Члени елітного Корпусу командос Національної армії Афганістану, яких напризволяще кинули Сполучені Штати та західні союзники в той час, коли минулого року країну захопив Талібан, заявляють, що їм пропонують приєднатися до російського війська для участі у війні в Україні. Чимало афганських військових та джерела безпеки зазначають, що навчені американцями спецпризначенці, які упродовж 20 років воювали разом із спеціальними силами США та іншими союзниками, могли б на українському полі бою спричинити зміни, вкрай потрібні для Росії.

Від 20 000 до 30 000 афганських командос-добровольців залишилися ні з чим, коли в серпні 2021 року Сполучені Штати фактично передали Афганістан в руки Талібану. Після розпаду республіки було евакуйовано лише кілька сотень старших офіцерів. Коли таліби вистежували та вбивали прихильників поваленого уряду, тисячі солдатів втекли до сусідніх регіонів. Багато колишніх командос, що залишилися в Афганістані, змушені переховуватися з метою уникнення ув’язнення й страти.

Сполучені Штати витратили майже 90 мільярдів доларів на створення афганської армії та сил безпеки. Незважаючи на те, що військо заагалом було некомпетентне і передало країну Талібану за лічені тижні, командос завжди користувалися шанобою, оскільки їх вишколювали спеціалісти з підрозділу спеціального призначення ВМС США (так звані «морські котики») та Сил спеціальних операцій армії Великої Британії.

Пірровим успіхом афганських командос стала битва при Давлат-Абаді в червні 2021 року, коли командос завзято билися з талібами, марно чекаючи на підкріплення та поповнення запасів. які так і не надійшли. Це була остання битва для командира підрозділу майора Сохраба Азімі, який пройшов підготовку в США і став національним героєм.
Зараз колишні спецпризначенці безробітні й позбавлені будь-яких надій на майбтунє. Багато з них все ще сподіваються на переїзд до Сполучених Штатів чи Великої Британії, що робить їх легкою здобиччю для російських вербувальників, які розуміють менталітет «групи братів» - висококваліфікованих афганських бойовиків. Це потенційно робить їх легкими для для вербування, стверджують джерела в афганських службах безпеки. Колишній високопосадовець служби безпеки Афганістану, який побажав залишитися анонімним, сказав, що інтеграція колишніх командос в російську армію «змінить ситуацію» на українському полі бою, оскільки російський президент Володимир Путін намагається залучити для своєї невдалої війни горезвісних найманців так званої «Групи Вагнера» — тіньової організації, якої офіційно не існує, але якою, як вважають, керує Євген Пригожин, соратник Путіна. Саме Пргожин, ймовірно, і фінансує її через військову розвідку – ГУ Генерального штабу РФ. Повідомляється, що вперше він з’явився в Криму після анексії півострова Москвою у 2014 році, а згодом з’являвся в Сирії, Лівії та інших країнах Африки.

Нещодавно широкому загалу стало відоме відео, на якому Пригожин закликає в’язнів долучатися до російського війська в обмін на скасування вироків.
Колишній чиновник, який також був офіцером афганських командос, сказав, що, на його думку, саме «Вагнер» стоїть за російськими вербувальниками. «Я кажу вам [вербувальники] — Група Вагнера. Вони збирають людей звідусіль.

Єдиною організацією, яка набирає іноземні війська [для Росії], є група Вагнера, а не їхня армія. І це не припущення, а відомий факт, — заявив він. — Краще б їх використовували західні союзники, щоб воювати разом з українцями. Вони не хочуть воювати за росіян; росіяни — вороги. Але що їм залишається робити?»

Деякі колишні спецпризначенці повідомляють, що до них зверталися через WhatsApp і Signal з пропозиціями приєднатися до так званого російського «іноземного легіону» для участі у війні в Україні. Інформація про спроби вербування викликали занепокоєння серед колишніх військових і служби безпеки Афганістану. Там заявили, що близько 10000 колишніх командос можуть піддатися пропозиціям Росії. Ще одне військове джерело стверджує: «У них немає ні країни, ні роботи, ні майбутнього. Їм немє чого втрачати».

«Це не важко», — додав колишній командос. — Вони чекають якогось підробітку за 3-4 долари на день у Пакистані чи Ірані, або за праці за 10 доларів на день у Туреччині. Тому якщо «Вагнер» чи представники будь-яких інших спецслужб запропонують 1000 доларів такому хлопцеві, аби він знову став бойовиком, то відмови не почують. І якщо ви завербуєте одного такого хлопця, то він може привести половину свого старого підрозділу, тому що вони наче брати. І незабаром у вас буде цілий взвод».

Відтоді, як світова увага прикута до України після лютневого вторгнення Росії, колишні афганські командос залишилися без нагляду. Замість того, щоб допомогти їм утекти від ескадронів смерті талібів, Сполучені Штати та їхні союзники фактично пішли «в самоволку».

Вразливість до вербування колишніх елітних військових країнами, вороже налаштованими до США, була відмічена у доповіді конгресмена Майкла МакКола про торішню евакуацію. Говорячи про розвідувальні активи Сполучених Штатів, до яких входять афганські командос, конгресмен сказав, що вони «потенційно можуть становити загрозу безпеці США, якщо їх примусять або залучать до співпраці з ворогом, включаючи міжнародні терористичні групи, такі як «Ісламська держава-Хорасан». Або якщо це зроблять такі держави, як Китай, Росія та Іран».

Колишній 35-річний капітан, який зараз переховується в Афганістані, сказав, що допоміг кільком колишнім колегам зв’язатися з вербувальним бюро в Тегерані. За його словами, новобранців переправляли з Афганістану до Ірану, а потім до Росії. Що сталося далі, незрозуміло: «Коли вони приймають пропозицію Росії, телефони десантників вимикаються. Вони діють дуже таємно», – заявив колишній капітан.

Він розповів: «Ми дуже розчаровані. 18 років ми пліч-о-пліч виконували небезпечні завдання з американськими, британськими та норвезькими консультантами. Зараз я переховуюся. І страждаю щоснкунди».

35-річний чоловік не прийняв пропозиції, оскільки вважає Росію ворогом Афганістану. Колишній Совєтський Союз вторгся в Афганістан у 1979 році та вів 10-річну війну проти моджахедів, яких підтримували США. Росія підтримала повстання Талібану, і зараз, коли цей радикальний ісламістський рух при владі, підтримує з ним тісні зв’язки.
Інший екс-командос, який воював разом із Силами спеціальних операцій армії Великої Британії, сказав, що втік до Ірану від ескадронів смерті Талібану, і тепер хвилюється, що його заарештує іранська поліція. Обидва спецпризначенці підтверджили, що хочуть переселитися до Великої Британії, але не знають, як зв’язатися з владою, аби попросити захисту.

Популярные статьи сейчас

От разведывательных БПЛА до гранатометов: детали нового пакета помощи Украине от Германии

Энергетическую инфраструктуру Харьковщины восстановят за счет Фонда поддержки энергетики

Части украинцев запретили находиться в приграничных зонах: что происходит

В Китае отреагировали на заявление Путина о готовности России к ядерной войне

Показать еще

Інформація про вербування, що стала відомою Foreign Policy, засвідчує про централізовану операцію. «Хто бажає поїхати в Росію, де матиме краще лікування й хорошу зарплатню, надішліть, будь ласка, своє ім’я, прізвище й військове звання», – йдеться в повідомленні. Одержувачів просять допомогти вербувати інших членів їхніх підрозділів. Афганське телебачення повідомило, що пропозиції щодо найму включають і надання російського громадянства.

35-річний капітан, батько чотирьох маленьких дітей, сказав, що все ще сподівається, що його переселять до Британії: «Упродовж 20 років ми з високим моральним духом билися із заклятими ворогами Афганістану на боці Британії та Сполучених Штатів. А зараз вимушені переховуватись».

Лінн О’Доннелл
https://foreignpolicy.com/2022/10/25/afghanistan-russia-ukraine-military-recruitment-putin-taliban/
25 жовтня 2022 року

Лінн О’Доннелл – оглядачка у Foreign Policy, австралійська журналістка та письменниця. З 2009 по 2017 рік була керівником бюро Agence France-Presse та Associated Press в Афганістані.

Переклад з англійської Вікторії О. Романчук,
відповідального секретаря журналу «Універсум»,
членкині Національної спілки журналістів України,
членкині Organisation Mondiale de la Presse Periodique (Brussels, Belgium)