Хто є хто в боротьбі за мову

Правозахисник Віктор Медвідь, «Українский Революційний Клуб»

Отже Партія регіонів себе показала тим що, що фактично сфальсифікувала прийняття закону.  Чечетов, як депутат від ПР, публічно визнав, що то була чиста афера. Тобто по владі навіть нічого коментувати, то чистої води кримінал в національному масштабі.Відносно Литвина, то він своєю заявою про відставку спробував реабілітуватися,  але з урахуванням того, що його фракція в парламенті в повному складі проголосувала за «блюзнірській» закон йому це не вдасться. Своєю відставкою Литвин спробував показати, що він не причетний до даного законопроекту.

Це ніяким чином не зменшує його відповідальність (виправдання, що він не знав — спростовується – наявністю в нього та депутатів його фракції мобільних телефонів). Тому, більш за все, Литвин, оцінивши реакцію суспільства, прийняв рішення, враховуючи, що він збирається балотуватися по мажоритарному округу до ВРУ, зберегти певним чином свій імідж.

Опозиція — «хто є хто»?.

По суті, вночі   з третього на четверте липня та з ранку четвертого на акції протесту було лише з два десятки депутатів ВР, які то з’являлися, то зникали. Саме тих, хто дійсно відстоював протестну позицію серед нардепів, а не був у якості спостерігача , можна буквально виокремити  десяток осіб. Ця «десятка» осіб з вчорашнього дня до сьогодні були на Європейській площі постійно.  Серед них можна підкресли голодуючих,яких було п’ять осіб, крім того лідера партії ВО «Свобода» Олега Тягнибока, який  був весь час на місці подій, і в принципі Віталія Кличка який частково прийняв  участь у протесті фізично(навіть подихав газом). На наш погляд найбільша заслуга в своєчасній організації акції – це планування і виконання від нардепа Олеся Донія. З основних людей, організацій політичних та громадських найбільш потужною, безсумнівно,  була представлено ВО «Свобода». ВО «Свобода» за оцінками міліції привела з собою також кілька десятків бійців, що теж  стримувало міліцію від агресії, бо у міліції було розуміння того, що просто так,внаслідок дій міліції, все не скінчиться.

Також варто відмітити, що було дуже багато «захисників Києва», «захисників з інших регіонів» України, що системно працюють на благо України, відстоюючи інтереси суспільства. Вони разом з нардепом Донієм створили  першу платформу, що дала можливість протриматися в супереч діям міліції до підходу основної частини людей.

В свою чергу Яценюк зі своєю командою, Мартинюк,Третяков і так далі, то з’являлися, то зникали, імітуючи бурну діяльність, але фактично участь в акціях протесту не приймали. Серед інших Катеринчук з’явився тільки зранку з своїми флагами(які на думку автора тримали люди за гроші). З громадських організацій,той самий Зорян Шкіряк з’явився о п’ятій годині коли апогей нічного протистояння  «пройшов». Кличко також пробув близько двох годин вночі, але свою роль він зіграв – саме тим, що активно спілкувався з мітингувальниками та морально їх підтримав – зауваження лише в тому, що занадто швидко він покинув акцію.

Позитив є  в тому, що громадяни проявили консолідовану  позицію в цілому, громадян не злякала ніч та беркут, люди ідейно стояли всю ніч, день і знову ніч до знесилення і продовжують стояти. За моїми оцінками 90% людей стояло ідейно і лише 10% за гроші, так як деякі партії почали підтягувати своїх «прибічників» з прапорами. За останні 2-3 роки —  це є найбільша некомерційна акція в Києві, бо як правило співвідношення ідейних та «за гроші» є оберненим: 90% людей за гроші, 10% ідейні. Також вважливий позитивний показник – це кількість людей. Якщо о 23 годині людей було близько п’ятисот осіб, то вже в годину четвертого липня їх було біля тисячі осіб, після  першої години ночі до тисячи п’ятисот осіб, а потім цифра знову зменшувалася до тисячі і в цьому «коридорі» тримається і до сьогодні.

Також  хочу звернути увагу на те, що на мою думку найбільше зухвалою з боку влади була саме форма прийняття даного закону, яка  є чисто незаконною та  антиконституційною, ця діяльність породжує по суті верховенство злочинна,а не права і фактично делегілімітизує всю українську владу. Крім того обурює той факт, що за  такою технологією, по якій було проголосовано мовний проект, може бути проголосований будь-який інший ганебний закон.

Головний висновок:  нічна акція протесту чітко засвідчила, що , коли зі всіх 150 депутатів від опозиції, 20 депутатів було на акції протесту,а з них, в свою чергу, можна виділити лише 5-10 депутатів, які більш-менш були активними, то – це є показник, що нинішня опозиція заслуговує на відповідно 5-10  мандатів в майбутньому парламенті.

Міліція хоче бути з народом?

Крім того хочу звернути увагу на таку цікаву розмову, в якій автор статті брав безпосередню участь в ніч під час акції —  це розмова з представниками спецпідрозділу «Беркут», мова йшла про те чому  «Беркут» захищає нинішню владу, яка зараз функціонує. Показовою була  позиція  співробітника «Беркута»: «…ми вірили  в помаранчеву революцію, ми вірили в ті речі, які там декларувалися, багато хто ходив у вільний від роботи час і підтримували саме протестуючих, дехто мерз, при цьому нас «кинули». Ми вірили, але нас зрадили, тому ці люди, що тоді говорили про ідеали, про демократію, про те, що буде все гарно, зараз говорять те саме. Ми їм не віримо. Просто не віримо. Ми знаємо в яких будинках вони живуть, що використовуючи революцію вони просто поліпшили свій особистий добробут, а народ фактично кинули», на що перемовникам з боку мітингувальників  не було, що відповісти і вони пішли. Але і ця позиція міліції, та і інші розмови кажуть про те, що вони зараз незадоволені владою, але є питання в тому, що вони не бачать альтернативи нинішній владі в більшості облич тих лідерів опозиції, що прийшли на акцію протесту. Цей вважливий момент, що означає, що якщо будуть люди, яким зможуть повірити, то я не виключаю той факт, що міліція, при певних обставинах підтримає не провладну сторону. Рівень свідомості  більшості рядових правоохоронців(спецпризначенців) , є достатньо високий і в більшості поза корупційний, які при цьому знають розклад сил в сьогоднішньому політичному устрої – і не бажають бути лише засобом для особистого збагачення деяких «опозиціонерів». Вони добре розуміють: хто за ким стоїть, хто що робить і так далі, вони об’єктивно дають оцінку подій, що проходять, в принципі вони констатують, що така ганебна ситуація не має продовжуватися і ситуація має змінитися.

Що робити?

Позитив і в  тому, що сьогодні у більшості людей назріває усвідомлення того, що систему треба замінювати на нову. При чому не реформувати,а саме замінювати. При цьому народ -ще не дійшов до усвідомлення того, що не потрібно сподіватися на так звану опозицію. Народ в більшості вже не довіряє їй, але все одно сподівається на них. Тому мій заклик до тих,хто зрозумів, що треба міняти систему,а не сподіватися на опозицію, об’єднуватися, згруповуватися для реалізації ідей заміни всієї системи з метою — встановлення верховенства права та відновлення справедливого розподілу національного багатства щодо всіх жителів України, щоб українці в багатій Україні змогли достойно жити.

P.S.  На мою думку з  450 депутатів, які зараз представлені у парламенті, в наступному парламенті має буди представлено не більше ніж 10 депутатів.

 




Комментирование закрыто.