Хартія нової української республіки

Оглавление
1. PREFACE: ЧОМУ, НАВІЩО І ЯК 3
2. НОВА РЕСПУБЛІКА: ЗМІСТ 4
3. СТРУКТУРА НОВОЇ РЕСПУБЛІКИ. МЕХАНІЗМИ СОЦІАЛЬНИХ ЛІФТІВ. 5
4. ПРИНЦИП ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ НОВОЇ РЕСПУБЛІКИ 6
4.1. Структура і влада Нової Республіки 6
4.2. Загальні принципи народної і громадянської влади 7
4.3. Законодавча влада Нової Республіки 8
4.4. Виконавча влада Нової Республіки 10
5. ПОСТУП, ТРАДИЦІЯ ТА ЛЮСТРАЦІЯ ЧЕРЕЗ НОВЕ ВИБОРЧЕ ПРАВО 11
6. ВИБОРЧЕ ПРАВО ТА ВИБОРЧА ТЕХНОЛОГІЯ В НОВІЙ РЕСПУБЛІЦІ 12
7. ЗЕМЛЯ: ОСНОВА ГРОМАДЯНСЬКОГО СТАТКУ. ВЛАСНІСТЬ. ПОНЯТТЯ ГАНЕБНОЇ ВЛАСНОСТІ. 12
8. ЗБРОЙНІ СИЛИ 14
9. ПРИНЦИПИ НАДАННЯ ДЕРЖАВНИХ ПОСЛУГ 15
10. СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА 16
11. ПРАВА ГРОМАДЯНИНА НА ВИЩУ ОСВІТУ 17
12. МОВНЕ ПИТАННЯ 17
13. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ПРАВОПОРЯДКУ НА МІСЦЯХ ТА У КОНДОМІНІМУМАХ. КОНДОМІНІМУМИ – ОБ’ЄКТИ ПЕРШОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ГРОМАД. 18
14. ЦЕРКВА, РЕЛІГІЇ, КУЛЬТИ 18
15. ІММІГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА 19
16. СУДОВА ВЛАДА 20
17. ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ. КОНТРОЛЬ НАД ВЛАСНІСТЮ 20
18. ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОТЕКЦІОНІЗМ 22
19. ВНУТРІШНЯ КУЛЬТУРНА ТА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА 22
20. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА 23
21. ВІДКЛИКАННЯ, ОБМЕЖЕННЯ, ВІДПОВІДАЛЬНСТЬ. 24
22. ОПЛАТА ПРАЦІ ВИЩИХ ДЕРЖАВНИХ ПОСАДОВИХ ОСІБ 24
23. ЗМІНИ ЦІЄЇ ХАРТІЇ 24

3. СТРУКТУРА НОВОЇ РЕСПУБЛІКИ. МЕХАНІЗМИ СОЦІАЛЬНИХ ЛІФТІ

„Я прагну встановити рівновагу між двома фундаментальними властивостями людини: жагою свободи та необхідністю співпраці з іншими. Без потягу до свободи людина перетворюється на раба, а без співпраці – неможливе існування суспільства»
Ґабрієлеє д’Аннунціо

1. PREFACE: ЧОМУ, НАВІЩО І ЯК
Щойно ми побачили, як революція кров’ю відкриває шлях до влади парламентським партіям. Але жодна з наявних українських партій не є реальною: прообраз перших реальних партій виник лише на Майдані 2013 – 2014 років. Годуючись з одних і тих самих олігархічних подачок, жодна з них не ставить і не може ставити за мету здійснити структурні зміни задля порятунку та розвитку країни. Їм йдеться лише про доступ до бюджетного барила: єдиного, ще поновлюваного ресурсу, який привласнюється тими, хто отримує владу на виборах. Ситуація безладу старанно консервується.
Революції, як ми бачили, можуть бути різними. Але будь-яка структурність, будь-яке суспільне згуртування працюватиме проти фінансових інтересів олігархату. Час партій, час кольорів, час «наперсточників» – минув. Політикам – лялькам ніхто не вірить. Голосувати за ганчірку з намальованим обличчям лише тому, що офіційно вибір надається лише між такими ж самими ганчірками на масних пальцях ляльковика – ганебно. Якщо ми хочемо вижити як нація – треба скинути запаморочення від дурнуватої, нескінченної псевдо-демократичної вистави, і подивитись на механізми, що працюють за кулісами.
Традиційні партії й традиційні ідеології мертві. Настав час політики інтеграції суспільних сил не лише для формулювання суспільних цілей, а і для формування нових механізмів суспільного розвитку. Якщо прагнемо поступу замість «множення на нуль» – мусимо інтегрувати досягнення всіх економічних і соціальних систем, оскільки всі вони існують і діють одночасно, вичленити те, що необхідне саме нам. Водночас ми маємо і обмежити неконтрольовану силову та економічну експансію чужих систем і, відповідно, людей, які їх найбільше уособлюють. Цей баланс є основою політичного та економічного руху по шосе замість стрибків з кювету у кювет – від Сходу до Заходу й навпаки, від революції буржуазної до революції пролетарської, відтак до олігархічної, і знову…
Українці мусять самі створити для себе логічну політичну, економічну та організаційну платформу. Тільки так ми зрозуміємо, чого ми хочемо. Зрозумівши, мусимо виставити, пред’явити цю платформу до безумовного виконання будь-яким урядом.
Цим документом пропонується інтеграційний начерк платформи Нової Республіки на теренах України. Її базові принципи і механізми. Республіки для тих, хто здатен мислити, конструювати та втілювати Республіку.
Цей начерк пропонується лише як чернетка, відкрито, поза будь-якою з наявних політичних партій. Він публікується під знаком «Копілефту». До сформованої спільно платформи може приєднатись будь-хто зі співгромадян сучасної України, поза залежністю від його партійних преференцій. Документ є принципово доступним для змін, тому що його завдання – мережева платформа, що є відкритою для обговорення і доповнення.
Цей текст – лише «скелет» з найочевидніших принципів, зі шляхів втілення таких принципів.
Завдання ж – разом створити документ, який адекватно відображав би прагнення тієї частини нації, яка здатна незалежно мислити.
Якщо такий документ народиться з допомогою Читачів – ми всі змусимо владу до його виконання, якого б кольору ця влада не була.

2. НОВА РЕСПУБЛІКА: ЗМІСТ
За 20 років українська влада продемонструвала, що неспроможна ефективно керувати державою поза залежністю від партійних кольорів та економічних систем.
Водночас, загальне виборче право без жодної зворотньої відповідальності тих, хто обирає, – демонструє і абсолютну нікчемність, продажність не лише голосів, а й виборчої активності. Маргінальність партій, що керуються грошима одних і тих самих представників олігархату, лише розбещує виборця, примушуючи його продавати голоси за все нижчу й нижчу ціну.
Ані олігархат, ані охлос не здатні привнести сенс в суспільне життя. Ані олігархат, ані охлос не можуть правити країною у її, країни, інтересах.
Право на правління має лише той, хто здатен перемогти в собі охлотичну або олігархічну захланність, хто здатен мислити аналітично, логічно і творчо, хто може нести повну відповідальність за власні дії. Той, хто несе традицію Знання, Розуміння, Культури, Дії.
Право на правління має лише заново переосмислене Громадянство, що є за обсягом прав та обов’язків чітко відділеним від населення.
Ми пройшли складну історію; і на власні очі бачимо навіть в останні дні, що цвіт, справжня еліта нації – вибивається першим. Навіть ті з нас, українців, хто має відносно аристократичне або інтелігентське походження – вимушено є лише нащадками конформістів.
Оскільки спадкову аристократію в Україні послідовно знищено рядом історичних переслідувань, а ті її представники, що залишились в екзилі, практично вироджені – ми оголошуємо Україну АРИСТОКРАТІЄЮ ЧЕСТІ І ДУХУ. Себто аристократією, де місце в ієрархії, суспільній або соціальній, залежить виключно від особистої звитяги, честі, духовності, і, відповідно, справ громадянина. Ми пропонуємо назвати цю аристократію Новою Республікою.

3. СТРУКТУРА НОВОЇ РЕСПУБЛІКИ. МЕХАНІЗМИ СОЦІАЛЬНИХ ЛІФТІВ.
Ми розуміємо Нову Республіку не як владу політиків – функціонерів від політичних партій та кланів, але як союз громадянства.
Ми розуміємо громадянство, як утворення і діяльність громад.
Ми розуміємо Україну як державу громад, громад не лише територіальних (за ознакою місця проживання), але й розподілених (за ознаками спільних інтересів – фахових, культурних, етичних). Проголосити себе громадою з правом на самоврядування у межах заявлених функцій може будь-яка спільнота людей, незалежно від місця проживання, які здійснюють власне самооподаткування на свої статутні цілі. Оскільки всі ми платимо податки, за цим принципом формуються і взаємини із державою. Держава в цілому, уособлена центральними органами правління, може і має брати на себе лише ті функції, які не беруть (або не можуть брати на себе) територіальні та розподілені громади.
Громадську діяльність не можна нав’язати. Право людини – не брати участі в громадській діяльності, не брати на себе відповідальності, бути «відокремленим», або ж «idiōtēs» – але в цьому разі право громади – обмежити таку людину у виборчих правах.
Обсяг виборчих прав перебуватиме у залежності від освітнього цензу, та від діянь громадянина. Управління Новою Республікою здійснюється новою аристократією — аристократією освітнього цензу та професійних досягнень. Це дозволяє тримати соціальні ліфти відкритими. Будь-хто може досягнути необхідного освітнього цензу, працюючи над собою, – або піднятись соціальними сходами у межах професійних корпорацій (гільдій), демонструючи високу фахову компетентність. Той, хто не бажає цього робити – не матиме такого ж обсягу обов’язків, як громадянин – проте не матиме і повних громадянських прав.
Громада оцінює справи громадянина від повноліття до смерті, – і відмічає громадянина відповідно його справам. Не влада під ювілеї, а громада з нагоди конкретної громадської дії відмічає громадянина державними відзнаками, які приводяться до єдиного наскрізного стандарту – і висуває громадянина на керівні позиції відповідно до реальних його дій та здібностей.

4. ПРИНЦИП ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ НОВОЇ РЕСПУБЛІКИ
4.1. Структура і влада Нової Республіки
В країні проживає народ, найбільш активна, пасіонарна і освічена частина якого, що має освітній ценз та ценз громадського служіння, має повні громадянські права.
Законодавча влада в Новій Республіці (далі також «Республіка») розмежована на економічну й політичну з метою створення дієвіших, ніж за «двогілкової» системи влади, механізмів противаг і балансування інтересів.
Економічна влада належить народові (мешканцям та громадянству); ключові функції політичної влади – повноправним громадянам.
Права мешканця і громадянина відрізняються окремими політичними правами (обирати та бути обраним до органів державної влади) та військовим обов’язком (громадянин має почесний обов’язок захисту Вітчизни; мешканець, за власним бажанням, може бути від цього обов’язку звільнений).
Органи державною влади України є представницькими.
Основними елементами державної системи є:
народ (мешканці),
сім’я,
громадянин,
громада.

Для кожного з цих основних елементів забезпечується окреме представництво в органах державної влади: для всього народу (мешканців) – через професійні гільдії, що за функціями заміняють на верхньому рівні наскрізь прогнилі сучасні офіційні профспілки; для громадян – через громадські ради при міністерствах та комітетах Парламенту, без згоди та редакції яких не приймаються закони; для громадян і сімей – через територіальне представництво (територіальні громади), які формують нижню палату Парламенту (Палату Представників); для мешканців і громадян, які є членами розподілених громад – через представництво провідних соціальних об’єднань (партій та інших розподілених громадських організацій) в органах влади.
Парламент є двопалатним, з правом законодавчої ініціативи в обох плат.
Всі органи влади в обов’язковому порядку створюють при собі громадські ради, куди входять провідні вчені наук відповідного напрямку та представники профільних громадських організацій.
При виконавчій владі вони мають консультативний статус; при законодавчій – блокуючий статус.

4.2. Загальні принципи народної і громадянської влади
Загальний принцип народовладдя формулюється як надання професійним громадам (корпораціям, гільдіям), місцевим громадам та іншим, зокрема і розподіленим (мережевим) громадам – компетенцій і прав, які є необхідними і достатніми для здійснення управління і вирішення суспільних проблем на рівні відповідної громади. Всі управлінці, необхідні для функціонування громади обираються самою громадою.
Громади не обов’язково відповідають територіальному поділові. Постійна або тимчасова громада може бути сформованою для вирішення будь-яких важливих для громадян питань, – і підлягає реєстрації чи розпуску за заявним принципом.
Внутрішня структура і принцип управління громади є справою власне громади – з тим єдиним обмеженням, що він не може протирічити загальним нормам Конституції.
Громадянин може бути членом лише однієї територіальної громади. Членство у ній означає наявність повного виборчого права, претендувати на яке він може із моменту досягнення віку повноліття, 16-ти років. Таке право визнається громадою за ознаками отримання освітнього цензу, проходження служби у Збройних Силах або альтернативної служби, сплати податків та/або волонтерської роботи для громади.
Громадянин або мешканець може бути членом будь-якої кількості розподілених громад, членство у яких означає наявність у нього права голосувати на виборах колегіальних органів управління відповідної громади у кожній з громад, до яких він входить. Виборчий вік у розподілених громадах визначається відповідно до Статутів цих громад, і відповідає віку, з якого дозволяється бути їхнім членом, але не нижче за 16 років.
Політичні партії являють собою звичайні розподілені громади, і у цій якості, на рівні з іншими розподіленими громадами, можуть бути суб’єктами виборчого процесу (від повноправних громадян) до законодавчих органів Республіки.
Кожна політична партія під час реєстрації надає розгорнуту і деталізовану, відповідно власної політичної платформи, програму розвитку країни, із зазначенням фінансових і виробничих джерел такого розвитку, та порядку виконання реформ, за які вона виступатиме. Реєстрація або функціонування вже наявних партій, які не мають деталізованої програми розвитку і реформ, і де чітко вказані не лише загальні цілі, а й механізми їх досягнення, – припиняється.
Членство у територіальних громадах та партіях можливе лише для повноправних громадян.

4.3. Законодавча влада Нової Республіки
Законодавчу владу Республіки уособлює Парламент, який складається з двох палат: Економічної Ради і Палати Представників.
Економічна Рада формується з представників професійних гільдій (Корпорацій), що обираються у рамках та за статутами гільдій.
Палата Представників формується з двох Камер: Муніципальної Камери і Камери Представників – які репрезентують, відповідно, інтереси муніципієв як базового типу громад, та інтереси розподілених громад, як-от політичні партії та мережеві громади нового типу.
Запропонована схема представництва від громад різного типу й відмінних принципів формування – забезпечує гарантії проти диктатури партій, і примушує всі гілки влади при прийнятті рішень орієнтуватись перш за все на висновки фахівців-експертів, сконцентрованих у громадських радах при постійних комітетах Парламенту і міністерствах виконавчої влади.
4.3.1. Професійна законодавча влада: Корпорації (гільдії) та Економічна Рада
Кожний мешканець країни, що досяг повноліття, є членом однієї з професійних корпорацій (гільдій), від яких забезпечується представництво до Економічної Ради Республіки:
1) найманих робітників (включно з дрібними ремісниками та землеробами, які не мають постійних найманих робітників),
2) службовців (технічний та адміністративний персонал промислових та сільськогосподарських фірм, за виключенням власників),
3) працівників комерційних компаній, що що не пов’язані з фізичною працею, і працюють на умовах позаштатної угоди; також «дистанційних» працівників;
4) працедавців, які є не лише формальними власниками, а й активними керівниками власних фірм;
4) членів промислових та сільськогосподарських кооперативів,
5) державних, муніципальних і комунальних службовців;
6) інтелектуалів, викладачів та студентів вищих учбових закладів
7) осіб вільних професій.
Відповідно до інтенсивності та результатів діяльності громадянина, допускається участь одночасно у кількох гільдіях (для державних службовців – додатково лише у корпораціях інтелектуалів та осіб вільних професій, якщо вони ведуть викладацьку діяльність або вдаються до красних мистецтв виключно у вільний від державної служби час).
Кожна Корпорація (гільдія) є громадою, що має повне право юридичної особи, визнана державою, керується внутрішнім Статутом, який не протирічить принципам Конституції і цієї Хартії, і обирає свого представника до органа центральної виконавчої влади.
Основним документом розвитку держави є перспективна (на 5, 10 та 25 років) загальна програма розвитку, що розробляється і вноситься на затвердження до двопалатного парламенту Економічною Радою Республіки, науковими установами (за галузевим принципом) та Громадськими Радами при міністерствах – і доступна для обговорення і внесення пропозицій з боку громад або їх об’єднань.
Економічна Рада Республіки обирається від гільдій (корпорацій) прямим таємним голосуванням за квотою, визначеною спеціальним законом, відповідно до даних державної статистики щодо кількісного складу корпорацій (гільдій) (або, що те ж саме, у відповідності до професійного складу народу) – з метою забезпечення рівного кількісного представництва для всіх гільдій, – а також включає представника Національного Банку країни і міністра Міністерства Фінансів країни.
Національний Банк країни та Міністерство Фінансів країни є виконавчими органами Економічної Ради Республіки – з обмеженнями, які накладає на діяльність Національного Банку вирішення загальнонаціональних питань, що є прерогативою законодавчих органів Республіки, а також Статут Національного Банку.

4.3.2. Представницька законодавча влада
Нижня палата Парламенту, «Палата Представників», складається з двох Камер: Муніципальної Камери і Камери Представників.
Муніципальна Камера обирається прямим таємним голосуванням повноправних громадян від територіальних громад. До її функцій належить підготовка законодавчих актів про затвердження та контроль виконання Державного бюджету, використання державного майна, діяльності Національного банку, запровадження та скасування загальнодержавних податків, земельна політика, регулювання відносин між Муніципалітетами.
Камера Представників обирається прямим таємним голосуванням від партій та найбільш масштабних і впливових розподілених громад. До компетенції «Камери Представників» належить підготовка законопроектів, які стосуються стратегічних перспектив розвитку країни, її участі у міжнародних організаціях, ратифікації міжнародних угод, діяльності судів та інших правоохоронних установ, армії, спецслужб, природоохоронного законодавства, соціальної та гуманітарної політики.
Розроблені Камерами закони приймаються на загальному засіданні обох палат Парламенту, які мають статус Національної Асамблеї.
Жодне рішення Палати Представників не може вступити в силу без схвалення Економічної Ради.
При комітетах парламенту формуються громадські ради з найбільш визнаних фахівців-експертів, за галузевим принципом. Будь-який законопроект, що подається на розгляд відповідного комітету, має бути попередньо затверджений його Експертною Радою.
Комітети Парламенту є спільними для обох Палат – і повинні включати, у розширеному (сесійному) складі також членів Громадських Рад при профільних міністерствах виконавчої влади.

4.4. Виконавча влада Нової Республіки
Посада Президента скасовується як така, що не виправдовує себе за наявної суспільної ментальності, і веде до диктаторських повноважень, підпорядкування Парламенту і неконтрольованого непотизму.
Вищу виконавчу владу Республіки представлено двома органами: Радою Представників та Цензоратом.
Вищу виконавчу владу здійснюють обрані Представники гільдій (корпорацій), згідно числа Корпорацій. Їхнім завданням є виконання програми державного розвитку, затвердженої Парламентом. Представники забезпечують керування Кабінетом Міністрів.
Представники обираються Гільдіями (Корпораціями) на рік, з можливістю бути переобраними лише раз – однак, після річної перерви, вони знову можуть бути обраними.
У своїй діяльності Представники спираються перш за все на професійні Громадські Ради, що формуються при міністерствах та комітетах Парламенту.

Національною Асамблеєю обирається також Державний Цензор, – з числа громадян Республіки, чия моральність не викликає сумнівів. Цензор і Представники, відповідно, контролюють виконання Програми у сферах зовнішньої політики, внутрішньої політики, та соціальної політики.
Відомство Цензора контролює перехід та відновлення статку громадян, дотримання вимог державної служби, питання люстрації, набуття та припинення громадянства. Цензорат слідкує за чіткою відповідністю доходів та видатків усіх державних службовців, і має для цього моніторингову та слідчу служби.

5. ПОСТУП, ТРАДИЦІЯ ТА ЛЮСТРАЦІЯ ЧЕРЕЗ НОВЕ ВИБОРЧЕ ПРАВО
Ми вимагаємо поступу – замість «метання» від однієї зони впливу до іншої. Ми не консервуємо, але поважаємо Традицію, як основу здорових сімейних цінностей. Наше логічне завдання – примноження набутого нацією.
(Мережева Нова Республіка не потребує для своїх дій і діяльності партійної, капіталістичної чи комуністичної влади. Нова Республіка натуральним чином перебирає на себе реальні функції керування або впливу. До того часу вона діє паралельно; виконувати чи не виконувати її Універсали – це питання перспективної безпеки наявної влади, а не Нової Республіки.)
Ми оголошуємо люстрацію будь-якої влади, яка не є владою честі і духу, влади, яка здатна триматися лише на потузі каральних органів і фальсифікованому «народному волевиявленні», яке давно вже не є таким за суттю. Така влада є як мінімум непотрібною, а за фактом шкідливою для соціуму; вона існує сама для себе і знищує сама себе, пожираючи разом із собою статки всієї країни. Ми оголошуємо повну зміну принципів народовладдя.
Люстрація стосується всіх членів українських урядів до 2013 року, народних депутатів України, голів обласних і районних державних адміністрацій, прокурорів та суддів.
Люстрація розповсюджується на 1 – 4 рівні державної служби – тобто на ті рівні, які тягнуть за собою управлінську відповідальність
Ми проводимо люстрацію, перш за все, виключенням цих людей з числа громадян нової Республіки. За результатами 20-річного правління їм залишено «право води і вогню» на території України заради збереження миру в суспільстві, але оголошено політичний бойкот: у Новій Республіці, вони матимуть право вести життя лише приватних персон у грецькій транслітерації, якими насправді вони і є.

6. ВИБОРЧЕ ПРАВО ТА ВИБОРЧА ТЕХНОЛОГІЯ В НОВІЙ РЕСПУБЛІЦІ
Повне виборче право в Новій республіці мають особи з вищою освітою, що пройшли службу у Збройних Силах країни або альтернативну службу, не були судимі за кримінальні злочини та є членами однієї з професійних корпорацій.
Вибори в Україні проводяться на базі загальної електронної виборчої системи, процес, результати і дані якої захищено низкою відкритих криптоалгоритмів, і питання загальної стійкості якої зводиться виключно до питання стійкості цих відкритих криптоалгоритмів. Кожен виборець в обов’язковому порядку отримує унікальне підтвердження результату голосування (у вигляді роздруку хеш-суми або електронного сертифікату), за яким він у будь-який момент може перевірити результат власного волевиявлення на центральному сервері Центрвиборчкому.
Особи з 16 років, які мають українське громадянство, але не мають закінченої вищої освіти та досвіду громадянської служби, мають право участі у референдумах, які проводяться регулярно, з усіх глобальних питань розвитку держави, на базі загальної електронної виборчої системи.
Громади, адміністрації учбових закладів, підприємств та організацій мають право рекомендувати осіб, які поєднують видатні успіхи у навчанні з високою громадянською активністю, вчинили дії, що свідчать про високу громадянську зрілість і можуть бути удостоєні державних нагород, до дострокового набуття повного виборчого права. Процедура дострокового надання повного виборчого права проводиться органами місцевої влади, і відмічається у паспорті громадянина.
Неробство та свідома несплата податків при наявності доходів, більших встановленого мінімуму на кожного члена сім’ї, ведуть до втрати громадянства.

7. ЗЕМЛЯ: ОСНОВА ГРОМАДЯНСЬКОГО СТАТКУ. ВЛАСНІСТЬ. ПОНЯТТЯ ГАНЕБНОЇ ВЛАСНОСТІ.
Першим кроком ми забезпечуємо негайне формування Земельного Кадастру та Реєстру власності.
Ганебна власність, включаючи земельну – тобто власність, набута з порушенням рівних конкурсних умов, шляхом підкупу, як результат перепрофілювання дитячих, навчальних закладів, закладів соціальної сфери, майна Збройних Сил, закладів науки, а також власність, володіння якою можливе лише в порушення чинних законів України та (або) створює явні обмеження для членів громади (призводить до неможливості користування берегами водойм, лісами та рекреаційними об’єктами, тощо) – конфіскується і націоналізується.
Оскільки Україна історично є землеробською державою, а світова валютна система не є стабільною – основою гарантованого статку громадянина України є земля.
Земельна ділянка, достатня для ведення господарства, яке забезпечило б продуктами сільського господарства сім’ю з 3 чоловік, в метричному обсязі, залежному від родючості й регіону, а також достатня за площею для будівництва приватного житла на відповідну кількість мешканців, гарантована кожному громадянинові України. Члени сімей мають право об’єднувати свої земельні ділянки.
Земельна ділянка закріплюється за кожним громадянином України від досягнення ним 20 років.
Розподіл земельних ділянок веде рада територіальної громади. Отримання винагороди за розподіл громадянських земельних ділянок є карним злочином, і додатково карається люстрацією виборчих прав.
Громадянин може використати земельну ділянку безпосередньо, або як банківську заставу з вартістю, визначеною Земельним Кадастром, фіксованою за ціною, що коригується щорічно відповідно попиту на землю та коефіцієнту інфляції. Заставна вартість земельної ділянки може бути використана у бізнес-проектах громадянина, не пов’язаних із експлуатацією та обробкою землі.
Вартість земельних ділянок може збільшуватись за рахунок ринкової оцінки об’єктів приватного будівництва на ділянках, якщо такі побудовані громадянином, та покращення земельних ділянок власником.
Якщо внаслідок негативних фінансових результатів бізнесу, започаткованого громадянином, він втратив банківський кредит, що пов’язаний із особистою земельною ділянкою та дорівнював її заставній вартості – відповідна ділянка викупається у банка державою в обмін на облігації Державного Земельного Фонду, повертається до державного банку земель, і може бути передана іншому громадянинові. Особиста земельна власність, втрачена таким чином, не відновлюється, проте діти громадянина, що втратив земельну ділянку, мають беззаперечне право отримати власні ділянки або кредит, що дорівнює їх заставній вартості, по досягненні 20 років.
Майнове право на землю сільськогосподарського призначення в Україні мають лише громадяни України. Підприємцям – іноземцям, що здійснюють діяльність у сфері сільського господарства, земля сільськогосподарського призначення може надаватися лише за договором оренди, за умови, що вона не використовуватиметься під культури, що незворотно погіршують якість землі.
Іноземним громадянам дозволяється набувати житлову нерухомість України за умови підтвердженого ведення бізнесу в Україні, або інвестиційного внеску в розвиток однієї з галузей виробництва, розмір якого визначає Верховна Рада України.
Надмірна власність, володіння і управління якою можливе лише за рахунок нищівної експлуатації природних і/або людських ресурсів, злиття підприємництва з державною бюрократією тощо – є в Новій Республіці так само непристойними, як і відсутність мінімального обсягу власності, достатнього для достойного існування сім’ї. Служба Державного Цензорату та Антимонопольний Комітет України вживають заходів, спрямованих проти надмірної концентрації власності в руках окремих осіб, сімей (кланів), юридичних осіб або організацій, починаючи з примусового подрібнення бізнесу.

8. ЗБРОЙНІ СИЛИ
Нова Республіка повертає загальну громадянську повинність, основною формою якої є повинність військова. За професійною ознакою набираються лише дивізії швидкого реагування та Кібернетичні війська.
Загальна військова повинність має у сучасності не так військове значення, як соціальне. Через Армію, через служіння Вітчизні у збройних силах, відбувається соціалізація громадянина. Загальна армійська повинність має бути реформована на потужний інститут патріотичної соціалізації за участі провідних освітніх закладів.
Строкова служба є не обов’язковою, але звичайною і рекомендованою, і пропонується усім особам, які досягли 18-річного віку, або закінчили виший учбовий заклад і відповідну військову кафедру. Громадяни, які відмовились від несення строкової служби, не набувають повних громадянських (виборчих) прав поза залежністю від освітнього цензу.
Особи, що мають громадянський освітній ценз (вища освіта) та офіцерське звання (включно з офіцерами запасу), мають право на зберігання особистої зброї або зброї комплектації військ запасу.
Для осіб, що не мають можливості нести строкову службу в ЗС за станом здоров’я, надається можливість проходження альтернативної служби в медичних закладах або закладах піклування.
Особа, що ухилилась від військової повинності або альтернативної служби, не набуває повних громадянських прав і уражена у виборчих правах, включно із можливістю обрання на виборчі посади.
Оскільки в 1992 році відмова від використання ядерної зброї на твердопаливних носіях була затверджена Верховною Радою виходячи з хибних даних щодо високої вартості технічного обслуговування відповідного арсеналу, парламент має поставити питання про відновлення обмеженого ядерного статусу України в мінімальних обсягах, що дали б можливість гарантування недоторканості державних кордонів та державних інтересів країни в умовах значного послаблення ударної потужності звичайних Збройних Сил – принаймні, до часу відновлення повнофункціональних Збройних Сил та балансування їх чисельності із силами міліції / внутрішніх військ.
На потреби ЗС не може виділятися менше бюджетних коштів, ніж на потреби МВС.
Служби у лавах реформованих (якісно і кількісно) МВС прирівняна до служби у лавах Збройних Сил.

9. ПРИНЦИПИ НАДАННЯ ДЕРЖАВНИХ ПОСЛУГ
А. Державні послуги і податкова система
Державні послуги, на які стягаються податки, не можуть бути оплатними. Державні послуги, які є оплатними, не можуть фінансуватись за рахунок податків.
Податкова система є прогресивною у складі загальнодержавних податків, і «пласкою» або регресивною – на рівні податків місцевих.
Оскільки згідно Конституції Україна є «соціальною державою» – це гасло повинне бути наповнене відповідною податковою політикою. Основний графік податкового особистого навантаження є параболічною кривою, вершина якої лежить в інтервалі середньостатистичного доходу громадянина України за рік, + 300% – 500% – стимулюючи, у такий спосіб, підвищення середнього доходу. Ця величина коригується щорічно, із зростанням середньостатистичного доходу, згідно даних державної статистики, в Законі про державний бюджет України. Для осіб творчих професій, що не мають щомісячного фіксованого доходу або отримують високий разовий дохід за винаходи, створення кінцевих об’єктів інтелектуальної власності тощо, – обсяг разового доходу, більший середньостатистичного по країні, може бути скоригований як середньостатистичний за ряд звітних періодів, за заявою громадянина.
Податкова система є лаконічною, прозорою, і не має будь-яких виключень iз загальних правил. Максимальний обсяг податкового Кодексу – 50 сторінок, з яких 10 – стандартизовані форми звітності для всіх можливих суб’єктів економічної діяльності та випадків.
Форми податкової та іншої звітності громадянина перед державою забороняється змінювати протягом 2 років від моменту затвердження у складі податкового Кодексу, або від чергового затвердження. Будь-які зміни у об’єктах та формах звітності громадянина перед державою забороняються без затвердження Парламенту.

Б. Виконання владних функцій
Будь-яка функція влади, необхідна громадянам, формалізується відповідним або вищим органом державної влади, і описується як протокол (послідовність) дій. Виконання будь-яких функцій поза межами формалізованих протоколів забороняється. Орган державної влади, який є нездатним формалізувати власну діяльність у вигляді лаконічних і логічних протоколів (схем) є корумпованим та неефективним, і підлягає розпуску.
Всі Протоколи у суспільних взаємовідносинах «громадянин – адміністрація» є відкритими, і повинні бути опубліковані в Мережі.
Громадяни можуть змінювати як Протокол в цілому, так і будь-які його процеси (логічно-закінчені ланки, що описують взаємодію з громадянином у визначеній прикладній площині), шляхом технічно- і технологічно-гарантованого від підробок голосування, за встановленою квотою. Отже, Протокол взаємовідносин «громадянин – держава» в новій ситуації деталізує норми Конституції, а процеси – вичерпно розкривають їх фізичну сутність.
До кожного процесу в системі «громадянин – держава» висуваються ультимативні технологічні вимоги:
1. Кожний процес Протоколу є детально описаним.
2. Кожний процес Протоколу є детально формалізованим.
3. Опис кожного процесу Протоколу і всі варіанти його формалізації є вільно доступними.
2. Кожний процес Протоколу є максимально спрощеним.
3. Процес протоколу є логічним і неконтраверсійним. Алогічні процеси відхиляються системою.
4. Витрати за кожним процесом повинні бути мінімально-можливими.
5. Функціональність кожного рішення повинно бути максимально можливою за даного рівня витрат.
6. Кожний процес Протоколу є максимально автоматизованим.
7. На ланках виконання процесу, де неможлива повна автоматизація – чиновник не повинен мати активного впливу.
8. Час, відведений на виконання процесу державною автоматизованою системою повинен бути чітко визначений, виходячи з актуального рівня автоматизації Протоколу.
9. Поза опублікованими протоколами жодних стосунків між Державою і Народом не існує.

10. СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
Місія Нової Республіки в соціальній сфері – це місія розвитку особистості. Держава гарантує безпеку материнства і дитинства, пенсійне забезпечення, набуття базової освіти, необхідних сучасних соціо-культурних навичок та професійної підготовки.
На базі військових містечок, виведених з активної експлуатації, буде відкрито загальнонаціональний заклад для соціалізації безпритульних дітей. Держава не може покинути своє майбутнє напризволяще у підворіттях. Військова потуга нації, її патріотичне ядро буде виковуватися з тих, хто зобов’язаний життям та освітою Державі і не розкладений духом торгашества.
Усі громадські витрати на реабілітацію нарко- та алкозалежних громадян перекладаються на ініціаторів проблеми: вітчизняних виробників та імпортерів і продавців алкоголю та тютюну. Частка у загальних витратах кожного з постачальників алкогольних та тютюнових продуктів визначається згідно частки внутрішнього ринку, яку займають відповідні продукти, з урахуванням громадських витрат на профілактичні заходи та проекти заміщення (спортивні, культурні, громадські тощо), включно в учбових закладах. Обсяг відшкодувань повинен повністю перекривати обсяг шкоди у фінансовому вираженні.

11. ПРАВА ГРОМАДЯНИНА НА ВИЩУ ОСВІТУ
Оцінка на зовнішньому тестуванні до ВНЗ вище середнього балу дозволяє доступ до державного банківського кредиту з тим більшим погашенням за державний рахунок, що вищим є бал, отриманий на зовнішньому тестуванні. Відповідно до отриманого балу, держава бере на себе від 0 до 90% витрат на навчання. Кредит є цільовим, і може бути використаний лише відповідним учбовим закладом згідно графіку витрат на навчання.
Цією пропозицією повністю знімається питання корупції у ВУЗах країни.

12. МОВНЕ ПИТАННЯ
– Кожна школа, спираючись на спеціальну програму МОН, запроваджує програму обміну фахівцями, з тим, щоб забезпечити серед викладацького складу щонайменше 2 вчителі – носії іноземної мови (згідно до спеціалізації школи);
– Вчитель отримує надбавку у 50% до посадового окладу, за кожну іноземну мову, якою він здатен вільно викладати у школі;
– Тест (читання, переклад) на знання української та іноземної мови є обов’язковою умовою прийняття на державну службу.

13. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ПРАВОПОРЯДКУ НА МІСЦЯХ ТА У КОНДОМІНІМУМАХ. КОНДОМІНІМУМИ – ОБ’ЄКТИ ПЕРШОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ГРОМАД.
Міліція є фактично недієздатною: здебільшого, вона виконує функції охорони влади від громадян та гаранта і провайдера тіньових економічних процесів. Єдина можливість змінити ситуацію – вирішення цієї проблеми силами самих громадян.
Пункти охорони правопорядку на місцях мають контролюватися самими громадянами – їхнє керівництво призначається на виборній основі.
Пункти охорони правопорядку на місцях формуються з урахуванням виборів громадянами районних та мікрорайонних (у містах) Уповноважених (представників), котрі за час виконання обов’язків отримують офіс, заробітну платню та фонд зарплати на необхідну кількість співробітників-професіоналів з бюджетних коштів (керівні співробітники також обираються жителями району/мікрорайону терміном до 2 років).
Із трьох помічників Уповноваженого один займається виключно організацією у районі (мікрорайоні) кондомінімумів: цією організаційною формою в трирічний термін мають бути охоплені 90 – 100% багатоповерхових і багатоквартирних будинків; ще один – відповідає за контакти з державною Службою Зайнятості; третій – за молодіжну політику (включаючи також питання зайнятості та здорового дозвілля).
Уповноважений (представник) формує у районі (мікрорайоні) дружину із громадян, які мають досвід служби у ЗС чи міліції, та мають відповідний освітній та віковий ценз (не молодші за 25 і не старші за 55 років, з вищою чи середньою спеціальною освітою та належним фізичним гартом).
Уповноважений та його обрані співробітники можуть бути озброєні бойовою зброєю; члени дружин – травматичною зброєю.
Уповноважений відповідає за дотримання норм Конституції та порядку на території свого округу. Районний підрозділ МВС зобов’язаний направити патруль чи наряд на першу вимогу представника або його заступників.

14. ЦЕРКВА, РЕЛІГІЇ, КУЛЬТИ
Україна є світською державою.
Школа є відділеною від церкви без будь-яких винятків.
Забороняється реєстрація та відправлення будь-яких масових ритуалів для релігійних сект, а також релігій, в священних текстах яких (або у коментарях до священних текстів) містяться дискримінаційні норми щодо будь-яких націй, національностей, поділ вірних за національною ознакою, а також для послідовників не модифікованих у Новий час древніх релігій, тексти яких містять етичні норми, несумісні з сучасними загальновизнаними етичними нормами.
З метою збереження конституційних норм свободи совісті, допускається при цьому особисте сповідування будь-який релігії чи культу за умови, що дії та поведінка, пов’язані з особистим відправленням культу, не порушують норм Конституції та чинного законодавства, не спричиняють незручностей іншим громадянам, і не завдають їм моральних або матеріальних збитків.

15. ІММІГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА
Запроваджується жорсткий контроль за імміграційною політикою. Право на в’їзд до України для постійного проживання мають лише особи, пов’язані у ній тривалим трудовим контрактом, такі, мають перед державою незаперечні заслуги, або особи, які отримали чи представили документи на отримання українського громадянства. Переважне право надається висококваліфікованим фахівцям із вищою освітою або вченими ступенями, та членам їх родин.
Іммігрант, який одержав громадянство, цим висловлює бажання та приймає на себе зобов’язання інтегруватися в українське суспільство в культурному, мовному і соціальному аспектах.
Для осіб, які отримали громадянство в будь-якій іншій країні, українське громадянство автоматично припиняється, і (відповідно) на території України діє обмеження у політичних (виборчих) правах.
Імміграційна служба зобов’язується надавати регулярні звіти про еміграційну ситуацію, а також перешкоджати створенню великих інонаціональних анклавів не території України, не схильних до інтеграції в українське суспільство; таких, що проводять самостійну та замкнену на себе національну, інформаційну, фінансову політику, або офіційно заявляють про провадження та підтримку інтересів інших держав.
Категорично забороняється створення територіально відділених національних анклавів. Мають бути припинені всі внутрішні і міждержавні програми, котрі в теперішньому чи майбутньому часі можуть призвести до переважного заселення будь-якого окремого регіону моно-національною емігрантською спільнотою – включно із програмами рееміграції жертв репресій радянського часу.
Пояснення. Принцип встановлення історичної справедливості у питаннях заселення є хибним, і не може бути здійснений остаточно через те, що неможливо логічно встановити часову глибину «встановлення справедливості» на територіях, де постійні захоплення, переселення і міграція народів не припинялись із стародавнього по новітній час.

16. СУДОВА ВЛАДА
Державою запроваджуються обов’язкові суди присяжних, до юрисдикції яких потрапляють всі конфлікти окрім прецедентних (де можна чітко зафіксувати порушення вимог закону, наприклад, дорожні пригоди) та майнових, де збиток складає до 25.000 гривень.

17. ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ. КОНТРОЛЬ НАД ВЛАСНІСТЮ
Метою господарської діяльності державних підприємств та базових інфраструктурних галузей є не отримання прибутку, а забезпечення потреб громадян, починаючи з першорядних.
Пріоритетом всієї діяльності місцевих рад є розвиток та запровадження якомога більшого обсягу послуг, зокрема через механізми створення умов для приватного бізнесу, в соціальній сфері відповідного регіону, зокрема – шляхом широкої організації суспільних робіт. Кількість внутрішніх послуг повинна бути доведеною до можливого максимуму; їх зменшення допускається лише в результаті перенасичення ринку і (як результат) розвитку жорсткої конкуренції.
Галузі економіки, види виробничої діяльності поділяються на ринкові та соціальні. Відповідно, їхнє адміністрування здійснюється за різними правилами, виходячи з різних цілей. У сферах діяльності, визнаних ринковими, запроваджується «принцип презумпції законності підприємництва»: «будь-яка підприємницька діяльність є законною і не може бути припиненою, якщо вона не несе загрози життю та здоров’ю громадян, довкіллю та історичній спадщині». Усіляко вітається та заохочується самозайнятість громадян.
Міжнародна конкурентність українських товарів у межах державного сектору виробництва переслідується як ціль лише до тієї межі, доки вона не суперечить вимогам зайнятості населення та вимогам внутрішнього попиту. Пріоритетним для державного сектору виробництва та сектору послуг є зайнятість і достойний рівень забезпечення населення товарами і послугами.
Інфраструктурні галузі виробництва, так само як і елементи базової інфраструктури (залізниці, газо- і електрогенеруючі та розподільні підприємства, водні ресурси) не можуть бути приватизовані; раніше приватизовані ресурси базової інфраструктури підлягають реприватизації.
Державний менеджер несе особисту карну відповідальність за стан довіреного йому підприємства у тих випадках, коли менеджер приватної фірми несе лише фінансову відповідальність відповідно до обраного типу (OOO, АТ, Товариство на вірі) підприємства.
Контроль за Державним Пенсійним фондом та іншими державними фондами здійснюють лише державні банки, фінансове становище яких гарантується і регулюється Нацбанком.
Приватні банки не можуть отримувати ніяких бюджетних, тим більше пов’язаних із створенням державного боргу, фінансових вливань. Санація приватного банку без переходу всієї власності такого банку державі, є кримінальним злочином.
Приватні банки, що захопили понад 25% від обсягу того чи іншого виду банківської послуги в країні, підлягають антимонопольному регулюванню (роздрібненню), а при відмові від такого регулювання – націоналізації.
Банки, які відкривають відділення або мережі відділень, що обслуговують громадян або осіб без громадянства виключно за національною чи релігійною ознакою, підлягають націоналізації.
Конвертація операційних чи накопичувальних коштів банку у валюту і перерахування валюти за межі України на некомпенсованій основі, включаючи міжнародну мережу того ж таки банку, крім випадків, коли в основі відповідної банківської операції стоїть комерційна угода клієнта банку або придбання клієнтом банку товару за кордоном, є незаконною без спеціального дозволу Нацбанку України, що спирається на рішення відповідного парламентського комітету.
Реституція, націоналізація, реприватизація, конфіскація, як і приватизація, є рівними інструментами проведення державної політики заохочення підприємництва з одного боку, і забезпечення відповідальності підприємництва, з іншого. Одностороння приватизація є неприпустимою через те, що «ринкова економіка» у виконанні підприємців від бюрократії лише знищує країну (від природи до інфраструктури), не застерігаючи коштів на відновлення і розвиток. Так само небезпечним є і надлишок майна в державному управлінні (збільшується неефективність та корупція). Таким чином, уряд повинен постійно утримувати оптимальний з економічної та соціальної точок зору баланс форм власності, дбаючи про збереження і примноження статків населення країни.
Управління державним майном та майном інших форм власності є багатопараметричним процесом. Критеріями ефективного управління власністю усіх її форм є збільшення кількості і сортаменту послуг, кількості і якості товарів, збільшення кількості робочих місць та покращення умов праці, відновлення та розвиток основних фондів і (у разі земельної власності) покращення якості земель – поза залежністю від форми власності (державна, муніципальна, приватна, громадська). Держава здійснює економічне регулювання, включно з податковою політикою, з урахуванням названих критеріїв.

18. ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОТЕКЦІОНІЗМ
Іноземні компанії можуть здійснювати діяльність на території України шляхом утворення спільних підприємств (з повним правом господарської діяльності), або представництв (з обмеженим правом господарської діяльності).
Іноземні компанії не можуть володіти більш ніж 49% власності у спільних підприємствах.
За бюджетні кошти можливе придбання лише продукції власного виробництва, за виключенням продукції, яка не виробляється на території країни.
За необхідності придбання продукції, яка не виробляється на території України, профільні Гільдії, громадські ради та міжвідомча наукова комісія повинні надати висновок щодо можливості, умов та цін випуску необхідної продукції власними силами.
Продукції, що вироблюється на території держави, віддається перевага перед імпортованою, заради забезпечення максимальної кількості робочих місць. Продукція, що не виробляється в країні, має відкритий доступ на внутрішній ринок відповідно до квот і митних правил зовнішньоторговельних угод.

19. ВНУТРІШНЯ КУЛЬТУРНА ТА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА
Нова Республіка не встановлює культурний канон, оскільки це справа особистих смаків кожного. Проте з метою запобігання розвитку негативних культурних тенденцій – вважає за необхідне встановити мінімально припустимі норми суспільної поведінки. Адже й дитина злочинця має право на самостійний вибір життєвих цінностей і на відхід від /порочних/ батьківських звичок.
Заборонений до публічної трансляції крадійський шансон, популяризація тюремної та «зеківської» тематики, діяльність «кашпіровських». До державної системи розповсюдження преси не приймаються бульварні видання; їх розповсюдження є цілком справою видавців.
Центральні канали телебачення та радіо, інтернет-портали держави та громад, базова система розповсюдження друкованої преси є суспільною власністю.
Обсяг навчального, просвітницького та інформаційного мовлення (ефіру) на суспільних каналах не може займати менше ніж 2/3 від загального часу мовлення.
Монополія у сфері радіо, телебачення та газетно-журнального видавництва є неприпустимою.
Повністю забороняється будь-яка реклама алкоголю та тютюну.
На всій території України в межах середньої школи вводиться обов’язкове естетичне виховання.
Посилюється покарання за вживання матірної лайки в громадських місцях, за асоціальну поведінку і навмисне псування громадського, комунального чи приватного майна, забруднення довкілля.
Керівники військових, міліцейських підрозділів, державних закладів, які застосовують матірну лайку як повсякденний засіб керування особовим складом, підлягають звільненню без урахування минулих заслуг та без огляду на будь-які причини.
У військових, міліцейських вищих навчальних закладах обов’язкове запровадження гуманітарних дисциплін зі світової історії, історії Європи, історії культури, історії мистецтва та філософії.

20. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА
Зовнішня політика Нової Республіки спрямована на захист українських інтересів і прав українців за кордоном, на активне визначення і формування ніші України у світовому розподілі праці. У галузі сільського господарства Україна на міжнародному ринку орієнтується на виробленні екологічно-чистої сировини та виготовлення з неї кінцевого продукту. У межах індустріальних галузей групи «А» необхідною є орієнтація на вироблення і поставку закінченої продукції замість сировини. У високотехнологічних галузях Нова Республіка підтримує перехід від фабрик офшорного виготовлення високотехнологічних продуктів та інтелектуальної власності, напівфабрикатів – на виготовлення кінцевої оригінальної продукції, прибуток від продажу якої надходив би в Україну.
З метою перетворення українців на єдину світову спільноту, Нова Республіка запроваджує Світову Посвідку Українця, яка за умови сплати податків в Україні та досягнення освітнього цензу прирівнює його у правах до громадянина.
Основою діяльності дипломатичних представництв України є підтримка Торговельних Палат України в країнах присутності, просування бізнес- і політичних проектів Нової Республіки, зокрема, через представників української діаспори, а також заснування фондів, які є інструментом провадження політики держави Україна на території інших держав.

21. ВІДКЛИКАННЯ, ОБМЕЖЕННЯ, ВІДПОВІДАЛЬНСТЬ.
Ніхто не може займати дві або більше державні посади одночасно, так само як і займати посади одночасно у різних гілках державної влади.
Всі посадові особи, що займають державні посади, можуть бути відкликані з посад у випадках судового вироку, або коли половина плюс один виборець проголосують (на референдумі, або у інший спосіб) за відзив з посади.
Всі посадові особи несуть карну та цивільну відповідальність за збитки, нанесені ними Республіці, Муніципалітетам, гільдіям (Корпораціям) або приватним особам шляхом зловживань або невиконанням власних обов’язків. В цих випадках рішення виносить Верховний Суд. Рішення щодо членів Верховного Суду виносять Національні Збори.

22. ОПЛАТА ПРАЦІ ВИЩИХ ДЕРЖАВНИХ ПОСАДОВИХ ОСІБ

Вищі державні посадові особи: депутати Парламенту, Представники, керівники і заступники керівників міністерств, відділів міністерств та парламентських комітетів – мають право отримувати за свою працю відшкодування, не більше, ніж подвійна середня заробітна плата по країні, – і не більше такої ж суми мають право витрачати на відрядження й витрати, безпосередньо пов’язані із виконанням власних повноважень.
Рівень оплати вищих посадових осіб підвищується або знижується автоматично, з ростом або зменшенням середньої заробітної плати по країні.
Ця норма ставить доходи керівництва республіки у пряму залежність від рівня добробуту громадян Республіки.

23. ЗМІНИ ЦІЄЇ ХАРТІЇ
Ця Хартія, як і Мережева Конституція, прообразом якої вона є, не може бути завершеною, як не може бут завершеним життя Народу і Громади.
КОЖЕН МОЖЕ ЗАПРОПОНУВАТИ ЗМІНИ ДО СТАТЕЙ ЦІЄЇ ХАРТІЇ, АБО ЦІЛКОМ НОВІ СТАТТІ. НАШЕ ЗАВДАННЯ – РАЗОМ СТВОРИТИ ДОКУМЕНТ, ЯКИЙ АДЕКВАТНО ВІДОБРАЖАВ БИ ПРАГНЕННЯ НАЦІЇ. ЯКЩО ВІН НАРОДИТЬСЯ – МИ ЗМУСИМО ВЛАДУ ДО ЙОГО ВИКОНАННЯ, ЯКОГО Б КОЛЬОРУ ВЛАДА НЕ БУЛА.
Пропозиції та зміни відсилайте:
charter.new.republic@gmail.com