Авторитетний український дипломат Олександр Олександрович Чалий запропонував план виходу із найскладнішої кризи, яка розгорнулася після вторгнення Росії до Криму.

До нелегітимного референдуму у Криму залишається кілька днів. У кожну секунду рушниці і гранатомети, взяті в руки громадянами і військовими, що протистоять один одному, можуть вистрілити і без команди... Важко навіть уявити собі ціну, яку заплатить Крим, Україна, Росія, Європа та світ за таку випадковість...

Ми стоїмо на порозі кримської війни. Слава Богу, поки мовчать гармати, тож ще можуть і мають говорити дипломати. І насамперед українські. Ми повинні зрозуміти, що в ці тривожні хвилини недостатньо волати до країн-гарантів суверенітету України та міжнародної спільноти, щоб покарати агресора. Це, по суті, заклик до війни… Треба негайно запропонувати українське бачення умов можливого миру (врегулювання кризи). А саме конкретний план дій, який може примирити Росію із Заходом, Україну та Крим. Іншими словами, дати важкі відповіді на реальні виклики, які штовхають нас усіх до непоправного – у Києві та Москві, Сімферополі та Севастополі, Вашингтоні та Брюсселі.

Наступний план дій, на мою думку, може дати реальну надію на мир та збереження територіальної цілісності України, включаючи Крим.

1. Україна негайно пропонує шукати вихід із кризової ситуації, що склалася, на умовах сумлінного виконання вищим політичним керівництвом країни «Угоди про врегулювання кризи в Україні» від 21 лютого 2014 року за винятком питання про повернення Віктора Януковича. Після всього, що сталося, повернення Януковича виглядає абсолютно нереальним. Це розуміє і Володимир Путін, коли заявляє, що Янукович не має політичного майбутнього. Усі інші положення Угоди можна виконувати. По суті вони представляють вимоги Майдану. З ними мають бути повністю згодні колишні лідери опозиції, які під документом поставили свої підписи. Сьогодні, очоливши державу, ці політики в силу правонаступництва несуть морально-політичну відповідальність за виконання положень Угоди перед народом України,

Слід визнати: є ще один, на мою думку, технічний момент, який стримуватиме вищу українську владу від виконання Угоди. У ньому президентські вибори пропонується провести до грудня 2014 року та після проведення конституційної реформи. Але, як відомо, вибори Президента України вже призначено на 25 травня. Отже, треба або переносити президентські вибори, або ухвалити у першому читанні майбутню конституцію України до 25 травня 2014 року. Другий варіант кращий. Але щоб надалі текст конституції не був суттєво змінений у другому читанні, бажано 25 травня винести цей текст на консультативний всенародний референдум, а також укласти конституційний договір, в якому має бути передбачено: усі представлені в парламенті політичні партії та фракції голосуватимуть у вересні за текст конституції,

2. Україна негайно пропонує державам – гарантам Будапештського Меморандуму та всій міжнародній спільноті визнати її як постійно нейтральну державу в межах на дату проголошення незалежності України. Досягти цього можливо: шляхом підписання державами-гарантами (США, Росія, Великобританія, Китай, Франція) юридично обов'язкового міжнародного договору за аналогією з міжнародним договором про визнання нейтрального статусу Австрії; або шляхом прийняття Генеральною Асамблеєю ООН відповідної резолюції за аналогією з резолюцією про визнання нейтралітету Туркменістану з розумінням того, що всі постійні члени Ради Безпеки ООН проголосують за дану резолюцію. Водночас, Україна має взяти на себе зобов'язання включити положення про постійний нейтралітет до тексту своєї нової конституції.

3. Україна негайно підпише політичну частину угоди про асоціацію з ЄС і заявить, що підписання економічної частини цієї угоди (про зону вільної торгівлі) відбудеться після результативних тристоронніх консультацій з ЄС і РФ. Україна також має звернутися із закликом до ЄС розпочати переговори з РФ щодо створення зони вільної торгівлі, про що йшлося на останньому саміті ЄС-РФ.

4. Український парламент негайно заявить про початок – без будь-яких попередніх умов – консультацій з повноважною делегацією парламенту Криму щодо створення нового статусу Автономної республіки в рамках єдиної української держави. Результати цих переговорів мають бути відображені у тексті нової конституції України.

Вищевикладені українські мирні стратегічні ініціативи дозволять створити дипломатичний контекст, у рамках якого Росія, США та ЄС отримають реальний шанс укласти «справедливий світ» у їхньому нинішньому історичному протиборстві за Україну та формально перевернути останні сторінки холодної війни. Це, у свою чергу, створить реальний фундамент для процесів внутрішньоукраїнського примирення, насамперед щодо Криму. У геополітичному вимірі це дасть шанс створити спільний економічний простір від Лісабона до Владивостока та євроатлантичного співтовариства безпеки з повноправним залученням Росії, а не проти неї. Саме сьогодні Україна має історичний шанс відіграти ключову роль у цих позитивних процесах. Альтернатива їм у кращому разі – нова холодна війна,

У ці тривожні дні балансування між війною та миром також важливо, щоб вище політичне керівництво країни виявило характер і дало світові чіткі сигнали того, як воно збирається діяти, якщо його стратегічні мирні ініціативи не будуть почуті та агресія щодо української держави буде продовжена. Ці сигнали такі:

1. Негайна заява про те, що на підставі статті 51 Статуту ООН Україна самостійно, на індивідуальній основі вживе всіх можливих дій, включаючи і збройну силу, для самооборони та відображення агресії.

2. Негайний заклик до країн-членів ООН на підставі статті 51 Статуту ООН про організацію колективної самооборони України від агресії з боку члена Ради безпеки ООН.

Популярні новини зараз

Від 33 гривень: АЗС опублікували нові ціни на бензин, дизель та автогаз

Штраф 3400 гривень: які водії ризикують залишитися без прав вже за 10 днів

Укренерго оприлюднило графік відключень світла на 25 листопада

"Гра проти своїх": у Раді різко відреагували на ідею розформування ТЦК

Показати ще

3. Негайний заклик до держав – гарантів Будапештського меморандуму, до всіх країн НАТО, до сусідніх країн, насамперед до Польщі, організувати дієву міжнародну коаліцію з підтримки миру та організації колективної оборони України від агресії, у тому числі з наданням своїх військових контингентів . Всі ці держави повинні пам'ятати, як українські військові пліч-о-пліч з ними брали участь у миротворчих коаліціях та місіях в Іраку, в Косові, в Афганістані та інших «гарячих точках». Настав час їхньої євроатлантичної солідарності з Україною.

4. Верховна Рада негайно ухвалює закон про допуск на територію України іноземних військ усіх держав, які висловлять готовність разом з українським народом дати відсіч агресії на засадах колективної оборони.

Мій професійний дипломатичний досвід та особиста участь у мирному врегулюванні найскладніших дипломатичних суперечок, у тому числі з Росією, підказує: вищезазначений план дій дає реальний шанс на врегулювання ситуації навколо Криму та збереження територіальної цілісності України; на побудову Великої Європи від Лісабона до Владивостока як у сфері безпеки, так і створення загальноєвропейського економічного простору.

Так, реалізувати всі ці заходи в умовах кризи довіри та агресії важко, але можливо. Потрібно лише зробити перший крок у правильному напрямку. І цей крок має зробити українська дипломатія. Перефразовуючи Уїнстона Черчілля, закінчу словами: «У нас сьогодні ще є вибір між миром та війною. Якщо ми виберемо війну, будь-яку – гарячу чи холодну, вона все одно рано чи пізно закінчиться миром. Але ми заплатимо за цей світ стражданнями тисяч кримчан, українців, росіян, європейців, американців...»

Чи не розумніше в ці дні, що залишилися до точки неповернення Москві, Вашингтону, Брюсселю за участю Києва домовитися на умовах, які були запропоновані Австрії через десятиліття після Другої світової війни?! Тоді, 1955 року, не виграв ніхто з великих, але переміг світ у Європі. Світ, які найближчими днями чи навіть годинником ми можемо втратити.

Олександр Чалий – колишній перший заступник міністра закордонних справ України (1998–2004), дипломатичний радник президента України (2006–2008), Надзвичайний та Повноважний посол України

Джерело: Радіо "Свобода"