Українські чоловіки, які отримали штрафи від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, мають лише 15 днів на погашення заборгованості. Несвоєчасна оплата призводить до серйозних фінансових наслідків і блокування банківських рахунків.
Про це пише Експерт.
У 2025 році розміри адміністративних штрафів від ТЦК коливаються від 17 000 до 25 500 гривень. Найчастішими підставами для їх накладення стають відсутність на військовому обліку, ігнорування повісток, неявка на військово-лікарську комісію та несвоєчасне оновлення облікових даних, повідомляє адвокат АБ Романа Сацика Марія Ганіна.
Якщо військовозобов'язаний не сплачує штраф протягом 15 днів, справа автоматично передається до виконавчої служби за місцем проживання особи. Після цього сума штрафу подвоюється, а проти порушника відкривається виконавче провадження для примусового стягнення коштів.
"Переважно відбувається лише блокування карток. До арешту майна справа доходить рідко — для цього сума боргу повинна перевищувати 140 тисяч гривень. У моїй практиці ще не було випадків, коли за несплату штрафу ТЦК арештовували майно", — зазначає Ганіна.
Першочерговим заходом примусового стягнення стає блокування банківських рахунків боржника. Після оплати штрафу виконавче провадження закривається, а доступ до банківських послуг відновлюється.
Однак сплата штрафу не гарантує автоматичного зняття особи з розшуку. "ТЦК часто не знімає з розшуку навіть після сплати штрафу. Хоча Міноборони анонсувало впровадження онлайн-сплати штрафів із подальшим автоматичним зняттям з розшуку, ця система ще не запрацювала повною мірою", — пояснює адвокат.
За словами юристки, після погашення заборгованості варто направити письмове повідомлення до свого ТЦК і СП із підтвердженням сплати та проханням зняти з розшуку. Проте багато ТЦК вимагають особистої явки для вирішення питання.
"Все залежить від людського фактору. Деякі працівники йдуть назустріч і оперативно знімають особу з розшуку. Інші — ігнорують навіть письмові звернення", — наголошує юристка.
Оскаржити бездіяльність ТЦК можливо через адміністративний суд, однак на практиці це тривалий процес. "У Києві, наприклад, суди перевантажені. Вони можуть лише через пів року відкрити провадження. За цей час або надходить нова повістка, або людину вже мобілізують — і питання розшуку стає неактуальним", — підсумувала Ганіна.
