Всі розумні люди чудово розуміють, що, наприклад, і присвоєння Ющенком звання Героя Бандері, і зняття його Януковичем – це відволікання уваги і спроба розколу. Всі чудово розуміють, що підрив пам’ятника Сталіну потрібен виключно для проведення репресій. Всі чудово розуміють, що печерний етнонаціоналізм «Свободи» потрібен виключно для дискредитації національної ідеї та залякування східних і південних регіонів України задля консолідації їх навколо Януковича. Всі чудово розуміють, що мовне питання постійно використовується в передвиборних політичних іграх, але для більшості населення України воно давно не актуальне.

Людей хвилюють злидні, безробіття, низький рівень зарплат і пенсій, згортання соціальних програм, безправ’я, свавілля міліції, зростання злочинності, падіння якості медичного обслуговування та освіти.

Людей хвилюють корупція, розкрадання, хабарництво, беззаконня, надто складне і високе оподаткування, відсутність перспектив і можливостей для розвитку, зростання тарифів та цін, введення антинародних законів.

Людей хвилюють бездомні діти, інваліди, проблеми наркоманії і алкоголізму, екологія, СНІД, ущільнювальна забудова, знищені заводи та занедбані села.

Самих свідомих хвилює узурпація влади, зростання зовнішнього боргу, відсутність національних проектів розвитку (ті, що представив уряд Азарова – це примітивне окозамилювання з метою вивудити побільше бюджетних коштів), неефективність і роздутість державної машини, загроза часткової або повної втрати суверенітету, втрата обороноздатності, можливий дефолт, посилення ймовірності зовнішньої військової загрози, продаж землі, моральна деградація значної частини суспільства.

Є ще кілька більш глобальних рівнів проблем і ризиків (техногенні та природні катастрофи, зміни клімату, астероїдна загроза, світова фінансова криза і криза капіталізму, а також багато іншого), але стаття не про це.

Це далеко не повний перелік проблем в Україні, але і на тлі перерахованого стає очевидним, що спроби роздування шуму навколо установки або вибуху пам’ятників, перейменування вулиць, «дати або не дати медалю», «визнавати або не визнавати героєм» і таке інше – виглядають жалюгідно та безглуздо. А вірніше – справжньою димовою завісою, покликаною відволікати увагу від дійсно нагальних проблем.

У своїй попередній статті ( присвяченій надмірної вузькості та догматичності багатьох націоналістів (або людей, що себе видають за таких), я СПЕЦІАЛЬНО вставив декілька фраз, які повинні були провокувати (наприклад, про Шевченка і Бузину).

І багато хто на цю провокацію звично повівся. І замість основних думок статті (які зовсім не про це), зосередилися на провокативній дрібниці.

Так само нас всіх постійно збивають з реальних проблем на усілякі «заманухи» (у науковій літературі іменовані «симулякрами»).

Здійснювати подібні дії, що вносять у суспільство розкол і відволікають від дій влади і організації адекватного реагування на них, можна тільки з двох причин по дурості або злочинно усвідомлено.

Дурня можна навчити або виховати, а от з провокаторами повинен бути окрема розмова, коротка.

Тому, вислухавши думки декількох авторитетних для мене людей і порадившись зі своїми друзями і колегами, я прийшов до висновку про необхідність введення мораторію на публікацію статей на деякі теми.

Популярные статьи сейчас

Россия нанесла колоссальные разрушения Бурштынской и Ладыжинской ТЭС, - ДТЭК

Вместо доллара: Нацбанк рассматривает вариант привязки гривны к евро

"Война для бедных": в Раде не поддержали бронирование по зарплате и уплате налогов

В окружении Путина не верят в причастность Украины к теракту в Подмосковье, - Bloomberg

Показать еще

Я можу лише запропонувати приблизний список тем, які ні до чого, крім потоків флуду та взаємної ненависті не призводять. І мені хотілося б, щоб цей список після громадського обговорення було уточнено і доповнено.

Сказати «Досить!».

Будь-які статті за темами «Петро Перший і Мазепа», «ОУНУПА, фашисти та НКВД», «Бандера, Шухевич і Сталін», «Батурин», «Крути», «голодомор», «хохли і москалі», «герой/не герой»одна мова або дві», «МПЦ КП проти МПЦ УП» і таке інше повинні бути піддані всебічному осуду і ігноруванню.

Безумовно, в вузько тематичних гуртках вони мають право на існування, але їх обговорення має відбуватися ПОЗА політикою, поза політичними ЗМІ, форумами, публічними диспутами і вуличними виступами.

Майже будь-яка з цих тем не вимагає глибоких професійних знань (тобто підходить для самопіару будь-яких бездарних графоманів), не здатна нічого змінити в існуючому стані речей (не здатна переконати, як мінімум), не сприяє консолідації суспільства і спекулятивна та суб’єктивна за своєю суттю. А тому не тільки марна, але й шкідлива.

І, щоб подати приклад, з Дня Соборності України, 22 січня, я більше не буду звертати на них ніякої уваги. Поки в односторонньому порядку, але сподіваюся, що до мене приєднаються інші думаючі і небайдужі люди.

Як би не хотілося відповісти, але необхідно дотримуватися правило «dont feed the troll» – не годувати троля!

Автори подібних статей повинні розцінюватися виключно як провокатори, що сіють розбрат в суспільстві, пропагують ненависть і діють на користь антинародного режиму. Вони повинні піддаватися найсуворішому остракізму (громадському осуду та ігноруванню). А єдиною реакцією на подібні публікації повинен стати бойкот ЗМІ та форумів, які їх розміщують, а також розміщення мовчазного посилання на даний мораторій в коментарях до подібних статей на знак протесту.

Видатний соціопсихолог 20го сторіччя Еріх Фромм писав, що справжній радикал завжди «повернутий у майбутнє». Ісус казав «Залиште мертвим ховати їх мерців». А живі повинні жити в сьогоденні і думати про майбутнє.

Публічна політика в Україні має перестати бути змаганням з шапкозакидання, махання прапорами і «хто голосніше буде кричати про свою любов до України».

Нам життєво необхідно, щоб вона стала змаганням проектів розвитку. А інтелектуальна еліта (якщо, звісно, хоче заслужити право продовжувати себе такою називати) повинна направити всі свої зусилля на формування ОБРАЗУ МАЙБУТНЬОГО, одночасно привабливого та життєздатного.

Творцям слава, провокаторам бойкот

Олександр Роджерс, «Хвиля»

2011-01-20 11:31:29