Вся правда про Гостинний двір

Юлія Сокирко ,Олександр Довгий, для "Хвилі"

Питання, яким сьогодні стурбовані мешканці столиці, а саме, що ж насправді відбувається на Контрактовій площі, 4, у м. Києві, не може залишити байдужим кожного, хто цінує культурне надбання країни.

Після Дня Києва група освічених молодих людей з різних громадських організацій зайшла у внутрішній двір Гостинного двору і почала безстрокову акцію щодо його захисту.

Вони вважають, що ця споруда повинна бути у власності держави (громади) і використовуватися як громадський культурний центр. Вони наполягають на тому, що будівля по своїй художній цінності та ролі в історичному середовищі є пам’яткою архітектури і містобудування та може бути тільки реставровано.

Екскурс в історію

Віталій Баканов у своїй статті розповідає як народжувалася і розвивалась історія Гостинного двору. Будівля створювалась в стилі класицизму за проектом архітектора Луіджі Руски. Будівництво розпочали у 1809 році. На місці знесеного старої споруди планувалося звести новий Гостинний двір – прообраз сучасних супермаркетів – торговельний комплекс у вигляді замкнутого прямокутника з внутрішніми службовими приміщеннями, до яких вели шість воріт.

Будівля мала бути двоповерховою. Однак планам київського магістрату, будівельників і архітекторів завадили пожежа 1811 року і війна в 1812 року. У результаті над першим поверхом, що уже був побудований спорудили дах, і Гостинний двір надовго залишився одноповерховим.

У 1828 році на території Гостинного двору знову з’явилися будівельники. Його частково довелося перебудовувати після чергової пожежі. Проект реконструкції належав архітектору Андрію Меленському.

Після перебудови 1828 року київський Гостинний двір проіснував в такому вигляді майже півтора століття.

У 1980-1982 роках за рішенням міськвиконкому була зроблена чергова реконструкція. В результаті чого надбудували другий поверх, і будівля набула свого нинішнього вигляду.

Сьогодні Гостинний двір – це двоповерхова доглянута будівля з магазинами, бібліотекою, театром тощо.

Витіснення киян з культурно-історичних місць

Ситуація, що склалась сьогодні з Гостинним Двором, дуже плачевна. Це місце завжди було значущим для митців, музикантів, представників багатьох культур та субкультур, танцюристів різних направлень, співаків-аматорів та дійсно талановитих. Але оскільки вхід на територію самого двору був закритий, то всі ці представники та бажаючі подивитись на яскраві шоу збирались в парку, що знаходиться поруч.

Віктор Медвідь, правозахисник, координатор правозахисного руху «Взаємодопомога», у своїй статті докладно висвітлив проблему витіснення культури, народних звичаїв і обрядів із життя українців шляхом комерціалізації.

«… чітко видно як влада ігнорує прекрасну воістину народну культурну ініціативу, не роблячи нічого, що б її підтримати. Хоча багато років поспіль звучало від представників муніципалітету обіцянка відреставрувати Гостинний двір і зробити з нього місце культурного центру в тій чи іншій формі… Фактично ми бачимо витіснення культури з нашого життя шляхом комерції. Заміни моралі – грошима. Ігнорування прав і свобод людей лише тому, що у них менше грошей, ніж у тебе…», — цитата зі статті Віктора Медвідя.

Як ми бачимо, йде тенденція на витіснення з культурних місць простих людей, які по закону мають право відвідувати ці місця та користуватися ними відповідно з прямим їх призначенням. Їх просто руйнують, на місці пам’ятки будують великі торгові центри, яким не може користуватися основна маса населення.

Знищення пам’яток культури та основ культури

Якщо взяти закон про культуру, то в його основі ми можемо побачити наші звичаї і традиції, що просто регламентуються державою. Концептуально, звичаї і традиції, що створювались на протязі століть, були просто формалізовані законом. Якщо традиційні речі, що автентичні для держави, руйнуються, то тим самим підривається основа культури та фундаменти нашої держави. Якщо відбувається знищення пам’яток, втрачається туристична привабливість. А кожен бажає має щось своє, власну ізюминку, чимось відрізнятися.

В своєму інтерв’ю щотижневику «2000» Марина Виноградова, заввідділом вивчення пам’яток ДІАЗ «Стародавній Київ» сказала, що цінність Контрактовій площі та її споруд в тому, що перш за все – це найдавніша площа Києва. Її виникнення пов’язують з першими поселеннями на території Подолу. Особливий статус площі відображений у багатьох актах з охорони культурної спадщини. Це – територія пам’ятки археології місцевого значення «Культурний шар Подолу ХІ — ХVІІІ ст.» (Рішення Київського міськвиконкому 1987 року), територія ДІАЗ «Стародавній Київ» (постанова РМ України 1987 року, рішення міськвиконкому 1988 року та 2002 року), територія архітектурного заповідника (рішення міськвиконкому 1979 року № 920 і розпорядження КМДА 2002 року № 979) та інші. Всі ці акти накладають певні обмеження щодо використання будівель і пам’ятників площі для збереження її цілісності та унікальності.

Нині площу обрамляють 6 пам’яток архітектури національного значення, 10 пам’яток архітектури місцевого значення, 3 – нововиявлені пам’ятки. Три об’єкти виділені особливо. Два з них, Гостинний двір (1971-1982 роки) і фонтан «Самсон» з ротондою (1982 рік), відтворені за архівними кресленнями та іконографічним матеріалами. Третій – церква Богородиці Пирогощі – відтворений в 1971-1997 роках за проектом реконструкції в стародавніх формах.

Останнім часом в Києві йде тенденція на знищення культурних і архітектурних пам’яток. В якості прикладу можна привести Андріївський узвіз, який хотіли повністю перебудувати. На тлі його реконструкції велике обурення викликало знесення трьох будівель на перетині з вул. Фролівською. Споруди 1978 року, стилізовані під навколишню забудову, сприймалися на Андріївському, як «рідні», і, відповідно, старовинні.

Також ватро згадати проект будівництва «елітного» житлового комплексу в буферній зоні заповідника «Софія Київська», що вражає своїм цинізмом. Це будівництво загрожує архітектурній пам’ятці, сусідство з якою зазначається однією з переваг цього «ексклюзивного» житла. Так, ЮНЕСКО вже попередило Україну про можливість виключення Софії і Києво-Печерської Лаври зі Списку всесвітньої культурної спадщини через хаотичну забудову в охоронних зонах.

Крім того, таке масштабне будівництво поблизу Софії може становити й фізичну загрозу для пам’ятки. Це підтверджують результати гідрогеологічної експертизи.

Щоб звільнити місце для новобудови, було знищено дитячий майданчик та зелену зону. Під загрозою опинилась розташована поруч будівля лабораторії Київської ендокринологічної лікарні, сусідні будинки теж можуть постраждати – в них вже почали тріскатися стіни.

Також нещодавно розгорівся скандал навколо Десятинки. Ситуація змінюється ледь не кожного тижня. Нещодавно московський патріархат потрапив у фокус уваги з їх хитрим планом за державний кошт збудувати собі храм на рештках Десятинної церкви. Але зовсім скоро у центрі скандалу опинився патріархат Київський.

Представники цієї конфесії зруйнували два історичні будинки на провулку Десятинному, і збираються звести на звільненій таким чином території споруду, призначення якої в устах церковників варіюється від готелю до майстерень.

Подібна участь чекає і на Гостинний двір. Його хочуть перебудувати і зробити черговий торгівельний цент, який фактично «перекриє повітря» для руху дорожнього транспорту на Контрактовій площі.

В знак протесту всі, кому небайдужа доля історичних пам’яток і Гостинного Двору зокрема, на території даного об’єкту створили Гостинну республіку. Активісти штурмом взяли ворота двору, що до цього були зачинені, власними сила привели внутрішню територію до ладу, організували невеличке мистецьке містечко, яке повністю придатне до життя та функціонує по цей день.

26 травня 2012 року небайдужа молодь організувала в Гостинному дворі альтернативний день Києва і з тої пори вирішила не залишати двір, у якому влада запланувала реконструкцію з перепрофілюванням під бутики.

Щодня молоді хлопці і дівчата, та всі бажаючі проводять у дворі чимало цікавих заходів: майстер-класи, співи, гра на музичних інструментах тощо.

За словами однієї з активісток Марії Лебедєвої, кияни не полишають двір навіть вночі. Гостинна республіка привертає увагу не лише молоді, а й дорослих киян, політиків і навіть закордонних журналістів.

У своєму інтерв’ю «Українській правді» вона говорить: «Кількість охочих допомогти щодня зростає – від активних киян до дипломатів. Журналісти з різних країн приїжджають. Були з Голландії та Німеччини. Люди почали проявляти інтерес. Приходять деякі політики і пропонують свою допомогу. Але в нас є своя рада і ми прийняли таке рішення: хочете допомогти – допомагайте, але так, як це роблять прості кияни. Без камер, без гучних заяв на відео. Можете допомогти – прийдіть допоможіть прибрати, чи матеріали купіть.».

На території двору створена громадою республіка щодня проводить творчі вечори, мистецькі заходи, семінари та майстер-класи. Кожного разу нова та цікава програма. Вхід на ці заходи абсолютно безкоштовний і кожен може насолодитись творчістю чи здобути нові знання.

«Дуже багато охочих зробити там виступи чи провести якісь майстер-класи. Це чудово – знайомитися, товаришувати, спілкуватися вчитися чогось нового. А як надзвичайно слухати музику ввечері – ніби ти не посеред мегаполісу, а десь у затишному лісі чи на березі озера», — захоплено додала Марія.

На офіційному інтернет-сайті Гостинної республіки зазначається: «Гостинна Республіка – перший громадсько-культурний центр, що працює на принципах самоорганізації, тут самі киян(к)и своїми силами створюють те, що вважають необхідним у місті та житті.»

Самі ж активісти говорять: «Ми не згодні з тим, що цю будівлю хочуть віддати під торгівлю. Ми хочемо показати, що двір можна наповнити мистецькими некомерційними подіями. Ми хочемо показати, що цей вільний простір можна заповнити цікавішими речами, ніж магазин, яких у місті сотні. Гостинний двір має бути громадським простором мистецького, громадського та культурно-освітнього призначення. Гостинний двір є пам’яткою архітектури, і цей статус має бути легалізовано, тобто повернуто.».

Сьогодні Гостинна республіка продовжує творити свою історію. Її двері відкриті для всіх бажаючих кожного дня. Активісти, які протестують проти забудови Києва, організували культурний простір з концертами, лекціями та майстер-класами. Серед них можна виділити:

музичний вечір з живим виступом київської групи Volosy Ptitz та діджей-сетами.

вечір танго за участю київського клубу «Viva El Tango»

джазовий фестиваль за участю Максима Філіпова, Містер бікфордова, «Slow Roll» та «Школа губної гармоніки», «Jazz Lyre», «Руки В Брюки», Квартету Віктора Павелко, «Zen Station» та інших.

Також республіка гостинно запрошує всіх жителів Києва та гостей міста відвідати містечко та прийняти участь в конкурсі дитячих малюнків «Намалюй Новий рік». А на 22 грудня 2012 року заплановані «Танці великого міста».

Економічний аспект

Перетворення Гостинного двору на черговий торговий центр буде недоцільним. Ситуація, яка зараз склалася з цим об’єктом, надзвичайно складна і неоднозначна.

І все ж таки, хто стоїть за реконструкцією?

За словами експертів з питань державних тендерних закупівель Олексія Шалайського та Юрія Ніколова, керувати перебудовою Гостинного двору буде АТЗТ «Укрреставрація». Структури, що стоять за цією компанією, підпорядковуються Дмитру Фірташу та Юрію Бойко.

Як з’ясувалося, власник АТЗТ «Укрреставрація» – кіпрська компанія, яка заснована іншими кіпріотами, які в свою чергу володіють 25% акцій компанії «Укренергомонтаж». Саме це підприємство займалося реконструкцією підстанції, що постачає електроенергію до Межигір’я, а за нею стоять структури, що входять до орбіти Юрія Бойка та Дмитра Фірташа.

Півтора роки тому компанія «Укренергомонтаж» виграла тендер в 540 мільйонів гривень на реконструкцію підстанції Північна в с. Нові Петрівці – саме там знаходиться Межигір’я. Після цього підприємство перемогло ще в шести тендерах на суму в 3,77 млрд грн.

До кінця 2010 року акціонерами «Укренергомонтаж» були кіпрський офшор Vorva investments limited і ТОВ «Політрейд». Одним з перших засновників «Політрейд» на початку 2000-х була Валентина Хара, згодом вона стала однією з офіційних співзасновників компанії «Газтек».

В кінці 2010 року «Політрейд» перереєстрував 49,5% акцій на своїх же засновників-фізосіб, а кіпрська Vorva зовсім вийшла з числа акціонерів. Новими акціонерами «Укренергомонтаж» – за кілька місяців до початку дощу тендерних мільярдів – стали кіпріоти Maximalema Limited і фізособа Антон Чернецов, отримавши по 25% акцій.

Антон Чернецов як засновник фігурує в багатьох фірмах. У більшості з них партнером Чернецова виступає лондонська фірма DV corporation limited (експерти відзначають, що раніше економічна преса називала її «материнською платою» для збірки компаній під брендом Юрія Бойка).

Стовідсотковим власником DV corporation limited є кіпрська фірма Vinox Investments Limited, власником останньої зареєстровано громадянина Росії Сергія Винокурова. Росіянин з такими ж ПІБ та датою народження легко знаходиться і в Україні – це нинішній глава «Укртрансгазу», багатолітній директор компанії Ostchem Ukraine (структури Дмитра Фірташа).

«Загалом, якщо 25% «Укренергомонтаж» і відійшли, то дуже недалеко, адже не вважати ж Фірташа і Бойка чужими людьми. Тим більше що всі тендери компанія почала вигравати у сфері Міненерго», – повідомляють експерти.

Фахівці «Укрреставрації» в ході дослідження прийшли до висновку, що будівля була побудована заново, а значить, ні за яких умов не може вважатися пам’ятником. Не вплинув на чиновників і той факт, що Гостинний двір відновлювали за первинним проектом 1809 року, і є всі підстави вважати його пам’ятником.

Ось таким чином і з’явилася можливість приватизації Гостинного двору. До останнього часу будинок перебував у державній власності. Але зараз акції АТЗТ «Укрреставрація» викуплені приватною особою. А це означає, що ця людина може робити зі своєю власністю все, що завгодно.

Новим власником уже було розіслано орендарям повідомлення про виселення у зв’язку з початком реконструкції. Крім магазинів та відділень банків, в Гостинному дворі знаходились проектний інститут «Укрреставрація» та Театр на Подолі.

Відчувають іронію ситуації, що склалась і самі співробітники інституту. «Ми проектували і відновлювали будівлю Гостинного двору, а тепер нас з нього виселяють невідомо куди», — говорить Лариса Цяук, головний архітектор проектів інституту «Укрреставрація».

Інфраструктурний аспект

Перетворення Гостинного двору на черговий торгівельний центр призведе до інфраструктурного колапсу. В якості яскравого прикладу можна взяти комплекс Океан Плаза, що недавно відкрився неподалік від центру міста (метро Либідська). Забудовники продумали все, окрім під’їзду до парковочних місць. Тепер жителі Голосіївського, Печерського районів та всі, хто користується даним участком дороги, змушені відчувати значні незручності. Пробки, що постійно спостерігаються в районі Либідської площі, просто жахливі.

Те ж саме може статися і з Контрактовою площею. Якщо проект реконструкції буде здійснено, весь Подільський, Оболоський райони та майже весь лівий беріг будуть годинами простоювати в дорожніх заторах. Адже підземний паркінг там неможливо зробити через те, що під всією площею і зокрема біля Гостинного двору проходить метро. Отже, затори будуть просто забезпечені.

Що являтиме собою можлива реконструкція?

За проектом по реконструкції – це буде триповерховий будинок (насьогодні два поверхи – прим.) з дахом над внутрішнім двором і вмонтованим в нього зовнішнім освітленням.

У повідомлені прес-служби Київської міської державної адміністрації говориться, що даний проект був представлений членам містобудівної секції архітектурно-містобудівної ради депутатом Київради і архітектором Андрієм Миргородським.

За його словами, новий Гостинний двір буде максимально наближений до архітектури споруди початку XIX століття і залишиться в рамках існуючого фундаменту. Буде повністю збережена внутрішня галерея та її зможуть відвідувати всі охочі. Крім того, сквер, що належить до території пам’ятника, буде впорядковано. Загальна його площа складає 4600 кв. м.

У прес-службі голови Комісії з питань культури та туризму Київради Олександра Бригинця повідомили, що депутат мав діалог з автором проекту реконструкції в 80-х роках Гостинного двору.

«Валентина Шевченко категорично проти тих змін в реконструйованому за її проектом будівлі, які пропонують внести нові власники. Вона разом зі своїми колегами, відомими архітекторами, готує звернення до президента та прем’єр-міністра з вимогою не допустити фактичного знищення шляхом реконструкції унікальної споруди», – повідомив О. Бригинець.

Він висловив сподівання, що спільні дії архітекторів та небайдужих киян змусять владу відмовитися від «реконструкції» Гостинного двору.

Правовий аспект

Нагадаємо, що в серпні 2011 року Кабінет Міністрів України постановив виключити будівлю історичного значення зі списку пам’ятників архітектури Української РСР. Подібні рішення мають прийматися зі згоди громадськості. Але такі збори не були проведені, і рішення про те, що Гостинний двір вже не є культурним надбанням країни, для людей було, як грім серед ясного неба.

Захисники історичної спадщини Києва провели власний аналіз ситуації, що склалася. Він виявив, що дане рішення було приведено в дію з грубими порушеннями. Справу фактично сфальсифікували.

Ігор Луценко, член УТОПіК, ГІ «Збережи Старий Київ» у своїй статті докладно описав весь процес фальсифікації цієї справи. Він зазначає, що позитивний висновок з урахуванням позиції Мінкульту був наданий. В свою чергу, рекомендації і погодження Міністерства культури базувались на дослідженні Українського державного науково-дослідного та проектного інституту.

У пояснювальній записці до проекту урядової постанови, що підготувало Міністерство, значиться, що у 70-х роках будівля була одноповерховою, та набагато меншою. В ній пишеться, що зовнішні габарити будинку після реконструкції збільшилися з 100х60 м, що ніби то було зафіксовано у 1972 році, коли його визнали пам’яткою, до 122х65 м. Тобто підлеглі Кулиняка письмово засвідчили, що  будівля збільшилась аж на 22 метри у довжину і 5 метрів у ширину. А от у висновку Інституту, навпаки, зменшилися: із 122,6х61,3 м до 118,43х61,25 м.

Отже, відповідальні особи стверджують протилежні речі – у них кам’яна будівля Гостинного двору має властивість то збільшуватись, то зменшуватись у розмірах.

«Ми вирішили з’ясувати, в якому саме з цих документів містяться правдиві дані, – розповідає Марина Соловйова, один з адвокатів, що захищає інтереси громади у справі з Гостинним двором. – Подали до суду клопотання про те, щоб провести відповідну експертизу, проте розгляд справи кілька раз переносили, і ми вирішили замовити її самостійно».

Проводило експертизу ТОВ «Судова незалежна експертиза України», яке має дозвіл на подібну діяльність. Фахівці порівняли два згаданих вище документа із складеною у 1972 році Інвентаризаційною справою Київського МБТІ, щодо даної споруди. Крім того, експерти повторно заміряли зовнішні габарити будівлі.

У результаті з’ясувалося, що в усіх документах, що були складені до початку реконструкції у 1972 році, зазначаються розміри близько 122х65 м, із невеличкими розбіжностями в межах ≤1%, що є припустимою похибкою. А сьогодні точні зовнішні розміри будинку також складають 122х65 м.

Тобто і в Українському державному науково-дослідному та проектному інституті, а особливо – в Мінкульті добряче «помилилися», обґрунтовуючи виключення Гостинного двору зі списку пам’яток.

В захист пам’ятки архітектури група громадських захисників  в особі Вадима Торопова, за підтримки правозахисника Віктора Медвідя, подали адміністративний позов до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання постанови Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року № 1380 «Про виключення будівлі Гостинного двору у м. Києві із списку пам’ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» протиправною та її скасування. Паралельно було подано аналогічний позов юристами Мариною Соловйовою та Іриною Невмержицькою. В результаті вище згадані позови об’єднали.

На сьогоднішній день триває розгляду справи в Окружному адміністративному суді. В рамках позову про визнання недійсною постанови Кабінету Міністрів юристом Віктором Мідвідем було подано клопотання про забезпечення позову заборонити здійснювати реконструкцію, перебудову, будь-які руйнування будинку до розгляду справи по Гостинному двору в суді. Таке судове засідання проводилося 12 грудня 2012 року к Київському апеляційному суді, на якому суд відмовив в забезпеченні даного позову. Зараз готується касація з надією, що Вищий адміністративний суд міста Києва прийме відповідне рішення щодо захисту Гостинного двору як культурної пам’ятки. Правозахисники рекомендують не припиняти громадські зібрання і мітинги в захист Гостинного двору. Ці дії, змусять замислитись наших чиновників з приводу того, що вони роблять з культурним надбанням нашої країни і нашого міста.

Єдиним способом зберегти Гостинний двір на Подолі від забудови є постійний ненасильницький опір, переконаний політичний аналітик, активіст Гостинної республіки на території Гостинного двору Дмитро Потєхін.

Активісти в знак протесту неодноразово проводили мітинги і зібрання. Однією з перших можна виділити акцію «Обійми Гостинний двір». Це було неймовірне видовище. У День Києва люди, яким небайдужа доля культурних пам’яток Києва, утворила коло навколо будівлі, імітуючи обійми зі спорудою.

Також варто згадати акцію протесту під назвою «Опечатай Кабмін – не дай злочинцям знищити культуру». Учасники обмотали червоно-білою стрічкою будівлю Кабміну. Один з організаторів акції, активіст організації «Збережи старий Київ» Ігор Луценко каже, що дана акція – не протест, а відповідь на опечатування галереї «Спіраль» у Гостинному дворі.

За їхніми словами, ввечері 18 червня 2012 року в галерею «Спіраль» в Гостинному дворі проникла група невідомих. Заручившись підтримкою міліції, ці люди вилучили твори мистецтва та опечатали приміщення. У відповідь жителі Гостинної республіки вирішили опечатати Кабінет Міністрів.

Як стало відомо з останніх подій, що розповів активіст «Збережи старий Київ» Ігор Луценко газеті «Українська правда», 17 грудня 2012 року, ввечері, близько 20 співробітників «Укрреставрації» увірвалися у приміщення Гостинного двору з болгарками, перфораторами та зварювальними апаратами і намагалися силою заварити вхід у будівлю.

Він повідомив: «У Гостинному дворі цілодобово ще з весни чергують активісти. Як раптом сьогодні увірвалися працівники «Укрреставрації». Вони думали, що тут нікого немає, і хотіли тихцем заварити ворота, позакривати всі двері.».

За його словами, у одній з кімнат Гостинного двору чергували троє активістів. Невідомі увірвалися до приміщення і виштовхали їх силою. Активісти настроєні так просто не здаватися, а на допомогу рейдерам приїхала міліція. На допомогу приїхали інші учасники акції протесту і якщо задля захисту пам’ятки потрібно буде чергувати цілодобово, то вони готові на це.

В ніч на 19 грудня 2012 року забудовники вирішили зробити подарунок активістам на День Святого Миколая. Рейдери штурмом почали брати Будівлю гостинного двору. Супротив продовжувався цілий день.

До споруди прибули будівельники, почали руйнувати внутрішні перегородки будівлі та вікна сокирою. На подвір’ї Гостинного двору лежать всюди кучугури будівельного сміття, яке робочі виносять після своїх загарбницьких дій. Також до двору прибула важка будівельна техніка, а один із камазів перегородив вхід до Гостинного двору, який активісти ще навесні відкрили для вільного входу всіх бажаючих.

На місце події приїхала міліція, яка нічого не робила, а просто стояла і слідкувала за всім, що відбувається. А коли рейдерці здійснювали насильницькі дії проти народних захисників, то служителі закону робили вигляд, що насправді нічого не відбувається.

Чого не скажеш у випадку, коли активісти намагались відстояти Гостинний двір: тоді міліція ставала на сторону загарбників. Двох активістів – Андрія Пастушенка та Вадима Торопова – сильно побили. Андрія забрала швидка.

Активіст Ігор Луценко у своєму блозі на «Українській правді» розповів, що через дві години після штурму люди в чорному намагалися завезти всередину техніку.

«2 години після того почали заводити техніку. Я під’їхав і заблокував в’їзд машиною. Вони, розхитуючи, посунули її по льоду. Я сидів у машині, закрився, думав – перевернуть. Бачив, як наші кидаються під колеса камазів», – розповів він.

Але все ж таки захисники культурної спадщини спільними зусиллями та разом з небайдужими людьми, що прибули на місце події, зупинили безлад, який розпочався ще зночі і змусили виїхати з території двору будівельну техніку.

Зараз там продовжують чергувати активісти. Вони надіються, що їхні слова буде почуто і культурну пам’ятку не віддадуть для перебудови під черговий торгівельний центр.

Також, 20 грудня 2012 рогу на сесії Київської міської ради фракція «БЮТ-Батьківщина» вимагатиме скасувати рішення, згідно з яким дали дозвіл для перебудови Гостинного двору у торговий центр.

«Опозиція наполягає на позачерговому розгляді цього питання столичними депутатами та вимагає долучити до цього громадськість Києва. Вважаємо, що доцільно провести засідання Київради у Великій залі – доля історичної пам’ятки має бути вирішена чесним шляхом, руйнування має бути зупинено» – заявив керівник київської організації «Батьківщини» Юрій Одарченко.

Правозахисник, Віктор Медвідь: «Якщо взяти Гостинний двір сьогодні, то на теперішній час він виглядає набагато краще, ніж тоді, коли за ним наче б то доглядали наші чиновники. Зусиллями активістів внутрішню територію двору було прибрано. Заходи, що там проходять, мають змогу відвідувати всі бажаючі, і при можливості допомагати власноруч чи в інший спосіб.»

Автори є журналістами газети «Призма»

[print-me]
Загрузка...


Комментирование закрыто.