Нiна Карпачова — Турб’єрну Ягланду: Україна потребує й надалi пiдтримки Ради Європи

10 жовтня вiдбулася зустрiч Генерального Секретаря Ради Європи з членом правлiння Європейського iнституту Омбудсмана Нiною Карпачовою, яка тривала близько години. На початку розмови Т.Ягланд зазначив, що йому цiкаво почути об’єктивну позицiю i обмiнятися думками з людиною, яка має плiдний досвiд роботи на посадi Омбудсмана i багато поглядiв якої вiн подiляє.

Пiд час зустрiчi Генеральний Секретар Ради Європи зазначив, що з Урядом України в рамках програми реформ iснує добра спiвпраця. Проте в Українi сьогоднi, на жаль, немає незалежних iнституцiй та реального розподiлу влади.


Пiд час зустрiчi спiврозмовниками було обговорено низку проблемних питань, зокрема щодо вiдсутностi незалежної судової системи та доступу до справедливого правосуддя в розумiннi статтi 6 Європейськоi конвенцii з прав людини. Зазначалося, що невиконання в Українi рiшень судiв, як нацiональних (33%), так i Європейського суду з прав людини (понад 90% не виконано у повному обсязi) залишається серед гострих системних проблем, подоланню яких мають сприяти два пiлотнi рiшення Європейського суду з прав людини: «Iванов проти України» та «Харченко проти України».

«Моя позицiя стосовно системних проблем в судовiй i правоохороннiй системi неодноразово доводилась i пiдтримувалась Президентом України, який давав вiдповiднi доручення. Проте система вперто чинить опiр будь-яким змiнам», — зазначила Нiна Карпачова.

Також вона висловила стурбованiсть тим, що продовжується зловживання правом на арешт та надмiрне тримання людини пiд вартою. «Ця проблема призводить до переповненостi IТТ, СIЗО та установ виконання покарань. Це стало однiєю з причин нещодавнього вбивства в’язня у Київському СIЗО, де переповненiсть в камерах сягнула критичної межi», — наголосила вона.

Спiврозмовники зазначили також, що останнiм часом проявилася небезпечна тенденцiя щодо кримiналiзацii низки дiй та правопорушень, що суперечить логiцi проголошеного курсу на гуманiзацiю кримiнального законодавства в Українi, зокрема Турб’єрн Ягланд пiдтримав позицiю Нiни Карпачової щодо неприпустимостi повернення до кримiналiзацii наклепу. Як зазначила Нiна Карпачова, ще у 2001 роцi ПАРЕ прийняла резолюцiю 1239 (2001) «Свобода вираження поглядiв та функцiонування парламентської демократii в Українi», де було порушено питання декримiналiзацii наклепу. Україна ще тодi внесла вiдповiднi змiни до свого законодавства.

Йшлося також про питання свободи ЗМI, зокрема Турб’єрн Ягланд висловив стурбованiсть тим, що олiгархи, якi володiють ЗМI, перебувають у владних структурах i це впливає на незалежнiсть ЗМI.

Особливо наголошувалося на ролi ЗМI i громадянського суспiльства у запобiганнi згортанню демократичних зрушень в Українi, в тому числi пiд час проведення виборiв до Верховної Ради України.

Наприкiнцi зустрiчi Нiна Карпачова подякувала Генеральному Секретарю за пiдтримку України з боку Ради Європи та за готовнiсть продовжувати спiвпрацю в галузi прав людини. «Ми розраховуємо на Вашу пiдтримку, адже низку системних проблем неможливо подолати наодинцi», — зазначила Нiна Карпачова.




Комментирование закрыто.