З 2014 року в Україні суттєво впали обсяги вилову та вирощення риби. Наразі Україна самостійно забезпечує лише 10% національного попиту на рибу.

Про це в етері Громадського радіо розповів керівник Асоціації імпортерів та експортерів риби Дмитро Загуменний.

За словами Дмитра Загуменного, нині близько 90% риби на українському ринку є імпортною. На тлі анексії Криму та початку повномасштабного вторгнення вилов в Україні суттєво зменшився. До 2014 року Україна виловлювала і вирощувала понад 200 тисяч тонн риби щороку, але нині цей показник знизився до 35 тисяч тонн. Натомість український ринок потребує понад 360 тисяч тонн щорічно, що створює значну залежність від іноземних постачань.

"Для розуміння, українці, якщо так розділити всі обсяги імпорту риби, з’їдають тисячу тонн на день. Ось така наша потреба, навіть більше. Тобто це більше 360 тисяч тонн на рік. А власної ми виловлюємо лише 35. Тобто 10-ту частину від тої потреби, яку має Україна. Тому, відповідно, вона вся забезпечується за рахунок імпорту".

За словами експерта, розведення риби в Україні значною мірою залежить від регіональних особливостей. Наприклад, у Карпатах традиційно вирощують форель, яка користується популярністю серед туристів і пропонується в місцевих ресторанах. У центральних областях країни вирощують річкову рибу — коропа, товстолоба, білого амура, судака, проте загальні обсяги не відповідають попиту. Як зауважує Загуменний, українські рибні господарства поки не в змозі задовольнити ринкові потреби, а власна продукція часто коштує дорожче за імпортні аналоги.

"Підприємств досить багато насправді. Але якщо говорити про потреби України в цілому, то ця кількість невелика. Треба розуміти, що, на жаль, з кожним роком у нас поки що риби стає менше через об’єктивні обставини", - зазначив він.

За словами Загуменного, головними причинами кризи в галузі стали не лише втрата частини територій та доступу до Азовського моря, але й брак державної підтримки та недостатнє фінансування. Для того щоб українська рибна промисловість могла розвиватися, потрібні державні замовлення та доступ до дешевих кредитів.