Клінтон проти Трампа: якими були перші президентські теледебати 2016 у США?

Ілія Куса, для "Хвилі"

hillari-klinton-donald-tramp

Майже дві години кандидати у президенти США Дональд Трамп та Хіларі Клінтон виступали на сцені (відео з перекладом тут), намагаючись завоювати серця та розум своїх виборців. Це перші їхні дебати, перший двобій на президентських перегонах 2016 року. З 4 до майже 6 ранку за київським часом обидва кандидати розсипалися в обіцянках, громили один одного та виправдовували свої минулі помилки. Трамп – за своє одіозне минуле та сучасне, яке тепер б’є по його репутації. Клінтон – за свою діяльність на посаді держсекретаря та через «поштовий скандал».

Зал дебатів в Університеті Хофстра у Нью-Йорку був повністю забитий. Модератором цього «шоу» призначили ведучого телеканалу «NBC» Лестера Холта. На цьому тлі кандидат-республіканець Трамп здійснив спробу підготувати свого виборця до можливої своєї поразки на дебатах. В ефірі телеканалу «CNN», Трамп поскаржився ведучому Біллу О’Райлі, що, мовляв, «Холт – демократ. Вони всі там демократи. Ця система абсолютно нечесна». Однак вже за кілька годин з’ясувалося, що Холт із 1992 року – зареєстрований республіканець, а тому виправдати можливу поразку Трампа через «заангажованість ведучого» — складно. Втім, Трамп про це нічого не сказав, лише після дебатів махнув рукою: «Ну добре, він непогано справився».

Ще перед дебатами, журналісти згадували теледебати Рейгана-Картера 1980 року і стверджували – Трамп може застосувати тактику Рейгана, буквально вмовляючи виборців повірити, що саме він – гідний бути президентом. Натомість Клінтон необхідно буде максимально коректно відповідати на питання, пов’язані із її діяльністю на посаді держсекретаря, яка у деяких аспектах не корелюється із сучасною міжнародною та внутрішньополітичною ситуацією. Та всі експерти погоджувалися в одному: ключовим для обох кандидатів буде завоювання голосів так званих «виборців, що вагаються» — відсоток людей, які, якщо стануть на бік одного з них – забезпечать якщо не перемогу, то великі переваги.

Слідкуючи за перебігом дебатів вночі, я виділив основі теми, які піднімалися кандидатами, та їхні аргументи й тези – звісно, із відповідним аналізом та «факт-чекінгом». А читачі хай роблять власні висновки.

reytingi-hillari-i-trampa-pered-debatami

 

Рейтинги Дональда Трампа та Хіларі Клінтон напередодні теледебатів (джерело – «Wall Street Journal»)

Велика відповідальність

У першому своєму виступі, Хіларі Клінтон торкнулася теми «відповідальності», задавши риторичне питання «Хто візьме на себе таку відповідальність?». Перерахувавши всі соціально-економічні проблеми у США, вона пообіцяла їх вирішити у разі перемоги. Для підсилення драматичного ефекту, згадала свою онуку, «якій сьогодні якраз виповнюється два рочки». Звісно, у пакеті з образом «героїчної матері та бабусі», як це вже бувало на її мітингах, вона накинулася й на свого суперника, зазначивши, що Трамп не володіє якостями головнокомандувача та глави держави.

Дональд Трамп, у свою чергу, звинуватив Клінтон у тому, що їй не вистачає «витривалості», і припустився помилки, адже Клінтон одразу використала свій головний козир – досвід політика та державного діяча: «Хай поїздить по 112 країнам світу та виступить із 11-годинною доповіддю перед комітетом в Конгресі, а потім говоритиме мені щось про витривалість».

Торгівля та економіка

У цій сфері балів більше набрав Трамп. Він розпочав з нападу на Клінтон та її чоловіка стосовно торгового блоку «НАФТА», стверджуючи, що він не працює. Республіканець пообіцяв змінити правила торгівлі, адже «від цієї угоди виграє лише Мексика». Також він звинуватив Клінтон у непослідовній позиції щодо таких пактів. Зокрема, згадав, як вона спочатку підтримувала, а потім виступила проти укладення угоди про Транс-Тихоокеанське партнерство. Також він був цілком коректний у цифрах щодо скорочення робочих місць внаслідок кризи та подвоєння національного боргу США з 2009 року.

Клінтон визнала, що була непослідовною у голосуванні по торговим питанням. Тези про деякі проблеми в економіці вона проігнорувала. При цьому вона заявила, що Трамп «живе в його власній реальності». У відповідь, республіканець згадав її провали у торгівлі на посаді держсекретаря США.

Робочі місця

Трамп привернув увагу аудиторії до одних зі своїх класичних випадів, які часто використовував для критики влади. Він звинуватив Китай та Мексику в тому, що вони «забирають робочі місця американців». Пообіцявши знизити податки для великих корпорацій та повернути робочі місяця американцям, Трамп заявив, що знизить податки в США з 45% до 15%. Аналітики заявляли, що Трамп трохи «маніпулює» на свідомості бюджетників, адже скорочення робочих місць не має прямого зв’язку із Китаєм, а зміцнення позицій КНР на ринку є результатом внутрішніх реформ Пекіна та його інтеграції в глобальну торгівлю.

На противагу йому, Клінтон виступила на захист малого бізнесу та розвитку альтернативних джерел енергії. Також вона звинуватила його у тому, що він скоротить податки лише для найбагатших людей Америки. Завершила свій виступ одним з сильних аргументів, який вона, звісно, підготувала заздалегідь – згадала Трампу його параноїдальну думку про те, що «глобальне потепління – це справа рук китайців».

Податки та секретна переписка

Перша масштабна баталія Трампа та Клінтон. Остання згадала Трампу його «банкрутства» та заявила, що він не платить податки. Трамп майстерно перевів стрілки із себе на Клінтон і змусив її захищатися та вибачатися. Він пообіцяв опублікувати всі необхідні документи по податкам лише після того, як «Клінтон облікує 33 тисячі електронних листів, які вона написала, коли була на держслужбі». Мова йде про скандал навколо використання Клінтон приватних серверів для службової переписки, в тому числі й конфіденційної. Хіларі знову визнала свою провину та назвала це «помилкою, за яку я несу відповідальність».

Трамп заявив, що не може опублікувати декларації по податках, оскільки «проходить аудит». І знову згадав Хіларі про її помилку, назвав це «не помилко, а навмисною діяльністю». Клінтон жартівливо заявила:

«У мене таке відчуття, що під кінець вечора, на мене тут повісять вину за всі можливі гріхи країни», на що Трамп відповів: «А чому ні?».

Міжрасові відносини в США

Хіларі Клінтон заявила, що вона планує провести реформу правоохоронних органів та судової системи. Вона згадала «великі проблеми у міжрасових відносинах в країні». Ядром її політичної програми вона назвала «зміцнення довіри між поліцією та громадянським суспільством» та «боротьба з озброєним насиллям».

Дональд Трамп, від якого очікували одіозних расистських заяв, цього разу цю тему не піднімав. Натомість він намалював аудиторії жахливу квартину життя афроамериканців та іспаномовних в Америці, заявивши, що «вони живуть у пеклі», оскільки ризикують бути застреленими, явно посилаючись на нещодавні скандали із вбивствами темношкірих.

Тут же Трамп заявив, що їздив у проблемні регіони та говорив з людьми, «поки Клінтон сиділа вдома». Це був натяк на її загадкову хворобу, коли їй стало погано 11 вересня у Нью-Йорку. Щоправда, на питання ведучого «Так, а в яких саме містах ви були?», Трамп відповів лаконічно: «Я був багато де». Також він звинуватив демократів у тому, що ті «кинули» своїх виборців з числа афроамериканців.

Кібертероризм та Росія

Клінтон заявила, що кібербезпека буде головним викликом для наступного президента, оскільки за хакерськими атаками все частіше стоять держави, «такі як Росія та Китай». Також Хіларі висловила здивованість позитивними відгуками з боку Трампа про російську владу та Володимира Путіна.

Натомість Трамп висловив сумнів, що за хакерськими атаками в США стоїть саме РФ, та перевів стрілки на «інші держави». Проігнорував аргумент про Путіна. А як доказ того, що «я дуже добре знаю проблему кібертероризму», згадав свого 10-річного сина, який «дуже добре розбирається в комп’ютерах».

Громадянство Барака Обами

Головним анекдотом дня для багатьох оглядачів став той факт, що «Трампу необхідно було 5 років, щоб нарешті визнати, що президент США Барак Обама – все-таки американець». Мова йде про масштабну інформаційну кампанію Дональда Трампа, яку той запустив у 2011 році, вимагаючи опублікувати свідоцтво про народження Обами. Він сумнівався, що Обама – громадянин США і може займати посаду глави держави. Вашингтон опублікував документ у квітні того ж року, проте Трамп так до цього вечора публічно не визнавав своєї помилки. Власне, цей епізод на дебатах вважається найбільш провальним для Трампа, бо він виглядав дуже незграбно.

Клінтон заявила, що через Трампа деякі люди й досі вірять у те, що Обама – не американець. Натомість Трамп знову зайняв реакційну позицію і заявив, що він ніколи «не піднімав це питання, це все медіа-кампанія, яку запустила Клінтон для його дискредитації» (зал сміявся). Тут же він згадав, що відкрив в одному з міст клуб, в якому «немає місця дискримінації, туди можуть заходити і мусульмани, і афроамериканці».

Близький Схід

«Повний безлад» — так Трамп назвав нинішню ситуацію на Близькому Сході, і вину за це поклав на адміністрацію Барака Обами. Він також закликав НАТО «піти з нами на Близький Схід та вибити все з терористів «Ісламської держави». За його словами, саме політика Обами та Клінтон призвела до створення «ІД» в Іраку. «Необхідно було залишити частину контингенту, і забрати всю нафту з Іраку» — заявив Трамп та зробив ще одну катастрофічну помилку – заявив, що ніколи не підтримував вторгнення в Ірак та Лівію. Звісно, як й у 2002 році, так і в 2011, Трамп виступав за обидві операції, що йому одразу встигла нагадати його суперниця і навіть ведучий. Зокрема, у 2011 році у відео звернення він прямо сказав: «Йдіть туди та дістаньте цього хлопця (Муаммара Каддафі – авт.)».

Клінтон виступила на захист політики США в Сирії та Іраку та повідомила, що у разі її перемоги «ми виб’ємо терористів з Іраку та придушимо їх в Сирії». Також пообіцяла зупинити потоки зброї та іноземних найманців до регіону.

Ядерна загроза

Трамп розкритикував угоду з Іраном, назвавши її «найгіршою в історії». Також він заявив, що російський ядерний арсенал набагато новіший за американський і «він збільшується». Він допустив нанесення превентивного ядерного удару, згадуючи Північну Корею. У цьому ж контексті Трамп чомусь згадав Ємен.

Клінтон виступила в образі миротворця. Вона звинуватила Трампа в надмірному мілітаризмі та заявила, що «такій людині не можна тримати палець на ядерній кнопці». Виступила й на захист угоди з Іраном, зазначивши – вона допомогла стримати ядерну програму Тегерана.

Про роль світового поліцейського

Трамп заявив, що «ми втрачаємо мільярди та десятки мільярдів доларів, а наші союзники нам нічого не дають», і закликав інші країни «платити, щоб ми їх захищали». Аналізуючи це твердження, варто згадати, що, наприклад Південна Корея щорічно сплачує 800 млн. доларів на утримання американських військових в країні.

Про жінок та сексизм

Клінтон розібрала Трампа по його численним заявам про жінок, при цьому вона сама спровокувала дискусію, вивівши його на цю бесіду. Для неї це був доволі непоганий бенефіс. Вона згадала, як Трамп називав жінок «свинями», «собаками», а також як він назвав одну іспаномовну учасницю конкурсу краси «Міс Прибиральниця», а також як він принижував вагітну жінку в 2004 році.

Трамп все спростовував та заявив, що його «не так зрозуміли», і він завжди визнавав жінок в суспільстві. А досвід Клінтон як держсекретаря назвав «поганим, дуже поганим».

Висновки

Чимало аналітиків назвали перші президентські дебати 2016 року «абсурдом» та «театром сюрреалізму». Насамперед – через дивний стиль дебатування з боку Трампа. Хоча всі аналітики погоджуються, що цього разу Дональд був «цілком стриманим» і «не робив дурних речей», таких як згадування сексуального скандалу із Біллом Клінтоном, який був тоді в залі, напади на мусульман США, сексистські випади убік жінок тощо. Уникнувши таких скандальних заяв, які могли його знищити в очах певної категорії виборців, він зумів вийти з дебатів, за словами журналістів, «pretty OK». За повідомленнями видань «The Wall Street Journal» та «The New York Times», Трамп навіть близько не підійшов до того, щоб переконати виборців, що вагалися. Вони зустріли його виступ, за даними соціологічних служб, доволі стримано. Як влучно зауважив журналіст Нік Конфесор, який був присутній на дебатах: «Трамп цього вечора робив усе, щоб балансувати між двома своїми образами – «президентом» та, власне, «Трампом». За його словами, це стало ключовим фактором у «прохолодній реакції його виборців». Адже частина з них люблять Трампа за його «трампізм», а інша – за те, як він вміє бути «президентом». З іншого боку, у США відзначили, що Хіларі Клінтон виступила «непогано», але «могла б й краще». І знову проблема із виборцями, що вагаються. Кілька яскравих моментів не врятували Клінтон, хоча вона, на фоні Трампа, виглядала адекватнішою. Одразу кілька експертів відзначили що Клінтон готувалася до дебатів краще, аніж Трамп. Крім того, останнього дуже серйозно підірвали спроби Клінтон втягнути його в неоднозначні дискусії, пов’язані із незручними для нього питаннями. Якщо певні моменти він уміло уникав, як, наприклад, питання з Путіним, то іноді він піддавався на емоції та починав сперечатися у популістському стилі. Це все грало на руку Клінтон, яка зі спокійним обличчям згадувала Трампові висловлювання, підготовлені в неї на папері. Разом із тим, Трамп непогано показав себе в економічних питаннях, хоча й серйозно «просів», коли зайшла мова про його бізнес та податки.

Так чи інакше, але чіткого переможця ці дебати не визначили. Клінтон своїх позицій не втратила, і для неї це – дуже важливо. Зараз питання в тому, чи втратив щось Трамп, і чи зможе він взяти реванш на наступних дебатах, які заплановані 9 жовтня.




Комментирование закрыто.