Кінець епохи: що означають кадрові перестановки в партії Меркель?

Ілія Куса, Український інститут майбутнього, "Хвиля"

komanda-angelyi-merkel

Днями канцлер Німеччини Ангела Меркель провела перестановки в керівництві своєї партії «Християнський демократичний союз» і представила кандидатів на посади у своєму майбутньому уряді. Відбулося це якраз під час роботи спеціального з`їзду партії 26 лютого у Берліні. Раніше я вже писав про кризу всередині партії Ангели Меркель і про складні коаліційні переговори, які тривають в Німеччині вже 4 місяці поспіль. Спеціальний з`їзд – одна з ключових подій у контексті коаліційних перемовин і майбутнього самої Меркель. Друга подія – це публікація результатів голосування всередині Соціал-демократичної партії щодо доцільності продовження переговорів про формування коаліційного уряду з канцлером. Дані мають опублікувати вже 4 березня, в один день з не менш драматичними для Європи парламентськими виборами в Італії. Але поки що – розгляньмо детальніше нових урядовців Меркель і зміни, які торкнулися її партії останніми днями.

Першою і найбільш обговорюваною подією стала заміна генерального секретаря партії «Християнський демократичний союз» (ХДС). Петер Таубер, який займав цю посаду з 2013 року, був відправлений на відпочинок. Його замінила 55-річна Аннегрет Крамп-Канненбауер – прем`єр-міністр федеральної землі Саар, яку вже назвали «міні-Меркель». Питання заміни Таубера на посаді генсека ХДС циркулювали високими кабінетами Берліна ще у 2017 році. Після парламентських виборів минулого року партія Меркель втратила частину своїх позицій. Оскільки передвиборчу кампанію ХДС вів саме Петер Таубер, то й відповідальність за це поклали на нього. Крім того, з кінця листопада політик фактично відійшов від активного політичного життя через раптову важку хворобу. Нова генсек Аннегрет Крамп-Канненбауер є близькою соратницею Ангели Меркель і має значний вплив всередині партії. Вона очолює федеральну землю Саар і відома тим, що на чолі місцевого відділення ХДС перемогла на виборах з блискучим результатом у понад 40% голосів. Лише 25 мандатів не вистачило ХДС для формування у Саарі парламентської більшості. Для партії Меркель результат виборів у цьому регіоні став одним з найкращих на виборах. Саме з того часу Крамп-Канненбауер почали називати «міні-Меркель», оскільки понад половина членів партії бачили її наступницею канцлера. Це підтвердилося й на спеціальному з`їзді 26 лютого, коли за призначення нового генерального секретаря проголосували 98,87% делегаті

Друга знакова подія – формування нової команди Ангели Меркель у майбутньому уряді. Це стало результатом внутрішньопартійних дискусій з приводу подальшої політичної долі канцлера. Дебати навколо «епохи після Меркель» розгорілися після того, як у листопаді провалилися переговори про формування коаліції, а у січні лідер соціал-демократів Мартін Шульц подав у відставку і теж поставив перемовини на межу зриву. Частина депутатів з партії Меркель прямо поставила під сумнів спроможність канцлера й надалі керувати ХДС і очолювати країну. Крім того, критики Меркель давно намагалися підняти питання заміни канцлера, яка вже 18 років очолює партію. А провал переговорів і парламентські вибори 2017 року дали їм для цього чудовий привід. Спеціальний з`їзд партії ХДС став першою офіційною подією для християнських демократів, на якій публічно обговорювали заміну канцлера на посаді лідера партії. Зрештою, під тиском однопартійців Ангела Меркель віддала ключові посади в уряді саме своїм опонентам з числа молодих політиків, а «стару гвардію» фактично позбавила впливу. Що ж це за нова «молода команда»?

Першим гучним призначенням стала посада міністра охорони здоров`я. Замість багаторічного соратника Меркель – Германа Грьое – призначили одного з найбільших критиків канцлера, 37-річного Єнса Шпана. Він вже протистояв Грьое у 2014 році під час боротьби за місце у керівній раді партії. Тоді Шпан переміг, отримавши підтримку з боку міністра фінансів Вольфганга Шойбле. Вже тоді чимало німецьких ЗМІ представляли боротьбу між двома політиками як «війну двох поколінь». Германа Грьое також планували перевести до Міністерства освіти, але на з`їзді делегати змусили Меркель повністю вивести його з майбутнього німецького уряду. Єнс Шпан вважається одним з найбільш консервативних членів ХДС. Зокрема, він був послідовним критиком міграційної політики Ангели Меркель у 2014-2017 роках. Сам Шпан виступає за посилення відповідальності за перетин кордону, зменшення потоків мігрантів до Німеччини та заборону носіння бурки (мусульманський традиційний одяг для жінок). Він також просуває ідею заборонити подвійне громадянство, а його погляди базуються на засадах так званої німецької «Leitkultur», тобто «керівної ролі» німецької культури в суспільстві. Шпану часто дорікають за те, що він «надмірно одержимий» питанням біженців, оскільки вважає його причиною падіння популярності партії. Крім того, він публічно заявляв, що німецькі діти позбавляються можливості отримати гарну освіту через нібито нашестя мігрантів. Але з іншого боку, чимало його однопартійців стверджують, що Єнс Шпан «говорить те, що думає» і є справжнім консерватором, який відповідає цілям, які ставить ХДС. Призначення Єнса Шпана – це реверанс Ангели Меркель убік молодіжного крила партії, яке останнім часом почало її критикувати.

Однією з найбільших несподіванок для усіх стало призначення претендентом на посаду міністра освіти і науки 46-річної Ані Карлічек. Чому це був сюрприз? Бо ніхто не знає її. Чимало журналістів задавали питання «Хто така Аня Карлічек?» і не могли зрозуміти, яка логіка стояла за її висуванням на цю посаду. Це при тому, що Міністерство освіти планували віддати досвідченому Герману Грьое. Ця ситуація свідчить про те, що на з`їзді партії явно домінувало консервативне крило ХДС – критики Ангели Меркель, які робили усе, щоб отримати максимум зі слабкої позиції канцлера і поставити на ключові посади своїх людей. Аня Карлічек прийшла у політику лише 5 років тому, коли вперше обралася до Бундестагу. До цього працювала менеджером готелю. Вона завжди займалася фінансовими питаннями і ніколи не була навіть дотичною до галузі освіти та науки. Крім того, у Калічек навіть немає ступені доктора наук, а для Німеччини, на відміну від України, це достатньо вагомий показник. Утім призначення нової людини може мати й позитивні наслідки, адже це привнесе щось нове в освітню політику ФРН, особливо враховуючи намір консервативного крила ХДС зсунути політику партії на правий політичний фланг.

Окрім Германа Грьое, Меркель була змушена позбавитися ще одного свого давнього соратника – міністра внутрішніх справ Томаса де Мезьєра. Молоді члени ХДС виступили проти його збереження в уряді, а тому його прибрали з «шорт-лісту». Цього політика «компенсували» призначенням іншого члена партії – Хельге Брауна на посаду глави апарату Меркель.

Посаду міністра сільського господарства може отримати Юлія Кльокнер, яку вважають однією з наступниць Ангели Меркель на посаді лідера партії. Кльокнер очолює відділення ХДС у землі Райнланд-Пфальц. Кльокнер має досвід роботи у Міністерстві сільського господарства та є однією з найбільш впливових членів ХДС. З 2012 року вона входить у виконавчий комітет партії, а у 2013 році була членом делегації, яка вела переговори про формування коаліції з соціал-демократами. Кльокнер також є представницею «молодих політиків» з ХДС.

Двоє союзників Меркель лишилися у її команді. Це новий претендент на посаду міністра економіки Петер Альтмайєр і міністр оборони Урсула фон дер Ляєн. Обидва політики – соратники Меркель, а Урсулу фон дер Ляєн взагалі вважають однією з найбільш ймовірних кандидаток на заміну лідера партії. Найскладніша робота буде в Петера Альтмаєра, адже йому доведеться відповідати як за економіку, так і за енергетику. Крім того, саме він стане комунікаційним містком між владою і бізнесом у питанні збереження санкцій проти РФ за її агресію на сході України та анексію Криму. Разом із тим, він нестиме відповідальність і за реалізацію проекту «Північний потік-2», який лобіює Москва в обхід України. Для Ангели Меркель обидва міністерства є ключовими та критичними для її політики, тому вона лишила тут своїх людей.

І нарешті, Меркель призначила ще одну представницю «молодого крила» — Анетт Відман-Мауц – на посаду голови відомства канцлера з питань міграції, біженців та інтеграції. Мауц кілька років займається питаннями сім`ї, культури та допомоги мігрантам. Її призначення – теж реверанс убік «омолодження» складу німецького уряду.

Ці призначення та спеціальний з`їзд 26 лютого свідчать про кілька важливих речей:

Епоха Ангели Меркель добігає кінця. Відкрите та публічне обговорення її заміни на посаді лідера партії стали першим сигналом до зміни політичного курсу ХДС в умовах кардинальних трансформацій політичного ландшафту ФРН. Якщо такі розмови вже почалися, їх не зупинити, і заміна Меркель – питання часу. А якщо переговори з соціал-демократами проваляться, тоді це взагалі питання місяців.

Політика ХДС буде зсунута на правий фланг. На тлі зростання популярності правих популістів й консерваторів, особливо з партії «Альтернатива для Німеччини», правлячим елітам необхідно переглянути свої ідеологічні принципи та політику останніх років. Не випадково на з`їзді лунали звинувачення убік Ангели Меркель, що вона, мовляв, змістила курс партії ближче до лівих ідей. А «молоде крило» ХДС закликало до посилення правих позицій у партії. І це зрозуміло, адже партії Меркель необхідно грати на електоральному полі правих сил, щоб конкурувати з ними на виборах і уникати критики. Для цього вони, наприклад, зроблять міграційну політику більш суворою і відійдуть від «політики відкритих дверей» Ангели Меркель.

Поява нових облич у керівництві партії та в майбутньому уряді вплине на результати голосування соціал-демократів 4 березня. «Перезавантаження» ХДС матиме шанс розвіяти ілюзії СДПН щодо застарілості та невизначеності політичного курсу Меркель. Вірогідно, що перестановки ХДС на цьому з`їзді зможуть переконати більше рядових членів соціал-демократів підтримати коаліційні переговори і уникнути непотрібних обом сторонам перевиборів.

Канцлер Ангела Меркель перестане особисто відповідати за деякі стратегічні питання у партії, але при цьому формально збереже лідерство та деяких своїх соратників. Вона по суті переклала відповідальність на нових політиків, надто – на нового генсека ХДС Аннегрет Крамп-Канненбауер. З одного боку, це була головна вимога однопартійців канцлера. Але з іншого боку, у такий спосіб Ангела Меркель уникне критики з цілої низки питань або ж розділить її з іншими членами партії, які належать до різних груп інтересів. До прикладу, рішення Меркель призначити Єнса Шпана на посаду міністра охорони здоров`я є блискучим відображенням філософського принципу китайського воєначальника Сунь Цзи: «Тримай своїх друзів близько до себе, а ворогів – ще ближче». Адже Єнс Шпан на новій посаді, якщо коаліція буде сформована, не матиме можливості так часто і відкрито критикувати канцлера, і вже сам нестиме відповідальність разом із нею та усім складом уряду.

Популярність правих сил типу «Альтернативи для Німеччини» зростатиме у Східній Німеччині. У нових призначеннях (а точніше, пропозиціях на призначення) Ангели Меркель немає жодного представника східних німецьких регіонів. Ця проблема є давньою для ХДС, і, здається, її так і не помітили на з`їзді. І саме відсутність представництва східних німців у німецькому уряді стала однією з причин зростання популярності опозиційних сил, включаючи правих популістів.

Звісно, поки що всі ці призначення – це пропозиції Меркель для нового уряду, які мають затвердити. Але рішення буде прийняте лише після 4 березня, коли стане відомо, чи буде в Німеччині взагалі коаліційний уряд, чи країну чекатимуть болючі перевибори.

 FacebookFacebook автора, страница UIF в Facebook, канал UIF Telegram


Загрузка...


Комментирование закрыто.