Ціна недооцінки кривавої Росії

Зі слів лідерів партій “Альтернатива для Німеччини” та “ Національне об`єднання”, трансатлантичний союз між Європою та США є пережитком минулого, інструментом домінування Америки в Європі за рахунок економічних і геополітичних інтересів західноєвропейських країн. Союзом, який не дозволяє економічно розвиватись європейським країнам та не гарантує за нинішніх геополітичних реалій безпеку Європі.

Тож європейці, з точки зору представників цих двох партій, повинні створити новий реформований конфедеративний континентальний союз в Європі, який буде більш християнсько – традиціоналістичним, буде менше втручатись в внутрішні справи європейських країн, опікуючись, перш за все, безпекою кордонів, реалізацією спільних інфраструктурних проектів та оборонною політикою. Європейська ж комісія в цьому реформованому континентальному союзі повинна бути ліквідована для послаблення впливу євробюрократів та глобалістів.

геополітична вісь Берлін – Париж, з поширенням сфери впливу на країни з католицькою та протестантською релігіями. Росія ж повинна стати пріоритетним безпековим і економічним партнером для цього союзу, оскільки вона має дешеві енергетичні ресурси. Партнерство з Росією зніме загрози для безпеки європейських країн за рахунок визнання сфер пливу одне одного, створивши міцне континентальне партнерство, тим самим зменшивши вплив США.

Головна ж проблема цього геополітичного проекту полягає в тому, що Кремлю не потрібне існування суб’єктного, сильного і реформованого європейського континентального союзу, російській владі, перш за все, потрібна фрагментована Європа, в якій будуть посилюватись протиріччя та хаос. Європа без спільної політики і позиції, що дозволить Росії за рахунок більшого потенціалу, нав’язати кожній європейській країні, яка залишиться сам на сам з Російською Федерацією свої умови.

Навіщо Кремлю новий потенційний геополітичний конкурент в вигляді нового “ЄС”, якщо Росія буде здатна напряму домовитись по праву сильного з Німеччиною та Францією про створення геополітичної вісі Москва – Берлін – Париж.

Щодо ідеї про сфери впливу на основі релігії то вона абсурдна, оскільки зараз членами ЄС є православні Румунія, Греція та Болгарія, до того ж представники російської еліти вважають, що вся Східна Європа повинна стати буфером для Росії, в тому числі і католицька Польща, яка, з точки зору представників німецької еліти, є стратегічно важливим фронтиром для Німеччини.

Нажаль, українські політики і дипломати не достатньо тісно спілкуються з європейськими правими, не пояснюючи їм, що Україна є більш консервативною та християнською країною за Російську Федерацію, яка здійснюю масові репресії на окупованих територіях України, направлені проти протестантів та католиків. Українській владі вже давно потрібно було запросити до України лідерів партій “Альтернатива для Німеччини” та “Національне об’єднання”, надавши їм аргументи чому існування незалежної і суверенної України, яка протистоїть Росії де перемогла антиєвропейська ідеологія євразійства, геополітично вигідне їхнім країнам.

З точки зору російських дипломатів, в Польщі між собою завжди борються, особливо зараз, дві геополітичні ідеї – Ягеллонська, для якої головним ворогом є Росія та більш націоналістична П’ястівська, для якої головним ворогом є Німеччина, тому, з їх слів, Росії вигідна перемога П’ястівської концепції. Перемога політиків, які будуть бачити головну загрозу не в Росії, а в Німеччині, тим самим послаблюючи Європейський Союз з середини. Створення умов, коли угорські, румунські шовіністи будуть висловлювати територіальні претензії Україні, ультраправі з Угорщини до Словаччини і Румунії, а німецькі радикальні праві до Польщі - ідеальний європейський хаос для Кремля.

Росією керують чекісти, які з перших днів роботи чули від своїх керівників, що їхньою справжньою родиною є корпорація [спецслужби], що як звичайні люди так і представники еліт іноземних країн є об’єктами впливу, для яких ви повинні ставати друзями, дізнавшись все про інтереси цих людей, життя яких ви можете зруйнувати, якщо цього будуть вимагати національні інтереси.

Тому, якщо для американських політиків на першому місці знаходяться бізнес – інтереси, росіяни будуть розповідати їм про дуже вигідні довгострокові масштабні інвестиційні проекти, якщо ви американський або європейський християнський націоналіст вам будуть розповідати представники Кремля про традиційні цінності, маніпулюючи об’єктами впливу.

Також важливо розуміти, що всі інсайди від російських чиновників для західних журналістів є частиною дезінформаційної кампанії російських спецслужб, які також контролюють російських експертів так званих “інсайдерів”, через яких здійснюються активні заходи [операції впливу] в Росії та закордонних країнах.

Володимир Путін не реагує на риторичні погрози американських та європейських політиків, які він не сприймає серйозно, оскільки ці погрози не підкріплені діями. Військова допомога від США для України зменшилась, обсяги закупівлі американської зброї нашими європейськими партнерами також не вражають своїм масштабом, російські окупанти продовжують просуватись, захоплюючи нові території, а всі дедлайни західних політиків виявились “струсом повітря”.

Безумовно, що в Росії погіршується економічна ситуація, але ані в цьому році, ані в наступному році економічний обвал не загрожує Росії, яка буде здатна продовжувати військову агресію проти України. Російські технократи, які, нажаль, довели свій професіоналізм ефективно працюючи в інтересах путінського режиму вважають, що Росія має ресурси вести війну високого рівня інтенсивності ще до другої половини 2027 року.

Головна мета мета Путіна не змінилася, це повний політико – ідеологічний контроль над Україною та приведення до влади в Києві прокремлівського режиму. Навіть якщо у Росії вичерпаються ресурси для наступу, російська влада може реалізувати сценарій, який реалізовувався з 2015 по 2022 рік, а саме бойові дії лише по лінії розмежування, наслідком чого стане перебування України в “сірій” геополітичній зоні, без можливостей для вступу в ЄС та економічне і демографічне виснаження нашої країни.

Українським політикам зараз потрібно думати не про вибори, а про більш якісне і ефективне державне управління, яке буде зміцнювати тил та ЗСУ, пам’ятаючи, що недооцінка ворога є злочином під час війни.

Звичайно Дональд Трамп має підстави називати Росію “паперовим тигром”, який не зміг нанести поразку Україні, тільки тоді виникає закономірне запитання, а ким є США нездатні зупинити “паперового тигра”?