Нові санкції США проти РФ: що це означає?

Ілія Куса, Український інститут майбутнього, "Хвиля"

donald-tramp-3

Сьогодні Міністерство фінансів США запровадило новий пакет санкцій проти Північної Кореї у зв’язку з розвитком її ракетної і ядерної програм. До санкційного списку потрапили 16 громадян КНДР, шестеро їхніх кораблів, а також дві китайські компанії, які, за заявою Білого Дому, допомагали уряду КНДР фінансувати ракетну і ядерну програми. До чого тут Росія?

Річ у тім, що разом із оприлюдненням рішення Мінфіну про запровадження анти-корейських санкцій, офіційний Вашингтон попередив Китай і Росію про можливе запровадження санкцій й проти них. Причина – фінансування та підтримка ракетних і ядерних програм Пхеньяна. Адже не випадково нові санкції запровадили проти осіб – членів правлячої у КНДР Робітничої партії Північної Кореї, які працюють на територіях КНР, РФ та окупованої Росією Абхазії. Одним з них, наприклад, був віце-консул КНДР у російському містечку Находка (це Приморський край), якого підозрюють у тому, що він є зв’язківцем між представниками ВПК РФ та урядом КНДР у питанні розвитку ракетно-ядерної програми Пхеньяна.

Запровадження цих санкцій і попередження, яке оприлюднив Вашингтон – лише перші кроки перед справжньою «бурею». 29 січня цього року очікується презентація Мінфіном США доповіді, яка безпосередньо стосуватиметься Росії та нової санкційної політики США щодо Москви протягом 2018 року.

Про які санкції йде мова та що вони означають?

Йдеться про пакет санкцій, який Конгрес США ухвалив ще у серпні 2017 року, попри відвертий опір і невдоволення президента Дональда Трампа. Разом із санкціями, парламент ускладнив главі держави процедуру скасування цих самих санкцій, зобов’язавши його приймати такі рішення лише з дозволу Конгресу. Дональд Трамп, після кількох гучних заяв проти цього закону, все ж таки підписав його, але адміністрація й досі не ввела його у дію.

Пакет санкцій, який тоді проголосував американський парламент, стосується трьох країн: Росії, Ірану та КНДР. У частині, що стосується Росії, наголошують, що санкції посилюються через ймовірне втручання РФ у процес президентських виборів у США у листопаді 2016 року, а також у зв’язку з конфліктом на сході України та окупацією Криму. Пакет налічує 12 типів санкцій, які Конгрес пропонує на розгляд президенту США та зобов’язує його запровадити хоча б п`ять з них. Інструментарій передбачає скасування віз, заборони на в`їзд, замороження активів, заборону співпраці та експорту.

Утім, санкції й досі не були посилені. Адміністрація президента Трампа провалила дедлайн 1 жовтня, коли мав бути сформований список фізичних та юридичних осіб у РФ, проти яких необхідно запровадити санкції. Це сталося через те, що держсекретар США Рекс Тіллерсон почав переформатовувати роботу Державного Департаменту. У кінці вересня він ліквідував відділ, який займався санкціями, і передав його повноваження заступнику директора відділу планування. Це спричинило майже місячну затримку, і список був створений лише наприкінці жовтня.

Новий дедлайн для запровадження санкцій – 29 січня, коли Білий Дім має представити доповідь, в якій запропонує список фізичних і юридичних осіб у Росії, проти яких рекомендується запровадити санкції.

Затримка спричинила неабиякий «срач» всередині американської політичної еліти. Чимало республіканців і демократів звинувачували Адміністрацію Трампа у свідомому «затягуванні часу». За їхніми словами, за цей час Росія може створити нові альтернативні структури (банки, фонди, компанії тощо), які б не підпадали під новий список санкцій, а всі активи перевести туди, дозволивши Вашингтону запровадити свої санкції. І дійсно, протягом останнього місяця у Москві у швидкому темпі почали створювати так званий «Банк для Міноборони», який слугуватиме для забезпечення потреб Міністерства замість державних структур типу «ВТБ» і «Сбербанка», проти яких США планують посилити санкції.

А днями у Конгресі представили законопроект, який спрямований на унеможливлення затягування процесу запровадження санкцій. Він передбачає автоматичне введення у дію економічних обмежень проти Росії. Один з авторів закону, демократ Крістофер Ван Холлен заявив, що це «позбавить адміністрацію будь-якої свободи дій у цих питаннях». Іншим автором законопроекту є республіканець Марко Рубіо. За його словами, закон дає президенту лише 10 днів на запровадження суворих санкцій проти Росії, якщо директор національної безпеки прийде до висновку, що Росія все-таки втручалася у процес виборів 2016 року.

Реакція з Москви

Росія дуже ретельно стежить за ситуацією з доповіддю, яку мають опублікувати 29 січня у Вашингтоні. Для Москви цей пакет санкцій є серйозною загрозою для економіки, особливо перед президентськими виборами. Власне, заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков вже заявляв кілька днів тому, що американські санкції «покликані вплинути на внутрішню ситуацію у Росії перед виборами президента». А голова державного російського банку «ВТБ» Андрій Костін взагалі назвав санкції «економічною війною».

Водночас цікавим з цього погляду був й виступ міністра енергетики Росії Олександра Новака на Всесвітньому економічному форумі у Давосі 24 січня. Він заявив, що санкції США вже призвели до відтоку інвесторів з Росії, а «чимало західних інвесторів втратили російський енергетичний ринок». Передусім, санкції вдарили по сфері видобутку нафти. Загалом, виступи членів російської делегації у Давосі зводилися до тези «Санкції – це, звісно, погано, але нам все одно, ситуація на ринку не зміниться». Промовистим у цьому плані був виступ віце-прем`єр-міністра Росії Аркадія Дворковича, який цього року очолював делегацію РФ у Давосі. За його словами, Москва вважає «безнадійним» спілкуватися зі США щодо санкцій, але разом із тим Кремль, мовляв, готовий до розширення співпраці з Вашингтоном. Він також зазначив, що «чимало європейських країн бажають поступового скасування антиросійських санкцій». Наскільки це правда – невідомо, але очевидними є спроби росіян домовитися зі США, щоб ті запровадили такі санкції, які б «не спалювали мости» і дозволили російським компаніям скористатися певними обхідними шляхами. Варто зауважити, що такої думки дотримується й частина адміністрації Дональда Трампа.

Тим часом у Росії почали шукати шляхи для можливого уникнення санкцій, особливо у критичних для російської влади сферах, таких як ВПК, банківська галузь і видобуток нафти. Окрім спеціального «банку для оборонної промисловості», який зараз намагаються швидкими темпами ввести у дію, у Кремлі активно проводять переговори з європейськими компаніями, з якими співпрацюють у галузі видобутку нафти. Наприклад, міністр з питань зв’язку та масових комунікацій Микола Нікіфоров заявив, італійська нафтова компанія «Eni», з якою «Роснефть» видобуває нафту у Чорному морі, лишається у проекті, а інформація про її вихід з ринку через санкції «не відповідає дійсності». Компанія «Eni» — стратегічний партнер росіян у проектах буріння континентального шельфу РФ, особливо у Баренцевому морі. Спільний видобуток глибоководного шельфу Чорного моря розпочався лише у грудні минулого року, і Москва втрачати такого союзника через санкції не бажає, особливо якщо враховувати, що через такі проекти та велике «бабло» в Італії формується проросійське бізнес-лобі.

Що буде далі?

Вся увага американських і російських чиновників нині прикута до 29 січня, коли має бути опублікована перша доповідь по Росії і рекомендації по санкціям. На цьому тлі російський ринок вже відчув перші відголоски санкцій. 22 січня два найбільших дистриб’ютори продукції компанії «Microsoft» у Росії – «Merlion» та «RRC» — заявили, що обмежили дистрибуцію товарів «Microsoft» для понад 200 російських компаній через посилення санкцій. Це спричинило невелику паніку на російському ринку. І хоча у Кремлі одразу заявили, що «у разі припинення співпраці продукцію «Microsoft» ми замінимо вітчизняними виробниками», поки що це виглядає несерйозно, оскільки реальної заміни західним технологіям та ПЗ у Росії нині немає.

Окрім 29 січня, будуть ще кілька ключових дат. Конгрес США загалом має розглянути сім доповідей по ситуації з Росією протягом 2018 року. Частину з них має підготувати Міністерство фінансів США. Одна з найбільш цікавих доповідей буде представлена Мінфіном у лютому 2018 року. Вона стосуватиметься російських олігархів, їхніх статків і рівня співпраці з Кремлем. Звісно, якщо олігархи фігуруватимуть у доповіді, це не означає, що вони автоматично підпадають під санкції, але така загроза для них існуватиме. Ще більш об’ємний документ буде представлений Конгресу в серпні 2018 року. Він міститиме інформацію про всі незаконні міжнародні фінансові операції російських громадян і юридичних осіб. Вони також стануть причиною для можливого запровадження нових санкцій.

Ще три доповіді підготує Державний Департамент США у рамках дослідження «Боротьба з російським впливом у Європі та Євразії». Серія публікацій передбачатиме проведення аналізу того, як Росія впливає на політичні процеси в Європі та Євразії, і яким чином це зачіпає інтереси США. У рамках програми Вашингтон також виділить 250 мільйонів доларів для неурядових організацій у країнах Європи, які займатимуться просуванням проамериканських культурних і освітніх ідей (читай «м`яка сила»).

І, нарешті, ще дві доповіді має підготувати особисто президент США Дональд Трамп і представити їх Конгресу. Одна стосуватимуться впливу Росії на вибори в Європі. А друга – російським медіа, які контролює Кремль, та їхній активності в Європі, США та Євразії.

Кожна з цих доповідей може стати основною для посилення вже чинних санкцій або запровадження нових. І найбільш цікавим буде сам процес їхньої підготовки, особливо з боку Дональда Трампа та його команди.

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, страницу «Хвилі» в Facebook.


Комментирование закрыто.