Праймеріз по-українські: проводити чи ні?

Ігор Шевченко

Останнім часом деякі журналісти, громадські активісти та експерти закликають лідерів різних, так званих, демократичних партій визначити єдиного кандидата на наступні президентські вибори шляхом праймеріз.

Як правило, в інших країнах праймеріз – це попередні вибори серед членів однієї партії, які визначають, кого з членів цієї партії буде висунуто партією на вибори Президента та на кого буде працювати вся партійна виборча машина (лідери думок, прихильники, члени партії, активісти) і якого партія буде підтримувати своїми грошима.

Що ж пропонується в Україні і чи буде від цього хоч якийсь позитивний ефект?

В Україні пропонують провести праймеріз серед лідерів зовсім різних партій з різними програмами, різними внутрішньопартійними правилами, різним ступенем відомості серед виборців та різними соціологічними рейтингами.

На мою думку (ІМХО), ефект від цієї затії буде майже нульовим. Шкода часу і зусиль людей, які будуть займатися їх організацією та проведенням. Поясню чому?

По-перше, без грошей, а це чималі гроші, неможливо організувати та провести захід такого масштабу. Як я зрозумів, реальне (не онлайн) попереднє голосування хочуть провести, як мінімум, в усіх містах країни, не нижче рівня районного центру. А це проведення дебатів, друк сотень тисяч, якщо не кілька мільйонів бюлетенів, облаштування сотень дільниць, оплата праці членів виборчих комісій (я маю великі сумніви, що для цього знайдеться кілька тисяч адекватних волонтерів), транспорт, канцелярія, зв’язок і т.д.). Навіть якщо гроші і дадуть якісь меценати, типу Сороса чи Пінчука, гроші на організацію праймеріз не є вирішальними.

По-друге, у переважної більшості кандидатів немає часу і грошей для проведення агітаційної кампанії перед праймеріз. На збір коштів також немає часу, та й в Україні немає традиції жертвувати гроші для проведення політичних кампаній та взагалі на політичну діяльність. Як показує життя, такі фандрайзингові кампанії не є вдалими в Україні. Якісь гроші звісно збираються, але їх вкрай недостатньо для проведення хоч якоїсь помітної національної кампанії.

По-третє, до праймеріз буде дуже обмежена увага ЗМІ (думаю, фейсбук, кілька онлайн ресурсів і все), тому ефект від витрачених коштів на агітаційну кампанію для праймеріз зменшується в рази. Краще витратити ці ж гроші в реальній передвиборчій кампанії.

По-четверте, у переважної більшості кандидатів немає польових структур для проведення агітаційної роботи на місцях. Тому, це будуть переважно фейсбук-ютуб кампанії, які покривають порівняно малу кількість виборців. Та й на пристойну фейсбук кампанію у багатьох грошей немає.

По-п’яте, переможець заздалегідь відомий. Виграє той кандидат, у якого зараз більший рейтинг. Ніхто з інших кандидатів не зможе провести таку ефективну кампанію, щоб догнати і перегнати, наприклад, Гриценка, я вже мовчу про Тимошенко, якщо б її допустили до цих праймеріз.

По-шосте, не факт, що перемогу якогось кандидата на праймеріз визнають всі учасники і їх партії, та прихильники будуть допомагати всіма ресурсами переможцю. І навіть якщо визнають всі, не факт, що будуть допомагати.

Отже, президентські праймеріз — це ті ж самі загальні вибори, які проводяться по всій країні, але з певними обмеженнями, в нашому випадку, по колу допущених кандидатів та значно меншій кількості виборчих дільниць. До речі, ще питання, а кого і за якими критеріями будуть допускати, а кому відмовлять в реєстрації.

Враховуючи вищевикладені аргументи, думаю, що попри всі заклики та спроби поважаємих мною експертів та активістів, які закликають провести попередні вибори, праймеріз або не відбудуться, або відбудуться в обмеженому колі нерейтингових кандидатів, що не дасть бажаного ефекту. Хоча, якщо до праймеріз запросять та допустять Тимошенко, то це може стати цікавим для ЗМІ і тоді можливо щось і вийде, але з наперед зрозумілим результатом.

На мою думку, міжпартійні праймеріз не дадуть бажаного ефекту в Україні, і з точки зору вищевикладеного, і з точки зору критерію відбору. Все одно він залишається той самий, що і для загальних виборів – рейтинг популярності (підтримки) серед виборців. А як ми вже всі переконалися на прикладі попередніх виборів, цей критерій відбору є далеким від досконалості. Потрібно шукати нові механізми відбору політичних лідерів, особливо в демократичному середовищі.

Про один з таких механізмів я напишу в одному із своїх наступних текстів.

А що ви думаєте про можливі праймеріз в Україні?

Фото: 24 Канал

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, страницу «Хвилі» в Facebook, Facebook автора


Комментирование закрыто.