Як перемогти Росію? Лише з позиції людства

Звернення Володимира Зеленського до парламентів країн, до народів, мало позитивний ефект. Україна перебуває не лише у фокусі уваги світових ЗМІ і дискусій у соцмережах, але й знайшло відгук в багатьох націй на різних континентах.

Однак, на сьогодні, тактика звернень до націй себе також вичерпує. Міжнародні інституції охороняють старий світопорядок і нічого окрім накреслення нових “червоних ліній” (попереджень), які Путін вільно долає, не здатні надати. Народи включаються повільно, потрібен час та додаткові зусилля для посилення проукраїнських позицій настільки, щоб вони стали електоральною реальністю.

Україні пропонують місце в G20. Варто скористатися цим та сформувати новий порядок денний.

ЩО СЬОГОДНІ ПОТРІБНО:

• Підняти рівень. Вийти за межі допомоги та становища жертви.
• Говорити про Майбутнє повоєнного світу з точки всього Людства.
• Виступити як провісник майбутнього порядку денного, який старий світ бажає, але боїться.

ТЕЗИ:

- Люди в Україні довели, що обрали свободу, навіть ціною своєї смерті. Ми протистоїмо рабству. Тому ядерному Путіну ми кажемо те саме, що й російському кораблю наші бійці на о.Зміїний. Нанесення ядерного удару по Україні не призведе до капітуляції, ми боротимемося поки битиметься наше серце. Це відповідь вільних людей. Війна в Україні це війна за свободу і справедливість в їх первинному, чистому значенні.

- Війна, що її підло розпочав агресор, показала інерційність і повільність практично всіх міжнародних інституцій, системи міжнародного права – сучасної архітектури світу загалом. Ця архітектура просто не встигає за «швидким світом», пасує під натиском тварного. Довго культивована теза про верховенство «інституцій та процедур» виродилася у верховенство «бюрократій та гачкотворчості». І, зрештою, людство втратило людяність.

- Наша боротьба пробудила небачену Любов та людяність. Підтримка, даріння, допомога. Не лише в українцях, але і в багатьох інших народах. Коли ти втрачаєш свій дім, гроші, активи - ти розумієш, що цінність цього перебільшена. Важлива людяність, коли тебе приймають в іншому домі, одягають твоїх дітей, лікують твої рани без страховки, боронять твій дім против спільного ворога.

- Світ після війни буде іншим. Вже так, як раніше, не буде. І це варто усвідомити політикам. Старі інституції, світопорядок відбудувати не вдасться. Потрібні інші принципи співжиття на планеті. Потрібно усвідомити себе Людством. Не сукупністю національних егоїзмів, а Людством, як єдиним цілим в багатоманітті культур.

- Ядерна загроза та кліматичні зміни стали водночас суперактуальними та такими, які стосуються кожного. В повоєнному світі потрібно не лише не допускати поширення ядерної зброї, а провести реальне ядерне роззброєння. Бо це наша спільна відповідальність перед цивілізацією. Альтернатива цивілізації – це століття війн всіх проти всіх та варварство.

- Вирішити кліматичне питання. Відмова, спочатку, від російських енергоносіїв: нафти, газу та вугілля, ставить питання не лише альтернативи джерел палива, але і нових технологій, зеленого переходу, споживання та нових менш енергозатратних індустрій. До зменшення споживання, до зміни способу життя. До відповідальності перед Природою. Наприклад, передати у глобальне управління території стратегічно важливі для клімату: тайга у Сибіру (РФ), Чорнобильська зона та Крим (Україна), Амазонка (Бразилія), Антарктика тощо.

- Обнулення економічних та політичних моделей. Пошук справедливого управління. Подолання відчуження людини від держави. Майбутнє до якого ми маємо кликати – це справедливий світ, нова економіка на основі доповненості, кооперації, а не конкуренції; республіканська частка, а не соціальні субсидії; справжнє народовладдя, а не політтехнології.

- Комфорт та ілюзія безпеки в деяких країнах перетворилися на цінності. І ці “цінності” стали важити більше ніж свобода та права. Ми ж це бачили під час пандемії. “Звичний комфорт” тримає ці країни біля російського газу та нафти. І вони не можуть подолати власну межу. І від них залежатиме як ці народи швидко увійдуть у майбутнє і якою ціною.

Тема Майбутнього та Людства дозволяє Україні через Зеленського виступати на будь-якому майданчику в ролі візіонера. Вигідно відбудовуватися від західних політиків, які вимушені говорити в інституційних обмеженнях. Це впливатиме на людей, оскільки Зеленський транслюватиме інакшу якість політика, відмінну від звичного бюрократа. Смисловий ряд розриватиме шаблони та втягуватиме у дискусію інтелектуальні кола, філософів, митців, агентів глобальних змін. У свою чергу, вони і є лідерами думок, отже у нашу парадигму втягуватимуться широкі верстви.