Регіональний профіль новообраних парламентарів

Назарій Поліщук, для "Хвилі"

Відразу після старту парламентської кампанії 2012 року,вітчизняні політологи дружньо почали аналізувати виборчі списки політичних партій на предмет виявлення в їхній прохідній частині осіб, які б на їхню думку мали потрапити до нового парламенту.

Прогнози були різними, та майже увсіх особлива увага була спрямована на «нові обличчя» та«старі партійні кадри»політичних сил, що на погляд соціологів мали б складати представництво майбутньої Верховної Ради України сьомого скликання.

В силу малої прогнозованості результатів виборів на мажоритарних округах – з одного боку, та майже беззаперечності перемоги представників влади у базових для неї регіонах – з іншого, такий підхід був виправданий. Та після  оголошення кінцевих результатів виборів, ми отримали точний склад ради, відповідно за яким маємо змогу проаналізувати парламентську палітру за наявними показниками її якісних характеристик. Звичайно ж дане питання не можливо розкрити в рамках однієї статті, та все ж таки ми спробуємо проаналізувати склад депутатського корпусу за двома значущими ознаками — ступенем оновлення та географією місця народження народних обранців, адже ці обидва критерії на наш погляд неабияк впливають на якість роботи законодавчого органу та майбутній «адресний розподіл» різного роду державних дотацій відповідно.

Детальна інформація про аналіз депутатського корпусу за вище згаданими критеріями розміщена в табл. №1.

 

Аналізуючи ступінь оновлення парламенту відповідно до числових показників що наведені в даній таблиці, природнім є те, що найбільше «новачків» провели відносно нові політичні сили, які ще не були в парламенті, та мали представництво в місцевих радах різних рівнів, а це ВО «Свобода» — 97% (36 з 37) та УДАР – 85% (34 з 40) осіб, що ніколи не були депутатами. Найвищий показник оновлення показала ВО «Свобода», на наш погляд це пов’язано з тим, що серед висуванців даної політичної сили усі були послідовними прихильниками ідеологічної лінії партії, а представники великих бізнес кіл не проявляли значного особистого інтересу до цієї політичної сили, як до платформи з якої можна потрапити до парламенту, адже були налякані соціологами, які стабільно впродовж виборчої кампанії давали свободівцям стабільних 3.8-4.2% та ймовірною прискіпливою увагою контролюючих структур до їхньої крайньої опозиційності.

В УДАРу ж показник оновлення нижчий в силу перетікання активних парламентарів з «Нашої України – Народної Самооборони», яких так не вистачало на думку штабних очільників для ведення вдалої публічної кампанії партії Віталія Кличка.

Також на особливу увагу серед політичних сил в рамах даної характеристики заслуговує КПУ, адже ця політична сила з числа тих, які вже були представлені у парламенті – найбільше оновила свої ряди, їхній показник сягає 66% (21 з 32)парламентарів.

Такого високого показника вдалося досягти за умови широкого залучення керівників місцевих організацій, які в переважній більшості ніколи не обирались до парламенту, та майже повністю зайняли місця в другій та третій десятці виборчого списку комуністів.

Щодо двох найбільших політичних сил держави ВО «Батьківщина» та Партія регіонів вони традиційно показали найнижчий показник оновлення – 46% (46 з 101) та 39% (72 з 186) відповідно.

Як ми бачимо найнижчим рівнем оновлення характеризується Партія регіонів, що в свою чергу говорить про впровадження політики «утримання позицій»,адже для подальшого утримання влади таволодіння найбільшими фінансовими статками серед політичного істеблішменту України, їй потрібні перевірені керовані парламентарі.

Ситуація ж з самовисуванцями, які обрані до Верховної Ради по одномандатним округам (22 з 42) стала віддзеркаленням загальної ситуації в характеристиці ступеня оновлення парламенту (232 з 445) та становить по 52% відповідно.

Моя мала та велика батьківщина.

Для кожної людини певне значення має той край де вона народилася, зробила перші кроки, здобула знання, самоствердилася як особистість. Зрештою кожна місцевість, виходячи з культури та панівних цінностей, які їй притаманні залишає ментальний відбиток на будь якій людині. Тому ми вирішили проаналізувати місця народження народних обранців, адже припускаємо що даний критерій матиме значний вплив на їхню роботу.

Розпочнемо з найбільш чисельної політичної сили — Парії регіонів, батьківщиною якої можна сміло назвати Донецьку область, яка забезпечила 44 депутати, що в свою чергу становить 88% від вихідців депутатів Верховної Ради України сьомого скликання – всього 50 чол.  Другою, за критерієм місця народження в цій політичній силі, є вже не область України, а держава – Росія – 21 депутат,замикає трійку лідерів Дніпропетровська область, в якій народжено 16 парламентарів.Відносно не значне число народжених в базових для регіоналів областях Одеська, Херсонська та Запорізька області по 4 чол., а Автономна Республіка Крим – 1 чол., м.Севастополь – 0 осіб, також ще 8 областейотримали по нулям. На наш погляд це пов’язано з тим, що представники саме Донецького регіону та вихідці з країн колишнього Радянського Союзу (не включаючи України), яких в сумі 75 депутатів — мають найвагоміші позиції в Партії регіонів, незважаючи на вагу політичних еліт тих регіонів населення яких переважно підтримує дану політичну силу.

 

Карта розподілу депутатів Партії регіонів  місцем народження

ВО«Батьківщина» також має свої базові регіони, але вони в географічній палітрі партії мають в кілька разів меншу вагу, це Львівська область – 14 осіб та м.Київ – 10 осіб, на третьому місці Івано-Франківська область та сумарна кількість осіб народжених вінших державах з показником 9 депутатів. Кількість областей з нульовим показником – 3, що в свою чергу говорить про найбільш широке географічне представлення народних обранців, з найбільшою часткою вихідців з західних та центральних областей нашої держави.

Карта розподілу депутатів ВО "Батьківщина" за місцем народження

Карта розподілу депутатів ВО «Батьківщина» за місцем народження

 

Що стосується КПУ, то ця політична сила відзначається найбільш рівномірним розподілом народжених в різних областях України. Лідери тут Донецька та Луганська області по 3 особи, по 2 особи у Вінницької, Харківської, Житомирської та Полтавської областей.Будучи найменшою в парламенті, всього лиш з п’яти областей України дана політична сила немає вихідців. На наш погляд таке широке територіальне представництво комуністи змогли собі забезпечити, як було зазначено вище за допомогою залучення до списку керівників місцевих організацій, які в свою чергу в переважній більшості працювали саме в тих регіонах, де й і народились.

 

Карта розподілу депутатів КПУ за місцем народження

Карта розподілу депутатів КПУ за місцем народження

Характеризуючи географію народження депутатів Політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка», слід відзначити столицю, адже місто Київ за даним критерієм є беззаперечним лідером – 9 осіб, на другому місці Чернівецька область – 4 особи, трійку лідерів замикають Вінницька та Хмельницька області – по 3 особи. Кількість областей, з  яких немає жодного вихідця в парламентарі становить 8. Домінуюча роль «столичних вихідців» в даній політичній силі є обґрунтованою, адже УДАР розпочинався саме з Києва і в цьому ж місті він здобув найбільшу симпатію виборців, та в підсумку не вдало проведеної кампанії до місцевих рад 2010 року (3% бар’єр подолали лише в м.Києві, Київській та Чернігівській областях), йому не вдалося провести до обласних рад регіональні політичні еліти, в результаті чого й послідуюча їхня участь у розвитку партії стала не значною.

Карта розподілу депутатів партії УДАР за місцем народження

Карта розподілу депутатів партії УДАР за місцем народження

З числа політичних сил насамкінець зупинимося на ВО «Свобода», яка в результаті вдалої парламентської кампанії отримавши 37 депутатських місць перевершила результат ідеологічних супротивників комуністів, що в силу монополії Партії регіонів в зручних для них регіонах не спромоглися провести жодного мажоритарника. Географія місця народження свободівців, так само як і їхній електорат тяжіє до Львівської області – 13 осіб, далі зі значним відривом йдуть м.Київ – 5 осіб та Івано-Франківська область – 4 особи. Доречі Тернопільська область, де Свобода робила перші значущі кроки представлена двома вихідцями. Кількість областей, з яких немає жодного вихідця є найбільшою з усіх представлених політичних сил в парламенті – 12. На нашу думку це пов’язано з радикальністю цієї політичної сили та її молодістю, адже основними кандидатами, які стали переможцями по округах, та особи що отримали депутатський мандат за списком є саме представники місцевих рад різних рівнів, які в свою чергу отримали мандати в результаті місцевих виборів переважно на території Західної України та частково її центральних областей.

Карта розподілу депутатів партії ВО "Свобода" за місцем народження

Карта розподілу депутатів партії ВО «Свобода» за місцем народження

Характеризуючи іншу вагому категорію депутатів Верховної Ради України сьомого скликання –самовисуванців в кількості 44-ох осіб, можна відмітити, що їхня географія народження розподіляється хаотично та не рівномірно. Лідерами ж в даній категорії є м.Київ та Вінницька область – по 5 осіб, далі – Львівська область 4 особи, а в 10-ти регіонах немає жодного вихідця самовисуванця. Така ситуація на наш погляд пояснюється тим, що депутати самовисуванці отримали перемогу переважно в тих округах, де були слабкі особисті позиції висуванців від опозиційних сил на противагу яких часто висувалися місцеві «важковаговики» підкріплені фінансовим та іншими не менш вагомими видами ресурсів.

 

Карта розподілу депутатів самовиуванців за місцем народження

Карта розподілу депутатів самовисуванців за місцем народження

Насамкінець варто зупинитись на категорії народних депутатів, що обрані від партій, які не брали участь у виборах. Висуванці «Єдиного центру»,  які отримали на Закарпатті перемогу на трьох округах є уродженцями одного населеного пункту -с.Завидово Мукачівського району Закарпатської області,народників — Володимира Литвина та Сергія Гриневецького, що обрані по рідній Житомирщині та Одещині відповідно, а також лідера партії  «Союз» — Льва Миримського, який обраний по Кримській Автономії, звідки й сам родом.Опозиційний політик, лідер Радикальної партії, яка вперше брала участь у виборах подолавши 1% бар’єр – Олег Ляшко, був обраний на рідній Чернігівщині. Роблячи висновок з даної категорії депутатів, можна з впевненістю сказати, що лідери малих партій розуміючи що не подолають 5 % виборчий бар’єр надали беззаперечну перевагу висуванню на своїй малій батьківщині, що й привело їх до парламенту.

 

Карта розподілу депутатів Верховної ради за місцем народження

Карта розподілу депутатів Верховної ради за місцем народження

Провівши аналіз місця народження депутатів Верховної Ради України сьомого скликання,авангардна трійка за даним критерієм виглядає наступним чином: Донецька область – 50 осіб, м.Київ – 37 осіб, Львівська область – 36 осіб. На четвертому місці Російська Федерація – 30 осіб народжених на її території, далі Дніпропетровська область – 24 вихідці. Що стосується областей з яких український парламент отримав найменше вихідців, то вони виглядають так: Сумська область – 4 особи, Рівненська та Херсонська області по 7 осіб, Автономна Республіка Крим – 8 осіб. Найменше число вихідців дісталося місту республіканського значення м.Севастополь – 2 особи. На наш погляд даний розподіл «вихідців» зумовлений монополією лідерів політичних партій на формування представництва від їхніх політичних сил та фінансової ваги регіону в структурі виробничого комплексу України.

Першість Донецького регіону була забезпечена в основному Партією регіонів (44 з 50), м.Київ  — партією «УДАР» та ВО «Батьківщина» (19 з 37), Львівської області – ВО «Свобода» та ВО «Батьківщина» (27 з 36). Центральні та південні області характеризуються найменшим представництвом вихідців у Верховній Раді, що в свою чергу зумовлено не бажанням місцевих політичних еліт входити в конфронтацію з правлячою партією на боці опозиційних партій в центральних областях та слабкими позиціями вихідців з південних областей в структурі Партії регіонів. Даний розподіл також свідчить про наявну ідеологічно-територіальну поляризацію поглядів, яка на наш погляд постійно нагадуватиме про себе при прийнятті політичних рішень та скоріше всього негативно впливатиме на консолідовану законодавчу роботу парламентарів сьомого скликання.

[print-me]
Загрузка...


Комментирование закрыто.