Нещодавно в міністерстві економіки відбулася нарада за участю Голови соцкомітету ВРУ Галини Третькової, її заступника Вадима Струневича, Першої віце-прем’єрки, міністерки економіки Юлії Свириденко, Голови економічного комітету Дмитра Наталухи та інших «слуг народу» де розглядалася питання прискорення відчуження майна і приватизації закладів санаторно-курортної галузі, зокрема профспілкових санаторіїв по яким ще йдуть судові тяжби.
Позиція пані Третьякової полягає в тому, що санаторно-курортна галузь не потрібна, бо вона сама ніколи в житті не брала лікарняний та не лікувалась в санаторіях. І взагалі «санкур – це радянський разврат», про це вона сказала на зустрічі з представниками шахтарів – регресників.
Її заступник по соцкомітету слуга Струневич в одному з інтерв’ю стверджував, що санаторно-курортна галузь Україні не потрібна, бо там відпочивають... і тому не потрібен соцстрах, а галузь треба як скоріше оптимізувати, а майно приватизувати. І це при тому, що під час війни в санаторіях штатний медперсонал робить лікувальні процедури і реабілітацію хворих, в тому числі поранених воїнів...
Така антисанаторна позиція слуг–керівників соціального комітету ВРУ, скоріш за все пояснюється тим, що вони санаторій бачили тільки двічі в житті, на партійних заходах в Трускавці. Вся країна пам’ятає запальний відпочинок-навчання «слуг народу», розливи ігристого та крабові танці.
До речі, вартість доби перебування одного «слуги народу» в Трускавці вартувала половини оздоровчої путівки в профспілковому санаторії. Це щодо доступності.
Напевно від таких слів провідних слуг-членів парламентського соцкомітету у тисяч лікарів та працівників санаторно-курортної сфери волосся дибки стає, бо так легко можновладці готові зруйнувати велику і важливу складову системи соціальної і оздоровчої політики держави.
Санаторно-курортне лікування - це медична допомога, що здійснюється з профілактичною, лікувальною або реабілітаційною метою із застосуванням природних лікувальних факторів в умовах перебування на курорті або лікувально-оздоровчій місцевості та в санаторно-курортних закладах. Санаторно-курортна справа в Україні є традиційно невід’ємною частиною національної системи охорони здоров’я, що дозволяє ефективно здійснювати профілактику захворювань.
До відома «реформаторів», головними завданнями санаторно-курортного лікування є:
- ліквідація або зменшення проявів патологічного процесу;
- відновлення або покращення порушених функцій;
- підвищення загальної реактивності;
- тренування адаптаційних механізмів;
- попередження інвалідизації та сприяння соціальній реабілітації.
ВС РФ завдали ракетний удар по поліцейських в Харкові: 1 людина загинула, ще 30 поранені
Обережно, шахраї: українців попередили про аферу з "тисячою Зеленського"
Адвокат пояснив, що потрібно мати для перетину кордону із відстрочкою від мобілізації
Помер народний депутат України
Для початку Третьякова і компанія запланували віддати профспілкові санаторно-курортні заклади новим управителям, умовою є надання 10% місць внутрішнім переселенцям…
Проте, зараз ці санаторії майже повністю заповненні переселенцями. Від 70% до 90% скадає завантаженість ВПО в профспілкових шелтерах. Наприклад:
Дніпропетровська область- санаторій «Курорт Орлівщина» - 90%, Закарпатьська область- санаторії «Верховина», «Синяк», «Поляна» більше 80% ВПО в кожному,
Львівська область – Моршин Курорт більше 70% ВПО, один з найбільших закладів – найбільший хаб з прийому біженців.
В Одеській області чотири санаторії вже готові приймати нову хвилю евакуації з Херсонської та Харківської областей, про що є відповідні листи військового командування.
Це підтвердив під час візиту до України американський дипломат, екс-помічник генерального секретаря НАТО та чинний Президент благодійного фонду Corus International Даніел Спекхард.
Президент Фонду особисто приїхав в Україну. І не лише, щоб підбити підсумки співпраці з українськими профспілками та обговорити подальшу допомогу в гуманітарних питаннях. А й щоб на власні очі подивитися, в яких умовах перебувають вимушені переселенці у профспілкових санаторіях.
З 24 лютого в профспілкових закладах по всій Україні для вимушених переселенців було надано більше мільйона ліжко-днів, включаючи харчування та лікування. І ця допомога була б неможлива без підтримки міжнародних благодійних організацій, таких як Corus International та Данське агентство профспілкового розвитку.
То виходить, що Третьякова і ко збираються виселяти ВПО з санаторієв де їх більше 10%?!
Цікаво, що рішення позбавити профспілки санаторно-курортного майна було прискорене через політичні мотиви.
Про це публічно заявив Деніс Кудін заступник першої віце-прем’єрки, міністерки економіки Юлії Свириденко на засіданні Комітету ВРУ з питань економічного розвитку під час розгляду законопроектів №6420 " та №6421 щодо позбавлення профспілок майна.
Також це підтвердив і голова профільного Комітету Верховної Ради України Дмитро Наталуха. "Тема не нова. Добряче проріджені на предмет санаторіїв та пансіонатів господарства міністерств не приваблюють нових обличь. Приваблює збережене профспілками майно", - написав він на сайті Комітету.
Слід звернути увагу, що більше 70% санаторно-курортної галузі представлено саме профспілковими санаторіями. За роки незалежності міністерства, відомства, держмонополії благополучно «пристроїли» більшість своїх оздоровниць в приватні руки: і як результат більшість з них розграбовано і зруйновано.
Натомість профспілки спромоглись зберегти систему доступних санаторіїв, пансіонатів, баз відпочинку, дитячих таборів та готелів для задоволення потреб громадян України.
Починаючи з 2011 року, у профспілок забрали 70 майнових об’єктів. Це санаторії, готелі, бази відпочинку. І що з ними зараз? За весь цей час – проданий лише один готель "Рассвет" у Дніпрі. За 20 відсотків ринкової вартості. Усі інші – руїна. Розікрали все – повиносили навіть вікна і стіни. А ще недавно в цих закладах працювали близько 4500 осіб, і сплачувалися до ста двадцяти мільйонів гривень податків різних рівнів в рік. Зараз їх просто знищили.
Можновладці, що прагнуть як найшвидче відібрати і приватизувати профспілкове майно, забули поінформувати громадськість про звернення до найвищих керівників України від Міжнародної Конфедерації Профспілок та Європейської Конфедерації Профспілок, які в липні цього року прямо написали:
«З великим здивуванням ми дізналися про те, що Комітет Верховної Ради з економічного розвитку реанімував законопроекти № 6420 та № 6421 та направив їх на розгляд до парламенту.
Ми неодноразово писали Уряду, Президенту та Верховній Раді, що відчуження профспілкової власності порушує міжнародні зобов’язання України. Крім того, Міжнародна організація праці також висловила своє занепокоєння у прямому запиті до Уряду.
Просто незрозуміло, чому Уряд і члени правлячої партії в парламенті замість того, щоб зосередитися на потребах війни та відновлення, продовжують свої кричущі атаки на трудящих та профспілки, зловживаючи своїми законотворчими повноваженнями і приступаючи до конфіскації профспілкової власності, явно нехтуючи належною правовою процедурою, необхідною для створення клімату, який поважає та захищає здійснення свободи об’єднання відповідно до міжнародних правових зобов’язань України.»
Також ці ж можновладці забули повідомити, що це питання на контролі у Високого представника Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки - пана Жозепа Бореля, та на контролі в Міжнародній організації праці.
Існуюча спеціалізована санаторно-курортна галузь України є надзвичайно цінним національним надбанням і має бути збережена від руйнування та приведена до рівня міжнародних стандартів.
