Історія одного пограбування: як Нацполіція вигрібає за злочин АРМА

18 грудня 2023 року в стінах Печерського районного суду м. Києва, для одного власника завершилася трирічна епопея з повернення вилучених слідчими Національної поліції та вкрадених чиновниками Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) 400 тисяч доларів США. Одночасно із цим, роздався тривожний дзвінок для органів досудового розслідування та прокуратури, що саме їм відповідати за свавілля і незаконні дії Агентства з арештованими активами.

Проте давайте все по порядку.

Передумови злочину

В середині січня 2020 року в Україні вибухнув скандал стосовно незаконного прослуховування закритих нарад в службовому кабінеті тодішнього Прем’єр-міністра (серія відповідних записів розмов з’явилася в Інтернеті). Невдовзі зʼясувалося, що приховані звукозаписи нарад за допомогою електронного годинника Apple Watch, зберігши записи на диктофоні свого мобільного телефону Apple iPhone, здійснив високопосадовець АРМА.

24.02.2020, розслідуючи згадані факти незаконного прослуховування, в рамках кримінального провадження № 62020000000000103 від 23.01.2020, слідчі ДБР провели обшук в приміщеннях Агентства, у керівників останього було вилучено мобільні телефони, електронні цифрові наручні годинники та інші носії інформації.

Далі, з 10 квітня 2020 року в телеграм-каналі arma_art_to_steal почав публікуватися явно корупційний вміст мобільних телефонів керівників АРМА. На основі оприлюднених відомостей журналісти проєкту антикорупційних розслідувань Наші гроші миттєво викрили численні корупційні схеми, які на той момент діяли в Агентстві, чим завадили чиновникам останього довести до кінця їх злочинні наміри, а також зірвали маски з багатьох співучасників (інших високопосадовців України та представників великого бізнесу).

Так, розслідування Наших грошей та інших Інтернет-видань спричинили великий суспільний резонанс, імена очільника АРМА Віталія Сигидина та заступника голови Агентства Володимира Павленко стали широковідомі серед українців, а Комітет з питань антикорупційної політики Верховної Ради дослідивши скриншоти листувань чиновників АРМА, звернувся до Прем’єра, НАЗК і ДБР з вимогою негайно відредагувати, в тому числі звільнити всіх керівників Агентства.

Зокрема, НАЗК зацікавилось тим, що очільник АРМА Сигидин не вжив заходів по врегулюванню конфлікту інтересів коли проводив співбесіду та працевлаштував свого близького друга і однокурсника Павленка на посаду заступника голови Агентства, при тому, що останній не мав необхідних за законом трьох років досвіду роботи на керівних посадах.

Чому не покарали

У першій половині 2020 року медіа-простір був звично перенасичений, Україна говорила про події у Нових Санжарах, куди прибули автобуси з евакуйованими українцями, через великий спалах COVID-19 в китайському Ухані. Протести місцевих жителів, перекриті дороги, сутички з правоохоронцями, каміння у вікна автобусів, спалені шини, бездумне насильство, яке засудили навіть в ООН.

Також суспільство жило скандальним відео, в якому фігурував брат глави ОПУ, який нібито обговорював призначення певних осіб на державні посади за хабарі. У звʼязку з чим, САП зареєструвало кримінальне провадження. Згодом до народного депутата, який оприлюднив відео, з питаннями прийшли ОГП, ДБР, СБУ і Нацполіція, а пізніше дві справи відкрило НАБУ.

Травень шокував українців тортурами та зґвалтуванням правоохоронцями 26-річної жінки в Кагарлицькому відділенні поліції, яку викликали до відділку, як свідка у справі про крадіжку майна. На жінку вдягнули протигаз і кайданки, її тягали за волосся, лякали запальничкою та електрошокером, поліцейські стріляли з табельної зброї над її головою, після чого зґвалтували. В цей час у відділенні перебували й інші поліцейські, які не відреагували на крики жінки та прохання їх врятувати, а єдиному свідку розбили голову і зламали ребра.

Наведене вище є лише верхівкою айсберга, інформаційні вкиди, маніпулювання громадською думкою та незліченні інформаційно-психологічні операції росії, все це допомогло змістити фокус уваги суспільства з чиновників АРМА на все інше.

Нові горизонти

В червні 2020 року піднявши голову, зі скаженим переляком, посадові особи Агентства вирішили рухатись далі. Їх куратори у високих владних кабінетах подивились на все, як у вірші Лесі Українки, де говориться, що зірка тим ясніше сяє, чим темрява чорніша вколо неї. Якщо перефразувати, то керівники АРМА, які були фунтами, після скандалу стали дуже брудними і вчепилися в свої крісла руками та зубами, думаючи тільки про це. Владні мужі, до яких тягнувся корупційний ланцюжок з Агентства, зраділи скандалам, бо тепер у очільників АРМА більше не було стоп-крану, всім стало очевидно, що Сигидин і Павленко востаннє займають такі високі посади в державному апараті і зараз будуть робити все, щоб це востаннє тривало чим довше.

У звʼязку з цим, керівники Агентства зважились пробивати дно далі, намагаючись жити кожен день так, ніби він може бути останнім. Швидкі рішення, радикальні і не боятися крайнощів, все для того щоб гроші текли рікою. Недовго думаючи, держслужбовці вирішили красти гроші з рахунків АРМА на підставі підроблених судових рішень. Це була дуже ідіоцька ідея, від якої тхнуло колективним самогубством, тому чиновники Агентства не змогли встояти перед спокусою втілити її в життя.

Хронологія подій

01.06.2020 Печерський районний суд м. Києва наклав арешт на вилучені Нацполіцією під час обшуку 400 тисяч доларів США, які далі передав в управління АРМА.

22.06.2020 цей же суд скасував арешт згаданих грошей і Агентство було зобовʼязане протягом трьох робочих днів повернути ці гроші їх законному власнику — особі, у якої ці кошти було вилучено; особі, яка як власник була зазначена в ухвалі про їх арешт. Натомість, отримавши ухвалу про скасування арешту, керівники АРМА почали всіляко ухилятися від її виконання.

13.07.2020 Печерський районний суд м. Києва, з порушенням встановлених у КПК України строків, повторно наклав арешт на ці гроші та вдруге передав їх в управління Агентству.

27.10.2020 Апеляційний суд м. Києва скасував право АРМА управляти цими грошима, залишивши в силі лише їх арешт. Тобто право зберігати в себе 400 тисяч доларів США Агентство втратило і мусило повернути їх органу досудового розслідування. Однак і це рішення суду АРМА не виконало.

Забігаючи наперед, за даними НАБУ, весь цей час (в червні — жовтні 2020 року) до власника грошей постйно зверталися різні посередники від імені Агентства з пропозицією вирішити за солідний відкат питання щодо повернення грошей.

Як зʼясували детективи, вимагання відкату не принесло бажаного результату і чиновники АРМА наважились підробити рішення суду та вкарсти всі гроші. Посадовці Агентства були глибоко переконані, що власник грошей якийсь злочинець, а тому вразливий і в разі чого його швидко вгамує Нацполіція.

26.11.2020 до Печерського районного суду м. Києва надійшла заява про скасування арешту 400 тисяч доларів США, не від їх законного власника, а від зовсім стороннього громадянина.

НАБУ відомо, що посадовці АРМА не збирались чекати судового розгляду поданої 26.11.2020 заяви про скасування арешту, оскільки розуміли, що суд відмовить. Подаючи таку заяву чиновники Агентства хотіли зʼясувати, який буде номер судової справи і суддя, що її розглядатиме, для того щоб надати своєму злочину правдоподібності.

14.12.2020 на порозі АРМА зʼявився саме цей невідомий громадянин, тримаючи у руках підроблену ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14.12.2020 у справі № 757/52172/20-к, власноруч складену заяву з вимогою перерахувати йому 400 тисяч доларів США та копію власного паспорту.

17.12.2020 Агентство на підставі підробленого судового рішення віддало ці гроші не їх законному власнику, а згаданому сторонньому громадянину — не стороні і не учаснику відповідного кримінального провадження.

22.12.2020 слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва призначив на 29.01.2021 слухання заяви про скасування арешту поданої 26.11.2020. У задоволенні якої відмовив, але це вже немало значення, бо гроші чиновники АРМА вже вкрали.

Пізніше детективи встановили, що керівництво Агентства не повідомило нікому про те, що комусь віддає гроші, ні слідчому, ні прокурору, ні законному власнику або його адвокату, а також не вчинило жодних дій щодо перевірки в суді чи у слідчого судді справжності ухвали про скасування арешту грошей, а також не перевіряло наявність тексту відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Крім того, підроблений текст судового рішення АРМА знайшло 14.12.2020 в почтовій скринці, що на вході до Агентства. Далі виконало його фактично в сліпу, швидко перерахувавши 400 тисяч доларів США зовсім сторонній людині, яку до того ніхто ніколи не бачив.

Згодом НАБУ встановило, що допомогали чиновникам АРМА красти гроші громадяни, які на той час у статусі ФОП були діючими управителями Агентства. Останнє передало їм в управління два автомобіля преміум класу.

08.02.2021 ГО «Стопкор» опубліковала матеріал «Як керівники АРМА та ГСУ Нацпол вкрали 400 950 доларів США», який став справжньою інформаційною бомбою.

10 та 16 лютого 2021 року на засіданні Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики обговорювались питання крадіжки чиновниками Агентства 400 тисяч доларів США, скоєної 17.12.2020. Народні депутати письмово звернулися до правоохоронних органів та Кабміну з вимогою негайно припинити злочинну діяльність в АРМА.

17.02.2021 на засіданні Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності теж окремо обговорювались питання крадіжки посадовими особами Агентства згаданих грошей. Цього ж дня питання цієї крадіжки підіймалось на пресс-конференції заступниці Голови Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Галини Янченко у Інтерфакс-Україна на тему «Депутат Янченко закликала терміново перезавантажити керівництво АРМА через корупційні схеми і тиск на інвесторів».

Новина про крадіжку з рахунків Агентства 400 тисяч доларів США отримала великий суспільний резонанс та висвітлювалася усіма загальнонаціональними та місцевими ЗМІ.

17 лютого 2021 року слідчі ДБР розпочали досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62021000000000149. Пізніше ОГП долучило матеріали стосовно цієї крадіжки до вже триваючого на той момент стосовно керівників АРМА іншого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 24.12.2020 за № 42020000000002497.

25.02.2021 у зв’язку з крадіжкою посадовими особами Агентства 400 тисяч доларів США, Головне слідче управління Нацполіції розпочало власне досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42021000000000433.

01.04.2021 слідчі ДБР та СБУ провели 50 обшуків, зокрема, в приміщеннях АРМА, вдома у керівника Агентства Віталія Сигидина, заступника голови АРМА Володимира Павленка та начальника Управління менеджменту активів Агентства Вахтанга Бочорішвілі.

26.07.2021 слідчі ДБР допитали високопосадовців АРМА у справі про крадіжку грошей.

27.07.2021 Віталію Сигидину, Володимиру Павленко та Вахтангу Бочорішвілі було повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою, в особливо великому розмірі (ч. 5 ст. 191 КК України).

29.07.2021 Печерський районний суд м. Києва відсторонив від посади підозрюване у привласнені грошей керівництво Агентства, відправивши його під арешт.

18.08.2021 ОГП передав справу стосовно цієї крадіжки для подальшого розслідування НАБУ.

27.08.2021 у ЗМІ з’явилася інформація про невдалу спробу відстороненого керівництва АРМА перекласти вину за крадіжку грошей на безробітного громадянина.

Наприкінці вересня 2021 року слідчі судді ВАКС задовольнили клопотання прокурора САП і продовжили ще на 2 місяці строки арешту та відсторонення від займаних посад посадових осіб Агентства Віталія Сигидина, Володимира Павленко та Вахтанга Бочорішвілі.

В жовтні 2021 року Сигидина та Павленко було звільнено з АРМА.

Народний гнів

Чиновники Агентства настільки перейшли всі межі, що в першій половині 2021 року їм почали розбивати вікна у авто, підкидати гранати, приносити під двері ляльку вуду та відрізану голову свині, заливати кровʼю підʼїзд. Кожен такий епізод широко висвітлювали провідні ЗМІ.

Ситуація навколо АРМА нагніталася кожного дня, апогеєм стало побиття і відстрілювання в червні 2021 року біля дому посадовців Агентства.

Наші дні

19.07.2022 НАБУ і САП завершили розслідування крадіжки 400 тисяч долларів США, відкривши підозрюваним екс-чиновникам АРМА матеріали справи для ознайомлення перед скерування до ВАКС.

За даними слідства, впродовж серпня-грудня 2020 року, керівник Агентства Віталій Сигидин, заступник голови АРМА Володимир Павленко та начальник Управління менеджменту активів Агентства Вахтанг Бочорішвілі, у змові з адвокатами та фізичною особою заволоділи коштами у сумі 400 тисяч долларів США, які були передані в управління АРМА.

Підробивши судове рішення про нібито скасування арешту з цих грошових коштів, підозрювані посадовці Агентства незаконно перерахували їх на банківський рахунок фізичної особи, яка не мала до грошей жодного стосунку. Потім цю суму учасники злочину розподілили між собою.

В 2022 році екс-керівники АРМА мобілізувалися до лав ЗСУ, де і досі ховаються від детективів НАБУ та прокурорів САП, ухиляючись від ознайомлення з матеріали справи, тим самим штучно створюючи перешкоди для скерування справи до ВАКС. При цьому, підозрюваних екс-чиновників Агентства постійно помічають на різних невійськових публічних заходах в м. Києві, а Павленко навіть двічі брав участь в конкурсному відборі кандидата на посаду голови АРМА, неодноразово зустрічаючись в 2022 — 2023 роках в будівлях Кабміну та НАДС з членами відповідної конкурсної комісії.

За однією з версій, опальні екс-посадовці Агентства сподіваються на амністію через майбутню новелізацію приписів законодавства про кримінальну відповідальність, що другий рік обговорюється в кулуарах ВРУ, щодо звільнення від покарання учасників бойових дій, які до війни вчиненили корупційні злочини та/або у сфері економіки.

Увіковічнені імена

Журналістка Любов Величко, яка входить до міжнародної мережі журналістів-розслідувачів, дослідила всі аспекти крадіжки грошей в АРМА у троьх матеріалах “$400 000 на шістьох: як заарештовані кошти бізнесмена зникли з рахунків АРМА” (01.10.2021), “Час vs гроші: як НАБУ та поліція розслідують справу про викрадення $400 000 з рахунків АРМА” (28.12.2021) та “В схемі – тільки друзі: Як формувалася група АРМА, яку звинувачують у викраденні $400 тис., і чи повернуться вони скоро на посади” (14.07.2022), які її колеги з певною адаптацією передрукували в різних країнах світу на восьми мовах.

Wikipedia присвятила цьому резонансному злочину окремий розділ.

Інші епізоди

Ще в квітні 2021 року Генеральний прокурор Ірина Венедіктова уточнила подробиці обшуків в Агентстві 01.04.2021 у справі щодо крадіжки 400 тисяч доларів США. Зокрема, повідомила, що у слідчих є додатковий епізод, що стосується ще 110 тисяч Євро та 9 тисяч доларів США.

20.10.2021 детективи НАБУ провели обшук в службовому кабінеті судді Печерського районного суду м. Києва Тетяни Ільєвої та її помічників, а 30.03.2023 повідомили їй про підозру у зловживанні владою та незаконному скасуванні арешту 110 тисяч Євро та 9 тисяч доларів США, які перебували в управлінні АРМА.

23.08.2023 САП скерувала до ВАКС обвинувальний акт стосовно судді Ільєвої.

Цей злочин відбувся в листопаді 2020 року за участю чиновників Агентства, за схожою схемою, як і крадіжка 400 тисяч доларів США.

110 тисяч Євро та 9 тисяч доларів США держслужбовці АРМА передали зовсім іншому громадянину, а не обвинуваченому у справі — особі, у якої ці кошти було вилучено; особі, яка як власник була зазначена в ухвалі про їх арешт.

Детективи НАБУ встановили, що у обох справах проходять одні й ті самі особи (адвокати, чиновники Агентства). Крім цього, виявлено стійкий звʼязок фігурантів згаданих кримінальних проваджень з одними і тими самими високопосадовсями Нацполіції. У звʼязку з чим, у НАБУ та САП зʼявилися обґрунтовані припущення, які наразі складно довести належними і допустимими доказами, що чиновники АРМА та Нацполіції, скориставшись довірою, могли обманом використати суддю Ільєву на свою користь.

Що далі?

В листопаді 2022 року законний власник вкрадених 400 тисяч доларів США довів у судах всіх інстанцій незаконність їх вилучення в червні 2020 року слідчими Нацполіції під час обшуку, протизаконність їх арешту судом та передачі в управління Агентству. Далі, власник подав цивільний позов до Держави Україна в особі Національної поліції про відшкодування матеріальної шкоди. Участь у відповідному судовому розгляді також брали Державна казначейська служба, Офіс Генерального прокурора та АРМА.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18.12.2023 у справі № 757/29046/22-ц постановлено стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, 400 тисяч доларів США у гривневому еквіваленті на користь позивача (законного власника), у якого ці грошові кошти було вилучено Нацполіцією, арештовано судом та в подальшому вкрадено чиновниками Агентства.

Досі вважалося, що з моменту прийняття слідчим суддею (судом) ухвали про передачу в управління АРМА арештованих активів, останнє стає єдиним на кого згідно з КПК України покладається обовʼязок в подальшому зберігати такі активи. Також раніше вважалося, що неефективне управління Агентством арештованими активами, в тому числі їх крадіжка, означає, що саме чиновники АРМА:

не виконали судове рішення, яким на Агентство покладено обовʼязок зберігати арештовані активи, за що мають нести відповідальність передбачену ст. 382 КК України;

вчинили службову недбалість, яка карається за ст. 367 КК України;

допустили незаконні дії щодо арештованих активів, що є злочином за ст. 388 КК України;

призвели до розтрати, за що передбачено відповідальність ст. 191 КК України.

Однак, Печерський районний суд м. Києва задовольнив позов проти Національної поліції, а не АРМА. Саме Нацполіція стала відповідачем у справі, а не Агентство.

Чому так, бо Агентство не є стороною чи учасником кримінального провадження, у звʼязку з чим і після передачі активів в управління АРМА за все, що з ними відбувається, продовжують нести відповідальність слідчі та прокурори. А згідно з ч. 4 ст.100 КПК України у разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов’язана повернути власнику таку саму річ або відшкодувати її вартість.

Саме тому за крадіжку чиновниками АРМА 400 тисяч доларів США відповідає Національна поліція.

Наказом ОГП від 30.09.2021 № 309 передбачено, що керівники прокуратур зобов’язані організовувати щоквартальні перевірки стану та умов зберігання речових доказів, схоронності вилучених та арештованих активів. При встановленні фактів неналежного зберігання речових доказів, що призвело до їх втрати, незаконного знищення, реалізації, пошкодження, незбереження їх істотних ознак і властивостей, а також у випадках привласнення чи розтрати приймати рішення в порядку, передбаченому ст. 214 КПК України.

У кожній ухвалі слідчого судді про передачу активів в управління Агентству зазначається, що контроль за її виконанням покладається на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні.

У звʼязку з цим, до прокурорів зараз буде не менше запитань, ніж до слідчих Нацполіції, коли ОГП почне шукати крайніх у нанесенні збитків Державному бюджету України в розмірі 400 тисяч долларів США. І як вже вбачається з рішення Печерського районного суду м. Києва від 18.12.2023 у справі № 757/29046/22-ц крайніми в першу чергу стануть слідчі та прокурори, а чиновники АРМА стоятимуть десь позаду в цій черзі.

Єдине, що зараз може врятувати слідчих та прокурорів від кримінального переслідування, це якість результатів досудового розслідування детективів НАБУ і представництва прокурорів САП у ВАКС. Якщо чиновників АРМА буде притягнуто до кримінальної відповідальності у вигляді конфіскації їх майна, якого наразі арештовано на понад 400 тисяч доларів США (квартири, автомобілі, земельні ділянки), то Держбюджет у такий спосіб отримає компенсацію.