Водночас КС визнав неконституційними положення пункту 9 статті 1 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в зазначеній редакції, яким з Кодексу законів про працю виключено перелік підстав втрати роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин.
Як відзначила суддя-доповідач у справі Марія Маркуш, суд, приймаючи таке рішення, виходив з того, що Конституція України не допускає звуження обсягу прав громадян. Зокрема, КС дійшов висновку, що згідно з оскарженим законом громадяни, які мали право на виплату соціальної допомоги з восьмого дня після реєстрації в державній службі зайнятості, втратили таке право на період 90 днів. Суд виходив ще й з того, що безробіття сьогодні по суті є соціально-економічним явищем, оскільки воно в основному не пов’язане з особистими бажаннями громадян, а спричинене складним становищем в економіці, що виникло внаслідок кризи.
За словами судді, громадяни, які були звільнені за угодою сторін під час дії визнаних неконституційними положень закону і не отримали виплат по безробіттю, мають право звернутися з позовами про захист своїх прав у суди загальної юрисдикції. «У даному випадку рішення Конституційного Суд відкриває такі можливості для громадян, які були звільнені за угодою сторін», — сказала М.Маркуш.
За повідомленням Укрінформ
