Заслужена лікарка України Ольга Богомолець нещодавно в одному зі своїх останніх інтерв’ю порушила дуже серйозне питання – навіщо потрібна школа, яка не вчить дітей мислити?

“Школа, яка не вчить дітей мислити, а вчить дітей вчити, яка дає купу домашки. Де втомлені мама чи тато мають прийти і ще стояти над дитиною, щось виводити, переводити і сваритися, щоб дитина щось доробляла. І потім врешті-решт, всі розуміють, що треба тепер брати репетиторів дітям. Бо вони інакше не вступлять в університет і не складуть ЗНО”, – каже професорка.

Це висловлювання пані Богомолець можна було б так і залишити на рівні риторичних запитань. Утім, криза вітчизняної системи освіти має цілком вимірювані показники. Згадаймо останні результати міжнародного дослідження якості освіта PISA, які були оприлюднені в грудні 2023 року.

Мета дослідження спрямована на оцінювання здатності 15-річного учнівства застосовувати знання й уміння з читання, математики та природничо-наукових дисциплін у реальних життєвих контекстах. Дослідження відбувається раз на три роки й охоплює понад 80 країн та економік світу. 2022 року Україна вдруге взяла участь у дослідженні.

У середньому, за підсумками PISA-2022, спостерігалося безпрецедентне падіння успішності за всіма предметними галузями дослідження у всіх країнах. Причиною експерти називають тривале дистанційне навчання під час пандемії. А в Україні додалася ще й повномасштабна війна.

Проте саме війна має стати поштовхом для якісних змін української освіти. Адже від освіти наших дітей залежатиме майбутнє країни. Окрім робочих рук нам потрібні висококваліфіковані спеціалісти – насамперед інженери й архітектори, які відбудовуватимуть те, що знищила Росія. Без базових знань і вмінь шкільного рівня з цим буде сутужно. Якість шкільної освіти своєю чергою залежатиме від якості підготовки педагогів. Замкнене коло.

Заради правди треба сказати, що катастрофи ще не сталося. Україна показала під час PISA-2022 кращі результати, ніж Молдова, Болгарія або Грузія. Але точка неповернення, коли виправити освітню ситуацію в кращий бік уже буде неможливо, все ближче.

Інфографіка: Міністерство освіти і науки

Математика не у фаворі

У циклі PISA-2022 року математика була провідною галуззю дослідження. Тобто всі учні-учасники виконували математичні тести.

Так, 58% українських учнів досягли базового, другого з шести, рівня математичної грамотності, 32% учнів – рівня 3 і вищих. У галузі математики різниця між Україною і країнами Організації економічного співробітництва та розвитку, яка і є координатором міжнародного дослідження, становить приблизно півтора року навчання за стандартами PISA (1 рік навчання = 20 тестових балів).

Згідно з результатами, у математичній галузі в українських учнів найнижчий рівень освітніх втрат серед усіх досліджуваних галузей: якщо порівняти з минулим циклом, ці результати погіршилися на 12 балів.

Популярные статьи сейчас

NYT: Американская разведка изменила оценку хода войны в Украине

КГГА сообщила неожиданные данные по подключению отопления в столице

Красный Крест начал выплаты помощи к зиме: кто может получить до 21 000 гривен

7 гривен за киловатт и 20 за куб газа: Попенко предупредил о резком росте коммунальных тарифов

Показать еще

Середні бали з математики PISA-2022. Джерело: УЦОЯО

Проте це не означає, що українські діти мають високий рівень у математиці. В офіційному звіті Українського центру оцінювання якості освіти про результати НМТ у 2023 році наголошуються проблеми учнів з розв’язанням типових задач з математики.

УЦОЯО зазначив, що показники погіршилися, у порівнянні з відповідними показниками завдань ЗНО за попередні роки. Причому минулоріч учасники тестування мали змогу користуватися довідковими матеріалами для виконання значної частини завдань, проте все одно результати виявилися гіршими за попередні.

Найбільші складнощі у школярів викликало завдання із комбінаторики. Правильну відповідь надали лише 12,7% тестованих. Завдання зі знаходженням відсотків від числа у 2020 році виконали 60% тестованих, у 2023-му – 53,6%.

Не покращилася ситуація й цьогоріч. Батьки випускників скаржилися, що в НМТ-2024 були питання з математики, які не проходили в школі, тому випускники відповідали на них “методом тику”.

Загалом PISA-2022 показало суттєве зростання частки тих, хто не може зробити базові розрахунки. Згідно з результатам, таких підлітків в Україні 42%, тоді ж як у 2018 році їх було 36%.

“Такі діти можуть виконувати елементарні арифметичні операції, але не здатні застосовувати їх для розв’язання практичних завдань. Наприклад, прорахувати відсотки по кредитах”, – пояснювала раніше директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко.

Недарма математику називають царицею наук. Адже Результати PISA виявляють, наскільки структура математичних знань 15-річних учнів відповідає меті формування творчого та мислячого громадянина ХХІ століття, здатного формулювати обґрунтовані судження й ухвалювати аргументовані рішення.

Читацька проблема

41% підлітків 15 років не мають базового читацького рівня. Ідеться не про швидкість, а розуміння та запам’ятовування прочитаного. Лише 30% учнів можуть правильно й повністю опрацювати великий текст, графіки та карти.

Освітні втрати українських учнів у галузі читання можна оцінити майже двома роками навчання – результат останнього дослідження PISA на 38 балів нижчий. Тобто зараз 15-річним підліткам потрібно вчитися на два роки більше, щоб досягти рівня читання їхніх однолітків у 2018 році.

Найбільше падіння результатів у циклі PISA-2022 – саме в галузі читання. У Міносвіти кажуть, що цей феномен потребує додаткового вивчення. За кількістю балів у читанні українські учні показали навіть гірші за математику результати.

“Навички читання, які перевіряла PISA, – це здатність критично мислити, знайти в тексті інформацію та зробити висновки з того, що підлітки прочитали. Ви будете стверджувати, що українська школа цьому вчить? Як саме?”, – коментувала раніше результати дослідження народна депутатка Інна Совсун.

Загалом в Україні з 2018 року з невеликими відхиленнями тримається стабільна частка тих, хто ніколи не читає на дозвіллі – у межах 30%. Тобто батьки, які не читають, хочуть, щоб школа прищепила їхнім дітям любов до книги та навчила працювати з текстами. Проте самі педагоги також не читають.

“На зустрічі, присвяченій реформуванню предмета Захист України, я сказала, що реальні зміни в освіті відбудуться, коли вчителі читатимуть хоча б 10 книжок на рік. А далі почалося неочікуване. Ні, в коментарях до відео не почали обурюватися – як ви можете, ми читаємо значно більше книжок. Деякі шкільні вчителі й вчительки почали агресивно захищати своє право не читати книжки”, – каже Інна Совсун.

Аргументують таку позицію педагоги великим навантаженням на роботі, мовляв, не вистачає часу, низькими зарплатами та високою вартістю книжок. А тим часом Міністерство культури та інформаційної політики пропонує закрити публічні бібліотеки в населених пунктах з населенням менше 5 тис. осіб зокрема через брак відвідувачів.

Що кажуть результати НМТ/ЗНО?

Порівнювати напряму ЗНО з НМТ, який випускники складають останні два роки, не зовсім коректно, тому аналізувати дані краще за подібністю.

2023 рік, НМТ

Предмет

Не склали

100-120 балів

120-140 балів

140-160 балів

160-180 балів

180-200 балів

Українська мова

0,10%

3,00%

22,90%

53,30%

15,40%

5,30%

Математика

4,10%

18,80%

35,60%

33,40%

4,80%

3,30%

Історія України

0,20%

3,10%

40,20%

47,90%

6,20%

2,50%

2022 рік, НМТ

Українська мова

0,10%

0,40%

21,80%

41,60%

21,00%

15,10%

Математика

0,10%

2,80%

33,70%

42,20%

11,50%

9,60%

Історія України

0,20%

0,70%

19,40%

56,20%

15,20%

8,30%

2021 рік, ЗНО

Українська мова

8,60%

21,90%

21,80%

18%

17,30%

12,40%

Математика

31,10%

22,50%

15,20%

14,20%

10,70%

6,30%

Історія України

18%

26,20%

22,50%

17%

10,90%

5,50%

2020 рік, ЗНО

Українська мова

8,20%

22,20%

20,50%

20,20%

16,70%

12,10%

Математика

12,70%

25,90%

23%

16,40%

14%

8%

Історія України

13,30%

26,90%

27,60%

16,90%

10,50%

4,80%

2019 рік, ЗНО

Українська мова

15,50%

23,20%

20,20%

16,90%

14,40%

9,80%

Математика

18,10%

25,20%

17,30%

18,60%

13,80%

7,10%

Історія України

16,20%

25,00%

23,90%

19,90%

11,30%

3,70%

Результати НМТ

Перше, що впадає в око, – збільшення кількості тих, хто не склав (сіра колонка в таблиці) тест з математики. Якщо в 2022 році таких було всього 0,10%, то в 2023-му – вже 4,1%.

Також варто звернути увагу на суттєві зміни середньої оцінки – це категорія 140-160 балів (зелена колонка). Бачимо значний приріст (майже 12%) “середняків” з української мови. Але це не низи підтягнулися, а скотилися верхи. Якщо тих, хто отримав найвищі оцінки, у 2022-му було трохи більше 15%, то минулоріч – тільки 5,3%.

По результатах з математики й історії України бачимо зменшення кількості “середняків” і приріст у категоріях з меншими оцінками. Те саме стосується показників з вищими балами.

Результати ЗНО

Тут цікаво подивитися на динаміку з 2019 року, адже в 2020-му вже діяли карантинні обмеження, через які школи й почали застосовувати дистанційні технології в освітньому процесі.

Так, у 2020 році бачимо покращення в категорії тих, хто не склав іспит. По всіх трьох предметах кількість зменшилася. Але вже наступного року ситуація знову погіршилася. Разюча різниця знову ж таки по математиці – майже третина тестованих провалилася.

Із позитивного можна виділити зростання кількості тих, хто склав ЗНО з мови й історії України на найвищі оцінки. Тобто в порівнянні з 2019 роком ситуація покращилася.

Але якщо дивитися на картину за п’ять років вцілому, без розподілення на НМТ і ЗНО, то нині можна спостерігати скорочення в категоріях 160-180 і 180-200 балів, хоча до того динаміка була позитивною, та зростання кількості “середняків”.

Також не варто забувати, що раніше прохідний поріг для подачі документів у навчальний заклад складав 100 балів, у 2023 році прохідний поріг – 130, 140, чи 150 балів, залежно від спеціальності. Тобто по суті всіх, хто не дотягнув до 130 балів, можна записувати в категорію “не склали”.

Чому так відбувається?

Спад в освіті українських дітей, як і у всьому світі, розпочався зі стартом карантинних обмежень через пандемію COVID-19.

Школи, які ніколи не мали досвіду дистанційного навчання, повинні були нашвидкуруч запроваджувати такі технології. Робилося це хаотично та не завжди відповідало стандарту якості.

Також не варто забувати, що сучасна українська школа – рудимент радянської з елементами реформ. Ця неповоротка махина практично не має пластичності та зі скрипом підлаштовується під потреби й виклики сучасного швидкоплинного світу.

Тому замість повноцінної дистанційки на виході ми отримали відтворення очного формату тільки в онлайні, чим насправді грішать і декотрі дистанційні школи. Як це відбувається? Вчителька веде урок через якийсь умовний Zoom, методичні матеріали – відскановані підручники та “вордівські” файли з конспектом лекцій.

Не встигнувши оговтатися від ковідних потрясінь, українська система освіти зіткнулася з найскладнішим викликом – повномасштабною війною, яку розв’язала Росія. Від повного колапсу її врятував досвід карантинної дистанційки.

Тоді, в період двох-трьох тижнів, ніхто не розраховував, що вчителям і дітям доведеться працювати в екстремальних умовах ракетних обстрілів і відсутності базових благ, як електроенергія. Уже чотири роки дистанційна освіта тримається рятівним колом для українських школярів. За останніми даними, ним користується 1 млн дітей, 400 тис. з яких – із-за кордону, перебуваючи у вимушеній міграції.

Але результати того ж НМТ за 2023 рік у порівнянні з 2022-м свідчать, що дистанційна освіта в такому форматі не працює, адже результати дітей погіршуються. Окрім того, на них впливають соціально-економічні фактори та географія. Наприклад, школярі із сільської місцевості відстають від своїх однолітків з великих міст на 4-5 років, як показує дослідження PISA.

Міносвіти наразі веде комплексну політику “Школа офлайн”, мета якої повернути до очного навчання 300 тис. дітей.

“Дистанційна освіта – одна з причин появи та поглиблення освітніх втрат у наших дітей. Тож такий формат не може бути довгостроковою стратегією для держави”, – каже міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Утім, потрібно дивитися правді в очі та визнати, що дистанційна освіта з нами надовго. Адже навіть у разі швидкого закінчення війни неможливо моментально відновити очне навчання. За словами заступника міністра освіти Андрія Сташківа, від початку повномасштабної війни росіяни вже зруйнували понад 200 шкіл, ще 1600 – пошкодили. Тобто вони не готові приймати учнів.

Міносвіти в межах програми планує створити умови для якісної та ефективної дистанційної освіти там, де неможливо організувати її офлайн. Але тут постає питання – що таке якісна й ефективна дистанційна освіта та чому її не можна було організувати за ці чотири роки, якщо вона призводить до появи та поглиблення освітніх втрат?

Потрібно називати речі своїми іменами: до освітніх втрат призводить не дистанційка як така, а погана дистанційка, якою переважно вона і є в Україні.

Насамперед, коли з’явилася потреба в дистанційній освіті, ніхто не знав, як її правильно організувати. Також постало питання фінансування. Завдяки підтримці партнерів держава запустила Всеукраїнську школу онлайн у форматі відеолекцій і тестів до них. Проте, згідно з результатами дослідження Coursera – найбільшої у світі навчальної платформи з відеокурсами – увага людини падає практично до нуля після перегляду трьох хвилин відео. Що вже казати про 45 хвилин такого уроку?

Що робити?

Як і в будь-якій освіті, ключ до знань – увага та залученість. Якщо дитині цікаво, вона вчитиметься хоч в офлайні, хоч в онлайні. І сам формат тут ні до чого.

Тож насамперед в українській дистанційці потрібно створювати інфраструктуру залучення. Я хочу поділитися нашим досвідом, адже Unicorn School, із самого початку створювалася як школа, яка має збільшувати залученість.

Як залучити увагу? Зробити школу такою ж цікавою, як гра. Щоб дитина не мала вирішувати дилему: вчитися або розважатися. Саме тому ми вирішили використати ігрові технології, в центр яких помістили навчання. Уявіть собі, що математика - це не нудний відсканований підручник, а територія королівства з річками, морями, горами. Урок - не конспект лекцій в ворді, а будинок на мапі, господар якого пропонує тобі пройти випробування та отримати у винагороду скарб. Домашнє завдання - не тест, а захопливий квест, в якому треба продемонструвати свої здатності застосовувати знання з уроку. На зароблені нагороди можна купити знаряддя для свого персонажу щоб змагатися в іграх знань з іншими учнями.

Діятм не потрібно годинами витріщатися на монітор з монотонними відео або читати підручники. Ми пропонуємо 120 тис. елементів мультимедійного навчального контенту для учнів з 3 по 11 класи: симуляції, інтерактивні вправи, змагання. Дитина опиняється в цікавому та комфортному віртуальному світі, який їй так добре знайомий.

Програма персоналізується під потреби кожної дитини. І це не лише слова. Глибока аналітика 146 показників дозволяє створити найефективніший персональний освітній маршрут, який допомагає учню використовувати свої сильні сторони. Доступ до даних мають не тільки тьютори, а й батьки.

Врахували ми й можливість відсутності електроенергії. Окрім того, що педагоги забезпечені всім необхідним енергонезалежним обладнанням типу зарядних станцій і терміналів Starlink, Unicorn School має застосунок Edmaps, якому для функціонування не потрібне інтернет-з’єднання. Він завантажує навчальні матеріали та завдання на пристрій дитини. Результати діяльності учнів також записуються локально, на пристрої, і синхронізуються із загальним сервером, коли виникає така можливість. Саме це дало дітям можливість отримувати безперервну освіту протягом зими 2022-2023 років і допомагатиме в подальшому.

Коли я аналізую цей досвід, у мене постійно виникає питання: якщо приватна школа змогла зробити дистанційне навчання цікавим та ефективним, чому з цим завданням досі не впоралася держава? Адже очевидно, що ресурсне забезпечення у нас неспівставне. На жаль, відповіді я не маю.

***

З огляду на ситуацію в країні сподіватися, що життя одномоментно повернеться до звичних реалій не варто. Ба більше дистанційне навчання вже давно стало нашою реальністю. Тому потрібно якісно розвивати його та виконувати роботу над помилками. Це, до речі, стосується й офлайн-навчання.

Недостатньо буде просто всадовити за парти дітей, які пройшли через пекло війни. Потрібно зробити все, щоб зацікавити їх, мотивувати та всіляко підтримувати в потягу до знань. Зробити це традиційними педагогічними методами навряд чи вийде. Тільки революційні підходи можуть спрацювати. Тоді в України є шанс стати найбільшою колискою єдинорогів.

І для того, щоб прискорити цей процес, ми готові надати доступ до нашої платформи всім тим педагогам, яким цікаво впроваджувати інновації в педагогіці. Переходьте за посиланням, залишайте заявку і користуйтеся всіма створеними нами можливостями.