Сергій Дацюк: 2015-й як перелом в перспективі людства

Коли нащадки згадуватимуть початок XXI-го століття, вони неодмінно будуть виділяти 2015-й рік як переломний в перспективі людства.

Звичайно, сумну перспективу великого «бада-буму» цей перелом навряд чи може відвернути. Але у людства з’явилося сподівання, яке допоможе пережити важкі роки світових конфліктів.

Мова йде про важливі технологічні інновації, які стали очевидними протягом грудня 2015-го року, і про визначення стратегій головних цивілізацій світу, які дозволяють більш-менш упевнено прогнозувати їх майбутнє.

Перша інновація. 10-го грудня 2015-го року німецькі вчені з Інституту Макса Планка вперше отримали керовану термоядерну реакцію. Це створює перспективу отримання невичерпного джерела екологічно чистої енергії.

Друга інновація. 22-го грудня 2015-го року американська компанія SpaceX Ілона Маска здійснила вертикальну посадку своєї ракети Falcon 9. Це фактично створює орбітальну економіку і робить політ на Марс в найближчі роки реальним.

Обидві інновації суттєво змінюють модель людської цивілізації. Перша інновація закладає принципове руйнування геополітики і геоекономіки, залишаючи лише геокультуру як провідний принцип політики людства. Друга інновація створює фактично не тільки орбітальну економіку, але космоекономіку і навіть астроекономіку.

Перша інновація показує перспективу відмирання нафти і газу як найважливішого енергетичного ресурсу і робить всі війни за цей ресурс безсмисленими з точки зору перспективи. Особливо безсмисленою перспектива стає у Росії та Ісламського світу, для яких продаж цього енергетичного ресурсу є основою економічного життя.

Друга інновація показує перспективу дешевих орбітальних польотів, а також вперше створює можливість міжпланетних перельотів з точки зору космічних кораблів, їх економічно вигідну посадку на Марс та наступне повернення до Землі з посадкою на неї. Орбітальна економіка також означає можливість реалізації мрії Ілона Маска — дати супутниковий безкоштовний і неконтрольований державами Інтернет в будь-яку точку Землі.

В 2015-ому році чітко оформились стратегії найбільших цивілізацій світу.

США робитимуть ставку на корпорації та їх інноваційну діяльність. Ще на початку ХХІ століття американська еліта зробила висновок, що держави успішно можуть лише фінансувати фундаментальні наукові дослідження, але робити технологічні прориви здатні лише корпорації.

В цьому сенсі приклад Ілона Маска, якому держава США дозволила бути винахідником і інноваційним підприємцем. Його головні інновації — доступний електромобіль Tesla від Tesla Motors і економічно вигіднаракета Falcon 9 від SpaceX.

Електромобіль як промислово-споживчий фактор в сукупності з німецькою інновацією керованого термоядерного синтезу хоронять бензинові двигуни і відповідно багатства нафтових країн — Росії та Ісламського Світу. А вертикальна посадка дешевої ракети Falcon 9 знищує в недалекій перспективі останню гордість Росії — Роскосмос, ракети якого стають надзвичайно дорогими і неефективними.

Ілон Маск стає головним героєм не тільки США, але і цілого світу. Простий перелік його зацікавлень вказує на виробництво саме критичних для майбутнього технологій: PayPal (система електронних платежів), SpaceX (ракетно-космічна компанія з чіткою метою колонізації Марсу), Tesla Motors (компанія з виробництва електромобілів), Solar City (компанія з виробництва панелей для сонячної енергії), Hyperloop (високошвидкісний трубопровідний пасажирський транспорт) OpenAI (започаткована буквально в грудні 2015-го року компанія, що займається створенням штучного інтелекту).

Європа опинилася в серйозній кризі з моменту початку об’єднання. Суть цієї кризи є стратегічно-управлінською. Європа має обтяжені соціальними зобов’язаннями держави, обтяжену соціальними обов’язками щодо емігрантів та обов’язками політкоректності щодо різних меншин політику толерантності. Ця ж політика толерантності не дозволяє Європі зайняти жорстку позицію щодо Росії. Фактично в нинішньому вигляді Європа приречена на повільне вмирання. Соціальні інновації та загальноєвропейська революція для ЄС це єдиний вихід, інакше Росія та Ісламський світ розірвуть її на шматки.

Китай за останній рік теж наочно продемонстрував свою цивілізаційну стратегію. Її можна означити так — стати «майстернею світу» і виробляти більшість потрібної промислової продукції, зокрема наукомісткої і високотехнологічної, і водночас проводити наукові дослідження в тих сферах, де вони з якихось причин обмежені чи заборонені в США та Європі. Це дозволить Китаю серйозно потіснити європейську науку з її передових рубежів та почати практично на рівних конкурувати зі США.

Ісламський світ розпочав свою релігійну реформацію у формі громадянських воєн, яка має призвести до його модернізації. Водночас така перспектива поки що слабко прогнозується. Скоріш за все світська та споживацька громада Ісламського світу нескоро стане конкурентом Заходу в плані наукових досліджень та технологічних інновацій.

Росія фінально визначилася зі своєю цивілізаційною стратегією – збудувати ізольовану від світу фортецю в парадигмі цифрового феодалізму. Тут потрібно посперечатися з Юлією Латиніною, яка вважаєце «антицифровою революцією», ототожнюючи цифрове суспільство з ліберальним. Це саме цифрова феодальна парадигма, бо цифрове суспільство зовсім не обов’язково має бути ліберальним.

Всі зароблені гроші на високих цінах на нафту та газ Росія вклала не у наукові розробки і не у технологічні інновації, а у війну за архаїчні ресурси: за територію (Молдова, Грузія, Україна і т.д.) і за ціни на нафту та газ, приховано спонсоруючи ІДІЛ і ведучи війну в Сирії за контроль над нафтогазовим ринком Близького Сходу. Росія не спромоглася ані на термоядерний синтез, ані на електромобіль, ані на здешевлення запуску ракет.

Останні спроби взяти під цифровий контроль транспортну зв’язність країни (система «Платон») показують надзвичайно неприємну обставину для Росії. Транспортна зв’язність країн в будь-які часи в будь-якій частині світу за будь-яких політичних режимів формується підприємцями-торгівцями та підприємцями-транспортниками. Держава може лише творити інфраструктуру на торованих підприємницьких маршрутах зв’язності країни.

Спроба взяти маршрути торгово-транспортної зв’язності країни під контроль держави ведуть до знищення підприємництва, а отже і до знищення ефективної зв’язності країни. Державна зв’язність завжди на багато порядків гірша, ніж підприємницька зв’язність. Причому для сучасної Росії така політика дуже дивна, адже у неї є досвід СРСР, який вона з незрозумілих причин не хоче ані аналізувати, ані використовувати. Фактично сьогодні в Росії відбувається феодалізація країни, а це означає неминучий розпад Росії на фрагменти.

Україна в цьому переліку не є суб’єктом, знаходячись між тиском Росії та Європи в ситуації цивілізаційного програшу обох цивілізацій. Орієнтуючись на Європу, Україна робить фатальну помилку, епічну для свого майбутнього помилку.

Принциповим для майбутнього стають не природні ресурси, не політичний режим і не відсутність корупції у державі, як би це дивним не здавалося. Принциповим для майбутнього стають футурологічно мотивовані підприємці типу Ілона Маска та національна еліта, що здатна їх підтримувати, чи принаймні місцеві громади, що здатні їх підтримувати, якщо еліта з якихось причин до цього нездатна.

Сьогодні доводиться констатувати дві сумні речі: 1) і в Росії, і в Україні бізнесмени з початковим капіталом 1,5 млрд. доларів (з яких стартував свою інноваційну діяльність Маск) є; 2) можливості створювати інноваційні технології (навіть без підтримки власної держави, у будь-якій країні світу) завжди існували і в Україні, і в Росії. Але Росія і Україна не породила Ілона Маска. Росія і Україна породила олігархів, які фактично є моральними виродками. Ці люди здатні лише використовувати громаду, вважаючи її біомасою, але не довіряти ні їй, ні її мотиваціям. У своїй більшості олігархи не читали фантастики, вони не мають заповітних мрій, вони не здатні на благородні вчинки задля власної громади і неспроможні на творення інновацій задля всього людства.

Тому майбутнє США і Китаю виглядає доволі позитивно: навіть якщо держави цих країн і опиняться у скруті, їх еліти та підприємці здатні подолати скруту.

Майбутнє Ісламського світу виглядає слабко позитивно в тривалій перспективі, якщо реформація ісламу все-таки відбудеться.
Майбутнє Європи виглядає безрадісно і бачиться в дуже негативних контекстах. У неї є шанс лише тією мірою, в якій вона буде наслідувати США.

Нинішній Росії в майбутньому просто нічого не світить. Продовження нинішньої політики, подальша ізоляція від світу чи навіть будь-яка революція просто розірве Росію на шматки.

Майбутнє України досі невизначене. Майбутнє України нищать нестратегічні політики та моральні уроди олігархи. Без жорсткої люстрації нинішньої політичної та бізнесової еліти Україні не обійтися.

Європейська орієнтація України є серйозною помилкою. Україні варто розглядати альтернативні орієнтації — на США та Китай і в перспективі на єдине людство.

З Новим роком, шановна українська громадо!

Джерело: UAINFO