Так звані президентські вибори в Росії. Крок до делегімітизації Путіна

15-17 березня 2024 року в РФ та на підконтрольних путінському режиму окупованих територіях пройшли так звані “президентські вибори”.

Російська диктатура давно не має нічого спільного з демократією, зокрема процедурою відкритих і конкурентних виборів. Немає сумніву, що Путіна вчергове проголосять “переможцем” виборчих перегонів. Завдяки незаконним маніпуляціям з конституцією РФ, тотальній пропаганді, знищенню будь-яких проявів політичної конкуренції путінський режим зберігає владу вже майже чверть століття. Російські виборчі кампанії вже давно перетворилися на фарс та імітацію волевиявлення. Останні відносно конкурентні вибори президента в РФ були у далекому 1996 році, щоправда їх результати найімовірніше також сфальсифіковані.

Російська виборча система загалом не відповідає міжнародним демократичним стандартам, оскільки вона ігнорує рівність, таємність голосування, вільне волевиявлення, рівноправне висування кандидатів, гласність та відкритість виборчої кампанії, свободу агітації, неупередженість до учасників виборчої кампанії.

Володимир Путін утримує владу не завдяки вільному волевиявленню народу, а через маніпуляції з російською Конституцією, пропаганду, усунення будь-якої політичної конкуренції та політичного насильства, включаючи вбивства значущих незалежних політичних діячів.

Путін не має права брати участь у виборах 15-17 березня 2024 року. Він уже двічі використав можливість бути два терміни поспіль президентом РФ. Російська Конституція не передбачала можливості для третього а, де-факто – п'ятого президентського терміну і тому до неї, у 2020 році, було внесено зміни, що забезпечують «виняток» для всього однієї особи – Путіна. Як характер цього рішення, так і процедурні порушення, допущені при внесенні поправок до Основного Закону, ставлять під сумнів можливість визнання Путіна легітимним президентом РФ після закінчення терміну його повноважень, отриманих у 2018 році.

Путінський режим не цурається бандитських методів і фізично усуває політичних опонентів. У 2015 році вбито Бориса Нємцова, у 2024-му Олексія Навального. Російська диктатура давно не має нічого спільного з демократією, зокрема процедурою відкритих і конкурентних виборів. На виборах відсутній контроль міжнародних інституцій за організацією виборчого процесу та перебігом голосування, серйозно обмежені можливості спостереження для російських громадян.

Інтрига на виборах російського глави держави вже давно відсутня. «Переможець» виборів-2024 вже давно визначений заздалегідь. До участі у виборах не було допущено цілу низку опозиційних кандидатів, у тому числі тих, які виконали всі формальні вимоги щодо допуску до балотування. Кремль був змушений зняти з виборів навіть свого «опозиційного» кандидата Б.Надєждіна, миротворча та антивоєнна риторика якого отримала неочікувано високу підтримку серед росіян, та могла створити реальну альтернативу В.Путіну. Агітація за Путіна є тотальною і абсолютно домінуючою.

Результати виборів можна ставити під сумнів по формальному принципу згідно з пунктом 1.4 статті 85 Федерального закону «Про вибори Президента Російської Федерації», що передбачає можливість судового скасування результатів виборів, якщо «кандидат, визнаний обраним, використовував переваги посадового або службового становища, і зазначене порушення не дозволяє виявити дійсну волю виборців». Російську владу тривожить не стільки підтримка Путіна, як явка на виборах. Тому будуть «домальовувати» не тільки підтримку нинішньої влади, а і саму явку.

Першу декаду 2000-х російська влада вклала величезні ресурси у заниження будь-якої політичної активності громадян РФ. Тепер же вона навпаки, намагається отримати більшу явку на вибори. Ще на виборах Путіна у 2018 р. у десятках регіонів РФ неможливо було встановити результати голосування. Тобто, вже мінімум 6 років у Росії нелегітимний президент.

За всіма канонами цивілізованих країн Путіна мають називати не інакше як «глава РФ де-факто». Російська влада вдається до фальсифікацій і на нинішніх «виборах». Вибори було вирішено розтягнути на кілька днів, розширено можливості для електронного голосування, яке ніхто зі сторони жодним чином не може проконтролювати.

Незаконне і примусове залучення до участі у так званих «виборах президента РФ» мільйонів громадян України з тимчасово окупованих територій додатково підтверджує не легітимність будь-яких оголошених результатів. Вибори на окупованих територіях іншої держави суперечать двом засадничим міжнародним документам – Загальній декларації прав людини та Міжнародному пакту про громадянські та політичні права. ЦВК РФ оприлюднила «особливості» проведення «виборів», які прямо суперечать федеральному закону «Про вибори президента РФ» та створюють передумови для фальсифікації. Зокрема, ЦВК дозволила голосувати не тільки за російським паспортом, а і за українськими документами, що посвідчують особу, акредитувати журналістів «в особливому порядку», а також у разі загрози переміщати бюлетені та інші документи «в безпечне місце».

Крім того, місцевим «виборчкомам» дозволено скорочувати час голосування та не публікувати відомості про членів виборчих дільниць. Для штучного підвищення явки на тимчасово окупованих українських територіях Кремль активно депортує нелояльних до Росії українців і заміщає їх росіянами.

Так, у Маріуполь вже завезли близько 50 тисяч росіян з депресивних районів РФ. Міжнародне співтовариство не визнало російську анексію Криму 2014 року й окупацію чотирьох областей України 2022 року.

Порушення суверенітету України, неможливість вільного волевиявлення і залучення до участі в голосуванні громадян України часто під дулом автоматів – це найвагоміші причини незаконності виборчого процесу.

Перший крок до формального невизнання Путіна зробила ПАРЄ у рекомендації європейським урядам у жовтні минулого року, визнавши нелегітимним «обнулення» строків перебування Путіна при владі. Така ж рекомендація була озвучена минулого місяця на зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС. Аналогічна ініціатива обговорювалася і в Конгресі США. Низка депутатів Європарламенту й інших політиків також закликали не визнавати результатів виборів президента Росії а, отже, легітимності Путіна. Лідери країн G7 на онлайн-саміті 24 лютого 2024 року ухвалили заяву про невизнання «виборів», які Росія проводить зараз або буде коли-небудь у майбутньому проводити на окупованих українських територіях. Путін перебуває у розшуку Міжнародного кримінального суду за підозрою у вчиненні тяжких воєнних злочинів. Ордер на його арешт виписаний рівно за рік до так званих «виборів». Міжнародний злочинець не може бути президентом країни.

Єдиною логічною та чесною політичною відповіддю міжнародної спільноти буде відмова визнати Путіна законним лідером Росії. Так само, як не визнається легітимність Ніколаса Мадуро у Венесуелі і Олександра Лукашенка у Білорусі. Майже шістдесят країн ООН виступили із засудженням спроб РФ організувати незаконні президентські "вибори" на тимчасово окупованих територіях України. У спільній заяві говориться, що «проведення виборів на території іншої держави-члена ООН без її згоди є відвертим нехтуванням принципів суверенітету та територіальної цілісності. Згідно з міжнародним правом такі вибори не мають жодної юридичної сили».