7 січня світову громадськість сколихнула новина про вбивство 10 співробітників французького сатиричного журналу «Charlie Hebdo». Троє терористів, озброєних автоматами Калашникова і гранатометом, застрелили 10-х журналістів, серед яких був головний редактор, і двоє поліцейських, які першими прибули на місце злочину. Невдовзі поліція встановила імена терористів – усі троє виявились мусульманами. І станом на 8 січня правоохоронці затримали семеро підозрюваних у теракті.
З цього приводу блогосфера України розділилась на два табори: більшість висловила співчуття і закликала солідаризуватись із європейцями, які багатотисячними акціями засудили акт тероризму. Меншість же висловила зневагу редакції журналу, або не стала вважати цей інцидент вартим уваги у порівнянні з україно-російською війною.
Проте у глобалізованому світі 21-го століття неможливо замкнутись у своїй комфортній зоні й очікувати, що подія таких масштабів ніяк не вплине на становище України чи наше суспільство. Подібна поведінка – прояв інфантилізму і незрілості нації. І кожен подібний інцидент слід розглядати з точки зору плюсів/мінусів для країни з відповідними висновками і лінією поведінки. Цей акт тероризму впливає на Україну у декількох площинах. Головні з них — це ідеологічний, політичний і дипломатичний аспекти.
Ідеологічний аспект. Понад 20 років на критику мультикультуралізму було накладено табу. Соціалістичні уряди переобиралися, ґрунтуючи свою виборчу платформу на підвищенні соціальних виплат, податків і стимуляції імміграції з пост-колоніальних країн. Проте курс на побудову мультикультурного суспільства переважно не виправдав себе. ЄС просто не зміг напрацювати якісні механізми асиміляції та запобіганню розповсюдженню радикалів. І замість вирішення системної проблеми європейська бюрократія уникнула відповідальності й обрала шлях замовчування проблеми. Тому теракт у редакції «Charlie Hebdo» – лише верхівка комплексних проблем, спричинених відсутністю сильних лідерів у теперішньої Європи. Теракт прискорить обвал авторитету і популярності соціалізму у пересічних європейців, що підводить нас до політичного аспекту.
Політичний аспект. Жорстокі теракти, скоєні іммігрантами чи мусульманськими фундаменталістами, завжди стимулюють зростання рейтингу політичних партій у рухів правого спектру. І якщо раніше перемога на виборах націоналістичних чи правоцентристських партій ЄС викликала стриманий оптимізм і надію на секторальні реформи, то зараз електоральне зростання «Національного фронту» Марі Ле Пен є прямою загрозою для України. Унаслідок фінансових вливань і ефективної пропаганди серед націоналістичних рухів Європи Путін створив собі кілька вірних сателітів усередині політикуму Союзу. Якщо мислити глобальніше, у рамках Європи, то на чергових виборах, які не за горами, ультраправі збільшать своє представництво і навіть можуть взяти більшість у окремих країнах. Не варто пояснювати якими наслідками це обернеться для України і наших взаємовідносин з ЄС. Як мінімум – охолодженням дипломатичних стосунків і зменшення рівня підтримки, як максимум – згортанням важливих для України фінансових програм і зменшення обсягів кредитування.
Але у короткостроковій перспективі, за умови ефективного використання МЗС і сумнозвісного Міністерства інформації, Україна може отримати певні бонуси. І тут ми підходимо до дипломатичний аспекту.
Дипломатичний аспект і вікно можливостей для України. Після теракту французи організували мітинги на підтримку «Charlie Hebdo» у всіх великих містах країни. Акції солідарності відбулися на теренах усього Союзу. Європейці зараз наелектризовані емоціями і тема тероризму для них актуальна як ніколи. Убивство 12 осіб у центрі Парижу здійняло бурю, яку не змогла спровокувати і загибель 298 осіб з Боїнга-777 Малазійських авіаліній під Донецьком.
Комусь подібний погляд на ситуацію може здатись цинічним, але політика і є найбільш цинічною справою з усіх існуючих. Так, ми співчуваємо французам. Але мало не кожного дня у горнилі Донбасу гине по 12 українців, до яких нікому немає діла, окрім нас самих. Тому варто вчитись перетворювати будь-які події на певні політичні дивіденди. Отже, яка лінія поведінки нашої держави є найефективнішою у контексті теракту в редакції «Charlie Hebdo»?
Навряд чинне керівництво здатне на подібний алгоритм дій, оскільки уміння задавати свою геополітичну повістку – не властивість теперішньої владної верхівки. Але зараз Україна має можливість стати авангардом боротьби з тероризмом, піднявши цю проблему на новий рівень. Оголосити ДНР/ЛНР терористичними організаціями і наповнити інформаційний простір світових ЗМІ закликами про консолідацію зусиль у боротьбі з міжнародним тероризмом. Адже це ганебне явище не знає кордонів. Разом із глобалізацією і розвитком інформаційних технологій трансформувався і тероризм. Тепер це транснаціональний феномен і ніхто не застрахований від «зелених чоловічків». Після вчорашнього теракту у Парижі це усвідомили і французи. А Україна, як передовий рубіж, форпост, що вже рік як воює у гібридній війні із найбільшим світовим терористом – Кремлем, має унікальний досвід протистояння світовому тероризму. Саме ці козирі можуть стати унікальною торговою пропозицією України на міжнародній арені. Засудження міжнародного тероризму, активні переговори з метою створення нових військово-політичних, бодай і тимчасових, союзів, залучення кредитів під переозброєння армії і постійна пропаганда нашої позиції у світових ЗМІ – це формула успіху в нашій війні з Москвою.
