Еволюція стратегії Путіна: від бліцкрига до «Не програв»

У Путіна з самого початку все пішло не за планом. Тому на ходу, по кілька разів, Кремль змінює свої цілі і підходи у війні. Спочатку все мало закінчитись за два тижні, потім до кінця травня. А тепер: «Будем тянуть до последнего». Ця стратегічна «нерозберіха», на щастя, завдає серйозного удару по роботі військової машини РФ і серйозно сприяє нашій перемозі. Однак, сьогодні 9 травня можна констатувати: Путін вималював таку-сяку стратегію, яка скоріше є продуктом його військової невдачі, ніж його генія.

Цю стратегію я назвав «Не програв». Так, не виграв, але і не програв. Її суть в тому, що поки тривають бойові дії — не можна сказати, що війна програна. Тому «війна в довгу» стає пріоритетом РФ. Ціль такої війни не перемогти, оскільки вона вже сама по собі є продуктом провалу, ціль — вимучити вигідний для себе договір. Путін розраховує вже не на свою армію, а на наступні фактори:

1. Ціна і дефіцит газу. Зрозуміло, що «газовий удар» має значення тільки зимою. Раніше завдати такого удару неможливо. Тож урізання поставок та підвищення цін має серйозно поставити ЄС та Україну на коліна.

2. Економічна криза. Росія дійсно була занадто сильно інтегрована в глобальну економіку. Путін робив на це ставку, коли починав війну. Він прорахувався в реакції Заходу, але це не відміняє економічних наслідків. Ріст цін на енергоносії потягне за собою ріст цін на багато інших продуктів, і, очевидно, викличе не одне банкротство ближче до кінця року.

3. Продовольча криза. Ближче до осені почне серйозно відчуватись продовольча криза. Від українського зерна особливо залежить Близький Схід, Африка та Азія. Прогнозують, що цього року врожай може впасти на 50% порівняно з 2021-м. Це створить загрозливу ситуацію для окремих країн і серйозно вплине на зростання цін у світі на зерно.

Всі ці кризи стануть гострими в листопаді — грудні. Саме на це розраховує Путін: Захід буде змушений з ним домовлятись. Тому війну він переводить у довгий формат. Це буде виражатися в наступному.

1. В найближчі дні війна на фронті буде переведена в формат «повзучої окупації». Тобто ціллю буде брати по одному населеному пункту, а не широка масована атака фронтом. Сили росіян виснажені і, максимум, вони спробують оточити Сєвєродонецьк, Лисичанськ і Рубіжне, і то навряд чи.

2. Перехід до оборони. Очевидно, що росіяни очікують нашої контратаки. Вже зараз видно, що вони почали будувати оборонні споруди на всіх захоплених рубежах. Підриви мостів в Харківській області додатково підтверджують, що ціль захопити Україну за два тижні перетворилась на ціль відстояти захоплені території.

3. Військова економіка. Путіну треба буде витратити значні ресурси, щоб продовжувати воювати до листопада. Навіть за умови відмови від активних бойових дій, утримувати таку орду і забезпечувати її, потребуватиме значних ресурсів. Тому я вважаю, що з липня будуть прийматись ручні рішення щодо російської економіки і більшість буде йти на підтримку фронту.

Ця нова стратегія визначає і наші дії. Ось, що варто робити нам за таких умов.

1. Ефективний контрнаступ — це найкраще рішення ситуації. Збільшення втрат російської армії, відступ — серйозно підірвуть плани Путіна. Будь-яка ситуація, яка може бути сприйнята як поразка, викличе серйозні заворушення в колах еліти. Однак, якщо наш контрнаступ не буде таким ефективним, то слід сконцентруватись на ударах без утримання території. Втрати солдат і техніки окупанта зменшують можливість для Путіна грати в довгу.

2. Підтримка західних суспільств і фокус на санкції. Нам потрібно збільшувати підтримку України в західних суспільствах, а не елітах. Еліти продаються або за гроші, або за голоси. Наша ціль — мати голоси за Україну. Це не дозволить злити нас на тлі зростаючих криз із наближенням зими.

Особливий фокус уваги на санкції. Саме вони не мають дати Путіну шансу на гру в довгу. На фоні економічної кризи, думаю, не один Орбан захоче зіграти з Путіним в сепаратну гру. Увага також на Китай та Індію, чия підтримка дуже допоможе Кремлю вистояти.

3. Європейська інтеграція. Ми, звісно, не станемо членами ЄС негайно. Але це не заважає нам повністю до нього підключитись. Нам терміново треба це робити. Економіка ЄС буде виконувати функцію ШВЛ для нашої. Нам треба інтегрувати більшість сфер свого життя до зими. На жаль, економічна криза восени буде просто жахливою. І її не вдасться пройти на допомозі. Необхідно бути прив’язаним до ЄС, щоб не впасти. Тили тримають фронт.

Перемога буде за нами!

--------------------------------------------------------------------------------------------------------

Рекомендуем по тему беседу Юрия Романенко с Виктором Андрусивым.