The Washington Post: Росія, зайнята Україною, втрачає контроль над конфліктом на своїй периферії

Оскільки Росія все глибше застрягає на території України, Кремль починає втрачати свою військову та дипломатичну здатність виступати посередником у довготривалому конфлікті між Вірменією та Азербайджаном. Своєю чергою, адміністрація Байдена намагається заповнити цю прогалину.

Цього тижня радник з питань національної безпеки Джейк Салліван провів, як він назвав, «прямі та конструктивні переговори» з Арменом Григоряном і Хікметом Гаджієвим, своїми колегами з Вірменії та Азербайджану відповідно. Зустріч відбулася після здійснення посередницьких зусиль Філіпа Рікера, старшого радника Державного департаменту з питань Кавказу.

За словами Ліліт Макунц, посла Вірменії у Вашингтоні, на зустрічі в Білому домі була розроблена «дорожня карта» для подальших мирних переговорів між двома країнами. Наступним кроком, заявила вона, відбудеться зустріч на початку жовтня в Женеві міністрів закордонних справ двох країн, до яких приєднаються Рікер і дипломат Європейського Союзу. Переговори були «свідченням міцної взаємодії з США», — наголосила Макунц.

Вірменія та Азербайджан провели цілий ряд запеклих боїв за спірний регіон Нагірний Карабах. Азербайджан втратив цю територію у війні 1994 року, але відновив контроль над багатьма територіями після важких сутичок у 2020 році. Росія домовилася про припинення вогню в листопаді того ж року, а також про проведення подальших мирних переговорів. Але відтоді Москві не вдалося стримувати конфлікт. Увересні 2022 року Азербайджан вторгся до Вірменії, розпочавши ще один кривавий раунд.

Неспроможність Росії досягти миру на Кавказі може бути яскравим свідченням того, як війна в Україні послабила владу Москви в імплементації рішень уздовж своїх кордонів. Сильно розтягнута російська армія так і не змогла відіграти миротворчу роль між Вірменією та Азербайджаном, як і обіцяла. І тепер дипломатичні зусилля Росії викликають недовіру з обох сторін.

Москва має схожі проблеми і в інших пунктах своєї периферії. Швеція і Фінляндія відмовилися від нейтралітету і приєдналися до НАТО. Президент Казахстану засудив війну в Україні як «безнадійну ситуацію» та відкрив свій кордон для росіян, які тікали від військової мобілізації президента Володимира Путіна. Киргизстан і Таджикистан вітали візит генерала Майкла Еріка Курілли, голови Центрального командування США, цього літа, незважаючи на заперечення Росії. Пострадянська «імперія» помітно тріщить по швах.

Скидається на те, що безлад у Росії штовхає Вірменію до тіснішої співпраці зі Сполученими Штатами. Вірмени, оточені ворожими сусідами, давно шукали захисту в Москви, незважаючи на демократичну, прозахідну політичну орієнтацію своєї країни. Коли Азербайджан атакував її у вересні, Вірменія попросила термінової допомоги в Організації Договору про колективну безпеку – аналогії московському регіональному альянсу на кшталт НАТО. Але ОДКБ так нічого й не зробила.

Григорян, секретар Ради безпеки Вірменії, пояснив в одному з інтерв’ю мету свого нещодавнього візиту до Вашингтона: «Я тут для того, щоб обговорити питання, як ми можемо зміцнити американо-вірменські відносини». За його словами, сфери потенційної співпраці включають безпеку, енергетику, дипломатію та економічні відносини. Основою відносин буде «демократія, що зміцнює демократію».

Чи поширяться американсько-вірменські відносини і на військову сферу, наразі залишається незрозумілим. Міністр оборони Вірменії відвідав Пентагон у вересні. Вірменія потребує кращої підготовки та оснащення своїх військових, яких в останній війні Азербайджан сильно перевершив. Однак якихось видимих ​​ознак військової допомоги Вірменії з боку США поки що немає.

Каталізатором покращення американо-вірменських відносин став візит до Єревана 17 вересня спікера Палати представників Ненсі Пелосі, який відбувся незабаром після нападу Азербайджану. Григорян заявив, що поїздка Пелосі зупинила подальшу ескалацію. «Цей візит дає надію, що Вірменія не самотня у своїй боротьбі», — сказав він.

У внутрішньому питанні відносин Вірменії з Туреччиною також є невеликі проблиски змін. Анкара продовжує заперечувати османський геноцид 1915 року, найчорнішу подію в історії Вірменії. Але Григорян сказав, що обговорення «нормалізації» з Анкарою почалося, і лідери двох країн в принципі погодилися відкрити свої кордони для транзиту, проте спочатку для громадян третіх країн.

"Ми очікуємо, що це станеться якнайшвидше", - сказав Григорян щодо відкриття кордону. Але, як завжди в таких дипломатичних гамбітах, диявол криється в деталях.

Джерело: Russia, drawn deeper into Ukraine, loses grip on conflict on its periphery

Переклад з англійської Вікторії О. Романчук, відповідального секретаря журналу «Універсум», членкині Національної спілки журналістів України, членкині Organisation Mondiale de la Presse Periodique (Brussels, Belgium)