Що означає збитий ізраїльський літак у Сирії і що за цим стоїть?

Ілія Куса, Український інститут майбутнього, "Хвиля"

siriya-sbila-f-16-izrailya

Збиття над Сирією ізраїльського винищувача F-16 стало для багатьох ЗМІ топовою подією дня. Окрім того, що це перший раз за всю війну, коли ізраїльський літак збивають у повітряному просторі Сирії, це ще й новий виток ескалації, про яку знову заговорили міжнародні оглядачі. Ізраїль вже давно є прямою стороною конфлікту в Сирії, тому те, що сталося сьогодні – подія серйозна, але доволі очікувана. І питання не в тому, хто та чому збив літак, а як це вплине на подальший розвиток подій у Сирії і чому це мало статися? Про це й піде мова.

Роль Ізраїлю у війні в Сирії важко переоцінити. Ще у 2011 році Ізраїль відкрито підтримав антиурядові угруповання, які сформувалися на території Сирії та почали війну проти центральної влади. Причина дуже проста – президент Башар Асад був і лишається союзником головного ворога ізраїльтян – Ірану. Крім того, прямим інтересом Тель-Авіва була ліквідація хімічного арсеналу Сирії, який лишався єдиною зброєю, що становила реальну загрозу національній безпеці Ізраїлю. А після ліквідації хімічної зброї у 2013-2014 роках, політика Ізраїлю змінилася, а головною метою стало формування так званої «зони безпеки» в Сирії. Це буферна зона, яку Ізраїль має намір створити на території західної та південної Сирії. Ціль – закріпити свій вплив на окупованих Голанських висотах, розширити зону контролю навколо та відтіснити сирійські війська якомога подалі від ізраїльського кордону. Насправді, політика Тель-Авіва щодо Сирії в цьому плані дуже подібна до цілей, які переслідує Туреччина на півночі країни – створення повноцінних зон впливу для відмежування своїх територій від потенційних ворогів. У випадку турків ворогами є курди, а у випадку ізраїльтян – про-іранські сили та «Хезболла».

У цій політиці ставка Ізраїлю була зроблена на антиурядові рухи, які вели боротьбу проти сирійського уряду на півдні та заході Сирії – у провінціях Дараа, Кунейтра та Дамаск. Угруповання саме на цих територіях стали отримувати фінансову та військову допомогу з боку ізраїльської влади. Сюди, зокрема, входили фракції так званої «Вільної Сирійської Армії», які об’єдналися у коаліцію «Південний фронт» (існує й сьогодні), ісламістське угруповання «Бригади Халіда ібн Аль-Валіда», яке невдовзі увійшло до складу терористичної організації «Ісламська держава» та втратило підтримку ізраїльтян, коаліція «Армія Ісламу», штаб-квартира якої розташована східніше Дамаска та терористичне угруповання «Фронт Аль-Нусра» (сирійське відділення «Аль-Каїди»), яке сьогодні очолює коаліцію «Тахрір Аш-Шям». У 2013 році ці бойовики  захопили базу миротворців ООН на території окупованих Голанських висот. Вони й досі тримають її під контролем, а Голани стали основною платформою, з якої бойовики атакують сирійські війська на заході країни, часто – за підтримки ізраїльської авіації. Літаки ВПС Ізраїлю здійснювали точкові повітряні удари по позиціях сирійської армії, знищували склади зброї, бронетехніку, зенітні установки, а іноді – полювали за командирами про-іранського руху «Хезболла» поблизу Дамаска. Власне, під час чергового такого рейду ( як кажуть самі ізраїльтяни цей рейд був відповіддю на вторгнення у повітряний простір Ізраїлю іранського беспілотника — прим. «Хвиля») й був збитий сьогоднішній ізраїльський винищувач F-16. Це вперше, коли сирійські системи ППО збили ізраїльський літак над Сирією. Чому так? Тому що Росія не дозволяла Дамаску серйозно реагувати на ізраїльські бомбардування, окрім як публічними заявами та скаргами до ООН. Москва вела й досі веде таємні переговори з ізраїльтянами щодо врегулювання ситуації у Сирії. Тому головне питання щодо сьогоднішнього інциденту: чи дав Кремль «добро», чи це була умисна акція Дамаска, який веде власну «гру»? Особисто я схиляюся до другого варіанту, знаючи про хворобливу реакцію сирійського уряду на політику Ізраїлю та питання Голанських висот.

Так чи інакше, але перший збитий літак ВПС Ізраїлю загострив ситуацію на заході Сирії і ускладнить для Тель-Авіва реалізацію їхніх планів щодо конфлікту. А вони останнім часом стають дедалі більш амбітними. Річ у тім, що десь починаючи з 2015 року Ізраїль почав серйозно розробляти ідею формування «зон безпеки» на заході та півдні Сирії. Тель-Авів вийшов за межі простого проекту розширення буферної зони навколо Голанських висот і розробив поетапну стратегію створення повноцінного про-ізраїльського анти-асадівського анклаву на частині західної та південної Сирії, який би слугував як джерело постійної дестабілізації і тиску на сирійський уряд, а також відтіснив би урядові війська та їхніх союзників подалі аж до столиці. До речі, Україні це дуже знайомо, адже «ДНР» і «ЛНР» під керівництвом Росії виконують ту саму функцію.

Ізраїльський план включав три етапи. Перший полягав у закріпленні свого впливу на Голанські висоти та розгортання ліній комунікацій і логістичних мереж для постійної підтримки бойовиків. Це й було зроблено у 2013-2015 роках, коли ісламісти отримали кілька баз на лінії розмежування між Сирією і Голанськими висотами та почали отримувати медичну, гуманітарну та фінансову допомогу від Ізраїлю у своєму тилу. В обмін на це, ізраїльські військові отримали доступ до територій на півдні та заході країни, підконтрольні антиурядовим угрупованням.

Другий етап включає в себе формування 30 або 40-кілометрової буферної зони вже за межами лінії розмежування на Голанах – далі вглиб сирійської території, створення на місцях власної адміністрації, поліцейських підрозділів, армії і посилення підтримки антиурядових груп, які сформують ядро цієї про-ізраїльської адміністрації. Цей етап зараз й намагаються реалізувати. Зокрема влітку 2017 року Ізраїль запустив програму тренування 500 бійців з різних антиурядових угруповань, які увійдуть у спеціальні «прикордонні поліцейські війська». Також Тель-Авів виділив гроші для початку будівництва огорожі, яка відділятиме землі, підконтрольні сирійській владі, та території, захоплені бойовиками під управлінням про-ізраїльської адміністрації. Огорожа, за задумом ізраїльських політиків, має проходити через міста Джабат Хашаб, Бір Аджам, Хамадійя та Кунейтра і далі на південь у провінцію Дараа. Досягати вона має міста Хадер – головного оплоту урядових військ біля Голанських висот, де проживають друзи. Про створення «зони безпеки» у 40 кілометрів говорив нещодавно й начальник Генштабу ЗС Ізраїлю генерал Гаді Айзенкот в інтерв’ю ізраїльським ЗМІ у червні 2017 року.

Ізраїль вже «зливає» у цей район зброю американського виробництва, медикаменти, виділяє гроші на зарплати місцевим жителям, надає медичні послуги пораненим бійцям антиурядових груп та передає їм розвідувальні дані зі своїх дронів. Нарешті, третій етап передбачатиме подальше розширення впливу Ізраїлю на південну провінцію Дараа та решту регіону Кунейтра. Але на сьогоднішній день це виглядає малоймовірним, а тому цей план, вірогідно, розрахований на стратегічну перспективу.

Звісно, реалізація такого амбітного геополітичного проекту не проходить без перешкод. Неабияке роздратування в Тель-Авіві викликало припинення президентом Дональдом Трампом програм ЦРУ з фінансування та озброєння антиурядових угруповань. Це вдарило насамперед по фракціям бойовиків на півдні та південному сході Сирії. Крім того, Росія перехопила ініціативу та зуміла домовитися з Йорданією про встановлення «зони деескалації» на півдні країни. Із фактичним самоусуненням від війни Йорданії Ізраїль лишився важливого союзника у реалізації проекту формування «прикордонних військ». До того ж, чимало командирів бойовиків і політичних лідерів антиурядових груп, які могли стати на чолі можливої про-ізраїльської цивільної адміністрації у Сирії, перебувають саме в йорданській столиці Аммані. Але особливе занепокоєння в ізраїльтян викликала нещодавня наступальна операція сирійських військ біля Голанських висот, яка розпочалася 28 листопада 2017 року. За понад місяць сирійська армія зуміла зачистити від бойовиків на чолі з терористами коаліції «Тахрір Аш-Шям» їхній анклав з центром у місті Бейт-Джин на заході Сирії. Це зробило неможливим подальші атаки бойовиків на місто Хадер, яке, за планом Тель-Авіва, мало б у майбутньому увійти до складу «зони безпеки». Тепер наступ на Хадер вкрай ускладнений і ймовірно вимагатиме прямої військової участі Ізраїлю.

Іншою важливою причиною такої зовнішньої політики Ізраїлю щодо Сирії є питання належності Голанських висот. Цю сирійську територію Ізраїль окупував ще у 1967 році, а 1981 року Кнессет офіційно анексував її. З того часу Тель-Авів неодноразово закликає міжнародну спільноту визнати Голанські висоти територією Ізраїлю, і щоразу отримує відмову, а ООН ухвалює резолюцію, яка не визнає Голани ізраїльською територією. Коли у Сирії почалася війна, Ізраїль з новою силою почав просувати ідею неспроможності сирійського уряду контролювати висоти і закликав визнати Голани частиною Ізраїлю. Відповідно, формування «зони безпеки» навколо Голанських висот і далі на схід на території Сирії зможе ще більше підкріпити вищенаведений аргумент Тель-Авіва та із часом посилити його дипломатичну позицію (при правильній лобістській кампанії). Вже зараз Ізраїль активізував свої програми з будівництва нових незаконних єврейських поселень на Голанських висотах і роздачу ізраїльських паспортів для понад 20 тисяч сирійців, які й досі там живуть. Але найцікавіше – це багатомільйонний проект з видобування нафти, який зачіпає ще й інтереси США. У 2013 році Ізраїль видав ліцензію на розробку нафтових родовищ на Голанах ізраїльській компанії «Afek Oil and Gas», яка є дочірньою структурою американської нафтової компанії «Genie Energy». Тоді цей крок критикували в ООН, оскільки він порушує міжнародні резолюції, які не визнають Голанські висоти частиною Ізраїлю. До речі, головою компанії «Afek Oil and Gas» є ізраїльський генерал Ефраїм Ейтем, який командує військами біля Голанських висот і є одним з поселенців на цих окупованих територіях. Щоб ви ще більше зрозуміли, які інтереси та «бабло» обертаються навколо Голанських висот, ось ще один факт – основними акціонерами компанії «Genie Energy», яка отримала ліцензію на розробку нафти, є всесвітньо відомий медіа-магнат Руперт Мердок і не менше відомий мільярдер Джейкоб Ротшильд. Вже за два роки ізраїльська геологічна служба звітувала про те, що знайшла великі поклади нафти на Голанах, які вартують «мільярди доларів». У квітні 2017 року Ізраїль продовжив ліцензію компанії на її роботу на Голанських висотах. У контексті сьогоднішніх подій, Сирія ослаблена та не може чинити опір спробам Ізраїлю почати масштабну розробку голанської нафти. А якщо це станеться, то буде ще одним «плюсом» до аргументів Ізраїлю у суперечці з Сирією.

Зараз Ізраїль намагається адаптуватися до нових умов у війні в Сирії. Після того, як Йорданія та США фактично пішли зі сцени на півдні та південному сході Сирії, саме Ізраїль хоче зайняти їхнє місце. Наприклад, нещодавно у місті Рафід на сирійсько-йорданському кордоні ізраїльські спецслужби проводили зустріч з лідерами антиурядових угруповань «Революційний фронт», «Ліва Аль-Джайдур», «Голанські лицарі» та «Джейш Аль-Абабіль» з тим, щоб ті об’єдналися під єдиним командуванням за підтримки ізраїльтян. Для Тель-Авіва це – єдиний спосіб зберегти те, що вони вже зробили і продовжити реалізацію проектів, але зараз їм вже необхідно буде витрачати власні ресурси та ще більше втягуватися у конфлікт. А це призводить до жертв, як це й сталося з літаком сьогодні.

Інцидент з літаком засвідчив, що сирійський уряд готовий до збройного опіру планам Ізраїлю, а Росія в принципі може закрити на це очі ( а скоріше підіграє Дамаску, допомогаючи технічними засобами, що в свою чергу ставить питання відносно кооперації Росії та Ізраїлю в інших питаннях). Загострення ситуації на заході Сирії може відбитися й на напруженій ситуації на півдні сусіднього Лівану, де Ізраїль вже тривалий час готується до обмеженої військової операції проти тамтешніх баз «Хезболли». Тому, це не перший і не останній інцидент, оскільки чим глибше Ізраїль втягуватиметься у війну і чим далі зміщуватиме свій кордон на схід вглиб сирійської території, тим гостріша буде реакція Дамаска і тим більше крові проллється у цій частині країни.

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, страницу «Хвилі» в  Facebook


Загрузка...


Ответить