Торгаші

Сергій Дацюк, для "Хвилі"

Торгаши

Людину визначає не стільки доля, яка є здебільшого її інтимною окрасою. Людину визначають мотивації. Для довготривалої перспективи не має значення, які твої знання чи бажання, бо знання можна отримати, а бажання завжди поміняи — мають значення тільки мотивації.

Мотивації це ті довгострокові спрямування, які ведуть нас протягом життя, незалежно від знань чи бажань. На мотивації має вплив і характер, і наша віра, і вольові якості, і навіть будь-які випадкові несподіванки. Але мотивації в людині існують понад усе. Як би людина не намагалась їх змінити, викривити, заблокувати чи приховати — мотивації зліквідують усі зміни, спрямлять всі викривлення, зметуть усі перешкоди і пронизають усі прикриття, щоб вигулькнути назовні і бути завжди прилюдними і очевидними.

Сьогодні, споглядаючи на нашу політичну та бізнесову еліту, можна точно означити їх як торгашів.

«Торгаш» це слово, що має декілька значень. Перше найбільш поширене значення — торговець, що торгує дрібницями. Друге найбільш поширене значення — дріб’язкова безідейна людина, що піклується винятково про власні та/або поточні інтереси.

В обох розуміннях торгашество відносить не так до торгівлі, як до змісту мотивації. В мотиваційному аспекті торгашество означає дріб’язковість прагнень, намагання отримати сьогохвилинну вигоду, неспроможність до стратегічних, ідейних, ціннісних мотивацій.

У самій по собі торгівлі нема нічого поганого. Так влаштований світ, що допоки в різних місцях різна праця виробляє різні предмети, вони повинні обмінюватися. Водночас процеси обміну породжують торгівців. Мотивації торгівців залежать не стільки від обсягів, скільки від включеності у різні соціальні процеси.

Торгівець, який окрім торгівлі ще й зайнятий виробництвом, має зовсім інші мотивації, ніж торговець, що зайнятий тільки торгівлею. Торговець оптовий мало схожий на торгівця вроздріб. А торговець, що звик красти, ніколи не зрівняється з торговцем, який звик вести торгівлю чесно.

Відсутність стратегій виробництва, звичка до крадіжок, кидків, підстав, відкатів — все це породжене дріб’язковими мотиваціями і постійно відтворює ці дрібні мотивації.

Марксисти, зокрема ленінці, дуже погано відносилися до дрібних торгівців. Ця їх нелюбов, чи радше ненависть, була зумовлена саме дріб’язковістю і безідейністю торгашів — готовністю до дрібних оборудок, де вартісні речі продаються за дрібні гроші і безпосередні невеликі вигоди.

Цей торгашеський дух прекрасно означив Шевченко — «за шмат гнилої ковбаси у вас хоч матір попроси, то оддасте»

Торгаші та стратегія

Ми маємо шанс побачити суть торгашества, просто споглядаючи нашу історію — чи в минулому, як вона творилася, чи в теперішньому, як вона твориться сьогодні.

Торгаш в принципі не розуміє, що таке перспективна ідея чи стратегія. Його ідея — «гроші сьогодні, а ідеї потім».

Всі стратегічні перспективи для торгаша це пустопорожня балаканина. Він буде слухати таку балаканину тільки в одному разі, якщо в стратегічних кроках він побачить щось таке, що можна буде продати за сьогохвилинну вигоду.

До такого масштабного торгашества, як це зробила українська влада, навряд чи хтось опускався. Оголосити на весь світ про намір вступити в асоціацію з Європою, зробити вигляд, що все насправді, переконати в цьому своїх однопартійців, навіть застосовувати до тих з них, хто не підтримує цю ідею, покарання. І все тільки для того, щоб у це повірила російська влада.

При цьому не йти на жодні поступки у питанні звільнення свого політичного конкурента, яка знаходиться за гратами, і не голосувати законів, які дійсно потрібні для європейського руху. І коли в Росії повірили, продати стратегічний вибір України в обмін на тактичні вигоди для української влади і близького до неї олігархічного бізнесу.

Привселюдно на весь світ заявити, що ми призупиняємо рух в Європу тому, що нам там пообіцяли дати недостатньо грошей. При цьому під тиском громадськості визнати, що Росія обіцяла дати більше грошей і знизити ціну на газ, яка насправді впливає тільки на прибуток олігархів, а зовсім не на ціни для населення.

Будь-яку стратегічну дію торгаш обов’язково перетворить на цинічну оборудку. Нічого, крім дрібних оборудок, торгаш робити не вміє.

Торгаші та облуда

Торгаш чудово розуміє, що його мотивації є дрібними і вигідними тільки йому. Саме тому торгаш завжди тримає в таємниці свої нікчемні оборудки.

Те, що справді потрібно вимагати від торгашів, — це викрити всі обставини усних угод з Росією, які сьогодні є таємними.

Проблема не тільки в тому, що нас, весь народ і всю країну, влада продала Росії. Проблема в тому, що ми навіть не знаємо за скільки і на який термін нас продали. А якщо ми цього не знаємо, то гроші за продаж обов’язково будуть вкрадені владою, і борг буде повішено на державу, тобто на нас і на наших дітей.

Перш за все, потрібно вимагати розкриття усіх домовленостей української влади з Росією в цій торгашеській оборудці. Долати облуду та брехню — це спосіб боротьби із торгашами.

По-друге, потрібно розкриття усіх напрацювань з Європою для можливості делегувати на саміт у Вільнюсі представників громади. Якщо угоду з Європою не може підписати влада, то її може підписати українська громада.

Відсторонення від влади торгашів процес довгий. Перебирання влади громадою вже — процес більш швидший. Громадське представництво на саміті у Вільнюсі має стати обов’язковою вимогою.

Торгаші та хамство

Хамство це природа торгаша. Оскільки сам торгаш має примітивні мотивації, то за всіма іншими він підозрює тільки примітивні мотивації. Якщо він не бачить простої вигоди іншого, він його боїться.

Раз люди вийшли на Майдан, значить їм хтось заплатив. «Ми знаємо, хто їм платить» — каже влада. Уявити собі, що люди можуть стояти на Майдані за ідею, за стратегічний вибір, торгаш в принципі не може. Цьому опирається все його єство.

Відкрито вийти до людей, пояснити свою позицію чимось іншим, ніж простим підрахунком грошей, торгаш не може.

Все що може торгаш, це влаштовувати дрібну підлоту — «а от заборонимо ми вам ставити палатки». «Хочете мітингувати, мокніть, суки, під дощем» — так думає торгаш.

Наймати бандитів для силових провокацій, наймати бомжів і роздавати їм прапори ЛГБТ-спільноти для отримання картинки «геї та лесбійки влаштували Евромайдан» — це все в дусі торгашеського хамства.

Хамство прощати не можна. Хамство має розслідуватися та каратися, а в оперативній ситуації просто припинятися.

Сьогодні соціальна рефлексія українського суспільства набагато вища, ніж рефлексія абсолютно торгашеської влади і значною мірою торгашеської опозиції.

Торгаші і майбутнє

Нам потрібні торгівці і виробничники, і нам зовсім не потрібні торгаші. Потрібно звільнити українську владу від торгашів.

Це не швидка робота. Це неможливо зробити на Майдані. Це дуже важко зробити через вибори, принаймні в тому вигляді, як вони відбуваються у нас.

Це багатовимірна робота. Це потребує зміни системи шкільної освіти. Це вимагає зміни вимог до політичних партій і партійної роботи в Україні. Це означає також зміну виборчого законодавства в напрямку посилення покрокового громадського контролю за всіма аспектами партійної і політичної роботи.

У торгашів немає майбутнього. А разом з ними майбутнього немає і у нас.

Геть з влади торгашів!


13 комментариев

  1. yury_108 пишет:

    Про торгашів написано трішки пафосно, але, загалом, «третій сорт — не брак». От тільки є два зауваження до шановного автора.
    «… Росія обіцяла дати більше грошей і знизити ціну на газ, яка насправді впливає тільки на прибуток олігархів, а зовсім не на ціни для населення.»
    Ну, розумію, що автор від економіки далекий, хоча про роль паливного комплексу здогадується і він, але захотілось автору «маніпульнуть» свідомістю читачів. І маніпульнув! А думка, що прибутки олігархів утворюються саме тому, що вартість газу закладена прямо чи опосередковано у вартість всіх товарів і послуг, якось пройшла поза увагою автора.
    Або ще один перл. «Якщо угоду з Європою не може підписати влада, то її може підписати українська громада.» Може підписати! От я вчора поїхав у Жмеринку, бо Брюссель з Вільнюсом, далеко, і підписав! Дацюк, тепер ти в Європі живеш! Мий ноги та лягай спать.
    А хто мені повноваження давав? А нащо мені повноваження? Я — громадскість, сам вирішую з ким євроасоціацію підписувати, а з ким — ні. Головне, зробив все так, як Дацюк хоче. Де в Дацюка написано про повноваження? І як їх здійснити, коли є легітимна влада?
    Якось учні спитали в Платона : Що таке людина?
    -Двонога істота без пір’я. — відповів Платон.
    Тоді, здається, Арістотель обскуб півня і кинув його Платону: Ось твоя людина!
    Отак і я кепкую з Дацюка. Може стане писати краще?

    • Увы, полномочия никто никогда не «даёт». Их всегда и только берут, и никогда не получают. А с олигархическими «штучками» — как с «monopoly profit» так и с «deadweight loss» — побочными эффектами кулуарного диктата над экономикой страны и карманом граждан, мы уверены, Дацюк отлично знаком не понаслышке!

  2. Вот потому мне нравится Дацюк, что в каждой своей статье превосходит предыдущего себя. Неагрессивный, но несгибаемый голос Совести — глас вопиющий, выжимающий солёную влагу из камня очерствевшей души. Капитальных мотиваций у человека 2: иметь и быть. Материальное имущество есть расширение человеческой немощи. Сила разума и воли — человеческого могущества, потенциально бесконечного. Отменно сказано о том, как бескорыстные мотивы вызывают непонимание, страх и ненависть у крохоборов-говноедов. Попадание в десятку и проверено на собственной шкуре. Дорогой Дацюк! Спасибо большущее тебе за такое прекрасное послание от своего — нашим сердцам. Да пребудет с тобой сила. Будь счастлив!

    • yury_108 пишет:

      Александр, Ваша грубая лесть мне очень понравилась. Уверен, Дацюку — тоже. Так поэтически прославлять может только акын с предгорий Кавказа или экономист с донецких терриконов.
      Ну а что палка в руках человекообразной обезьяны — продолжение её руки, это известно давно. Отсюда даже идею частной собственности выводят. Ну а «Мир, как воля и представление» это кажись Шопенгауэр, хотя и Дацюк многое может сказать на эту тему.

      • Достучался, таки… А знаете, Дацюк мне просто нравится. Так сказать «просто так», как брат по разуму, как истинная «чайка», среди пеликанов!

        • yury_108 пишет:

          Лучше бы Вам Клара Цеткин с Розой Люксембург нравились. Или другие… женщины.

  3. Shav пишет:

    Есть правило, действительное для всех сторон общественной жизни (экономика, коммерция, культура, образование и так далее). Правило это имеет очень простую формулировку:

    «ЗА ВСЕ В ЖИЗНИ НУЖНО ПЛАТИТЬ, ТОЛЬКО ПРОДАЖА ПРИНОСИТ ДЕНЬГИ!»

    Даже тот, кто брезгливо называет других торгашами, каждый день что-то продает: или свой ум, свою работу, свои знания, товар или услуги — все равно.

    • Кроме всего за что нужно платить есть еще СОВЕСТЬ.
      ее можно только продать.
      никто никогда и нигде СОВЕСТЬ не купил и не купит.

  4. wintery пишет:

    Да-да! «Галнтерейщик спасёт Францию!!!»

    • Да «галантерейщик» и спасает Украину все эти годы. Что бы было, если бы все сидели и ждали подачек от государства. А Дацюку — вроде бы всё верно о природе нашей власти, но только при чем здесь торговля. Нормальный «торгаш» применяет свои расчеты в торговле, а в любви, допустим нет. И есть академики, люди от науки, которые мерят человеческие отношения деньгами. Почему же вы не назвали статью — науковцы там или ещё как. Проблема же не в торговле, а в применении негодных методов в определённых сторонах жизни — деньги в любви или дружбе например. Дацюк по-моему запутался в коммунистической идеологии — и стыдно признаться, что нравится и хочется пнуть презренных, которых не любили «даже» большевики. Ну т.е. бандиты были политически близкими, а лавочник враг народа. Вот так и живем поэтому — бандиты у власти.

  5. Прекрасно сказано. Я прохолодно ставився до попередніх суджень Дацюка, але тут, коли людина говорить серцем, я повністю на стороні цієї людини.
    Благородна людина знає свій обовязок, низменна людина знає тільки вигоду. Конфуцій

  6. Та облиште, панове!)) Та в цій статті жодного факту, жодного толкового висновку. Дається помилковий, як усі радикальні твердження постулат, і далі навколо нього розвивається теорія яку автор намагається подати як логічне продовження цього постулату. По дорозі, нібито для підтвердження своєї правоти, додається декілька цитат від класиків, звернення до громадськості, приниження і зневажання опонентів. В результаті — типова маніпуляція. Але якщо ця позиція збігається з вашою точкою зору — тоді проканає!
    Повірте я зневажаю нашу теперішню владу, і завжди недолюблював бариг, але ось так примітивно і маніпулятивно зводити наклепи — блюзнірство.

  7. А кого вы предлагаете вместо торгашей — союз библиотекарей и зоотехников?