Трамп провів телефонну розмову з Путіним. І відразу встиг заявити про те, що переговори між РФ і Україною «розпочнуться негайно». А також про те, що Росія має намір торгувати зі Сполученими Штатами і це мовляв, дуже вигідно. І що вигода очікує Україну. Знову неоднозначні заяви?
Зовсім ні. Для початку нагадаю логіку дій Трампа, яку описував два тижні тому. Повністю пост наводити не буду — посилання на нього. Обмежуся «трикутником» інтересів на українському напрямку:
На українському напрямку це проявлялося в такому собі «трикутнику»:
- Забезпечити швидке припинення вогню. Бажано ДО американо-китайського саміту, який пройде влітку цього року. Тобто вийти з позицією де США є драйвером мирного процесу і вони визначають конфігурацію і рамки угод. В іншому випадку доведеться просити допомоги Сі. А це означає, що і MAGA не працює і Пекін входить зі своїми інтересами в регіон як «миротворець»;
- Змінити підходи політики США на українському напрямку і продемонструвати виборцю політику отримання вигоди для Сполучених Штатів. Це угода про ресурси. Простіше кажучи, Трамп показує виборцю, що вже надана Україні допомога «окупилася» і далі буде приносити дохід.
- Спробувати продемонструвати нові підходи до політики на російському напрямку. Якщо дуже просто — за рахунок розвитку економічних відносин з Москвою спробувати зіграти в стримування Пекіна. І не дозволити Росії пройти «точку неповернення» в процесі посилення технологічної та економічної залежності від Китаю.
Тепер інтереси Путіна. Мир і Торгівля? Ні. Для Путіна важливо підтвердити амбіції Росії на статус глобальної наддержави. Але тут є одна проблема — без явної «картини перемоги» таке неможливо. Оскільки і КНР і США влаштовує ситуація послаблення російського впливу в світі. Але не влаштовує варіант розгрому будь-якої зі сторін у російсько-українській війні.
Путін усвідомлює ризики посилення залежності від Китаю і намагається торгуватися з США (а в перспективі з ЄС) аби знайти новий баланс. Процесу заважає війна. Але і вихід на мир без «картини перемоги» для Росії не варіант. Тому воювати Кремль налаштований досить довго. Як мінімум, провести літню кампанію (тобто наступ в період з червня до, приблизно, початку листопада) аби спробувати досягти вигідного становища на фронті. Ставити через ці плани трек переговорів з Трампом Путіну також не хочеться. Тому була використана ідея з «прямими переговорами в Туреччині».
Суть її описував тиждень тому в невеликому тексті. Коротко ідея, яка поки що виходить у Путіна: Шляхом початку «прямих переговорів» спробувати розділити переговорні треки РФ-Україна, РФ-США і, можливо, РФ-ЄС. Тобто виокремити «українську проблему», щоб вона замість визначального фактора у відносинах з країнами західної цивілізації, стала просто фоном. Таке Росія вже провертала в 2022 при укладанні «Зернової угоди».
Там були документи про режим судноплавства. І паралельно (формально ніяк не пов'язана з ними) Генеральна ліцензія №6 (зараз вже General License 6D), яка звільняла від санкцій всі (!) російські добрива. У 2025 ідея та ж — затягнути Україну в нескінченні розмови і суперечки — в якийсь аналог «тристоронньої контактної групи» в рамках «Мінська-2» і, при цьому вести окремий діалог з Вашингтоном та Європейськими столицями.
Де кожну нібито «поступку» на українському напрямку продавати як підставу для поступок з боку США і ЄС. При цьому не вирішувати питання по суті. Ряд європейських лідерів чудово розуміють дану логіку і тому виступають за формат «перемир'я, потім переговори». До них приєднується Туреччина, для якої вихід Росії з війни з сильними позиціями є загрозою політиці поширення свого впливу на Близькому Сході, в Центральній Азії, на Кавказі і в Чорноморському регіоні (і навіть в Африці, до речі).
Але слабке місце в цій формулі США. Дивимося на початок тексту на тріаду інтересів Трампа. Бонуси на українському напрямку він вже отримав. Два інших питання були в підвішеному стані, оскільки переговори щодо закінчення війни і переговори про співпрацю з РФ були пов'язані в один пакет. Путін дав підказку — треки можна розділити. Адже «переговори» в Стамбулі пройшли. Трамп прийняв ідею і зараз пропонує зафіксувати ситуацію. Де є російсько-українські переговори (до яких інтерес у Білого Дому є, але він не визначальний). І є розмова про спільний бізнес Москви і Вашингтона.
Тут інтерес колосальний. Тим більше, що РФ пропонує корисні копалини, енергетику, логістику і спільну торгівлю вуглеводнями в Європі. Тому нас будуть змушувати йти на продовження «прямих переговорів». Користі від цього буде мало. Ймовірність укладення миру в найближчі 3-4 місяці вкрай мала. Адже Путіну потрібна «картина перемоги». Тобто успіхи на фронті + поступки з боку США, ЄС і НАТО. До речі, першу Трамп дав «авансом» заявивши, що Україна навряд чи стане членом Північно-Атлантичного Альянсу. Тому будуть регулярні зустрічі при досить інтенсивних бойових діях.
Паралельно Трамп буде намагатися домовитися з Путіним. Не тільки по стратегічних питаннях (ресурси, Арктика), але й з питань «швидкої вигоди». А це повернення Росії на європейський ринок нафти і газу. Але вже через прокладку — якусь російсько-американську компанію.
Але може це стане драйвером до миру? Ні! Навіть якщо будуть чернеткові домовленості, США можуть почекати до осені — періоду різкого зростання попиту на газ в Європі. Що збігається за термінами з отриманням ясності в успішності або провалі російської літньої військової кампанії. Тому українській делегації доведеться регулярно їздити на зустрічі з російськими емісарами без серйозних перспектив досягнення прийнятного результату. Ситуація складна, але не безвихідна.
Пам'ятаємо, що ідея «розділити переговорні треки» і ідеї Трампа про бізнес з Путіним не приводять у захват цілий ряд держав. А це означає, що українським делегаціям буде вкрай важливо проводити консультації і виробляти систему взаємодії з європейськими партнерами і з Туреччиною.
Резерв+ перестане відкриватися: термінове звернення Міноборони
Більше не потрібно чекати годинами: до "Резерв+" додали важливе оновлення
В Україні запровадили обмеження для водіїв: у якому віці заборонено сідати за кермо
Перекази на карту: які суми тепер під наглядом податкової
А також (що дуже не сподобалося б Трампу, але мало б ефект), спробувати створити свій трек консультацій з КНР, Бразилією та Індією — ядром БРІКС. Завдання — до осені мати, бажано вже формальний (тобто оформлений системою договорів) механізм співпраці, як мінімум з країнами Старої Європи + Британією + Туреччиною. І переговорний трек з ядром БРІКС. При такому варіанті Трампу і Путіну буде вкрай складно реалізувати свої ідеї про спільний бізнес ціною України.
