9-11 липня цього року у Вашингтоні відбувся ювілейний саміт НАТО з нагоди 75-ї річниці створення Північноатлантичного альянсу. Саміт проходив на тлі широкомасштабної агресії Росії проти України та цинічного, злочинного російського бомбардування найбільшої дитячої лікарні в Києві та інших медичних закладів столиці України, а також житлових будинків, які жодним чином не є об’єктами військової інфраструктури. У відповідь на полях Вашингтонського саміту НАТО Україна, США, Нідерланди, Німеччина, Румунія та Італія підписали спільну заяву щодо зміцнення протиповітряної оборони України. Союзники вирішили посилити стратегічний компонент ППО та ПРО України: було надано 5 батарей ЗРК “Patriot”: від Німеччини, США, Румунії, Нідерландів і батарея SAMP/T від Італії. Протягом найближчих місяців США із союзниками зокрема Канада, Норвегія, Іспанія, Велика Британія нададуть Україні десятки тактичних систем ППО і ПРО середнього та ближнього радіусу дії: NASAMS, HAWK, IRIS-T та Gepard. Це допоможе захистити українські міста, цивільне населення і солдатів на фронті.
На фоні зростаючих геополітичних напружень та загроз безпеці в Європі, саміт НАТО у Вашингтоні прийняв рішучі кроки, спрямовані на підтримку України та зміцнення колективної безпеки. По закінченню саміту було підписано декларацію, де констатується, що країни-учасниці НАТО виділять у 2025 році щонайменше 40 мільярдів євро як військову допомогу Україні, підтверджено незворотний шлях до повної євроатлантичної інтеграції України, включно з членством у НАТО. Також ухвалено рішення створити Службу допомоги та навчання в галузі безпеки для України, яка координуватиме постачання військової техніки та підготовку особового складу. Також у документі йдеться, що на шляху до вступу від Києва будуть потрібні “додаткові демократичні реформи». При цьому Альянс не вважає себе стороною конфлікту, але Росію в декларації саміту НАТО названо “найзначнішою і прямою загрозою безпеці”. Члени Альянсу також висловили стурбованість посиленням стратегічного партнерства Росії та Китаю і їхніми спробами “змінити міжнародний порядок”. Адже підтримка РФ Китаєм посилює загрози безпеці НАТО. Крім того, Альянс призначив свого “старшого представника” в Україні.
НАТО стурбоване, що Росія продовжила диверсифікувати свої ядерні сили, зокрема за рахунок розробки нових ядерних систем і розгортання ударних засобів подвійної малої та середньої дальності, що становить зростаючу загрозу, а КНР продовжує стрімко розширювати і диверсифікувати свій ядерний арсенал за рахунок більшої кількості боєголовок і більшої кількості складних засобів доставки. Китай звинувачується в тому, що став “вирішальним фактором у війні Росії проти України” завдяки “широкомасштабній підтримці оборонно-промислової бази Росії” і продажу в РФ товарів подвійного призначення. Було зазначено, що “КНР не може допустити найбільшої війни в Європі в новітній історії без того, щоб це негативно не позначилося на її інтересах і репутації”.
11 липня на полях Вашингтонського Саміту НАТО Україна і 23 підписанти безпекових угод з Україною підписали “Український компакт” (Ukraine Compact). У 2023 році на полях Вільнюського саміту НАТО учасники G7 ухвалили Спільну декларацію, яка запустила процес укладання двосторонніх безпекових угод з Україною. За рік Україна підписала 23 безпекові угоди з країнами Європи, США, Японією, а також ЄС. Ці акти закладають підвалини надійної архітектури безпеки для України до набуття нею повноправного членства в НАТО. Український Договір (Компакт), підписаний у Вашингтоні всіма учасниками безпекових угод, виводить відносини з ними на новий рівень і сприятиме прискоренню колективних зусиль із задоволення потреб України у сфері безпеки. “Український компакт” передбачає також підтримку прискореної розбудови ЗСУ. Договір створює механізм реагування у разі повторного нападу Росії на Україну після завершення нинішніх бойових дій, включаючи надання швидкої і сталої допомоги та накладення санкцій на державу-агресора.
Союзники на саміті висловили незмінну підтримку України у протидії агресору. Пролунали запевнення Україні у незмінності підтримки незалежно від політичних змін у країнах Альянсу. Російська пропаганда намагалася просувати наративи щодо вагань та невпевненості в Альянсі, зважаючи на результати майбутніх президентських виборів у Сполучених Штатах. Проте ювілейний саміт НАТО підтвердив єдність союзників, зокрема, щодо протистояння новим викликам та загрозам, спричиненим агресивними діями Росії на міжнародній арені. НАТО назвала загрозою поглиблення відносин Росії, Білорусі, Ірану та КНДР. Україна сподівається на підтримку Альянсу у перешкоджанні ризикам та загрозам з боку російських союзників та сателітів, які надають Росії військово-технічну підтримку для ведення війни в Україні. Той факт, що країни НАТО вирішили розробити рекомендації з політики відносно Росії є результатом переосмислення самого характеру сучасної війни та розуміння надзвичайної небезпеки країни-агресора для міжнародного устрою. На саміті НАТО знову постало питання про надання Україні винищувачів F-16. Передачу літаків підтвердили 4 країни: Нідерланди, Данія, Норвегія та Бельгія.
В ході саміту президент України провів важливі двосторонні зустрічі з президентами США, Франції та Словаччини, прем’єр-міністрами Італії та Канади, федеральним канцлером Німеччини, лідерами Японії, Південної Кореї, Австралії і Нової Зеландії, підписав двосторонні безпекові угоди України з Румунією та Люксембургом. Численні зустрічі відбулися з лідерами Сенату, Палати представників Конгресу, американського військово-промислового комплексу. У підсумку саміту : Україна майбутній член Альянсу, Росія – загроза, Китай– небезпека.
