Нова українська школа-3

Володимир Гуменецький, для "Хвилі"

школа учительница

У попередніх статтях ми в основних рисах окреслили наше бачення середньої освіти в Україні. В цій статті ми спробуємо більш детально описати кожен елемент в середній і старшій школі.

І. Методичні аспекти

Середня школа: 5 – 6 класи.

Чому ви серед обов’язкових предметів поставили майже одні гуманітарні?

Ми виходимо із наступних міркувань.

Загально прийнятою є думка що освіта сьогодні не повинна забивати голову фактажем, але розвивати природжені кожній особистості здібності, саму особистість. Сьогодні багато говорять про особистість в навчальному процесі, про те що на перше місце потрібно ставити учня і тому подібне. Ми теж так вважаємо, але реалізація цих положень вимагає балансу – як ми будемо розвивати розум, якщо не дамо дітям можливості ознайомитись із матеріалом. Тому діти заохочуватимуться до читання – книги виховують і розвивають. По суті всі ми є тим, що ми прочитали. Це універсально. Тому прищепити дитині любов до читання, і не відбити її обязаловкою – одне з головних завдань школи. Тому що всі знання які дають фізика і хімія – сьогодні досить просто здобути, а от особистість яка вміє спілкуватись, вміє розуміти інших людей – така особистість формується завдяки літературі, історії…

Таким чином в 5 -6 класах основними предметами будуть:

Література (інтегрований курс);

Математика;

Українська мова;

Іноземна мова;

Фізкультура;

Образотворче мистецтво;

Музика;

Ці предмети якраз орієновані на гармонійний розвиток особистості. Опоненти можуть багато до чого причепитись, але чому ви тоді так хвалите педагогіку партнерства і говорите про свободу дитини.

Іноземна мова – 4 уроки на тиждень, Література – теж 4, музика і образотворче – по 1, інші – 2 уроки.

До них ми додаватимемо те, що я назвав спецкурсами – це предмети які містять лише життєво важливі знання із дисципліни. Свого роду витяжка з предметів тривалістю семестр. Саме на спецкурси лягатиме завдання дати дітям картину світу.

Спецкурси викладатимуться на звичайних уроках із приблизно такою структурою: фільм – 10 – 15 хв, бесіда, практична робота.

Спецкурси будуть по наступним предметах:

— Культура і мистецтво (укр.. і св..)

— Географія;

— Основи здоров’я;

— Біологія;

— Фізика;

— Хімія;

— Економіка та гроші;

— Аграрне виробництво;

— Суспільство і держава;

— Наша планета (поєднання географії, екології, і ін.);

— Етика;

Можуть бути інші цікаві спецкурси, адаптовані до віку дітей, які вчитимуть як жити в суспільстві та приносити йому найбільшу користь.

Протягом семестру учні проходитимуть п’ять спецкурсів. Навантаження на більшість спецкурсів – один урок на тиждень – кожного дня по новому спецкурсу. Виняток варто зробити для біології якої буде два уроки спецкурсу протягом тижня. Таким чином, якщо протягом одного семестру діти проходитимуть п’ять спецкурсів, то протягом чотирьох семестрів — 20.

Кількість уроків зменшиться, але їхня інформативна насиченість буде більшою, значно більшою, аніж сьогодні. Фактично в ідеалі на спецкурсах діти отримуватимуть інформацію і опрацьовуватимуть її виконуючи різноманітні завдання. Я прихильник тієї думки, що діти на уроках в 5 – 6 класах повинні максимально працювати… Формат спецкурсів для цього ідеальний – недовгі і насичені. Дітям буде цікаво.

Такий формат дозволить дітям здобути максимум необхідних їм знань. Просто немає сенсу витрачати дорогоцінний час на повноцінні курси. Поясню: діти саме цього віку відзначаються величезною допитливістю і енергією в пізнанні всього нового, а просиджуючи цей час на уроках за традиційними, довгими, курсами вони його гублять. Традиційні курси в основі яких лежить підручник на 300+ сторінок не підходять для темпу розумової і пізнавальної діяльності на який здатні діти цього віку. Їх потрібно максимально завантажити і знаннями, і роботою на уроках.

В основі спецкурсів повинні лежати невеликі , але дуже інформативні відеоролики (сучасні діти найкраще сприймають подачу матеріалу саме у такий спосіб, щоправда використання такого роду наочності повинне бути строго дозоване по часу, так як перебір спричинятиме негативні наслідки). Ці відео найдоцільніше замовити в National Geographic і Discovery… просто тому що вони створять якісний і ексклюзивний контент…

Короткі та інформативні курси дозволять дітям здобути колосальний об’єм знань та краще відповідатимуть потребам розвитку дітей аніж той формат предметних курсів які існують сьогодні.

Щодо оцінювання. Я прихильник його мінімізації або повного усунення тому що оцінка надто часто не відображає реальність, але створює свого роду доповнену реальність для учасників навчально – виховного процесу. Якщо ж хтось скаже що як же без оцінок, як контролювати досягнення учнів, як їх заохочувати то я відповім. Учні в ході спецкурсів матимуть багато практичної роботи і працюватимуть на уроках, а неможливо щоб дитина яка працює нічого не навчилась. А щодо мотивації то це смішно. Справжньою мотивацією є почуття успіху від зробленого, задоволення від здобутих нових знань. Саме на ці внутрішні речі школа повинна опертись. Допустимими на мій погляд є оцінювання з використанням букв а не цифр, хоча краще взагалі обходитись без нього. Тоді ніхто не зазнаватиме стресу і заняття проходитимуть в спокійній діловій обстановці.

Підсумуємо: якісний контент в спецкурсах сприятиме зацікавленню дітей. Спецкурси будуть створені з кількох десятків предметів – серед них фізика, біологія, хімія, з яких береться життєво необхідна інформація. Судіть самі: якщо на вулиці ви спитаєте перехожих про названі предмети ви отримаєте приблизно однакові відповіді, тому що база, яку виносять з цих уроків у всіх приблизно однакова, а саме ці базові знання будуть закладені в спецкурсах по даних предметах. В наступних класах діти матимуть змогу обирати собі предмети, які будуть більш фундаментальними курсами, і багато дітей оберуть собі саме ці три предмети, адже їх зацікавить спецкурс, вони знатимуть що в подальшому по цих предметах в них буде багато практичних і лабораторних робіт, тому побоювання, що ці важливі предмети не матимуть місця в шкільній програмі, безпідставні. Ми звичайно, як саме собою зрозуміле, вважаємо те що і хімік матиме з чим працювати на практичних, і біолог і фізик, а не так, як сьогодні…

Особлива увага – іноземній мові. В школи імплементуються кращі дидактичні системи, учні ходять на іноземну групами, щоб вчитель достатньо уваги приділяв кожному.

Розробка цих спецкурсів проходитиме під егідою міністерства, а долучитись зможуть усі педагоги…

Відеоролики, практикуми з завданнями і додатковими матеріалами і все інше що буде необхідне для якісного проведення заняття вчитель знайде на порталі який буде спеціально створений для вчителів. На ньому і будуть висіти навчальні матеріали серед яких вчитель вибиратиме те що йому потрібне.

Підручники існуватимуть по основних предметах. В основі спецкурсів – відео і цікаві завдання, а не книжка на парті.

Середня школа: 7 -9 класи.

Ми виходимо з того що в сьомому класі вчаться підлітки, які за своєю психологією дещо відмінні від молодших учнів. Їм необхідно дати можливість вибирати і розвантажити від роботи.

В цьому класі з основних предметів вилучається математика, музика і образотворче мистецтво і додається історія (інтегрований курс). Не треба переживати – математиків буде досить, бо частина дітей продовжить її вчити обравши собі цей предмет… Інші – вони вже озброєні тими знаннями які їм будуть в житті необхідні і вони всього лише звільняться від необхідності сидіти як барани на незрозумілих їм алгебрі і геометрії…

Оптимальною кількістю предметів вважаю девять – чотири предмети академічного циклу з обов’язкових, чотири на вибір і фізкультура.

З цього класу вводиться така річ як рівні вивчення матеріалу – А, В, С. Суть в тому що обсяги матеріалу який вивчатимуть і обсяг практичних робіт буде різний. Учні і вчитель підписуватимуть контракт в якому прописуватиметься все що вони робитимуть. Це захистить обидві сторони.

Пригадую в університеті на практиці один мій однокурсник був в дуже крутій школі. Потім він розказував – в класах є все що потрібно, але навчання організоване таким чином – учні роблять(або скачують) презентації, презентують їх і отримують за них оцінки. Про розуміння матеріалу навіть не йшлося. От щоб не було подібного і буде цей контракт.

І ще одна фішка. Не надто сильні в академічному плані учні зможуть уникнути надмірного для них навантаження. Таким чином вони будуть позбавлені стресів пов’язаних з уроками, а вчителі зможуть більше уваги приділяти академічно сильним учням. Важливий момент полягатиме в тому що таким чином створиться ситуація, подібна до тих, які мали місце в школі Саммерхіл в Англії – в цій школі учнів абсолютно нічого не заставляли. Як результат майже всі самі приходили за парту – адже допитливість і бажання вчитись дітям присущі органічно і лише надмірний тиск, стреси, погані оцінки і цілий коктейль негативних емоцій мішають розчистити в їх умах їхній справжній інтерес. Саммерхіл – унікальне явище, і ми звісно, такого собі дозволити не зможемо, але частково відтворити ефект який там досягався ми можемо. Таким чином просто зникне маса озлоблених учнів які мріють підірвати школу.

Практично це реалізовуватиметься наступним чином.

Всі уроки в школі будуть розділені на три групи – ввідні уроки, уроки вивчення теоретичного матеріалу і уроки практичних занять.

Це спрощена схема. І якщо теж спрощено то учні рівня А будуть завантажені повністю. Рівень В — менше. В кількох словах ці моменти не описати ми лише подаємо все дуже схематично, основний кістяк цієї системи. Учні рівня С відвідуватимуть в основному ознайомчі уроки – на них в ідеалі мала б подаватись інформація про всю тему. І найкраще – в форматі відео.

Усі вчителі будуть зареєстровані на спеціальному порталі на якому міністерство і розмістить усі матеріали для кожного уроку і вчитель не буде вечорами сидіти в інтернеті намагаючись знайти якусь цікавинку…

Основним заняттям учнів рівня С буде спорт. Навіщо мучити дітей і вчителів. З часом багато з них приходитимуть за парти – досвід Саммерхіла дозволяє на це сподіватись.

Стандарт базових знань існуватиме і їх опановуватимуть усі. Ніхто ж не думає що просиджування уроку слабкими учнями – як це має місце зараз ,тотожне активному навчанню? То навіщо цей цирк, треба визнати що не всім потрібне те що пропонує школа на однаковому рівні…

Проблема може виникнути з вільними спортзалами. Поміркуємо. За моїми спостереженнями учнів які б претендували на рівень А в класах є 25%, ще до половини – своєрідні маятники, решта – жах…

Оцих, які жах, ми не заставляємо безцільно і без будь якого результату протирати штани, але сплавляємо їх на фізкультуру, якої в них буде дуже багато. Наскільки учні такого покрою будуть цьому раді я навіть в словах не можу описати…

І всі будуть задоволені…

Єдине що спортзали… але в принципі – це ж не клас буде в спортзалі, а одна, четверта, одна п’ята, чи й менше. Це я так пишу — жах, але насправді це досить толкові пацани і дівчата…

В кінці 9 класу – ЗНО.

Старша школа: 10 – 11 класи.

В старшій школі профілі – математичний, гуманітарний, природничий, тощо. Рівнів вивчення не буде. Уроки розпочинатимуться з другого уроку. З 10 класу -учень матиме право покинути школу, забравши свідоцтво про закінчення десяти класів… Детальніше про мотивацію такого рішення – в попередній статті…

Не буду описувати як я бачу вивчення свого предмету (історії), так як в попередній статті приділив цьому достатньо уваги…

Після 11 класу — ЗНО.

А де компетенції? Компетенції розвиватимуться в процесі навчання і кожен візьме їх стільки вмістить його голова і скільки буде потрібно його персоні. На мій погляд, багато розмов про компетенції, які сьогодні ведуться — це мода. Вона прийшла з грантами, і з грантами піде. Учень повинен щось знати, а щось вміти. Чого і що? Довга розмова, але кожен буде знати і вміти те чого він навчиться. Навчиться він того до чого його вестимуть природжені інтуїції, а навчання буде стільки, скільки буде праці учня.

Нам не потрібна 12 річна школа. І це не правда, що усі країни Європи мають 12 річну школу. Ті ж англійці мають в школах 11 класів. Дивно що ми орієнтуємось на “найкращі в світі” освітні системи не задаючи собі питання – а скільки вони коштують і в яких соціально – економічних умовах виникли… От в Європі зараз відкрито говорять що ХХІ століття буде віком Азії – чому ж наші реформатори не їдуть вчитись до китайців і корейців. Відповідь зрозуміла – в наших народів різна ментальність і ми їхні системи не потягнемо. То чому хтось вважає що ми зможемо скопіювати освітні системи багатих західних країн? Ми бідна країна і повинні виходити з того що учні в школі повинні отримувати якісну освіту – відповідно до природних задатків кожного, а не продовжувати дитячий садочок до 18 років. Українська ж школа і наші, українські педагогічні ідеї (Коменський чех, але це основа, а ви читали Ушинського – блискучі ідеї, а Сухомлинського?) це те , що нам зараз потрібно

Підсумуємо.

Ми запропонували просту і надійну систему яку можна масово тиражувати без втрати нею якості. В 5 і 6 класах учні завдяки системі основні уроки + спецкурси отримуватимуть масу знань і сформують базу для розуміння суспільства і навколишнього світу. В 7 – 9 класах такі інструменти як вибір половини предметів + рівні вивчення дозволять дітям комфортно для себе працювати у вибраних напрямах. Як я писав якість освіти в цих класах від цього не страждатиме, адже частина учнів прекрасно ознайомлюватиметься з матеріалом на ознайомчих уроках, а інша частина – швидко буде рухатись вперед. Практики знають як багато часу йде на те щоб приділяти увагу учням які не сприймають матеріал або не мають бажання вчитись, і як це затримує сильних і мотивованих учнів. Старша ж школа отримає профілі з поглибленим вивченням предметів і якісно готуватиме учнів для університетів. Ці механізми дозволять позбутись більшості проблем які характерні для наших шкіл сьогодні і забезпечуватимуть якість навчально — виховного процесу.

ІІ. Матеріальне забезпечення

Я в шоці від того що зараз робиться – міністерство розказує про профільну школу, а школи то не забезпечені необхідним для них приладдям.

Тому буде створено фонд з бюджету міністерства до якого будь яка школа зможе звернутись і отримати все необхідне – проектори, комп’ютери, реактиви для хіміків і обладнання для фізиків. Матеріально технічному забезпеченню шкіл надаватиметься пріоритетне значення так як без забезпеченої усім необхідним школи буде не нова школа, а анекдот якийсь…

Повинен існувати базовий стандарт по забезпеченню школи – всі школи країни пройдуть аудит, і після фінансових розрахунків побачимо картину і прийматимемо рішення.

Підкреслюю ще раз і ще раз – матеріально – технічне забезпечення школи –це фундамент її реформування, без цього фундаменту ми не збудуємо нової школи.

Вчитель вільно обиратиме підручники по яких він хоче навчати дітей – всі варіанти будуть у відкритому доступі на сайті міністерства, а вчитель матиме змогу замовити конкретно для себе і свого класу той підручник який йому сподобався.

ІІІ. Адміністрування

Директорів обиратимуть на 5 років представники управління освіти спільно з батьками школи. Кандидат представлятиме на розсуд комісії Декларацію про наміри – документ в якому він пропише що він робитиме на посаді… Коли спливе половина терміну комісія в аналогічному складі організовує директору аудит – за цей період буде видно – людина працює, а чи тільки місце займає…

В кожній школі і в кожному садочку на батьківський комітет покладається функція контролю фінансів – щомісяця директор звітує перед Комітетом. Комітет отримує на руки нотаріально засвідчені копії документів, а в Законі про освіту буде виписано що прокуратура розглядає скарги батьківських комітетів в пріоритетному порядку.

Документація школи зведена до мінімуму…

Школа отримає господарську і фінансову автономію…

Насамкінець

Назад у СРСР?

Дуже вже ваша система видається радянською… ви тягнете нас назад до авторитарної педагогіки… а як же розвиток особистості… дитина в центрі… а як же компетентності ХХІ століття…

Де авторитаризм? В 5 – 6 класах – так діти самі бажають отримувати нові знання, а ми лише створимо оптимальні для цього умови.

Діти при запропонованій системі завжди в центрі. Їх лишають в спокої саме тоді коли вони стають здатними чітко і усвідомлено висловлювати свої бажання – в 7 класі. Але їх не кидають напризволяще, але забезпечують можливість рухатись вперед в згоді з власною природою. Пригадайте Яна Коменського з першої статті. Наші учні не сидять в World of Tanks, а ми стидливо і лицемірно не брешемо собі і іншим що це і є співробітництво. Наші діти ганяють футбол і навчаються завдяки цьому комунікації і лідерству.

А те, що ми всіх учнів підліткового віку позбавили головного болю і дозволили йти своєю дорогою це що?

Так навчатиметься і виховуватиметься майбутній цвіт нації – в згоді з своїми освітніми потребами, власною природою, без стресів і комплексів, здорові та амбіційні. Такою буде школа в якій із задоволенням навчатиметься вся країна.

Перед нами шлях. Як на нього ступити, та як його пройти нікуди не звертаючи?

P.S. Ні, я ще не читав нового Закону. Я погоджуюсь що багато речей в ньому є корисні і потрібні. Тільки не зрозуміло як реформатори створюють нібито нову школу при ситуації коли абсолютна більшість шкіл в країні абсолютно нічим не забезпечується.




Комментирование закрыто.