Глобальні тренди сучасності: порівняльний аналіз

Катерина Одарченко, для "Хвилі"

Ця стаття містить комплексний аналіз передумов та наслідків нинішніх глобальних проблем людства. Також, будуть наведені прогнозні оцінки на 2019 рік та їхній вплив на національні інтереси України.

Спробуємо визначити основні проблемні питання, які наразі постали перед світовим співтовариством: глобальні проблеми в сфері політики, економіки, проблеми в сфері соціальних та гуманітарних питань. Також визначимо причини їхнього виникнення та прогнозні оцінки на майбутнє. В процесі аналізу будемо керуватися найактуальнішою зведеною інформацією (листопад 2018 року). Окремо будуть проаналізовані найвагоміші тенденції 2017-2018 рр. та їхній зв’язок.

Варто відразу зазначити, що ці проблеми безпосереднім чином можуть торкнутися України та успішності її зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних ініціатив. Ми живемо в глобалізованому світі, де жодна з загальних проблем людства не може існувати автономно.

Сутність глобальних проблем сьогодення: причинно-наслідковий зв’язок

Обриси глобальних проблем почали формуватися ще в нульових роках. Адже це типово для системи міжнародних відносин: проблема зароджується, набирає силу, починає діяти як подразник інтересів однієї або більше країн, створює наступні проблеми, зрештою – виходить на фінальний етап, коли її слід або невідкладно вирішувати, або вона вражає інтереси людства. Багато з політологів проводять паралель між нинішньою ситуацією в світі і тією, яка склалася напередодні Першої Світової війни. Тоді комплекс невирішених проблем в різних сферах «перевищив» сам себе, що призвело до кривавого протистояння.

Отже, можна артикулювати такі основні проблемні питання по секторальному принципу:

  • Політичні: війна на Сході України як загроза європейській безпеці, війна в Сирії, загальна конфронтація на Близькому Сході, протиборство з РФ, «клубок напруження» в АТР, зокрема, проблема північної Кореї, протистояння в Південно-Китайському морі, ІГІЛ, як «квазідержава», Pax Americana vs Pax Chinensis, російська агресія.
  • Економічні: вплив антиросійських санкцій на геополітичну складову, енергетична безпека, штучний інтелект – яким буде завтрашній день в світі інновацій, продовольча безпека, реалізація «Шовкового Шляху» як геополітичне протиборство між КНР та США.
  • Соціальні: проблема біженців, нелегальних мігрантів, боротьба з голодом в кризових регіонах, демографічні проблеми людства, соціальні потрясіння в зонах військових конфліктів.

Всі ці проблеми мають логічний причинно-наслідковий зв’язок, а саме: конкурентна боротьба між країнами з високим потенціалом з метою збільшення впливу на міжнародній арені. Саме це і обумовило виникнення, здавалося б, абсолютно неспоріднених проблем, адже як можна порівнювати війну в Україні і війну в Сирії, реалізацію «Шовкового Шляху» і ембарго з боку США на китайські товари? Насправді, будь-яка з поточних глобальних проблем людства має спільний корінь: протистояння Заходу  (США, ЄС) і Сходу (РФ, КНР). Стратегічні дослідження, проведені у 2018 році свідчать, що вказані суб’єкти мають приблизно схожий потенціал. Якщо порівняти це з критичними розбіжностями в їхніх інтересах, то можна прогнозувати збереження кризових тенденцій.

Сюди можна віднести такі акценти:

  • Боротьба за «сфери впливу» у всьому світі;
  • Енергетичний диктат»
  • Поглиблення світової фінансової кризи
  • Стихійна міграція та нове переселення народів, обумовлене конфліктами
  • Створення нових конфліктних осередків
  • Регресія у виробництві продовольства

Наразі світ є мультиполярним, тобто існує багато «центрів сили». У 2018 році ці тенденції також мали місце. Політичні протиріччя між Заходом та РФ обумовлюють введення санкцій, водночас, гальмують співробітництво у міжнародному форматі, адже як «побічна дія» виникає ураження інтересів окремих країн, які починають захищати власні інтереси. Наприклад, санкції проти РФ вдарили по Угорщині в більшій мірі ніж власне по Росії. Відтак, це відобразилося на ставленні Будапешта до Києва. Цей приклад ілюструє глобальність, водночас – служить доказом того, що ми вступили в еру протекціонізму. Політичні проблеми обумовлюють економічні, а вони, в свою чергу – соціальні, гуманітарні і т.д. Це і є глобалізм у критичному його вираженні.

Водночас, складно виділити якусь одну проблему як окрему. Швидше, спостерігається «перетікання» або «взаємодоповнення» таких проблем. Політичні розбіжності обумовлюються економічними ризиками та загрозами, коли кожна держава прагне захистити свої інтереси.

Прогнозна оцінка на 2019 рік

За висновками експертів, 2019 рік збереже тенденції попереднього року, щоправда, окремі тенденції послабляться, інші, навпаки, посиляться. Наприклад, прогнозується послаблення напруги на Близькому Сході, що означає поступове послаблення російського впливу у вказаному регіоні. Натомість, очевидним буде зростання напруги в американсько-китайських міждержавних відносинах, яке виражатиметься, передусім, в торговельних війнах. Росія, беззаперечно, займе прокитайську позицію. Тим більше, що реалізація «Шовкового Шляху» нанесе болючий удар по американських інтересах в Євразії. Отже, на фоні таких тенденцій, Україна має всі шанси зберегти статус союзника Заходу та користуватися його подальшою підтримкою.

Втім, без змін залишиться негативна прогнозна оцінка щодо фінансової кризи, яка «вдарить» по ЕС, а також активізація «гібридних загроз», посилення важливості кібербезпеки. Також, наступний рік стане роком «диктату енергоносіїв». Коли політичний або військовий інструментарій заходить в глухий кут, на сцену виходить фактор економічного шантажу. Це також дієвий силовий інструмент. Отже, можемо прогнозувати розвиток альтернативних джерел енергії, пального тощо. Адже ніхто не хоче відчувати власну вразливість у вказаному питанні.

Досвід для України та пересторога на майбутнє

Зайве говорити про важливість України у контексті її потенціалу та стратегічного розташування. Для Заходу Україна важлива як ідеологічний, економічний та політичний партнер, для РФ – як «буферна зона» між Росією і Заходом, яка не допускає критичного дотику двох полюсів сили. Відтак, очевидно що Україна буде на вістрі кризових трендів майбутнього. Зважаючи на вищевикладені проблеми, які мають нагальне значення для людства, можна артикулювати декілька напрямків, вивчення та реалізація яких повинна стати пріоритетом для української влади.

  • Безпековий фактор. Мається на увазі як зміцнення військової міці та оборонного потенціалу, так і акумулювання можливостей адекватно реагувати на загрози гібридного характеру, одну з яких Кремль наразі апробує в Україні. У цьому відношенні, варто посилити акцент на кібербезпеці, ідеологічній складовій національного відродження, якісне «перезавантаження» вітчизняного політичного дискурсу. Україна має адаптувати абсолютно нову політичну парадигму – ту, яка дозволить їй посісти гідне місце серед країн, які мають власний геополітичний код.
  • Економічний фактор. Посилення економіки, науково-технічного потенціалу, гарантування енергетичної безпеки, інвестиції в сільське господарство. ХХІ століття пройде під егідою боротьби за продовольство та питну воду. Ми маємо зберегти те, що у нас є.
  • Соціальний фактор. Залежить від успішності реалізації попередніх. Найкращі інвестиції – інвестиції в людей, громадян, підвищення їхнього якісного потенціалу, освіти, медичного обслуговування. Тільки сильна нація може побудувати сильну країну.

Наступний рік принесе нові виклики. Тільки від своєчасного та правильного реагування на них залежить наше майбутнє. Україна повинна бути із Заходом – це її апріорний цивілізаційний вибір. Однак передусім, ми повинні бути самі з собою, пам’ятати, що крім нас самих, ніхто не зможе гарантувати наш добробут.

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, страницу «Хвилі» в Facebook. 


Ответить