Перетворення голосів у мандати по унікальній українській виборчій системі

Сергій Васильченко, Андрій Горбаль, Український центр суспільних даних, для "Хвилі"

sur65
В першому читанні наші депутати прийняли проект закону про місцеві вибори (№ 2831-3), у якому пропонується унікальна у світі виборча система для обрання депутатів у міські, районні та обласні ради. Оскільки ніхто раніше у світі з такою виборчою системою не працював, то у виборців, партій, кандидатів, і, чи не найважливіше – у працівників виборчих комісій, виникне закономірне питання — як саме механізм підрахунку голосів і встановлення результатів, розподілу мандатів у раді, буде діяти.

Тож ми, на основі реальних результатів виборів до Київради 25 травня 2014 року, вирішили змоделювати механізм розподілу мандатів, і пройти по кроках весь процес, запропонований у новаторському проекті. Тобто, ми нібито уявляємо, який міг би бути склад теперішньої Київради, якби підрахунок голосів і встановлення результатів відбувалися відповідно до законопроекту 2831-3.

Перш за все, коротко про особливості цієї унікальної у світі виборчої системи.

Відповідно до законопроекту 2831-3, на місцевих виборах можуть балотуватися лише партії та висунуті ними кандидати. Партії можуть висувати у виборчих округах від 0 до 2 кандидатів. Тобто виборець,коли буде голосувати на виборах до місцевої ради, отримає лише один виборчий бюлетень, в якому будуть вказані політичні партії, які балотуються, а також вказані прізвища кандидатів, яких партія висунула на цьому окрузі. Тобто, в бюлетені можуть бути списком: просто назва партії, один кандидат від партії, або навіть два кандидата від партії.

Виборець може обрати тільки один варіант у цьому одному бюлетені — тобто, або проголосувати просто за партію (якщо вона не висунула кандидата на цьому окрузі), або ж за партію з конкретним кандидатом.

 

Ми розглянули по кроках всі етапи підрахунку голосів та встановлення результатів, розподіл мандатів у радах. При цьому, ми зробили ряд припущень. Так, зараз у Київраді 120 депутатів, половина обрана в округах (відносна мажоритарка), половина — за партійними списками (пропорційна система). Відповідно до законопроекту, планується зменшення кількості депутатів — в Києві може бути, наприклад, 80 депутатів. У свій час, Самопоміч, наприклад, пропонувала зменшити склад Київради до 60 депутатів. Для зручності припускаємо, що у Київраді буде 60 депутатів — адже на минулих виборах в Києві було саме 60 мажоритарних округів, і у нас є реальні дані голосувань по кожному округу — як за кандидатів, так і за партії.

Для початку, ми склали табличку, в якій показали кількість партійних кандидатів у виборчих округах на минулих виборах (етап висування, до голосування). Для кожного округу враховували як кандидатів, висунутих партією, так і кандидатів, які просто є членами тієї ж партії, і також балотувалися по цьому округу, як самовисуванці (для моделювання ситуації «2 кандидати від одної партії на одному окрузі»).

Таблиця 1. Кількість партійних кандидатів у виборчих округах.

Голосування відбулося, і час підраховувати результати. Ми склали величезну таблицю (32 колонки на 60 рядків), де розподілили кількість голосів, отриманих партіями та їх висуванцями по округах 25 травня 2014. Якщо у окрузі не було висунуто кандидата від партії, то підставляємо кількість голосів, відданих за партії за пропорційною системою на дільницях цього округу. Якщо ж було 2 кандидата, то вказано кількість голосів, відданих за кожного кандидата, та їх сумарний результат.

Відповідні позначки в таблиці:(0) — партія не висувала кандидата, виборці голосували лише за партію(1) — партія висувала в окрузі одного кандидата, вказано кількість голосів, відданих за нього(1-..; 2- ..) — партія висувала двох кандидатів, вказано голоси за кожного та сумарний результат.

Таблиця 2. Кількість голосів, отриманих партіями та їх висуванцями по округах

 

У повному розмірі: http://bit.ly/1CGN0jT (увага — великий файл, 2 Мб).

Наступним кроком потрібно визначити партії, які подолали прохідний бар’єр — 5%. Для цього потрібно скласти разом всі голоси, які отримали партії та їхні кандидати в усіх округах, і відсортувати партії за популярністю. Зауважимо, депутатами міськради стають тільки кандидати від партій, що подолали 5% бар’єр.

Таблиця 3. Загальні результати партій (виборчий бар’єр 5%)

 

Виборча квота при цьому складає 12508.

Виборча квота = [Кількість голосів, які отримали партії, що подолали бар’єр] / [кількість місць у раді — в нашому випадку 60]

Кількість голосів, які отримала кожна партія, ділиться на виборчу квоту — так дізнаємося, скільки місць у раді отримує кожна партія. Відтак, 60 місць у Київраді розподілилися б таким чином:

Кількість отриманих мандатів:

 УДАР  28
 Свобода  9
 Ляшко  8
 Батьківщина  8
 Самопоміч  7

Але, не все так просто! Тепер потрібно з’ясувати, які саме кандидати і у яких саме округах — представники вищевказаних партій – стануть врешті депутатами Київради. Для цього потрібно відібрати 28 представників УДАРУ, 9 представників Свободи, 8 представників Радикальної партії Ляшка, 8 — Батькіщини, і 7 — Самопомічі, які показали найкращі результати в округах. Проте, Самопоміч висунула лише 4-х кандидатів, тож вона отримає 4 мандати, а 3 депутатські місця залишаться вакантними.

Законопроект 2831-3 вводить також поняття «коефіцієнт вирівнювання» — щоб «привести до спільного знаменника» різні за кількістю виборців округи. У Києві ці коефіцієнти близькі до 1 (округи мають досить рівномірну кількість виборців), тож відмінності між реальними голосами виборців і остаточними результатами кандидатів не дуже суттєві.

Таблиця 4. Кількість голосів, отриманих кандидатами партій, які подолали виборчий бар’єр, з врахуванням коефіцієнта вирівнювання. Жовтим позначено результати, з якими кандидати в округах проходять у Київраду, відповідно до рейтингу в середині партії.

Нескладно побачити, що третина округів (20 із 60) не будуть представлені «своїми» депутатами у Київраді взагалі, а від 17 округів буде по 2 депутата.

Карта 1. Кількість депутатів Київради від кожного округу.

 

Цікаво також порівняти, наскільки відповідає рівень реальної підтримки виборцями кандидата чи політичної сили — результатам виборів (хто врешті-решт отримує мандат), відповідно до законопроекту 2831-3, —  у кожному окрузі. Наступна таблиця представляє для кожного округу п’ятірку найпопулярніших кандидатів та партій, жовтим позначено кандидатів, що стають депутатами.

Таблиця 5. Лідери в округах та обрані кандидати.

Неозброєним оком видно, що депутатом міськради може стати кандидат, який у своєму окрузі зайняв третє, а то й четверте місце.

Ну й насамкінець, порівняємо наскільки відрізняється Київрада,змодельована за законопроектом 2831-3, від теперішнього складу Київради (в основі лежать ті самі дані, з деякими припущеннями).

Таблиця 6. Розподіл депутатських місць у Київраді

 

Висновки

  • Кандидат від партії може набрати переважну більшість голосів виборців у окрузі, але не отримати мандат, і не потрапити до ради, бо його партія в цілому по всьому місту набирає менше прохідного бар’єру.
  • Представники тої чи іншої партії можуть лідирувати в усіх округах,проте мандати отримають не всі, якщо ще хоч одна партія подолає прохідний бар’єр.
  • Деякі округи можуть бути взагалі не представлені у раді, а деякі можуть мати кілька депутатів. Депутатами від деяких округів можуть стати кандидати, які зайняли навіть третє чи четверте (або й нижче) місце.
  • Якщо якась політична сила недооцінить своєї популярності, і виставить меншу кількість кандидатів, ніж в результаті отримає мандатів, то ці місця у раді залишаться незаповненими, вакантними — аж до кінця терміну повноважень місцевої ради.

Представлена у законопроекті 2831-3 виборча система, хоча і є унікальною в цілому світі, але піднімає ряд питань щодо справедливості виборів. Вона повністю нівелює принцип представницької демократії, і є ще більш «нечесною» стосовно виборців, аніж теперішня мажоритарка, по якій обирають половину депутатів у міських, районних та обласних радах. Так, якщо за теперішньої системи відносної більшості, депутатом може стати кандидат, що набрав 30%, 20%, 15% голосів — за умови що інші кандидати набрали ще менше,то законопроект 2831-3 передбачає, що депутатом від округу може стати кандидат взагалі із мізерною підтримкою виборців.

Експерти Українського центру суспільних даних прогнозують, що у разі ухвалення закону в теперішньому вигляді, під час місцевих виборів у жовтні 2015 року різко виросте час встановлення результатів, підвищиться ймовірність помилок. Нас також може чекати хвиля масового обурення виборців,які не зможуть зрозуміти, за якою «збоченою» логікою ті чи інші кандидати абсолютно законно (!) стають депутатами.

Найнадійніші системи — найпростіші. У нас же складається враження, що розробники закону самі не намагалися уявити, яку машину вони проектують.




Комментирование закрыто.