Що чекає на Україну?

Чому зовнішня політика України є настільки провінційною? Відповідь полягає в тому, що в українському суспільстві був сформований жіночий тип ментальності. Українці дуже емоційні, і на відміну від американців і німців - менш раціональні та прагматичні. Наприклад в США домінує чоловічий тип ментальності, який формує прагматизм американців. На першому місці для американців завжди стоїть особиста вигода. Українцям же які є носіями жіночого типу ментальності, як і будь якій жінці, подобаються компліменти та яскраві образи, які викликають емоції.

Громадяни України чимось нагадують красиву жінку, яка шукає для себе чоловіка котрий стане її спонсором та буде її захищати. Недарма політтехнологи радять українським політикам впливати на виборців враховуючи їхній психотип, який відповідає психотипу середньостатистичної домогосподарки. Тому українські політики чудово розуміючи, що Україна не стане членом НАТО та ЄС, продовжують казати лише те що хочуть почути їхні виборці, які не розуміють, що спочатку створюється сильна держава, а лише потім наповнюється холодильник та встановлюється справедливість.

Свободолюбивість українців можна пояснити їхньою схильністю до анархізму, що впливає на їхню неорганізованість та не розуміння важливості суспільного блага. Неповага до порядку, авторитету та ієрархії не дозволяє українцям досягнути успіхів в державному будівництві. Фактично, українське суспільство є глибоко провінційним, бо українці зорієнтовані на примітив та замикання самих себе від світу і нових ідей.

Мрії українців про те, що європейці з американцями вирішать всі наші проблеми, є ознакою їхньої меншовартості. Головна ж причина меншовартості українців – це обірвана традиція державотворення. Після входження України до складу Московського царства, Речі Посполитої, Австро – Угорщини була перервана державницька традиція, яка підтримувалась руськими князями і королями Русі. Перерваність традиції привчила українців до того, що ними можуть правити іноземці, тому громадяни нашої країни так прихильно ставляться до членства в НАТО та ЄС, не розуміючи того, що сильна Україна нікому з геополітичних гравців не потрібна.

Єдиними гарантами демократичного розвитку України зараз є олігархічні клани, які конкурують між собою. Політична конкуренція та свобода слова в Україні існують лише тому, що олігархи не зацікавлені в створенні авторитарного режиму, існування якого буде загрожувати їхнім інтересам. Олігархи є лише наслідком того, що українські громадяни політично не суб’єктні. Дотепер українці не створили жодної партії яка б існувала за рахунок членських внесків. У переважної більшості українців не має розуміння, що політики лобіюють інтереси того хто платить їм гроші. На відміну від пересічних громадян олігархи вміють відстоювати свої інтереси, фактично, в Україні перемогли найсильніші представники українського суспільства.

В Україні відсутній інститут приватної власності, тому не має і не може бути ринкової економіки. Не потрібен парламент, незалежний суд, поділ гілок влади. Тому що це все є надбудовою для врегулювання конфліктів, які стосуються приватної власності у середовищі акторів діючих в ринковій економіці.

Тим українцям, хто бажає щоб олігархи зникнули з політичного ландшафту України, хотілося би задати запитання, а що буде після них? Як відомо, після втечі олігархів з окремих районів донецької і луганської областей окупованих Росією, рівень життя мешканців ОРДЛО рекордно впав, бо російські силовики ще більш жадібніші і нахабніші за українських олігархів. Дуже прикро, що українці не усвідомлюють, що після того як олігархи стануть легкою здобиччю транснаціональних корпорацій, Україна буде остаточно перетворена на сировинний придаток Заходу.

Для України зараз як ніколи актуально вивчити негативний приклад Болгарії де відбулася транснаціоналізація. Під впливом американських економічних радників і консультантів в Болгарії були проведені ринкові реформи, наслідком яких став розпродаж національних активів. Іноземцям були продані навіть електророзподільні мережі, до 2013 року Болгарія втратила 60% робочих місць, декілька болгар із – за високих комунальних тарифів скоїли публічний акт самоспалення.

Не можна також забувати того, що Болгарія була найбільшим експортером електроенергії на Балканах до вступу в ЄС. Після же вступу Болгарії до ЄС ця країна стала імпортером електроенергії, наслідком чого стало зростання цін на електроенергію для болгар. Після відключення реакторів на атомній електростанції “Козлодуй” Болгарія, як вважають болгарські журналісти, втратила 10 мільярдів євро. Дуже прикметно, що відключення реакторів було закріплено як зобов’язання в договорі про вступ Болгарії до ЄС.

Влада Болгарії вимушена була також заради вступу до ЄС погодитися на обмеження виробництва в сільському господарстві та промисловості. З точки зору багатьох болгарських експертів, вступ Болгарії до ЄС призвів до закриття багатьох промислових підприємств, вирізання худоби та вирубки садів і виноградників. Фермери в Болгарії вирощують лише те, що необхідно для ЄС за розрахунками Єврокомісії.

Важливо розуміти, що в ЄС для сільськогосподарської продукції діють квоти, введені для того щоб не було перевиробництва товарів. В ЄС жорстко регламентується скільки можна виробляти м’яса, молока, помідорів та іншої сільськогосподарської продукції. Наприклад, за надлишок сільськогосподарських продуктів в 2007 році Єврокомісія оштрафувала Литву, Латвію, Естонію, бо при вступі до ЄС ці країни зобов’язалися не створювати запасів продуктів. В Естонії, Латвії та Литві також дуже сильно постраждала рибна промисловість, бо ЄС встановлює квоти на вилов риби. Не можна оминути увагою і закриття Ігналінської АЄС, яка була головним джерелом струму для Литви. ЇЇ закриття було передумовою вступу Литви до ЄС не зважаючи на те, що вона по висновку МАГАТЕ входила до списку найбільш безпечних і надійних атомних електростанцій в світі. Так Литва з експортера електроенергії стала її імпортером. Розуміючи економічну вигоду від роботи високоприбуткової атомної електростанції, литовські політики намагались домовитись з ЄС про продовження її роботи, але євробюрократи не були зацікавлені подбати про національні інтереси Литви. Фактично, Литва під тиском ЄС нанесла великий удар по власній енергобезпеці.

Країни Західної Європи приймаючи нових членів до ЄС, перетворювали їх на ринки збуту своєї продукції та послуг. Також країни Західної Європи за рахунок необмеженої міграції робочої сили з Румунії, Болгарії, Литви, Латвії, Естонії, Польщі змогли вирішити власні демографічні проблеми. ЄС і НАТО є наддержавними утвореннями, закони яких завжди ставляться вище законів окремих країн, які входять до цих об’єднань.

Тож українці повинні згадати, що нейтралітет і позаблоковий статус України є одним з головних положень Декларації про державний суверенітет України.

Далі буде…

Подписывайтесь на Patreon Юрия Романенко, канал «Хвилі» в Telegram, на канал «Хвилі» в Youtube, страницу «Хвилі» в Facebook, канал Юрия Романенко на Youtube, канал Юрия Романенко в Telegram, страницу в Facebook, страницу Юрия Романенко в Instagram.