Чому українці не хочуть народжувати: фактор фертильності

У темі народження дітей багато міфів, а з часом, ще й змінюються та додаються нові знання і факти. Старіння населення, трансформація колективної свідомості і ще багато чого.

Для більшого розуміння необхідно зробити серію статей, які будуть включати наступну тематику: рівень фертильності, допомога сім'ям при народженні дитини, фізіологічні особливості жінки та чоловіка, роль жінки та чоловіка у створенні сучасної сім'ї, виховання дітей, пріоритети сучасного українця, психотипи людей і народження дитини тощо.

Почнемо з міфу про фертильність.

Пам'ятаю як на одному семінарі мені сказали, що українці не народжують тому що бідні. Чи так це, давайте розбиратися.

Що таке фертильність (народжуваність). У демографії цим терміном позначають репродуктивну здатність жінки, чи здатність жінки до дітонародження. Для того, щоб населення в країні збільшувалося природнім шляхом необхідний рівень фертильності більше ніж 2.1. Тоді відбувається заміщення "новими" людьми. Зрозуміло, що також на кількість населення та народжуваність впливають міграція, бідність, війни або інші чинники.

Зараз у світі найбільший рівень фертильності саме в найбідніших країнах.

Серед континентів на першому місці Африка. Там він дуже різноманітний. Але, у всіх країнах він більше ніж 2.1. Найменший цей рівень в Тунісі - 2.2, але є і Нігер з найбільшим у світі рівнем фертильності 7.0. В першій двадцятці по народжуваності у світі йдуть виключно африканські країни. В середньому по цьому континенту він складає 4.43.

В Азії контраст набагато більше. В східноазіатських країнах він дорівнює в середньому 1.5. Навіть, в бідній та авторитарній Північній Кореї він складає не набагато більший ніж у сусідах - 1.9.

Водночас політика "одна сім'я - одна дитина" дала значні результати в Китаї. В середньому в них вже цей рівень дорівнює 1.5 і приблизно через 10 років населення Китаю може почати зменшуватися. У 2016 році Комуністична партія Китаю дозволила вільно мати в сім'ях 2 дітей, а у 2020 3. Але, позитивних наслідків поки що не має. Китайці вже як і інші народи, де значна частина людей відчули як перевагу відсутність дітей або малу їх кількості і вже не хочуть основну частину свого життя присвячувати вихованню.

Перепис населення Китаю, опублікований на початку травня цього року, показав, що в 2020 році народилося близько 12 мільйонів немовлят - це значне менше порівняно з 18 мільйонами в 2016 році.

В одних із самих розвинутих країн світу цей рівень є одночасно одним із самих низьких. Тайвань, Макао та Сінгапур - 1.2, Південна Корея - 1.1. Ці 4 країни входять в 5 лідерів у рейтингу з найменшим рівнем фертильності у світі. В Японії - 1.4 і вже населення цієї країни, яке до речі є найстарішим у світі, з 2010 року почало зменшуватися. Зрозуміло, що в "країні, де сходить сонце" існує своя специфічна політика до міграції, яка направлена на значенні її обмеження. Тому японцям необхідними власними силами займатися відновленням населення. І вони, не дивлячись на великий рівень достатку та відсутності значних злиднів не поспішають це робити.

Разом з тим, в країнах де постійно йдуть війни та люди страждають від голоду та інших проблем цей рівень не сильно відрізняється від багатьох африканських країн. В Сирії, Афганістані, Іраку та в інших не дуже "спокійних" країнах жінки народжують набагато більше дітей ніж в багатих європейських або в інших азіатських країнах. Наприклад, в Афганістані рівень фертильності складає 2.15, Сирії 2.8, Іраку 3.7.

Цікава ситуація в Ізраїлі. В цій країні є великий контраст з народженням серед різних груп населення. Наприклад, більшість євреїв мало народжують. Але, серед ортодоксальних євреїв (хасидів) цей рівень досить таки високий. По всій країні цей показник дорівнює 3.

Середній рівень народжуваності по континенту - 2.15. При цьому найбільший він в Центральній (2.75) та Західній Азії (2.65).

В Латинській Америці, контраст є менший ніж на попередніх континентах. Найбільший він у Французькій Гвінеї - 3.4 та Гаїті - 3.0. Найменший в Пуерто Ріко - 1.2. Думаю, основна причина такого рівня в останній вказаній країні це перебування у складі США. З однієї сторони, особливо у молоді є велика можливість виїхати на континент. З іншої, це сильно впливає на демографічну ситуацію в регіоні. Середній по континенту - 1.75. Тобто, вже в рамках всього континенту він нижчий за рівень відновлення.

В Океанії є багато країн де відсутні або надходять нерегулярні дані з приводу фертильності. Більшість країн - острівні, тому такі дані складно зібрати. На Соломонових островах він складає 4.5, а в Австралії 1.8. Середній по континенту - 2.35.

Далі йдуть 2 континенту з якими наша країна має багато чого спільного. Це Європа та Північна Америка.

В Північній Америці середній рівень фертильності 1.75. При цьому, цей рівень регулярно вимірюється лише у 2 країнах. В США - 1.78 та в Канаді - 1.53.

В кінці розглянемо Європу. Тут найменший середній рівень фертильності серед континентів у світі - 1.6. Найвищий він у Франції - 1.9. Відразу в 6 країнах він складає 1.3. Це Італія, Греція, Іспанія, Португалія, Молдова та Боснія і Герцеговина. Лише хочеться додати, що сильним демографічним фактором в Європі є мігранти. Це сильно впливає на рівень народжуваності. Наприклад, во Франції мусульман, приблизно 8% від загальної кількості населення. В рамках цієї релігійної групи зазвичай жінки народжують багато дітей.

В Німеччини загальна кількість населення могла почати зменшуватися ще 40 - 45 років тому. Але, завдяки агресивній міграційній політиці цей процес почався тільки у 2018 - 19 роках.

В Росії рівень фертильності під час коронакризи навіть трохи зріс і зараз складає 1.8 Але, серед росіян він так і залишається дуже низьким (на рівні 1.3-1.4). Зате він стабільно високий у різних народів Кавказу та Сибіру. Наприклад, в Смоленській області (регіон, де більшість людей вважають себе росіянами) він складає 1.21, а в Чеченській республіці 2.58.

Відносно України. Згадаємо декілька фактів.

Рівень фертильності - 1.44 (197 місце серед 227 країн світу).

Кількість народжених дітей у 2020 році - приблизно 315 тис.

ВВП на душу населення - 3659 дол. на душу населення (122 місто у світі).

Додам, що середньосвітовий рівень фертильності у світі дорівнює 2.4. Як я вказував раніше, найвищий він в Африці, найнижчий в Європі.

Як ми бачимо, народжуваність зазвичай висока в бідних країнах, а низька в багатих. Чому так? Як я писав вище, на це впливає багато факторів, які ми поступово будемо розглядати.

Якщо подивитися на світові тенденції, рівень фертильності всього за 60 останніх років кардинально змінився. Важко собі уявити, але в 50-60 роках в багатьох розвинутих країн світу він складав в середньому 4 - 5.

До речі, коронавірус по-різному вплинув на цю ситуацію. З однією сторони в більшості країн рівень народжуваності зменшився (карантин, соціально-економічні негаразди, стреси тощо) змушувати людей відкладати рішення про народження дітей. З іншої, частина людей повернулася на свою батьківщину або не змогла виїхати у великі міста. А в селах або маленьких містах люди завжди більше народжували. Тому, в деяких країнах цей рівень під час епідемії навіть збільшився (деякі африканські країни, Росія тощо). Але, скоріш за все, це як і вірус тимчасове явище.

Проте не варто говорити, що бажання народжувати або мати дітей залежить від війни або злиднів. Скоріше, навпаки, чим багатша країна, тим цей рівень нижче. І високий рівень фертильності в різних країнах Африки та Азії лише може свідчити про їх відставання в багатьох питаннях суспільного розвитку. На це також сильно впливає зміна ролі жінки в суспільстві й сім'ї та рівень свободи будь-якої людини. І це вже теми для наступних статей.