Непомічені жертви

Антон Игнатьев, для "Хвилі"

Олег Вострых

За бурхливими новинами сьогоднішнього дня, коли Інтернет та телебачення сповнені шокуючих історій про викрадення, вбивства та побиття, варто не забувати про людей, які і раніше залишалися непоміченими жертвами порушень прав людини, і надалі мають такі перспективи.

Якщо, звичайно, ми не перезавантажимо владу настільки, що потреби цих людей перестане ігнорувати держава, а суспільство почне ставитися до них з повагою, якої вони заслуговують. Це – головний месседж прес-конференції, яка відбулася у редакції інтернет-журналу «Конфлікти і закон» , на якій виступили керівник Вищої школи професійної політики Вострих Олег, та тренери: Марінцова Світлана і Дульнєва Наталія.

Розмова з журналістами і громадськими активістами відбувалася а підсумками реалізації проекту«На шляху до рівності: вимагаємо гідності для всіх» , присвяченому правам людини та обов’язкам держави перед людьми з обмеженими можливостями, яких часто досить зневажливо називають інвалідами. Навіть у просунутій Європі довгий час вважалося, що проблеми цих людей є наслідком наявності у них фізичних, психічних, інтелектуальних або сенсорних порушень Але прийняття і набуття чинності Конвенції ООН про права інвалідів та Факультативного протоколу до неї знаменувало кардинальні зміни в існуючих підходах до проблеми інвалідності. Тепер увага прикута не до того, що людина з обмеженими можливостями має в собі щось «неправильне», а до того, що суспільство нездатне надати усім без винятку людям рівні можливості. Тема прав людей з обмеженими можливостями все більше набуває правозахисного характеру та являє собою динамічну сферу наукових досліджень.

Але це « у них». А в Україні такі люди переважно продовжують страждати від труднощів із дотриманням власних прав та отриманням повного спектру необхідних послуг. Ставлення до них у суспільстві і досі не є рівноправним. Люди з розумовими відхиленнями та сильними фізичними порушеннями стикаються з дуже сильними формами дискримінації. Нерідко у них немає іншого вибору, як перебування у спеціальних закладах соціального забезпечення чи психіатричних клініках, де багатьма правозахисними організаціями зафіксовані численні порушення їхніх прав, такі, як жорстокі, нелюдські та принизливі види поводження. Подібні заклади також потерпають від хронічної нестачі фінансування.

Pres2

Люди з обмеженими можливостями часто є жертвами непрямої дискримінації, яка виникає тоді, коли якісь закони чи правила ставлять певну групу людей у невигідне становище. До того ж дискримінація інвалідів значно погіршилася з часу переходу суспільства на ринкові закони. Ставлення людей до людей з обмеженими можливостями, зокрема до жінок, стало значно брутальніше, особливо у мегаполісах. Вони стикаються з образами у транспорті, лікарнях на вулицях. Люди дратуються їхньою повільністю, фізичними обмеженнями і висловлюють це їм в обличчя. Особливо часто порушуються права людей з ментальними проблемами.

Таке ставлення держави і суспільства до людей з обмеженими можливостями призводить до того, що вони у більшості випадків не можуть нормально користуватися громадським транспортом. До магазинів, банків, кінотеатрів і багатьох аптек немає спеціальних під’їздів, а якщо і є, то вони влаштовані так, що людина на візку не може переїхати бордюр. Серйозні проблеми існують у людей – інвалідів по зору. Виникають навіть випадки, коли людям на візках забороняють доступ у кафе чи ресторани на підставі того, що іншим, дивлячись на них, буде некомфортно відпочивати – тобто, йде перехід від непрямої до безпосередньої дискримінації.

Як допомогти цим людям? Як навчити їх допомагати самим собі та одне одному? Цьому був присвячений презентований проект «На шляху до рівності: вимагаємо гідності для всіх». Люди з обмеженими можливостями перш за все мають усвідомити, що таке права людини, і що саме винна їм держава Україна. А вона повинна захистити їх від дискримінації, і створити усі необхідні умови і розумні пристосування для того, щоб ці люди не відчували себе обділеними. Вона повинна також робити усе можливе для просування прав людини, у тому числі прав інвалідів, у суспільстві. Одним із завдань презентованого на прес-конференції проекту було видання спеціального посібника «Права людини і обов`язки держави» , надрукованого за допомогою Фонду Рози Люксембург, Німеччина. Він покликаний не лише ознайомити бенефіціаріів – тобто самих людей з обмеженими можливостями з їхніми правами, але й навчити їх як ці права відстоювати за допомогою українського законодавства.


Загрузка...


Комментирование закрыто.