юридические предприятия здесь зарегистрированы и подконтрольны государству. Финансово все потоки и обеспечения находятся в украинских банках и в национальной валюте. Границы у нас пройдены – технология и информация может ходить без границ и это невозможно ограничить. Наша инициатива была в том, чтобы юридическая и финансовая составляющая находились в Украине.

По поводу ключевых отличий Европейского Союза, России и Беларуси. Рассмотрим ключевые параметры принципов регулирования ЕС и РФ,. Эмитентом у нас выступают только банки, в ЕС – не только банки, в России – банки и спецучреждения, которые могут заниматься исключительно эмиссией. Уставной капитал у нас только банковский. В Европе – 350 тыс. евро, в России – 18 млн. рублей, что примерно равно 4,5 млн грн. Направление платежей в Европе не ограничено, в России – практически неограниченно. У нас только peer-to-peer. В отношении согласовательного характера.В Европе и России присутствует понятие уведомительного характера, а не согласовательного, что ведет к имеющимся у нас результатам – три года шести департаментам нет времен рассмотреть документы. И самое главное – обеспечение. Требование к обеспечению. Зачем требовать от банков обеспечение? Они деньги привлекли, кредиты раздали, инструмент выпустили – это же банки. В Европе есть требование даже для банков – резервирование обеспечения эмиссии.

А.Дубинский. – Эмиссия обязательств против эмиссии требований: фактически это билеты МММ?

А.Титов. – Я не знаю природу МММ. Если мы выпускаем обязательства, эмитентом обязательств в нашей ситуации является банк. Банк, открыв депозит, становится стороной в обязательстве, продав право требования к этому депозиту, пользователь становится вторым-третьи-энным кредитором банка. Тот, кто продал эти обязательства, пополнил этот депозит на такую-то сумму… Задача компании ― пополнять этот депозит и сумма должна быть не меньше, чем проданное количество обязательств. Должником обязательства; кстати является банк,. А в чем отличие? Я не знаю, причем здесь МММ. То есть получается, что все ,что не электронные деньги, – МММ. Есть такая логика у некоторых экспертов. Они написали, что суть в том, что электронные деньги – это один субъект регулирования на субстанциях и права денежного требования к должнику – это совершенно другая субстанция, которая умеет и может жить в законодательном поле и.

А эксперты ― получается, что люди, которые так говорят, не читают законодательство. Если компания, лицо, субъект действуют в рамках законодательства, то их в этом обвиняют? Если действуют в рамках законодательства – на этом должна быть поставлена точка. А на, как кому-то кажется, она похожа – это чисто субъективное ощущение.

А.Дубинский. – Мне самому было очень тяжело в этом разобраться. Было бы лучше, если бы вы сами дали свое заключение, в том числе и по системе гарантий и системе обеспечений. Через вебсайт, для своих пользователей и для дальнейшей работы.

Н.Лапко. –Господин Титов, мы действительно знаємо друг друга уже давно. В вашем спиче вновь смешались все понятия.. Методологу уже трудно с вами розбираться. Мне вы вменшили абсолютно все правды и неправды. Почему в России так емитируют? Потому что в России Центробанк регулирует небанковские кредитные организации и банковские кредитные организации. НКО имеют лицензию чуть меньше лицензии банковской. Почему банки не размещают депозиты? Да потому, что на все привлеченные у банков деньги идет норматив резервирования. Т.е. эти привлеченные у банков деньги, которые вошли в пассив, нашли свое отображение как резервы тех, что уже сформированы от электронных денег, вернее денег, внесенных взамен электронных, так и всей остальной пассивной части. Поэтому у банков это все есть. Станьте банком и тогда все банковские функции на себя перебирайте. Вопрос того, кто вы есть. От вас, в той ипостаси, в которой вы себя называете, в Нацбанк ни разу не приходили документы на согласование. Все, что приходит вовремя, в двухмесячный срок рассматривается. Вы говорили же пытались подать документы. WebMoney не подавал таких документов.

Еще по вопросу того, что есть у россиян. Россияне зарегистрировали две системы электронных денег Яндекс.Деньги и Деньги.Mail.ru. WebMoney тоже в России не зарегистрировали. Но есть информация из открытых источников о том, что WebMoney является партнером Консервативного коммерческого банка. Видимо, по пути банковской ветви вы в России начинаете легализироваться? Завтра напишем письмо коллегам и спросим более конкретно. Давайте не будем вводить общественность в наши с вами давние дискуссии. Нужно сначала определиться, кто вы есть. Ибо закон говорит, что платежная система – это совокупность отношений с платежной организацией. Ибо если эмитент идет в банк – он об этом знает и выходит со своими предложениями. Поэтому, давайте не будем обвинять. Вы ни один раз не зашли к регулятору с подачей документов так, как того требует законодательство.

В.Поїзд. – Щодо неадекватних дій МДЗУ. Наша задача ― зібрати необхідний матеріал про порушення, отримати роз’яснення від контролюючого органу і подати ці матеріали до суду. Суд виніс рішення про те, щоб провести обшуки та накласти арешт і виконати всі дії, що були виконані. Це лише наша ініціатива, але резолюючу частину несе тільки суд, наголошую, це відбувалося за його рішення. Ви кажете, що емісію фактично здійснює «Український професійний банк». Коли ми спілкувалися з керівником цього банку, він повідомив про те, що жодного відношення до платіжної системи WebMoney Transfer він не має: у вас дуже вузькі взаємовідносини .

Щодо ст. 200, яку , як ви сказали, ми не мали права порушувати: ці наші матеріали потрапили до суду і теж прокуратурою та судом вони були порушені. А найголовніше, що ми не з власного якогось результату дійшли висновку, що WebMoney є саме електронними грошима. Ми отримали висновок від Національного банку України, де було чітко вказано, що і гроші WebMoney підпадають під ознаку електронних грошей і дозволу на здійснення вони не мали. Це пряма ознака кримінального порушення за ст. 200.

Ви ще дуже багато говорите про те, що дуже зачепили інтереси користувачів. Але не всім відомо, що гарантом діяльності на території України зараз є компанія Українська гарантійна агенція. Користувачам не відомо про те, що до кінця минулого року гарантом було Українське гарантійне агентство, яке було фіктивно збанкручене і переведене на громадянина Білорусі, який до цього не мав відношення. За цим фактом також є кримінальне провадження щодо фіктивного банкрутства попереднього гаранта.

Щодо вашої відкритості і повного сприяння роботі з контролюючими органами. Упродовж минулого року, коли ми ще не мали можливості підвести вашу діяльність під кримінальну відповідальність, ми неодноразово направляли вам листи з проханням надати інформацію щодо певних користувачів та обсягів зарахування у них електронних грошей. Ви нам відповідали, що такої можливості у вас немає і напрвляли нас до компанії, яка знаходиться в Великобританії або тій, що знаходиться в Прибалтиці.

А.Титов. – Г-жа Лапко, в 2010 г. мы много раз подавали в Нацбанк документы, в последний раз – в декабре — на согласование правила системы електронних денег WebMoney Note, где указывалось, что потенциальным эмитентом должен быть «Украинский профессиональный банк», оператором ― компания «ДемУкраина». По поводу диалога мы пишем письма г-же Синявской и пытаемся выйти на диалог. Нам ответили, что если мы не согласовали, то не можем сюда прийти. А как же стать тем, кто согласован? Где точка входа? А фраза г-на Поезда, что тогда они не могли притянуть нас к уголовной ответственности – говорит сама за себя.

Н.Лапко. – Ви в грудні подаєте документи WebMoney Note , аа в листопаді надаєте експертизу Інститут Корецького, що ви не є платіжною системою. Таким чином, WebMoney Transfer ― система обліку ― не є платіжною системою, оскільки не виконує функцію платіжних систем, не здійснює переказ коштів. І через це діяльність з переуступки, права вимоги, їхній облік та умови титульних знаків не можна віднести до діяльності платіжних систем. Ви ж як дволикий Яеус ― то спочатку визначіться, хто ви є і що хочете в цій країні робити, в якому правовому полі ви перебуваєте, з тим, щоб потім не звинувачувати, що ми обмежуємо якісь напрямки руху. 1071 ст. Цивільного кодексу не обмежується нічим. Ви можете переказувати ваші кошти за будь-якими напрямми. Але якщо ви вживаєте такий специфічний інструмент, як електронні гроші, то дотримуйтеся законодавства.

А.Титов. – Я четко акцентировал внимание журналистов, что мы работаем в одной модели, а нам не дают перейти в другую модель.

А.Дубинский. – Г-н Тютюн, какой вообще смысл существования систем электронных денег при условии того, что выпуск могут осуществлять только банки? Банки все выпускают карточки, есть припейд-карты, и все понимают, что существует Интернет-банкинг и такие расчеты существуют. В чем смысл существования таких систем и каково их будущее? И зачем вы вообще эмитируете электронные деньги

А.Тютюн. — Я рад, что сегодня состоялась такая дискуссия с высоким градусом. Это говорит о многом. Можете себе представить, что у нас представитель Министерства доходов и сборов или Нацбанка при прессе общается с отдельным оператором рынка и выясняет, кто прав, а кто виноват. Это говорит о том, что мы движемся в правильном направлении и что сам рынок находится на этапе становления. Он уже заслужил того, чтобы находиться под прицельным вниманием прессы, клиентов и т.д.

Вернемся в то время, когда у нас в стране начинались безналичные платежи в стране. В 2007 г. только 4% из всех платежей у нас были в электронной форме – расчеты картами. Все остальное люди выгребали в банкоматах. В 2011 г. было уже 8%, в 2012 г. расчеты в электронной форме составили 12%. Сегодня за І квартал рынок показал рекорд – 18%. Рынок движется эволюционным путем. Для этого мы делаем необходимые шаги – издается законодательство, стимулирующее людей рассчитываться картами и увеличивать долю безналичных расчетов. Само население ездит за границу, смотрит, и безналичного рынка у нас становится все больше и больше, чем наличного, что очень хорошо для государства: в целом ― растет ВВП ― есть много расчетов, свидетельствующих об этом. Электронные деньги – это сегмент этого рынка. Он находится на этапе становления в Украине. Методом проб и ошибок он становится на ноги. Это еще один инструмент, кроме расчетов картами, которые используются во всем мире. Так или иначе, законодатели и регулирующие органы пытаются его регулировать. Так как речь идет о безопасности расчетов, банки очень серьезно поддаются системе пруденциального контроля. Поэтому, на мой взгляд, – эмитент-банк – это вещь для нашей страны абсолютно адекватная. Я говорю так не только потому, что работаю в банке, а потому, что уровень доверия к банковской системе несоизмеримо выше, чем к любым другим финансовым институтам в нашей стране. Были случаи, когда банки банкротились. Но, тем не менее, большинство вкладчиков получали свои средства через Фонд гарантирования. Этот рынок понятен, регулируется очень жестко. У нас есть отчетности, нормативы и миллион других вещей. Поэтому эмитент-банк – мне это понятно. И клиенты, которые пользуются этим инструментом, где эмитент – банк, могут быть спокойны.

Что касается Ощадбанка и нашего проекта с системой Global Money. К нам эта система обратилась, учитывая то, что мы самый крупный банк в стране по филиальной сети. Мы очень динамично развиваемся в сфере карточного бизнеса, внедрили собственный процессинг. У нас появилась система и вэб-банкинга, и круглосуточный контакт-центр и т.д. У нас уже более-менее современные карточные продукты. Пока мы меняемся, мы развиваем альтернативные каналы продаж, понимая, что рынок движется в этом направлении. Мы рады имеющемуся сотрудничеству, у нас оно активно продвигается. Пока эмитентом мы являемся только физически. Где-то через месяц-два мы станем агентом системы, т.е. в наших отделениях можно будет купить электронные деньги и вывести их из системы. Мы думаем, что это принесет банку дополнительный комиссионный доход. Но я не оцениваю это как некие высокие прибыли ― это всего лишь старт. И придет время, когда этот инструмент уже найдет какое-то свое место в нашей системе безналичных расчетов.

В связи с этим я очень рад, что эта дискуссия состоялась Единственное, в чем я твердо убежден, что достаточно мало наших клиентов до конца понимают суть этого инструмента. Терминологии очень много – обязательства, электронные деньги и т.д. Понять все нюансы и тонкости этого рынка очень сложно даже для профессиональных журналистов. Поэтому соответствующим органам и участникам этого рынка следует более серьезно обращать на это внимание, проводить разъяснительную работу, потому что даже я, общаясь со многими клиентами-физлицами, вижу, что мало кто на самом деле до конца понимает, что это за инструмент. Должен пройти определенный путь, когда рынок станет на ноги и возхникнет четкое понимание того, как его регулировать, как в нем участвовать. И у клиентов будет четкое понимание, как пользоваться этим инструментом.

А.Дубинский. – Гн Мирошниченко, MoneXу имеет 30 тыс. пользователей. Для чего вам этот проект? Как вы оцениваете перспективы этого рынка? Какой уровень комиссионных доходов вы получаете от этих операций и какие перспективы в ближайшем будущем? Кто является ключевым пользователем?

М.Мирошниченко. – Я представляю коммерческую организацию, целью которой является зарабатывание прибыли. Наш банк имеет банковскую лицензию, которая регулируется соответствующим законодательством Украины. Это позволяет нам производить и торговать определенными продуктами и сервисами. С нашей точки зрения, электронные деньги представляют собой еще один платежный инструмент – такой же, как наличные деньги, менее распространенный – платежные карты и только зарождающийся рынок – электронные деньги. Ничего нового здесь нет. Это всего лишь платежный инструмент, который может быть выражен и использован в разных формах, с учетом развития технологий. Сегодня электронные деньги позволяют дать возможность более легкого доступа и управления своими ресурсами. И, отвечая на вопрос: на чем зарабатывает система, точно также как и международные системы Visa и Master Card, операторы системы электронных денег и их эмитенты зарабатывают комиссию от какого-то оборота. Если говорить о системе MoneyXу – эмитентом которой является Фидобанк, то мы оцениваем развитие системы на раннем этапе. И то количество пользователей, которое сегодня есть, нельзя считать показательным. У нас есть доступ к технологии, которая регулируется соответствующим законодательством, и эта технология позволяет нам производить какие-то продукты и сервисы для наших клиентов, точно так же как и другие технологии, имеющееся у банков, позволяют им производить другие продукты и сервисы. Например, карточный процессинг позволяет управлять гибкими настройками для кредитных карт. И пользователей в нашей стране не интересует, каким образом банк обеспечивает гибкость таких усилий, и как это работает. Наши пользователи знают, что это банк, он регулируется и это есть то учреждение, которому можно с высокой степенью доверять. То же самое касается электронных денег на тех же инструментах. Какое будущее у электронных денег или у тех инструментов, которые похожи на электронные деньги? Во-первых, есть законодательство, которое мы можем охарактеризовать с точки зрения пользователей каким угодно образом. Нам, например, не нравится, что ввели пошлины на автомобили из-за границы, но люди продолжают их покупать. Нам не нравится еще что-то. Нам не нравится, почему с электронными деньгами нельзя делать то или иное. С точки зрения банка, как коммерческой организации – у нас все просто. Если мы видим возможность делать нужные, полезные продукты и сервисы для наших клиентов, то мы стараемся это делать. Мы находимся на старте этого рынка. Если наша команда сможет создать те продукты, которыми будут пользоваться массово, тогда мы сможем на этом заработать. Если же нет – тогда вместо этого инструмента появятся другие инструменты, с которыми мы сможем работать. Поскольку у нас есть банковская лицензия, мы можем работать с разным набором сервисов и технологий для граждан для того, чтобы делать продукты. Возможен какой-то микс продуктов для наших клиентов позволит разнообразить наш ассортимент, сделать более привлекательными наши сервисы перед другими ― 180―150 банками. Дорога здесь долгая. Но стратегия нашего банка подразумевает развитие удаленных каналов обслуживания и мы не можем пройти мимо зарождающегося рынка электронных денег.

А.Дубинский. – Г-н Охрименко хотелось бы услышать ваше мнение по поводу системы электронных денег: зачем они нужны и для чего используются, какая перспектива и как вы вообще оцениваете этот сегмент рынка?

А.Охрименко. ― В ситуации с WebMoney – пусть рассудит суд. Это будет самый оптимальный вариант для того, чтобы все подозрения были вынесены в суд и уже суд определит, есть ли преступление или нет. Потому что сегодня дискуссий много. Тем, кто говорит об инвестициях в Украину, хочу напомнить, что существует система ФАТФ, которая строго предупреждает, что страны на территории которых существуют квази-деньги, псевдоплатежные системы, не выполняют требования ФАТФ. С точки зрения всех международных инвесторов – это страны с сомнительной репутацией. Если мы хотим настоящих инвестиций, настоящих инвесторов – давайте прекратим поддерживать псевдоплатежные системы, квазиденьги и различные финансовые пирамиды. Я имею в виду не WebMoney, а вообще.

Сегодня ситуация сложилась простая: законодательство Украины в 2012 г. было приведено в соответствие к новым требованиям к платежным системам. И с 1 июня мы работаем так, как работают все цивилизованные страны мира. Украинцев можно разделить пополам: на тех, кто не занимаются аферами и которым нужно заплатить за мобильный или купить товар в Интернете. На сегодняшний день и Global Money, и MoneXу, и различные другие системы, которые законно работают в Украине, спокойно это восприняли. Неужели 25 тыс. грн. в месяц кто-то из физлиц в течение месяца заплатит за мобильный больше? Даже 4 тыс. – нормальная сумма. Повторю: нормальные украинцы, которым действительно нужны электронные деньги, потому что это удобно. Наши Интернет-магазины на сегодня еще не очень интегрированы с электронными деньгами, с точки зрения европейских. Здесь есть свои нюансы.

С другой стороны, есть украинцы, которые любят аферы, –употреблять наркотики, играть в сомнительные игры, оплачивать незаконные Интернет-сервисы. Для всего этого во всем мире используют псевдоплатежные системы. На сегодня и на территории США, и Западной Европе, в России, и Беларуси не будет псевдоплатежных систем. Очень хочется верить, что в Украине их тоже не будет. У нас есть нормальные платежные системы – пользуйтесь ими. Для большинства украинцев я не вижу проблем пользоваться зарегистрированными легально платежными системами. Мне очень удивительно читать в блогах: налоговая отследит мой платеж. Вы в своем уме? Налоговую интересует, что вы заплатили за мобильный? Чаще всего люди врут и используют псевдоплатежные системы для афер. И сейчас они очень обижаются, что их аферы рухнули. Все политики, которые поддерживают псевдоплатежные системы, – просто хотят заниматься аферами. Пусть занимаются, но, пожалуйста, без украинской банковской системы.

Через года три мы забудем о существовании псевдоплатежных систем в Украине. В свое время проходило очень много дискуссий, что люди не будут пользоваться платежными карточками. Сейчас уже никто таких дискуссий не ведет. То же самое с платежными системами. Хорошо, что ими занялись в этом году. Хотя очень хорошо было бы, если бы это случилось в 2003-м. К сожалению, дров наломали так много, что на сегодняшний день сложилась такая ситуация, что для человека с улицы, не понимающего тонкости лицензирования , это очень плохо.

А.Заїка. – Чи є майбутнє у електронних грошей? Так, дійсно, є, ы це навіть не обговорюється. Інша справа, що, можливо, наші банківські установи свого часу трохи проморгали і не розпрочали інтенесивну роботу із розкрутки цього сервісу через віддалений доступ – т.зв. Інтернет-банкінг. Ми кажемо, що ламаємо багато дров, але практика – критерій істини і, зробивши перший крок, ми повинні терміново коригувати ті напрацювання, які робитимемо у Набанку. Ще ми кажемо, що податкову цікавлять наші платежі. Їх цікавлять не наші платежі, а ь надходження до користувачів і безпосередньо сплата податків користувачами, тими суб’єктами підприємницької діяльності, які надають послуги. Сьогоднішня наша дискусія дасть той поштовх, і ми всі разом через три-чотири роки зустрінемося і побачимо, що 200—300 грн – це нормальні платежі з використанням електронних коштів.

Ал-др Тютюн. – Электронные деньги появились в мире как некое средство, которое дает человеку возможность расплачиваться как в реальной жизни, так и в он-лайне со свойствами денег. Как гласит 110-я директива ЕС, электронные деньги – это эквивалент монет и купюр. И придумано это было прежде всего для того, чтобы бороться с теневым рынком. Если сейчас каждый из вас зайдет на какое-то предприятие и купит там что-либо и операция не пройдет через кассовый аппарат, то вы косвенно становитесь пособником в уклонении от уплаты налогов. Попробуйте в Европе или США что-то купить и не получить чек. А в Италии, если вы не получите чек, вас оштрафуют на 200 евро. Там все население поголовно беспокоится, чтобы все платили налоги, для того, чтобы существовали социальные программы.

Украинское законодательство наиболее приближено к европейскому. Электронные деньги только вступают в рынок. Многие не понимают, что это такое. Мы на этом рынке с 2011 г. уже работаем операционно, а что касается регистрации в НБУ – 75 итераций для того, чтобы зарегистрировать первую версию правил. Более 100 итераций, чтобы зарегистрировать вторую версию правил. Как конституционный строй определяет границі, так и финансовая система любой страны должны быть незыблемой. Никому не дано право печатать свои «керинки». Иначе если разрешить, то завтра будет не только МММ, а и все, что угодно.

Т.Кришталь. – Хотелось бы немного сказать о развитии нашей компании. Мы в 2008 г. уже были технологически готовы к работе как платежный сервис. И тогда уже взаимодействовали по написанию правил с Нацбанком. И у нас такие итерации затянулись на два года. Задача регулятора была — написать действительно нормальные правила, чтобы защитить всех участников бизнеса, пользователя, банков и т.д. То, что ест,ь накладывает определенные ограничения на развитие бизнеса. Минус это или плюс, но в мы работаем тех ограничениях, которые сейчас есть. Из двух лет нам потребовалось три месяца на согласование безопасности. Сейчас у нас все сервера находятся в банке. Там стоит двойная бухгалтерия. Основная проблема состоит в том, что администраторы могут внести какие-то изменения в электронные деньги. А как уже говор илось – электронные деньги должны соответствовать один к одному.

Что же касается популярности нашей системы, то рынок есть, он давно сформирован. В 2008 г. мы хотели начать работу без разрешения Нацбанка, и нам сказали – начинайте. Может, нам немного больше повезло – мы не начали в 2008 г. и развитие в 2012 г. у нас только-только начинается. И очень хорошо, что мы сотрудничаем с Фидобанком, потому что это единственный банк, который действительно движется в направлении диджитал.

Е.Губарь. – Г-н Титов что вы собираетесь дальше делать?

А.Титов. — Как заметил представитель Министерства доходов и сборов, мы используем процедуры, в том числе и судебные, для обжалования блокировки счетов. Сейчас нас это интересует более всего, потому что мы хотим погасить обязательства перед своими пользователями. Процедуры, которые нам доступны, – отмена судебных решений по блокировке счетов либо публичный призыв к тем, кто неадекватно действует, одуматься и переосмыслить свои действия. Процедурно отменить блокировку счетов может либо суд, либо следователь, который инициировал. Следователь, ведущий наше дело, намекнул, что он здесь не решает ничего. И это наводит на определенные мысли.