Ні змінам до Конституції України в умовах воєнного стану!

"Хвиля"

Конституция

13 серпня політичні, громадські діячі й правники оприлюднили звернення до Президента України та Верховної Ради України, у якому закликали відмовитися від змін до Конституції України в умовах існуючого в країні воєнного стану. Особливо це стосується норми Перехідних положень законопроекту про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Ініціювали і підписали звернення громадські й політичні діячі, що у травні 2014 року закликали обрати Петра Порошенка у першому турі виборів: Дмитро Павличко, Юрій Щербак, Володимир Василенко, Мирослав Попович, Ігор Юхновський, В’ячеслав Брюховецький та інші. У переліку підписантів є члени діючої Конституційної комісії й судді Конституційного Суду Іван Тимченко (1996-2003), Микола Козюбра (1996-2003) та Віктор Шишкін (2006-2015). Також звернення підтримали Володимир Огризко, Богдан Яременко, Олег Рибачук, Тарас Стецьків, Левко Лук’яненко, Степан Хмара, Тарас Возняк.

Звернення є відкритим до підписання. Усі громадяни України можуть підтримати його, вподобавши сторінку звернення у Фейсбук за адресою або надіславши листа підтримки на електронну адресу [email protected]

ЗВЕРНЕННЯ

до Президента України та Верховної Ради України

16 липня 2015 року Верховна Рада України підтримала започаткований Президентом України процес внесення змін до Конституції України в частині децентралізації владних повноважень.

У запропонованому Президентом України законопроекті, крім норм щодо власне децентралізації та запровадження адміністративної реформи, у пункті 18 Перехідних положень передбачено, що особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом.

Таке формулювання цього пункту Перехідних положень стало наслідком так званих Мінських домовленостей. За своєю природою вони не є міжнародним договором і не породжують жодних юридичних зобов’язань для України. Більше того, вони суперечать загальновизнаним нормам міжнародного права, мають антиконституційний характер і фіксують односторонні політичні поступки, які нав’язує московський агресор. Включення до Конституції України та подальша реалізація вимог згаданих домовленостей щодо особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донеччини та Луганщини матиме наслідком легалізацію створених Російською Федерацією злочинних терористичних утворень «ДНР» та «ЛНР» і торуватиме шлях для проведення на окупованих територіях України місцевих виборів, надання російській мові офіційного статусу, амністування терористів, формування так званої «народної міліції», фінансування всіх видатків окупованих територій з українського бюджету тощо.

Це стане продовженням виконання плану Путіна, спрямованого на руйнацію конституційного ладу та незалежної державності України, блокування курсу нашої держави на європейську та євроатлантичну інтеграцію, її підпорядкування геополітичному диктату Росії.

Поспішне прийняття змін до Основного Закону під тиском зовнішніх сил і без належного обговорення в українському суспільстві є нехтуванням волею українського народу, якому належить виключне право визначати та змінювати конституційний лад України.

Не заперечуючи потреби у децентралізації владних повноважень і проведенні адміністративно-територіальної реформи в Україні, вважаємо, що в сьогоднішніх умовах, коли триває агресія Російської Федерації і в країні існує викликаний нею воєнний стан, будь-які зміни до Основного Закону вносити неприпустимо.

Тому вимагаємо від Президента України і Верховної Ради України оголосити мораторій на внесення будь-яких змін до Конституції України.

Підставою для запровадження такого мораторію є вимога передбачена у частині 2 статті 157 Конституції України, в якій встановлено, що Конституція не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.

У цій статті йдеться не про вимогу видання Главою держави формального акту про введення воєнного стану, а про наявність умов існування такого стану. Перелік умов воєнного стану міститься у Законі України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року. Усі зазначені в ньому умови та елементи мають місце в Україні. Вони склались об’єктивно, породили притаманні такому стану правові відносини і наслідки. Підтвердженням цього є ухвалення і реалізація цілої низки законів та інших нормативних актів, які відповідають вимогам згаданого Закону.

За цих обставин:

Президент України і Верховна Рада України мають оголосити мораторій на внесення змін до Конституції України, поки з території України не будуть виведені іноземні війська, розформовані нелегальні іррегулярні збройні формування так званих «ДНР» і «ЛНР», відновлено суверенітет України на всіх тимчасово окупованих територіях держави, встановлено контроль України на всій лінії українсько-російського державного кордону.

У випадку внесення пропонованих Президентом України змін до Конституції для їхнього попереднього схвалення більшістю від конституційного складу Верховної Ради, закликаємо народних депутатів України вилучити пункт 18 перехідних положень проекту змін до Конституції України.

У разі остаточного ухвалення конституційною більшістю змін до Конституції України, які передбачатимуть законодавче встановлення особливостей самоврядування на окупованих територіях, і підписання закону про такі зміни Президентом України, неодмінно постане питання відповідальності Президента України і Верховної Ради України.

У цьому випадку ми закличемо українське суспільство до створення широкої патріотичної опозиції та активних громадянських дій, виходячи з того, що відповідно до статті 5 Конституції України саме народ є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні. Право народу визначати і змінювати конституційний лад в Україні не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Закликаємо політичні партії і громадські організації, а також усіх громадян України, хто вважає неприпустимим внесення змін до Конституції України під диктат держави-агресора, підтримати це звернення.

Київ, 13 серпня 2015 року

1. Дмитро Павличко, поет, Надзвичайний і Повноважний посол України, Герой України;

2. Юрій Щербак, письменник, Надзвичайний і Повноважний посол України;

3. Володимир Василенко, доктор юридичних наук, Надзвичайний і Повноважний посол України, член Конституційної комісії;

4. Ігор Юхновський, академік, Герой України;

5. Мирослав Попович, академік, директор Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України;

6. В’ячеслав Брюховецький, почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія», Герой України;

7. Іван Тимченко, Голова Конституційного Суду України (1996-1999 рр.), член Конституційної комісії;

8. Микола Козюбра, суддя Конституційного Суду України (1996-2003 рр.), член Конституційної комісії;

9. Віктор Шишкін, суддя Конституційного Суду України (2006-2015 рр.);

10. Володимир Огризко, Міністр закордонних справ України (2007-2009 рр.);

11. Богдан Яременко, дипломат, голова правління благодійного фонду «Майдан Закордонних Справ»;

12. Степан Хмара, колишній політв’язень, Герой України;

13. Левко Лук’яненко, колишній політв’язень, Герой України;

14. Тарас Стецьків, політик, громадський діяч, народний депутат України I-IV та VI скликань, РП;

15. Іван Заєць, політик, народний депутат України I-IV та VI скликань;

16. Михайло Басараб, політолог;

17. Олександр Скіпальський, голова Всеукраїнського громадського об’єднання «Спілка офіцерів України», генерал-лейтенант;

18. Олег Рибачук, громадський діяч, засновник та керівник громадської організації «Центр UA», один з ініціаторів Громадської кампанії «Новий Громадянин».

19. Олег Березюк, голова громадської організації «Українське юридичне товариство»;

20. Віктор Жердицький, банкір, фінансист, РП;

21. Андрій Максимець, громадський діяч, РП;

22. Павло Жовніренко, голова Правління Центру стратегічних досліджень;

23. Сергій Дацюк, філософ;

24. Тарас Возняк, філософ, політолог, головний редактор Незалежного культурологічного журналу «Ї»;

25. Юрій Романенко, політолог, шеф-редактор аналітичного порталу «Хвиля»;

26. Ігор Марков, кандидат історичних наук, Інститут народознавства НАН України;

27. Данило Курдельчук, заслужений юрист України, Президент української іноземної юридичної колегії «Укрінюрколегія»;

28. Володимир Цибулько, письменник, політичний експерт, народний депутат України IV скликання;

29. Вадим Трюхан, дипломат, директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції (2008-2010 рр.);

30. Андрій Клименко, журналіст, головний редактор Інтернет порталу «BlackSeaNews»;

31. Григорій Перепелиця, доктор політичних наук;

32. Павло Мовчан, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка;

33. Любов Голота, письменниця, головний редактор газети «Слово Просвіти»;

34. Олег Чорногуз, письменник;

35. Наталія Осьмак, громадський діяч, дочка Першого Президента УГВР;

36. Ірина Магрицька, кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня, голова Луганської обласної філії Асоціації дослідників голодоморів в Україні, внутрішня переселенка (м. Івано-Франківськ);

37. Олександр Крамаренко, заслужений журналіст України, автор сценарію та режисер документального фільму «Закляття безпам’ятства. Голодомор 1932-1933 рр. на Луганщині», вимушений переселенець;

38. Олег Мартиненко, доктор юридичних наук, професор, директор громадської організації «Центр досліджень правоохоронної діяльності»;

39. Володимир Панченко, віце-президент Національного університету «Києво-Могилянська академія»




Комментирование закрыто.