Страх і ненависть на ринку електроенергії

Реалізація реформи ринку електроенергії здатна принести для України суттєві вигоди.

Страх і ненависть на ринку електроенергії

Підготовка переходу до нового ринку породила помітну стурбованість з приводу можливості забезпечити запобігання неконкурентній поведінці та змовам учасників ринку. І перш за все мова про суб’єктів сектору генерації електроенергії. Відтак постає питання: наскільки такі побоювання є обґрунтованими та, відповідно, чи необхідні додаткові кроки для захисту від неконкурентної поведінки учасників.

З іншого боку, дискусії про захист конкуренції суттєво втратили актуальність на фоні розмов про перенесення старту. Буквально за менш ніж місяць до офіційного старту ринку досі не зрозуміло чи буде перенесено дату запуску ринку. Зрозуміло, що відкладати запуск доцільно лише на короткий період для вирішення цих питань. Проте, немає жодних гарантій, що проблеми і справді будуть швидко вирішуватись злагодженою координацією усіх учасників. Немає гарантій, що через три місяці виявиться, що рівень готовності не змінився.

Концентрація у секторі генерації електроенергії

Головна причина зазначених побоювань – висока концентрація у секторі генерації. Так, за результатами 2018-го року, у загальному обсязі виробництва електроенергії на Енергоатом припало 55,16 %, 20,98 % – ДТЕК, 7,84 % – Укргідроенерго. Проте, за окремими функціональними секторами рівень концентрації ще вищий. Так, за даними НАЕК Укренерго, у базовому покритті на три компанії припадає 88,3 % генерації: 62,9 % Енергоатом, 20,7 % ДТЕК та 4,7 % – Центренерго. У секторі балансування на три компанії припадає 91,3 %: 48,3 % – Укргідроенерго, 27,5 % – ДТЕК та 15,5 % – Центренерго. У таких умовах і справді можуть виникати побоювання щодо олігопольних змов на ринках генерації електроенергії.

Ситуація із ступенем концентрації сектору генерації в Україні далеко не унікальна. Так, зокрема, у Франції на одну компанію припадає 82,5 % генерації,  у Хорватії – 80 %, у Греції – 72 %. Попри це, можна апелювати, що у країнах ЄС має місце належний рівень прозорості функціонування ринку, регулятори діють цілком неупереджено, а відтак, є реальна інституційна захищеність від можливого зловживання учасниками ринку. Чи і справді є загроза неконкурентних дій в умовах нової моделі в Україні.

Нагляд та контроль в умовах нової моделі ринку

Перехід до нової моделі передбачає формування окремих ринкових сегментів: ринок двосторонніх догорів, ринок на добу вперед, внутрішньодобовий ринок та балансувальний, а також ринок допоміжних послуг. Основні відмінності секторів – період, на який продається електроенергія, наскільки завчасно та ціна. Результати торгів у цих секторах на основі балансу попиту та пропозиції та їх обсяги власне визначатимуться ціни на електроенергію.

Більшість компаній працюватимуть на кількох ринках одночасно, конкуруючи між собою. Більше того, усі компанії зобов’язані не менше 15 % електроенергії продавати на ринку на добу наперед, а для державних компаній навіть у секторі двосторонніх договорів передбачено продаж через аукціони.

Компанії теплової генерації на сьогоднішній день мають найвищий тариф, і саме вони будуть орієнтиром, до якого «підтягуватимуться» ціни інших видів генерації (наприклад, атомна та гідро).

Це є одним із чинників, які зумовлять підвищення цін на електроенергію. У найбільшому виграші опиняться державні компанії із найнижчими сьогодні тарифами НАЕК Енергоатом та ПАТ Укргідроенерго. Саме через занижені тарифи протягом багатьох років ці компанії не мали можливості оновлювати свої активи. Водночас, теплова генерація, прагнучий наростити продажі, намагатиметься конкурувати із атомною у покритті «базового» споживання. І це може сприяти частковому зниженню рівноважної ціни на ринках (це не означає зниження ціни порівняно із нинішніми рівнями тарифів).

Антимонопольний комітет та НКРЕКП здійснюватимуть нагляд окремо за кожним згаданим вище ринком, відслідковуючи можливі змови учасників. Генеруючі компанії зобов’язані звітуватись перед регуляторними органами за системою європейської практики REMIT, спрямованої на убезпечення обміну учасниками ринку інсайдерською інформацію та входження у змови. При цьому, штрафи за неконкурентну поведінку гравців сягатимуть до 10 % річного обороту компанії.

Додаткові механізми запобігання неконкурентній поведінці

Таким чином, за умови відповідальної роботи контролюючих органів, будь-які спроби олігопольних змов та інші прояви неконкурентної поведінки учасників на ринку генерації електроенергії будуть присікатися на корені та жорстко каратись.

І здатність забезпечити прозорість та неупередженість роботи Антимонопольного комітету та НКРЕКП має стати «справою честі» для роботи нової влади. А особливо, зважаючи на те, скільки нарікань та звинувачень звучало стосовно роботи цих інституцій від вже тепер представників команди нинішнього президента, у якого є всі шанси створити міцну коаліцію та лояльний уряд.

Проте, крім нагляду, є й інші можливі шляхи запобігання зловживанню учасниками ринку. Один із найважливіших – імпорт. Сьогодні можливість імпорту електроенергії фактично є заблокованою на регуляторному рівні. Але, із запуском ринку, він здійснюватиметься вільно.

У 2025 році передбачено завершення процесу об’єднання електроенергетичного ринку України із європейськими, після чого виробники із ЄС конкуруватимуть із вітчизняними, що сприятиме зниженню цін та, вочевидь, унеможливлюватиме їх завищення вітчизняними виробникам. Сьогодні із європейською системою синхронізований лише «Бурштинський острів», що включає Закарпатську, Івано-Франківську та Львівську області.

Решта об’єднаної енергетичної системи України синхронізована із системами Росії, Білорусі та Молдови. Фактично, імпорт із Росії не заборонений і буде технічно можливим. Спроможності імпорту із РФ еквівалентні близько 10 % вітчизняного сподівання, а це дає спроможність знижувати граничну ціну на ринках.

Можна дискутувати про «моральність» такого вибору зважуючи варіанти торгівлі із агресором та можливостями запобігання завищенню цін. Проте, слід пам’ятати, що значна частина енергоресурсів досі імпортується із РФ, а природний газ ми імпортували допоки не змогли забезпечити реверсні поставки із ЄС.

Інший важливий крок – обмеження граничних цін для учасників ринків регулятором, що було запропонована НКРЕКП. Цей крок покликаний встановили «стелю» цін після запровадження ринку. Зрозуміло, що не слід вводити таке обмеження на завжди, а лише на визначений період. Його тривалість – питання, яке потребує дискусії. Що однозначно потрібно зробити, так це внести зміну у закон про ринок про застосування таких обмежень

Стимулювання  та розвиток конкурування?

Зрозуміло, що описані вище кроки із нагляду над роботою учасників ринку – лише інструменти запобігання можливому зловживанню власним ринковим становищем, а не шляхи стимулювання конкуренції. Загалом, наївно вважати, шо наступного ж дня чи року після запровадження нової моделі ринку відбудетеся розквіт конкуренції і поява нових великих гравців. Зрештою, як показують європейські приклади, зокрема й згадані вище, рівень концентрації може залишатись великим протягом тривалого часу. Пріоритет при цьому – захист від можливих неконкурентних дій, які відбиватимуться на інтересах споживачів.

У найближчому часу фактично основним «конкурентом» має всі шанси стати зелена  розподілена енергетика. Це означитиме появу тисяч гравців, які частково забезпечуватимуть власні потреби, будуть об’єднуватись у «кооперативи», що зумовлюватиме зниження попиту на продукт традиційної генерації, ставлячи її у жорсткіші умови конкурування.

Точно зрозуміло одне – за нинішньої моделі ринку конкуренції точно не додасться. Інвестори не мають ані найменшого бажання входити в галузь, яка цілковито регулюється державою, а правила гри можуть змінюватись у залежності від кон’юнктури на завісім іншому «ринку» – політичних гравців.

А чи насправді потрібен перехід до нової моделі ринку?

Чинна модель ринки призвела до накопичення великої кількості проблем. Серед них – поступове зношення активів та повільний, але впевнений шлях до скорочення генерації  поступового перетворення на імпортера електроенергії.

Водночас реалізація реформи ринку електроенергії, у відповідності і прозорими правилами та практиками запобігання неконкурентним діям здатна принести для країни суттєві вигоди. За оцінками Українського інституту майбутнього, реформа здатна стимулювати створення додатково $ 72 млрд до 2030 року. При цьому, станом на сьогодні, щорічні втрати економіки України від не запровадження реформи, оцінені у понад $ 6,5 млрд щороку.

Безпосередньо у секторі генерації основними вигодонабувачами стануть державні компанії – Енергоатом та Укргідроенерго, які зможуть залучити від 2,9 до $ 4 млрд інвестицій. Будівництво нових та оновлення існуючих потужностей внаслідок залучення інвестицій після реформи допоможе наростити експорт, збільшивши його у понад 5 разів до 2027 року.

Ця реформа потрібна не заради реформи, не лише тому, шо в України є міжнародні зобов’язання, а тому, шо це безпосередньо позитивно вплине на стан енергетичного сектору та національну економку, а згодом буде відчуто споживачами. Водночас, відкладання запуску ринку на роки – банальна інфантильність. Продовжуватимуть накопичуватись існуючі проблеми, електроенергетичний сектор не буде розвиватись, існуючі потужності ще більше зношуватимуться, а нові не будуватимуться, і згодом, через 12 років ми перетворимось на імпортера електроенергії. Невже таким ми бачимо енергосектор майбутнього?

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, на канал «Хвилі» в Youtube, страницу «Хвилі» в Facebook

Последние новости

Ford анонсировал самый мощный Focus ST

Стало известно, какой категории граждан не пересчитают пенсию

Жизнь может существовать в двумерной Вселенной, — физик

В Страсбурге избран новый генсек Совета Европы

​Абромавичус может сменить Демчишина в набсовете «Нафтогаза», -…

Под Киевом загорелся склад с секонд-хендом

В центре Вены взрывной волной разрушены два здания

В «Слуге народа» активно пишут законопроекты для следующей…

Верховный суд поддержал ПриватБанк в споре с Коломойским

Зеленский требует расследовать случаи самоубийства военных

На Киевщине священник и его 4-летняя дочь сорвались…

Порошенко обещает вернуть киевским проспектам названия в честь…

Трамп: Любая война США с Ираном закончится быстро

Зеленский внес в Раду проект закона об изменении…

Волкер раскритиковал решение ПАСЕ о возврате России