ЦК «Азов»: три сценарії розвитку «партії агресивної риторики»

Петро Охотін, політичний консультант, для "Хвилі"

Митинг Азова 20 мая 2016 года

20 травня 2016 року Андрій Білецький, за інформацією організаторів, вивів на вулицю Грушевського 10 тисяч представників «Азову». У заході «Вимоги нації» взяли участь ветеранська організація та так званий «Цивільний корпус «Азов» — громадянська структура, яка активно розбудовує свої осередки по Україні. Національна гвардія України також роз’яснила, що Цивільний корпус «Азов» та окремий загін спеціального призначення (ОЗСП) військової частини 3057 Національної гвардії України «Азов» (більше відомий, як полк «Азов») – це різні структури». Очевидно, заява була зроблена з метою уникнути суперечок щодо того чи можуть бійці НГУ брати участь у політичних заходах.

Азов

Автор статті схильний думати, що дана акція також задекларувала участь ЦК «Азов» у політичному житті України та заявку на участь у боротьбі за політичну владу.

Марш «Вимоги нації» показав, що в політичному просторі є дисциплінована сила, учасниками якої є люди з бойовим досвідом, а її керівництво має досвід всеукраїнської та міжнародної роботи. У звязку з цим ми розглянемо три сценарії розвитку ЦК «Азов. Версії базуються на офіційній і інсайдерській інформації щодо організації та обговореннях у соціальних мережах.

ЦК «Азов»: зміна облич і партійне будівництво

Бренд «Азов» пройшов трансформацію. Ядро «Азову» тепер – це не лише вихідці з Соціал-національної асамблеї чи «Патріоту України» (як про це любить говорити російська пропаганда). Серед активістів ЦК «Азову» є як ветерани АТО, так і звичайні радикально налаштовані громадяни. Структура також приваблює інтелігенцію і бізнес, який відчуває потребу в захисті своїх прав. У містах – це також навколофутбольне та спортсменське середовище – фактично, база для масових заходів і акцій прямої дії.

Гасла стали більш популярними та менш одіозними. Расистську та нацистську риторику неможливо виявити в офіційних заявах структур «Азову» та його керівників. У 2015 році з символіки організації було прибрано знак «чорне сонце», а символ «ідея нації» був трансформований, щоб уникнути асоціацій з руною «вольфзангель».

Фактично, наразі ЦК «Азов» — широка мережа з потенційно популярною ідеологією: державницькими та соціальними гаслами.

За останні два роки змінилися також обличчя навколо Андрія Білецького – головного спікера та авторитета організації. Яскраві представники Соціал-національної асамблеї (яка асоціювалася з «Азовом») вийшли зі складу «Азову» за різних обставин. Наприклад, Ігор Мосійчук став нардепом від РПЛ, Олег Однороженко (ідеолог «Патріоту України») в листопаді 2015 року покинув полк і зайнявся дослідницькою діяльністю, а заступника штабу ЦК «Азов» Ярослава Бабича знайшли мертвим у власній квартирі в липні 2015 року (офіційна версія – самогубство).

Натомість, серед спікерів ЦК «Азов» з’явився Роман Зварич – екс-громадянин США, колишній особистий секретар Слави Стецько (одна з лідерів ОУН (р), функціонер «Нашої України» та міністр юстиції в уряді Юлії Тимошенко (2005 рік). Його дружина, Світлана Ковалевська-Зварич, очолює БФ освітніх інновацій, який співпрацює з полком «Азов» у матеріально-технічній частині.

Не виключено, що поява Зварича — досвідченого політичного організатора в лавах «Азову», привела до зміни стратегії руху в політичній (розбудова масової партії), ідеологічній (відхід від радикального націоналізму зразка СНА), економічній (налагодження роботи з партнерами) площинах.

Сценарій 1. Група Арсена Авакова показала свій вплив на вуличну політику

У ЗМІ досить часто повязують Андрія Білецького та Арсена Авакова. Передусім, через «харківські корені» та співпрацю в буремні дні АТО. У складі НГУ «Азов» має славу найбільш дисциплінованого – фактично елітарного спецпідрозділу. У той же час наявність у підпорядкуванні Білецького ветеранської організації та структури ЦК «Азов»

Зміцнення вертикалі президентом Петром Порошенком уже стало доконаним фактом. Прийняття «закону Луценка» показало: Президент готовий покладатися лише на «своїх» людей, або людей залежних від нього. Незважаючи на всю критику роботи чинного Міністра внутрішніх справ, Арсен Аваков показав себе сильним адміністратором у кризових рішеннях і у співпраці з іноземними реформаторами.

До фінансування «Азову» серед інших також долучався Микола Мартиненко, партнер Авакова по фракції «Народний фронт». Зокрема, у своєму пості від 1 грудня 2015 року (у період скандалу між Сергієм Лещенком і Миколою Мартиненком) Світлана Зварич описала допомогу нардепа полку «Азов» і іншим частинам, підкреслила його корисні діяння.

Светлана Ковалевская-Зварич

Зрозуміло, факт отримання добровільної допомоги не свідчить про пряму залежність полку від жертводавця. Однак дає підстави припустити можливий вплив на політичні рішення структури.

Якщо цей сценарій знайде підтвердження, то акцією 20 травня Арсен Аваков показав свої можливості по управлінню вуличним протестом. Як у випадку стабілізації, так і з метою дестабілізації ситуації. Іншими словами, засвідчив, що «незамінна людина буває» — і ім’я їй Арсен.

Сценарій 2. «Націоналістична страшилка» Банкової

Політичні амбіції ЦК «Азов» можуть бути використаними Банковою для гри на внутрішньому полі та серед зовнішніх гравців.

Зокрема, подібну думку висловив політолог Юрій Романенко у своєму відеоблозі. На думку Романенка, акція 20 травня буде використана Петром Порошенком у перемовинах із Заходом щодо недопущення виборів на Донбасів найближчим часом. Картинка з акції під Верховною Радою показуватиме, за цією логікою, несприйняття суспільством наслідків такого рішення та подальшої ескалації громадянського протистояння.

Варто згадати як свого часу Леонід Кравчук «не заважав» працювати націоналістичній структурі УНА-УНСО. За мовчазної підтримки спецслужб націоналісти брали участь у бойових діях в Придністров’ї, Абхазії та Чечні, а також брали участь у передачі церков Московського патріархату під юрисдикцію УПЦ МП. Кінець чому було покладено вже в роки Леоніда Кучми, зокрема після бійки на Софійській площі та зняття УНА-УНСО з реєстрації у 1995 році.

Банкова також може розглядати потужності «Азову» як силу, яка зможе зупинити масові протести восени 2016 року. Фактично, роль Антимайдану за такої логіки могли би виконати легендарні бійці та ветерани, а протестувальники були би показані як сепаратисти та «ліваки», що розхитують човен (і таке твердження теж може мати рацію, враховуючи активності спецслужб Росії). В історії вже були подібні випадки. Російські поміщики та фабриканти часів царя використовували для розгону страйків козаків і армію. Американські бізнесмени зверталися до Національного агентства Пінкертона, яке станом на 1900 рік мало більше бойовиків, ніж армія США. Пінкертон фактично здавав у найм спортсменів і ветеранів, які вбивали та калічили профспілкових лідерів, чинили тиск на їх родини тощо.

Поява спікерів ЦК «Азова» на рейтингових каналах приведе до зростання популярності цієї сили за рахунок інших партій, які використовують радикальну риторику. Найвірогідніше – поява нової партії відбудеться за рахунок перерозподілу прихильників ВО «Свобода», Радикальної партії Ляшка та націоналістичного електорату «Батьківщини».

Сценарій 3. Власна гра.

Власні амбіції керівництва ЦК «Азов» щодо участі у офіційній владі також можуть стати фактором розвитку структури. Наявність сценаріїв 1 і 2 також не виключає третього, де групі Авакова чи Банковій відведено роль тактичних союзників.

Керівництво «Азову» показувало свою здатність до польової роботи на виборах і можливість домовлятися з сильними гравцями політикуму. У 2014 році Андрієві Білецькому вдалося мобілізувати команду та виграти вибори до парламенту у Вадима Столара – одного з найбільш впливових і технологічних гравців у Києві, який працює з командою Віталія Кличка.

У 2015 році Андрій Білецький і Олександр Третьяков («Блок Петра Порошенка») розкручували проект «Ми – кияни», шанси якого на участь у виборах оцінювалися досить високо. «В плані підготовки до виборів найбільш динамічний розвиток агітаторської мережі демонструє нещодавно створений рух «Ми – кияни». Про це свідчить велика кількість зовнішньої реклами, масоване розповсюдження щотижневої газети «Ми – кияни», підготовка офісів і приймальних в усіх районах столиці, активність волонтерів руху. За короткий період діяльності проект є пізнаваним серед киян» — писали аналітики МЦПД у березні 2015 року. Згодом проект було закрито.

У військовому плані – «Азов» один із найпрофесійніших підрозділів у складі НГУ. На початку 2016 року було анонсовано збільшення особового складу до 2500 бійців. Як зазначали ЗМІ (http://wartime.org.ua/23263-polk-azov-pokazav-svoyu-tehnku-foto.html), на озброєнні «Азова» сьогодні є танкова рота, два сучасних БТР-3, 6 бронеавтомобілів КрАЗ «Спартан», кілька «Козак-2», а також КрАЗ «Когуар» і бронеавтомобіль з антимінним захистом КрАЗ «Shrek One». Крім цього, «Азов» використовує декілька КрАЗ-5233 «Спецназ» і десятки пікапів Mitsubishi L200. Всю техніку в «Азові» допрацьовують власні фахівці. Крім того, задумалися в «Азові» і над випуском власної бронетехніки. Зокрема, в наприкінці 2015 року полк показав концепт танка для міських боїв».

Таким чином, кадровий потенціал, який включає бійців, ветеранів і прихильників організації, дозволяє досить швидко розгорнути партійну мережу для повноцінної участі у виборах. Електоральну нішу згадано в сценарії 2. Також поява «партії війни», яка протиставляє себе «слабким демократам» може знайти відгук у патерналістської частини українського суспільства.

Автор наразі не розглядає можливості на даному етапі участі ЦК «Азов» у державному перевороті, про що часто висловлюються користувачі Фейсбуку (та їх частина, що чекає «полковника Піночетенка» та вірить в хунту). Автор керується такими аргументами. По-перше, наразі структура має всі шанси до участі в мейнстрімній політиці. По-друге, керівництво «Азову» має уявлення про можливе сприйняття такого кроку міжнародною спільнотою. По-третє, бойовий і організаційний досвід лідерів дає підстави уявити можливий масштаб компетенцій для керування державою.




Комментирование закрыто.