Я давно знав, що голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко слабий на голову. Але не думав, що настільки. Як видно, хвороба стрімко прогресує, що призводить до приступів словоблуддя, розповідей про помічника президента Росії Суркова, який, начебто, керував снайперами на київському Майдані, та заяв, що якийсь заступник Генпрокурора Яреми став співвласником скандально відомої компанії «БРСМ-Нафта».

Якщо раніше з Наливайченка просто сміялись, то в останньому випадку він, здається, влип і влип ґрунтовно.

Нагадаю, що 12 червня Наливайченко незрозуміло навіщо публічно ляпнув, що Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження відносно одного із заступників попереднього Генпрокурора Яреми, оскільки той восени 2014 року незаконно закрив кримінальне провадження, відкрите міліцією щодо службових осіб компанії «БРСМ-Нафта». Більш того, Наливайченко заявив, що цей заступник Генпрокурора закрив провадження не за красиві очі, а тому, що став одним із власників цієї компанії. І хоча прізвища заступника Генпрокурора Наливайченка не назвав, його прес-служба неофіційна повідомила наближеним журналістам, що йдеться про Анатолія Даниленка.

Можна лише уявити здивування Генпрокурора Шокіна, коли він почув цю заяву. Річ у тім, що Даниленко ніяке провадження закривати не міг – він (Наливайченко просто не в курсі цього) за часи Генпрокурора Яреми був куратором господарського та кадрового управлінь Генпрокуратури. А витребувати з міліції матеріали кримінального провадження та закрити справу міг лише начальник Головного управління нагляду в кримінальних провадженнях, який за посадою був також заступником Генпрокурора. І звали цього заступника Віктор Шокін.

Таким чином, голова СБУ з власної дурості прямо обвинуватив Шокіна в тому, що він є партнером по бізнесу екс-міністра енергетики Ставицького й причетний до скандального нафтотрейдера.

Насправді ж Наливайченко просто тупо переплутав фігурантів, оскільки неуважно прочитав мою статтю в Інтернет-виданні «Ракурс», де я, власне, і розповів як про саму міліцейську справу щодо «БРСМ-Нафта», так і про обставини її закриття.

Даниленко був причетний не до закриття кримінального провадження, а, навпаки, до його відкриття – з метою «віджати» мережу заправок «БРСМ-Нафта». У системі органів прокуратури Даниленко особливих владних повноважень не мав (точніше, вони були опосередковані – Даниленкові було підпорядковане управління внутрішньої безпеки, яке входило в Головне управління кадрового забезпечення). Натомість у нього були колосальні зв’язки в МВС України, оскільки він усе життя прослужив у міліції.

Отримавши влітку 2014 року «замовлення» на рейдерське захоплення мережі заправок «БРСМ-Нафта», Даниленко підключив до співпраці першого заступника Генпрокурора Миколу Герасим’юка, який мав забезпечити прокурорське прикриття (бо влада Даниленка обмежувалась стінами ГПУ). А всю основну роботу взяв на себе Аваков, на якого Даниленко вийшов через спільних знайомих у МВС. Аваков підключив своїх довірених «гаманців» — начальника ГУ МВС України в Харківській області та начальника ГУ МВС України в Київській області.

У результаті всіх цих комбінацій міліція 1 вересня 2014 року порушила кримінальне провадження на підставі того, що якийсь громадянин, заправившись на АЗС «БРСМ-Нафта» у м.Харкові, наступного дня звернувся в міліцію й заявив, що йому недодали 8 коп. решти, пальне йому не сподобалось і, взагалі, ледь двигун не поламався. Зрозуміло, що в міліції ніхто ані якість пального, ані історію про 8 копійок не перевіряв – натомість за змовою з суддями й за підтримки прокурорів наклали арешт на 30 заправок у Харківській та Київській областях, припинивши їх роботу. Це було зроблено для того, щоби власники мережі погодились продати АЗС за третину реальної вартості.

Коли ж у жовтні 2014 року розпочався скандал, Ярема доручив Шокіну перевірити матеріали міліцейського кримінального провадження. Шокін витребував справу, прочитав про 8 копійок, схопився за голову й справу закрив. Але Наливайченко, не знаючи прокурорських «розкладів», вирішив, що справу закрив Даниленко, ну й пішла вода в хату.

Звісно, розумна людина може спитати: а навіщо Наливайченко взагалі поліз у цей скандал і став публічно розпатякувати про компанію «БРСМ-Нафта»? Хай би терористами займався.

Річ у тім, що Наливайченко обіймає посаду голови СБУ за квотою Фірташа та Льовочкіна (формально – від партії «Удар», але ж ми знаємо, кому належить ця псевдо-партія). А Сергій Льовочкін – затятий ворог Едуарда Ставицького, якому належить половина «БРСМ-Нафта».

Але через те, що Наливайченко переплутав фігурантів, ефект тепер буде протилежний і на нього посиплються удари з усіх боків. По-перше, страшенно образився Шокін. По-друге, Наливайченко дуже сильно підставив Авакова, оскільки тепер випливе правда про відносини міністра внутрішніх справ з Даниленком і участь у рейдерському захопленні мережі заправок «БРСМ-Нафта». По-третє, цим невдоволенням скористається Порошенко, який давно хоче почистити владну верхівку від представників Фірташа.

Популярные статьи сейчас

От 33 гривен: АЗС опубликовали новые цены на бензин, дизель и автогаз

Укрэнерго обнародовало график отключений света на 25 ноября

"Игра против своих": в Раде резко отреагировали на идею расформирования ТЦК

Путин скорректировал условия прекращения войны с Украиной

Показать еще

Оскільки, з точки зору Порошенка, Фірташ порушив домовленості тим, що оприлюднив факт таємної угоди про розподіл державних посад, Петро Олексійович, напевно, не вважає, що має й надалі дотримуватись цієї угоди. Тож першим з людей Фірташа-Льовочкіна посади позбудеться Валентин Наливайченко. А прочитав би уважно мою статтю – може б і посидів у кріслі ще трохи.

Facebook автора