Дитина за кермом автомобіля, що це – благо чи зло? Зрозуміло, якщо автомобіль стоїть, то покрутити кермом – це просто забава. А якщо цей автомобіль рухається? Вам не здається, що дати дитині кермо автомобіля, що рухається, - злочин?
Аналогічне було здійснено нашим парламентом у 1996-му році, коли, затвердивши Конституцію, Рада передала владу народу, який не мав жодного уявлення про те, як цією владою користуватися. Результат такого доброго діяння ми бачимо сьогодні.
Немає потреби зайвий раз доводити, що нинішні багатотисячні людські жертви є саме результатом демократії: вичерпну аргументацію викладено у статті «Про майбутнє країни без майбутнього», яку дуже схвально сприйняли читачі «Дзеркала тижня» (1).
Нагальним є питання доцільності народної влади.
Численні опитування показують, що більшість виборців до виборів ставляться як до гри. Вони не вивчають програми кандидатів, а після виборів зовсім не цікавляться діяльністю своїх обранців і не взаємодіють із ними так, як це передбачено чинним законодавством. Це означає, що фактично основна маса народу відмовляється бути владою. І це характерно не лише для України.
В останні роки у світі спостерігається чітка тенденція до відмови від демократії на користь різних форм диктатури (2, 3, 4). Проте є й інша тенденція: спроба політико-правового виховання виборців, щоб вони нарешті навчилися розумно керувати своєю країною. Не факт, що це вийде, але спроба є похвальною.
Шість років тому в українських школах запровадили предмет «Громадянська освіта». Таким чином, можна констатувати, що країна вже отримала певну кількість молоді, яка має уявлення про функціонування держави та здатність впливати на цей процес. Але як бути із величезним масивом політично безграмотного дорослого населення?
Рік тому Міністерство освіти і науки України затвердило «План заходів щодо реалізації Концепції розвитку громадянської освіти в Україні на період до 2030 року». Цей документ передбачає, зокрема, роботу з громадянської освіти дорослих. Неважко передбачити природний сарказм читачів, які не уявляють, хто і як зможе посадити за парти дорослих дядьків і тіток. Проте цікавий метод був запропонований американськими вченими Браяном Капланом і Джейсоном Бреннаном. І саме цими днями Київська міська адміністрація та адміністрація Київської області розглядають пропозицію громадської організації «За компетентну демократію» щодо впровадження американської методики в наших громадах.
Суть пропозиції не в повноцінній освітній програмі, що малоймовірно, а в залученні до управління державою активної меншості – потенційних «ефективних власників», яких, відповідно до «закону Парето», ми повинно бути близько двадцяти відсотків.
Чи ви вважаєте, що крутити «бубликом» можна кожному?
Посилання:
- «Про майбутнє країни без майбутнього» - «Дзеркало тижня», 26.08.2016: https://zn.ua/internal/o-buduschem-strany-bez-buduschego-_.html
- Інститут V-Dem: https://www.v-dem.net/about/v-dem-institute/
- «Автократизація та її наслідки» - WZB Berlin Social Science Center: https://www.wzb.eu/en/article/autocratization-and-its-consequences
- «Як стати Росією»: https://blogs.korrespondent.net/blog/science/4482464/
