Юрій ТАБАЧЕНКО: Отже, Віктор Янукович на вчорашній зустрічі з прем’єр-міністром зобов’язав його врахувати при складенні бюджету соціальні виплати і зазначив, що це повинно бути основою бюджету, найголовнішим в ньому. Чи свідчить це про те, що підвищення соцстандартів таки буде реалізовано?
Юрій ГАВРИЛЕЧКО: Чесно кажучи, є певні сумніви з цього приводу, тому що одночасно з тим Янукович дав завдання розробити бюджет впродовж 30 днів, і навряд чи це буде абсолютно новий бюджет, тому що з такою швидкістю підготувати новий документ досить важко, хоча в це можна повірити, але навряд чи. Більш за все схоже на те, що це буде дороблений бюджет, представлений попереднім кабміном. Сподіватися на якісь суттєві підвищення соцстандартів важко.
З іншого боку можна сказати, що відбулась дуже цікава подія – збереження посади Стельмаха як голови НБУ, хоча відомо, що він девальвував гривню в 2008 році, і якщо він збережений на цій посаді саме для того, щоб провести ще одну девальвацію, то суто номінально може і будуть підвищені соцстандарти, але чи це будуть гроші, на які слід розраховувати і чи покращать вони життя для малозабезпечених, це навряд чи.
Андрій НОВАК: Давайте говорити про реальний стан бюджету. Я так розумію, що новий уряд досі не знає реального стану бюджету, тому що відповідно до офіційної статистики дефіцит бюджету склав майже 20 мільярдів гривень, якщо точно, то 19,866 мільярда за результатами минулого року. МВФ і інші світові фінансові організації кажуть, що до цього прямого бюджету треба додавати ті кошти, які були виділені на рекапіталізацію банків, це ще 44 мільярди, і кошти, які були виділені Нафтогазу, а це ще 18 мільярдів. Тобто якщо все це додати, то дефіцит бюджету складає десь 82 мільярди. В той же час віце-прем’єр Тігіпко каже, що дефіцит 35-40 мільярдів. Тобто я так розумію, що уряд все ще не володіє реальними даними про стан бюджету.
Друге питання – чи можна виконувати соцстандарти? Соцстандарти будь-коли можна виконувати, але якою ціною? Якщо ціною друкування грошей або, як пропонує віце-прем’єр Тігіпко, за рахунок нових кредитів від МВФ, то МВФ має платити нам пенсії і зарплати? Тобто ми залишаємось на цій самій наркоматській голці? Тобто наповнити кишені можна, але питання якої ціною. Якщо це вмикання друкарського верстату або кредити МВФ, то я, наприклад, проти такого наповнення, тому що це в результаті для самих людей відіб’ється зворотнім ударом, тобто номінально грошей буде більше, але люди зможуть на ці більші гроші менше купити.
Юрій ТАБАЧЕНКО: Для того, щоб говорити про соцстандарти, треба все ж таки визначити їх розмір, у скільки це обійдеться для країни на рік. Скільки грошей потрібно на підвищення соцстандартів? Називалися різні суми, і ПР переконувала, що це доволі легко, сума не така велика і її можна знайти, БЮТ казав, що це нереальні гроші, що це взагалі кілька бюджетів України. Що ж насправді? Де правда, а де не зовсім?
Андрій НОВАК: Ви навели, що говорили ПР і БЮТ, але ви ж зауважте, що вони це говорили до виборі. Після виборів вони помінялися позиціями і тепер вони будуть говорити з точністю до навпаки, тобто тепер ПР буде говорити, що це надто тяжко, а БЮТ буде казати, що нема проблем, і це можна легко виконати.
Юрій ТАБАЧЕНКО: Парадоксально, правда? Цифри одні і ті ж самі.
Андрій НОВАК: Так, але дивіться, от є влада, є обіцянки, які ця влада давала до виборів. Я цей уряд, принаймні перші кроки цієї нової-старої влади, можу охарактеризувати так: з перших днів роботи нової-старої влади йде прямий обман їх же виборців. Наприклад, що обіцяла ця політична сила до виборів? Обіцяла, що багаті будуть платити більше на користь бідних. Підходить голосування за податок на жилплощу більше 300 квадратних метрів, і ПР не голосує. А як вони будуть голосувати, коли там всі живуть у величезних маєтках?
Юрій ТАБАЧЕНКО: Ну, це всі обіцяють, це такий стандартний пакет – недоторканість, податки на багатство, бандитам тюрми і таке інше.
Андрій НОВАК: Але це конкретний документ, конкретний закон, який вже готовий, треба просто підняти руки і проголосувати за нього, але це не зроблено. По-друге, пам’ятаєте, яка шалена була критика на адресу Стельмаха? Я завжди говорив, що в девальвації на 70-75% винуватий був уряд Тимошенко, а на 20-25% НБУ. Це якщо говорити з очки зору реальних економічних критеріїв. Але критика на рахунок Стельмаха була, казали, що його треба знімати, але прийшли до влади і тему закрили, Стельмаха знімати не будемо. І так далі, крок за кроком можна говорити про обмани. Ще одна дуже популярна тема, яка звучить з вуст Азарова, що він впроваджує інноваційну інвестиційну модель розвитку України. На словах це говориться, а що реально? 10 березня новоспечений кабмін приймає рішення, що він не надає державні гарантії, які були надані попереднім урядом, на 8 мільярдів гривень для державної інноваційної фінансово-кредитної установи. Тобто він відмінив ці гарантії на інноваційні фінансові кредити, тобто на словах ми інноваційно-інвестиційні, а на ділі навіть не дає державні урядові гарантії.
Юрій ТАБАЧЕНКО: Пане Юрію, Ви зможете хоча б приблизно зорієнтувати в цифрах?
Юрій ГАВРИЛЕЧКО: Я думаю, що не тільки я не зможу цього зробити, цього не зможе зробити і новопризначений міністр фінансів, і віце-прем’єр по економічних питаннях, і навіть прем’єр-міністр. Чому саме? Тому що коли мова йде про соцстандарти, треба в першу чергу розділити гроші, які потрібні на це, на декілька частин. Перше це прямі гроші, які йдуть з бюджету, тобто це гроші, які підуть на підвищення зарплати бюджетникам, які мають бути сплачені з бюджету на різні пільги, це можливо (не знаю, чи буде робити цей уряд) знищення такого поняття, як рівень забезпечення прожиткового мінімуму, який використовується при призначенні допомоги малозабезпеченим.
З іншого боку треба подивитися на гроші, як буде сплачувати бізнес. Якщо підняти мінімальну зарплату для бізнесу це теж втрати, тому що будь-яке підвищення зарплати це збільшення собівартості товарів. Відповідно перед бізнесом постане питання – що робити? Скорочувати персонал, збільшувати рівень тіньових зарплат? Цю частину неможливо порахувати в принципі…
Юрій ТАБАЧЕНКО: Ну, все-таки бізнес, погодьтеся, рідко на мінімальних зарплатах сидить, а все інше встановлює за власним бажанням.
Юрій ГАВРИЛЕЧКО: З одного боку так, а з іншого бізнес має враховувати ці підвищення, тобто якщо підвищується мінімальна зарплата, підвищується зарплата прибиральниці, то відповідно має підвищуватися зарплата директора в більшості випадків. Треба подумати, на яку величину, і що з цим далі робити?
Юрій ТАБАЧЕНКО: Ну, на відміну від державних структур, вони можуть якось все це регулювати і повернути…
Андрій НОВАК: Можу вам сказати, що відбувається реально. В січні середня зарплата по Україні на 14% зменшилась порівняно з груднем. Тобто коли економіка не відтворюється, то звісно ж звідки з’являться зарплати? Зарплати також падають, і це реальний показник, який визнав держкомстат.
Юрій ГАВРИЛЕЧКО: Звісно, коли ми говоримо про соцстандарти, то насамперед маємо на увазі бюджету сферу, яка фінансується з держбюджету, яка є фіксована у всіляких нормативно-правових актах, суми прописані. Отам цікаво, де брати гроші і скільки їх потрібно, хоча б співвідносно до розміру всього бюджету?
Андрій НОВАК: Я вам можу назвати ще одне гіпотетичне джерело, звідки будуть поповнювати держбюджет, бо це вже прозвучало публічно: уряд вимушений буде піднімати ціни на газ для внутрішнього споживання. Звичайно, коли піднімаються ціни на газ, збільшуються надходження до бюджету. Інша справа, як ці надходження уряд потім спрямує на підвищення соцстандартів. Тобто це одне з джерел поповнення держбюджету, а інше питання, як це поповнення уряд потім буде використовувати. Справа в тому, що уряд зараз в підвішеному стані, бо, будемо говорити відверто, його створення було неконституційним, і ми чекаємо рішення конституційного суду. Тобто може бути так, що уряд розробить цей бюджет, подасть його через місяць, а через два-три місяці конституційний суд скаже, що цей уряд був сформований неконституційним шляхом.
Юрій ТАБАЧЕНКО: Ну, ми хоч і відхиляємось від теми, але щодо цін на газ, то якщо йдеться про ціну на газ для населення, то чи насправді це буде непосильним тягарем для людей, як про це говорять? У всякому разі за моїми підрахунками – от я спробував прикинути реально, що приходить в платіжках і, і перевести на ціну, наприклад, хоча я знаю, що це наш, український газ, а не той, що з Росії приходить, але він в п’ять разів дешевше, ніж ціна, яку нам Росія виставляє.
Андрій НОВАК: Безумовно, але в більшості громадян України такий низький рівень доходів, я вже не кажу про пенсіонерів, що для них будь-яке коливання, навіть якщо в місяць це плюс 20-30 гривен, то для пенсіонера це багато, дуже багато.
Юрій ТАБАЧЕНКО: Зараз, буває, 2-3 гривні приходить за газ на невеличку квартиру.
Юрій ГАВРИЛЕЧКО: Безумовно, але слід згадати, що підвищення цін на газ для населення, це не лише той газ, який споживається…
Андрій НОВАК: Це зразу ланцюгова реакція.
Юрій ГАВРИЛЕЧКО: Так, це ланцюгова реакція, тому що збільшується ціна відповідно для обленерго, тобто для тих, хто обігріває.
Юрій ТАБАЧЕНКО: Але чи це є вже ціна на газ для населення, чи все-таки це ціна на газ для підприємств обленерго?
Юрій ГАВРИЛЕЧКО: Безумовно це ціна на газ для населення. Якщо пам’ятаєте, минулого року була проблема з Нафтогазом, коли він недоотримав компенсації за вже поставлений газ на рівні десь приблизно 2 мільярдів гривень від саме приватного споживача. З одного боку це невеличка сума, але з іншого боку, якщо починати щось піднімати, то в нас буде дуже цікава ситуація, коли середня зарплата в Україні близько 2 тисяч гривень, середня вартість комунальних послуг від 600 до 800 гривень, і якщо підняти ціну на газ вдвічі, то середня вартість комунальних послуг може зрости принаймні в півтора рази, тобто маючи середню зарплату в 2 тисячі гривень, ми маємо тисячу сплатити за житлово-комунальні послуги. Це фантастична річ. Крім того в Україні на даний момент в порівнянні вартість житлово-комунальних послуг є найвищою в Європі. Не можна порівнювати абсолютні ціни, треба порівнювати середню зарплату з тими видатками з бюджету родини, які є, а за цим показником в нас дуже дорогі послуги.
Юрій ТАБАЧЕНКО: Це як в анекдоті – скільки в місяць заробляє українець? 500 гривень. А за день? Тисячу.
Андрій НОВАК: Ну, в нас була схожа ситуація в 90-х роках, і ви знаєте, чим вона завершилася – масовими неплатежами за комунальні послуги, тобто ще й такий варіант розвитку можливий.
Юрій ГАВРИЛЕЧКО: Це не те що дуже приблизний розрахунок, це примітивний розрахунок того, скільки було б потрібно грошей, щоб такі соцстандарти, тобто прожитковий мінімум збільшився на 100 гривень. Будемо вважати, що це збільшення було для всіх однаково. На даний момент в нас є майже 14 мільйонів пенсіонерів, так що збільшення прожиткового мінімуму на 100 гривень потребувало б майже 17 мільярдів гривень на рік для збільшення пенсій. В нас є приблизно 3,5 мільйони працівників бюджетної сфери, і це ще близько 4 мільярдів гривень на те, щоб підвищилась їх зарплата. Тобто 21-22 мільярди. Це найпримітивніший розрахунок, який може бути, а в реальному житті ці цифри будуть більшими.
Юрій ТАБАЧЕНКО: До честі пана Юрія можу сказати, що він цей розрахунок зробив буквально протягом двох хвилин.
Андрій НОВАК: Хочу додати, що президент поставив уряду таке завдання, що соціальні видатки мають бути основою бюджету, але я вам скажу, що вони і так будуть основою бюджету, тому що це буде найбільша частина бюджету, тому що на інші витрати просто не вистачить цього бюджету.
Юрій ТАБАЧЕНКО: А я як раз хотів вас запитати, де ж доведеться економити, якщо все ж таки треба буде впроваджувати ці соціальні стандарти? На чому будуть економити ймовірно?
Андрій НОВАК: Безумовно будуть економити на всіх соціальних статтях.
Юрій ТАБАЧЕНКО: Тобто що це означає? Це що, армія, наука, освіта, охорона здоров’я?
Юрій ГАВРИЛЕЧКО: Інвестиції…
Андрій НОВАК: Розбудова інфраструктури. Ну от ще один елемент порівняння до виборів і після них: після виборів зразу почалися кроки, які б я назвав економічною показухою. Президент майже з перших кроків ніби скорочує апарат президента, ніби урізає зарплати, і тут же через декілька днів кабмін формує такий склад кабміну, що в Україні тепер 7 віце-прем’єрів. А загальний склад кабміну 29 міністрів є найбільшим не тільки в Європі, а я думаю, що і у світі. Тобто там умовно зекономили 300 тисяч гривень, а тут додали мільйон триста тисяч. Оце така економічна показуха. Тобто поки влада – будь-яка, бо я вже не дивлюся на ці кольори, назви – не зрозуміє, що економічна політика це не є один бюджетний рік, бо в нас далекоглядність урядів це один бюджетний рік, от і зараз президент ставить перед прем’єром як завдання бюджет. Я вам скажу, як економіст, що бюджет це є результуюча економічної політики на певний період,тобто бюджет це фінансовий документ по виконанню певної програми, а річна програма повинна бути елементом виконання якоїсь стратегії, хоча б на 7-10 років. Тобто якщо першим завданням ставиться бюджет. То я точно можу сказати, що цей рік ми з точки зору економічного розвитку можемо просто викинути, бо ми його вже втратили.
Юрій ТАБАЧЕНКО: Я все ж таки намагаюсь знайти відповідь на питання де взяти гроші ні підвищення соцстандартів, проти яких мабуть не була б більшість населення України, так от чи можливий цей шлях через введення нових податків і зборів, що, як кажуть експерти, дуже характерно для нинішнього складу уряду, зважаючи на їх попередню діяльність?
Андрій НОВАК: Звичайно, досвід двох попередніх періодів правління уряду Януковича-Азарова показує три характерні риси тих урядів і того періоду, який ми звикли називати азаровщиною. Це не просто образний вираз, це термін, який несе за собою конкретні економічні показники. Можу сказати, що таке азаровщина. Перша характерна риса це дуже велике зростання дефіциту бюджету. Друга риса це галопуюче нарощування боргів. Третя риса це висока інфляція. Оце три характерні риси урядів Азарова. Порівнюючи досвід двох його минулих урядів і парші кроки, які робить цей третій уряд Азарова, ну в мене вже немає ілюзій, які в нас були до виборів, що прийде уряд, який змушений буде робити реформи, модернізувати українську економіку. Не буде цього.
Я навів вам приклад по інноваційній державній фінансовій установі, є і другий приклад: прозвучала тема, що прем’єр дав завдання віце-прем’єру Тігіпку зібрати раду по стратегічному розвитку України і два основне завдання – як наростити чи відновити український експорт. Ось і все завдання. А я вам можу розшифрувати, який саме експорт. В перший свій візит до Росії фактичне єдине питання, яке ставив Янукович перед російською стороною це збільшення квоти українського металопрокату на російському ринку. От вам і вся модернізація. Тобто про що мова? Про свій шкурний інтерес. Не про літаки, не про судна морські і річкові, не про трактори, не про автомобілі вантажні, легкові і автобуси, а про металопрокат.
Юрій ГАВРИЛЕЧКО: Хочу нагадати, що в уряду є ще одне джерело, за рахунок якого можна підвищити соціальні виплати, це повна відмова від рекапіталізації банків. Слід нагадати, що в 2008 році на ці цілі було витрачена колосальна сума, яку можна порівняти лише з бюджетом на той рік – це більше 170 мільярдів гривень. Тобто бідні сплатили за багатих. Минулого року ця сума була значно менше, але все рівно цих грошей вистачило б, щоб підвищити соцстандарти. Якщо робити по-розумному, то в першу чергу потрібно знищувати спекулятивний банківський сектор, проводити санацію тих банків, які мають більшу частину токсичних кредитів, повністю руйнувати систему, яка склалася зараз, залишити один-два банки, і це зможе консолідувати грошові ресурси, щоб держава мала ними розпоряджатися. Таким чином ми отримаємо достатньо суттєвий ресурс для того, щоб і модернізувати економіку, і проводити соціальні виплати. А та система, яка існує, лише допомагає за рахунок платників податків сплачувати приватні і корпоративні борги. Якщо від цього відмовитися, то можна розраховувати і на підвищення соціальних виплат і для отримання грошей на інші програми без зовнішніх запозичень. Але чи піде на це уряд?
Юрій ТАБАЧЕНКО: А якщо залишити комерційні банки без достатнього рівня фінансів на рекапіталізацію чи на рефінансування, що також робилось в нас на початку кризи, то чи не буде це підвищення соціальних стандартів за рахунок невиплачених депозитів клієнтам цих банків?
Юрій ГАВРИЛЕЧКО: Аж ніяк, бо вони і зараз не виплачуються. Можна зробити так, як свого часу зробила Швеція, коли там була криза в 70-ті роки. Там залишився один-єдиний державний банк, який акумулював ресурси всієї фінансово-кредитної системи. Криза закінчилась і знову з’явились приватні банки. Тобто це один з можливих шляхів рішення, але знову-таки це потребує не річної програми, не бюджету, який приймається вже після закінчення першого кварталу. Слід згадати, що є достатньо великий ризик того, що уряд Азарова проіснує до осені 2012 року, коли мають відбутися чергові парламентські вибори. Тобто в нього є два роки, і скоріш за все щось в цьому уряді буде змінено. Відповідно розраховувати на те, що він зараз представить п’ятирічну програму досить важко.
Юрій ТАБАЧЕНКО: Ви обидва почали з опасіння, що соцстандарти будуть підвищувати шляхом абсолютно банальної емісії. Якщо все ж таки це станеться, то безумовно вплине на курс валюти. Яке може бути коливання? Чи це буде в межах того, що ми вже бачили, чи буде гігантський стрибок?
Юрій ГАВРИЛЕЧКО: В залежності від того, як буде проходити девальвація, а з іншого боку можна подивитися і порівняти з найближчими сусідами – Росією, Казахстаном, Білорусією, Молдовою – і побачити досить цікаву ситуацію: українська валюта зараз дуже переоцінена, і рівень її падіння може бути до 13-14 гривень за долар.
Андрій НОВАК: Взагалі це дуже такі небезпечні розмови про курс, особливо про девальвацію національної грошової одиниці. Взагалі не треба таке навіть вголос говорити. Але реалії є реалії, і я так чую від нового уряду, що вони в основному розраховують на зовнішні кредити, і якщо їх буде не вистачати, то будуть запускати друкарський верстат шляхом випуску державних облігацій. Тому якщо уряд не зрозуміє, що навіть механізмом рекапіталізації банків, тобто будь-якими коштами, які залучаються, перш за все треба інвестувати реальний сектор економіки, який має дати віддачу, і лише від цієї віддачі ми повинні підвищувати соцстандарти, тобто такий має бути шлях, а не зразу давати, умовно кажучи, рибу, треба давати водку, а не рибу економіці, тому що риба, риба, а далі – екологічна катастрофа, якщо образно говорити, і всі голодні. Тобто я не бачу поки що з перших слів, перших дій, перших намірів кабміну не те що реформаторських кроків, взагалі звичайних антикризових кроків, які пройшли вже всі європейська країни і вже забули про ту кризу фактично. Тобто в Україні досі немає антикризової програми, і я не чую з вуст нового кабміну, що вони збираються її розробляти, хоча криза в Україні, на відміну від Європи, все ще продовжується, тому що ми нічого не робили для того, щоб ліквідувати її наслідки.
СЛУХАЧКА: Доброе утро. Наталья, Киев. Я очень внимательно слушала с первого слова и до последнего. У меня такое впечатление, что пришли два ведущих экономиста, разговаривают друг с другом, ничего непонятно, о чем они там говорят, но зато они соревнуются, кто больше грязи выльет на правительство. А теперь вопрос: когда вы поступаете на работу, сколько вам дается времени на испытательный срок? Вы начинаете критиковать каждое слово и правительства, и Януковича на второй день после принятия присяги.
Юрій ТАБАЧЕНКО: Пані, по-перше, ви займаєтесь зараз тим самим щодо наших експертів, а по-друге, скажіть, що вам незрозуміло, і наші експерти пояснять.
Андрій НОВАК: Я вже відчуваю тут такий політичний аспект, тобто людині просто не подобається, що ми нову-стару владу критикуємо, але справа в тому, що через три місяці вже пізно буде щось говорити, тому що через місяць буде бюджет, і якщо він буде таким, як були бюджети двох попередніх урядів Азарова, то, знаєте, потім вже буде пізно про це говорити. Завдання суспільства і нас, експертів, упередити і своєю критикою, громадською думкою спонукати владу враховувати громадську думку, щоб влада розуміла, що крім неї є ще й суспільство і народ, який теж розуміє процеси. Зокрема економічні експерти розуміють економічні процеси, тому що влада це така річ, яку треба постійно штрикати, вона не має права сидіти спокійно. Якщо залишити владу в спокої, хвалити її, то нічого хорошого ви від цієї влади не отримаєте.
Юрій ГАВРИЛЕЧКО: Есть еще один замечательный момент. Когда говорится об испытательном сроке, то речь идет обычно о молодом специалисте. У нас пришел новый кабмин, в котором молодых специалистов нету, это профессионалы, и давать им испытательный срок несколько нелогично именно потому, что они профессионалы. Когда нанимают на работу экспертов, профессионалов, они должны исполнять свою работу сразу же, без испытательного срока. Относительно технарь – не технарь, экономист – не экономист. Если человек действительно переживает за какую-то проблему, если он хочет в ней разобраться, он должен научиться говорить на том языке, на котором говорят специалисты той области, в которой он хочет разобраться. Мы не политики, это политик может себе позволить говорить на простом языке и сложную терминологию переводить в очень простые популистские вещи, которые всем понятны. Только вот популистские лозунги в карман не положишь, и товары на полках от них не дешевеют, и ситуация не улучшается.
Юрій ТАБАЧЕНКО: Хоча ми намагаємось, і завдання журналіста бути певною мірою перекладачем з складних термінів на зрозумілі більшості слухачів. Мене насправді непокоїть постановка питання про те, що людині незрозуміло те, про що говориться в студії. Але хотів би звернути увагу на інше: бачте, люди готові дати цей випробувальний термін, мінімум три місяці, як ми почули, новому уряду. І от зважаючи на це, моє питання: чи стоїть зараз для Януковича завдання будь-якою ціною реалізувати соцстандарти, чи йому пробачать відхилення від цієї політики, задекларованої раніше? Взагалі в суспільстві є зараз психологічна готовність до реформ, навіть до радикальних. Тобто люди вже розуміють, що далі плисти за течією не можна. Інша справа, чи буде ця стара-нова влада ці реформи робити?
Тому і я говорю, що за першими кроками, за тими імпульсами, які подають найвищі посадовці держави, поки що вони дуже далекі від поняття реформ. Тобто вони знову шукають зовнішні гроші, щоб виплачувати соціальні виплати, тобто МВФ і світовий банк буде платити пенсії, в той же час вони не голосують в парламенті за конкретний закон, який міг би, грубо кажучи, від багатої частини суспільства взяти через податки за великі житлові площі кошти, чим збільшити доходи бюджету. Ні, своє шкурне питання виявилось набагато важливішим. Тобто навіть по такому дрібному питанню, як оподаткування надмірних житлових площ ця влада не готова, то що говорити про якісь глобальні речі?
СЛУХАЧ: Доброе утро. Желаю вам удачи в работе. Народ Украины не знает, чем занимается госсектор. Прошу, чтобы эксперты перечислили, какое государственное производство передала Тимошенко новому правительству, и какой процент это составляло в общем производстве Украины? И второй вопрос экспертам: если они такие прозорливые в своих прогнозах, то почему президент Ющенко не воспользовался их советами, чтобы процарствовать пять лет более результативно?
Юрій ГАВРИЛЕЧКО: Относительно первого вопроса. На самом деле, если бы было известно точно, что передал предыдущий кабмин новому, то не потребовалось бы Януковичу заявлять о том, что нужен международный аудит того, что сделало предыдущее правительство. Кинах сказал, что первая задача правительства это провести инвентаризацию. То есть сегодня ни эксперты, ни премьер не смогут точно сказать, что же было передано и что на сегодня осталось, и мы в передаче уже несколько раз об этом говорили.
Андрій НОВАК: Хочу сказати заради справедливості, що міжнародний аудит треба робити не тільки з приводу останніх двох років. Давайте тоді робити аудит за весь гривневий період української історії, коли була введена гривня, і вже не будемо брати часи купонів і гіперінфляції, а з кінця 96-го року. Давайте проведемо аудит приватизації, за якими цінами були роздані величезні стратегічні підприємства. Це якщо говорити заради справедливості. Тому що схоже на те, що, як колись говорив Щербицький, історія українського народу починається з 1917 року. Але історія сучасної української економіки не починається з 2008-го.
Юрій ТАБАЧЕНКО: Чи можливе прийняття соцстандартів в якійсь урізаній формі так, щоб начебто і закон виконати, і щоб реально гроші знайшлися?
Андрій НОВАК: Я вам сажу по-простому: якщо на носі будуть вибори, то за місяць-два до виборів (це ще одна характерна риса урядів Азарова-Януковича) прекрасні соціальні платежі будуть зроблені. Тобто найпростіший шлях це вибори, бо перед виборами пенсіонери і бюджетники отримують набагато більше, але чи допоможе це їм, тому що і ціни будуть набагато вищими по всіх категоріях товарів.
Юрій ГАВРИЛЕЧКО: Я погоджуюсь з Андрієм, що ситуація може бути дуже подібною до тієї, що буда в 2004 році, коли запроваджувалась пенсійна реформа і восени майже раптово пенсії були підняті більше ніж в два рази. Така ситуація може відбутися, але навряд чи, виходячи з перших кроків цього президента, буде розпущений парламент, навряд чи влітку в нас будуть вибори до місцевих рад. Скоріш за все це буде осінь або навіть наступний рік. Тобто певний час в уряду ще є.
Юрій ТАБАЧЕНКО: Дякую.
Ведучій — Юрій ТАБАЧЕНКО, радіо «Ера»
Гості студії — Юрій Гаврилечко, експерт Фонду суспільної безпеки та Андрій Новак, к.е.н., економіст, автор книги «Як підняти українську економіку»
