Референдум відносно ЛДНР як єдиний шанс України не опинитись у пастці Путіна

Володимир Рижов, для "Хвилі"

Оккупированный Донбасс ЛНР ДНР

Скільки б Порошенко не вигадував різних чудасій для Донбасу, як, наприклад, миротворчу місію, чи черговий засіб економічної співпраці з сепарорегіонами, залишається лише вибір народу – чи приймає народ України території сепаратиської частки Донбасу разом з населенням, яке нас ненавидить і є прибічниками «русского миру» назад до України чи не приймає? А якщо приймає, то на яких умовах?

Приходить Хаім до ребе й каже

  • Ребе, кури в мене дохнуть. Що робити?

  • А де ти їх годуєш?

  • Та на подвір’ї…

  • Так намалюй квадрат і лише там сип просо курям.

Проходить тиждень, Хаім знов до ребе.

  • Ребе, кури таки дохнуть…

  • Ну, тоді вмалюй у квадрат коло і лише там годуй курей.

Проходить ще тиждень, Хаім прийшов до ребе й каже

  • Ребе, кури дохнуть…

  • Так, тоді в коло вмалюй трикутник і лише там насипай курям їжу…

Проходить тиждень, другий, ребе зустрічає Хаіма й питає

  • Ну що, все гаразд?

  • Ребе, всі кури здохли…

  • Дааа, жаль. А в мене було ще стільки пропозицій….

Це, звісно, анекдот. А якщо таке трапиться у побуті? Все це відпрацьовано сторіччями – курей, що вже захворіли, знищити. Іншим запровадити карантин і лікувати. Може, ще декілька загине, але інші вилікуються.

Але цей анекдот мені нагадує поведінку Порошенка на Донбасі. Що він тільки не вигадував. І спробу встановити контроль над кордоном з Росією у сепаратиських районах Донбасу. От пішли наші легкоозброєні прикордонники «контролювати» кордон. Пішли вузенькою стрічкою. Їх, звичайно, сепаратисти частково розстріляли, частково вичавили на територію Росії, де наші воїни склали зброю і були інтерновані. Лише декому з прикордонників вдалося видертись на рідну землю. Ось така була порада від Порошенка. Хіба не ребе?

А коли з Ростовської області Росії пішли у наступ важко озброєні російські батальойнно-тактичні групи і почали оточувати під Іловайськом наших бійців, Порошенко не віддав наказу відійти і зайняти оборону на вигідних позиціях. Результат відомий – наших бійців оточили. Потім начебто була домовленість вже з окупантами про коридор для виходу з оточення. На виході наших воїнів вбивали нещадно. Загинули сотні… Потім був Донецький аеропорт. Потім Дебальцево. Тут взагалі кричуща несвідомість! Розвідка доповіла, що для наступу під Дебальцево сепаратисти й російські вояки познімали майже з усіх інших позицій озброєння та живу силу. Так замість того, щоб скористатись цим і завдати удару у напряму Луганська, щоб вибити одну з ланок сепаратизму чи, хоча б, нівелювати зусилля сепаратистів і росіян на Дебальцівському напрямі, Порошенко фактично визнав поразку і підписав «Мінськ-2».

І ребе-Порошенко ніяк не може зрозуміти, що він, Прем’єр-міністр і навіть Верховна Рада – це об’єкти на шаховій дошці, як писав З. Бжезинський. А суб’єктом міжнародних відносин може бути тільки воля народу.

Абсолютно відомо, що хворобу сепаратизму провокує так званий «русский мир». На Донбасі цією бацилою є зараженими багато хто з місцевих мешканців. До того ж ця бацила там піддалася мутації і прийняла в себе віруси типу «Донбас годує Україну», «Донбас порожняк не гонить» та інші підказані бандо-олігархами витівки.

Згідно з відпрацьованими всіма народами навичками, сепаратиські райони Донбасу мають бути на суворому карантині. Й за одуженням від прокази «русского миру» буквально по селах, селищах та може й містах і районах може йти повернення до неньки України. Хай хто як хоче підстрибне, але проголосувавши на «виборах» за ДНР і ЛНР жителі де-факто позбавили себе громадянства України. Тобто, для повернення їх до України вони мусять пройти відповідне лікування та реабілітацію. Ну, а найбільш хворі на «русский мир» хай залишаються у своєму лепрозорії й потихеньку вимирають чи розсмоктуються.

І нічого іншого розумного бути не може, якби не підстрибували навколо Мінська-2 Меркель, Олланд та Порошенко з ними. Путін запустив бацилу на терени України зовсім не для того, щоб будь-яким чином Україна цієї бацили позбавилась. Після Путіна в Росії буде інший «Путін» — Росія інакше жити не спроможна. Тобто, ніякі заходи, крім прямих, розв’язати кризу на Донбасі не спроможні.

Що дали Мінські домовленості? По-перше, Мінськ -1 дійсно був вимушеним, бо наш Верховний Головнокомандуючий зі своїми генералами програли літню кампанію сепаратистам і росіянам вщент. Наших хлопців вбивали десятками на день і відповісти сепаратистам було нічим.

Доречі, росіяни й сепаратисти це звуть громадянською війною. Тобто – війною! А наша владе зве це антирерористичною операцію. Ну, типу, хлопці поганяти бешкетників вийшли.

А від цього й промисловість працювала не за режимом війни. І генерали-інтенданти працювали за звичкою. За якою – вам ліпше знати. Тому й не спромоглися відстояти Донецький аеропорт, тому й серьйозно відповісти на Дебальцевськії дузі було мало чим. Артилерійської розвідки та радіоелектронних пристроїв виявлення ворожої техніки та батарей з наведенням на них нашої артилерії фактично у військах не існувало. От у росіян «Пелікани» і «Зоопарки» українського виробництва були, а в наших військах – ні.

І навіть незважаючи на всі складнощі, Мінськ-2, це переляк Порошенка і нездатність генералів вести навіть таку маломасштабну війну.

І тепер всі політики як мантру повторюють – «Альтернативи Мінським домовленостям немає». Це – політики. А фахівці, що мають певну практику, і європейці, і американці кажуть – домовленості Мінськ-2 нездійснені. Це повна дурня, значно гірша, ніж по Боснії та Герцоговині свого часу.

У чому ж справи?

По-перше, європейським провідним політикам треба показати своїм виборцям, що вони принесли мир на схід Європи. Американцям перед виборами також треба щось казати. А головне, Німеччина будь за що намагається послабити санкції проти Росії і, притому, на користь Німеччині. Франція – за Німеччиною в черзі.

А як це зробити? А вивести Росію з проблеми – мов Росія я не я і зброя не моя. Тобто, треба провести «вибори» будь як на Донбасі і посадити Порошенка за переговорний стіл з обраними сепаратистами. Саме Порошенка, бо інший може не сісти за один стіл з бандюками – погребує.

Все! Росія умовно і псевдоюридично виходить з процесу, залишаючись де-факто присутньою на Донбасі. І можна починати торгувати Німеччині з Росією. Крим – це осторонь. Порядність і права людини – осторонь. Праві австріяки, коли кажуть, що «Міхель за пфеніг удавиться». Чули, що каже Меркель?

Про такий сценарій пишуть всі – і європейці, і американці, і українці. Не приховує саме такого наміру й Путін.

Так що ж треба робити?

Я вже з квітня 2014 року пишу – необхідно припинити всі контакти з сепаратиськими районами. Необхідно створити непрохідну зону замість окремих блок-постів. Це можна було б вже зробити, якби невизначеність керівників України у питанні Донбасу.

Не можна сперичатись з тим, що так зване ОРДЛО – це насильницькі відторгнені території України. Відторгнені росіянами та місцевими сепаратистами.

Все, що можна запропонувати від імені народу Україні сепаратистам, так це надання їм статусу санітарної зони на час лікування їх від бацили «русского миру» чи статусу резервації з правом обирати собі вождів, шаманів тощо. Навіть, можна надати в органах державної влади місць донецьким і луганським з дорадчим голосом. Це все!

Так от, надії на те, що Порошенко розв’яже проблему на сході України на користь всієї України вже зникли. Вирішити це питання здатен лише народ України. Звичайно, порошенківські партії ініціювати проведення референдуму по Донбасу не будуть. Але суспільство готове висловити свою позицію. І вже треба якійсь політичній силі розпочати збір підписів за референдум. Зрозуміло, що олігархі та інші «богатенькі Буратіно» грошей на збір підписів не дадуть, бо всі вони вмочили носа у організацію сепаратизму на Донбасі. І досі заробляють на цьому. Тому, має бути відповідна дешева агитація по всій країні.

І питання на референдумі мають бути наступні:

  1. Ви вважаєте, що окремі райони Донецької та Луганської областей мають бути визнані насильницьки відторгнених територій України:

Так

Ні

  1. Ви вважаєте, що стосунки з окремими районами Донецької та Луганською областей (ОРДЛО) що є непідконтрольними Україні необхідно:

Припинити —

Розвивати —

  1. Ви вважаєте, щи окремим районам (ОРДЛО) необхідно надати додаткових повноважень, згідно Мінських домовленостей:

Надати –

Не надавати –

  1. Ви вважаєте, що окремим районам (ОРДЛО) необхідно надати режим карантіну з можливістю поступового повернення їх по частках до складу України?

Так

Ні

  1. Ви вважаєте, що окремим районам (ОРДЛО) необхідно надати статус резервації з внутрішнім самоустроєм, але в складі України:

Так

Ні

  1. Ви вважаєте, що окремим районам (ОРДЛО) необхідно надати статус самостійних державних утворень не в складі України:

Так

Ні

Я не претендую на остаточні формулювання чи вечерпнісь пунктів. Але суть має бути саме такою. А що далі? А далі пропаганда. От чому північ Луганської області не підтримала сепаратистів? І чому Приазов’я скептично ставиться до Донецького сепаратизму?

А чи знаєте ви, шановні читачі, шо північ Луганської області, це залишки Слобідської України? Саме там, по річкам Сіверський Донець, Оскол, Айдар селилися втікачі від панських, боярських та ханських утисків вільні люди. А при царі Петро І дизертирів і селян з городянами втікачів побільшало в рази. Тільки на переході від Астрахані до Воронежу втекло з бригади 700 солдатів. І майже всі вони оселилися саме на півночі нинішньої Луганської області. По селах та містечках Слобідської України перебувало декілька сот тисяч мешканців. У 1706 році Петро І спорядив військову команду, щоб пов’язати у рекрути всіх придатних мешканців Слобідської України. Що витворяла ця команда видно з Московських документів тих часів. Далі – мовою оригіналу: — «…губы и носы резали, младенцев по деревьям вешали и распинали, женскаго пола и девичья брали себе на постели для блудного промышления». І нічого дивного нема, що вільні люди повстали під отаманством Кондратія Булавіна і знищила боярина Юрія Долгорукого та значну частину його команди. Багато хто з солдатів пристав до повстанців. Однак, донські казаки, що були вже прикуплені Москвою, побили повстанців і Булавін втік до Запоріжжя.

Наступного року Булавін їз 500 запоріжців повернувся на Слобожанщину і відновив повстання проти московитів. Цього разу його підтримали й донські казаки. Повстання тривало більше року, але навчені європейському веденню бойових дій солдати Петра І у липні 1708 року розбили повстанців під Ізюмом, потім, під Азовим, під Черкаськом, під Царициним. Наказ Петра І цитуємо мовою оригіналу: — «городки жечь без остатку, людей рубить и заводчиков на колеса и колья ибо сия сарынь кроме жесточи не может унята быть». Страченими було 23 тисячи слобожан, а півтори тисячи запоріжських козаків, що підтримували слобожан, підступно оманою було винищено.

Гени – велика сила і слобожани цією пам’ятю не сприймають «русский (вважай – московський) мир». Про це наші ЗМІ мають писати, мають висвітлювати всі аспекти життя мешканців сходу України.

А чому не пригадати, коли після поранення Нестор Махно переховувався і лікувався саме там, на Слобожанщині. І чому Ворошиловградська, нині – Луганська область створена саме з територій Слобідської України, земель Війська Донського і пролетарських районів Донбасу? Чому історики мовчать?

А як греко-українсько-німецько-татарський Маріуполь опинився під владою більшовицької Юзовки при створенні Сталінської (нині – Донецької) області при тому, що суто український Таганрог був долучений до Росії. А як міста Барвенківської паланки Слав’янськ і Краматорськ опинилася під тією ж Юзовкою. От що спільного між Юзовкою, Макіївкою, Горловкою та Єнакієво є у Маріуполя та Краматорська? А нічого… Так може настав час виправити більшовицьку неправду?

І скільки б Порошенко не вигадував різних чудасій для Донбасу, як, наприклад, миротворчу місію, чи черговий засіб економічної співпраці з сепарорегіонами, залишається лише вибір народу – чи приймає народ України території сепаратиської частки Донбасу разом з населенням, яке нас ненавидить і є прибічниками «русского миру» назад до України чи не приймає? А якщо приймає, то на яких умовах? І не Порошенкові це вирішувати, бо може бути проклятий як Юда у віках.

Я неодноразово писав – мешканці Донбасу, а не вся Донецька та Луганська області – це сепаратиський Донбас, так ось – там люди інші! Я багато їздив і Росією, там північні мешканці – це далеко не москалі. Так і донецькі українці – це не завжди українці, є гірші за москалів.

Так як нам впровадити цих осіб до нашого толерантного українського, а врешті-решт, християнсько-цивілізаційного суспільства, цих здичаївилих прибічників «русского миру», а точніше – орди?

І хай на мою голову ідеалісти-гуманісти виллють діжку бруду, але лише діти і онуки нинішніх ЛНРівців і ДНРівців будуть здатні цивілізуватись у велику світову родину. Не бачу іншого!




Комментирование закрыто.