Про що домовилися Віктор Янукович та Броніслав Коморовський

У період з 20 по 21 вересня 2012 року відбувся робочий візит в Україну Президента Республіки Польща Броніслава Коморовського, в рамках якого було проведено переговори Президентів України та Польщі у форматі „віч-на-віч” та у розширеному складі, а також зустрічі з Прем’єр-міністром України Миколою Азаровим та Головою Верховної Ради України Володимиром Литвиним.

Аналіз ситуації

Візит проходив на складному міжнародному фоні відсутності в українського керівництва діалогу на вищому політичному рівні з Європейським Союзом та США. Саме тому для Києва протягом 2012 року Туреччина та Польща стали тими державами, які гальмують повне випадіння Києва з європейського контексту.

Для інформації: позитивним є те, що Київ на практиці почав реалізовувати рекомендацію групи глобальної розвідки Geostrategy про те, що Стамбул може бути ефективним партнером у зміцненні позиції України як важливого регіонального гравця.

Про що домовилися Президента України та Польщі?

З польських джерел, наближених до переговорів, групі Geostrategy відомо про те, що Варшава запевнила Київ у тому, що вона продовжує залишатися на позиціях подальшої підтримки курсу на європейську інтеграцію України, і готова і надалі працювати для укладенням Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом одразу після проведення у жовтні 2012 року виборів до Верховної Ради України.

Це важливий геополітичний сигнал, який пояснюється, у першу чергу, зростаючим впливом Росії в регіоні Центральної Європи після повернення Володимира Путіна на посаду Президента Росії. Варшава переконана, що Польща стане одним з перших об’єктів для політичної експансії Росії на країни-члени Євросоюзу. Таким чином роль України як буфера для пом’якшення російських ударів є дуже великою.

Загалом, окрім критики українського керівництва за неприйнятне поводження з опозицією, сьогодні в українсько-польських відносинах відсутні якісь гострі проблемні політичні та військово-економічні моменти. Цікаво, що такої безпроблемної ситуації не існувало вже доволі давно. Так, наприклад, українські підприємства вдало розмістили свої акції на Варшавській фондовій біржі, в результаті чого було залучено близько 1 мільярду дол. США портфельних інвестицій. Україна практично завершила процес повернення ПДВ польським компаніям, які працюють в Україні. Групі Geostrategy відомо про те, що під час переговорів Київ та Варшава висловили обопільне бажання розширити зони місцевого прикордонного руху (зараз це 50 кілометрів, а в перспективі може бути 100 кілометрів) та запровадити спільний митний і прикордонний контроль.

У ході візиту Президента Польщі в Україну було укладено Угоду про створення на українсько-польському державному кордоні міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення автомобільного пункту пропуску через державний кордон „Нижанковичі” – „Мальховичі”. Це дозволить у майбутньому збільшити пропускну спроможність українсько-польського державного кордону. Такі ініціативи працюють на поступове інфраструктурне наближення України до Європейського Союзу. Знявши у майбутньому політичні питання, пов’язані з повагою до принципів демократії та поваги прав людини, Київ зможе швидше і легше інтегруватися у простір Євросоюзу.

Окремим питанням було обговорення перспектив співробітництва двох держав в енергетичній сфері.

Українська сторона запросила польські компанії взяти участь у будівництві терміналу скрапленого природного газу „LNG-Україна”.

На фоні поступового скорочення обсягів придбання Києвом російського газу із одночасним пошуком альтернативним джерел будівництво терміналу скрапленого природного газу як найбільш нагальне та логічне завдання. Тим більше що Польща має значний власний політичний та технологічний досвід у цьому питанні.

Група Geostrategy також має інформацію про те, що Броніслав Коморовський та Віктор Янукович на зустрічі у Києві також обговорювали шляхи забезпечення нафтою та нафтопродуктами. Зокрема, Києвом була зроблена чергова спроба реанімації ідеї добудови нафтопроводу «Одеса-Броди-Гданськ».

При цьому наголошувалося на важливості цього нафтопроводу для регіону Центральної Європи та у контексті реалізації європейської політики диверсифікації постачань енергоресурсів. Під час переговорів польська сторона також погодилася завершити опрацювання багатосторонньої міжурядової Угоди з питань реалізації цього проекту. Крім того, Польща виловила згоду розпочати процес активного лобіювання цього проекту в інституціях Європейського Союзу. Для Києва та Варшави надзвичайно вигідно, якби Брюссель надав проекту ЄАНТК статус «проекту загальноєвропейського значення». Це б відкрило можливості для залучення на реалізацію проекту коштів незалежних інвесторів та фінансових ресурсів міжнародних фінансових організацій.

Висновки

В умовах погіршення відносин України з Брюсселем та Вашингтоном через переслідування представників української опозиції офіційний Київ повинен шукати такі варіанти зовнішньополітичного співробітництва, які дали б йому змогу зберегти геополітичний баланс у регіоні і втримали б Україну в полі світових економічних і політичних процесів. Один з таких варіантів — нарощування потужності діалогу з такими державами як Польща та Туреччина, які пов’язують свій двосторонній діалог з Україною з коротко- та довгостроковими перспективами у різних сферах.




Комментирование закрыто.