Доктрина перемоги України над Росією

Сергій Шинкаренко, для "Хвилі"

украина3

Війна між Московією та Україною надовго. Завершитися вона може тільки перемогою однієї зі сторін. Або трансформацією однієї зі сторін до такого стану, який виключив би конфлікт.

З гарячої фази війна перейде в холодну, точніше, холодна фаза вже ведеться (Московією вже давно) і буде вестись постійно, можливо, з періодичними гарячими проявами.

Холодна війна — це, перш за все, війна мізків. Тому стратегічне завдання для перемоги над Московією просте — підвищувати якість і кількість інтелекту в українців, і знижувати якість і кількість інтелекту у московитів.

Іншим завданням є укорінення страху (жаху) у свідомості московитів перед українцями.

Ідеальний результат такої стратегії: деінтелектуалізоване залякане стадо московитів буде легко переможене більш розвиненими українцями. Його навіть перемагати не потрібно, можна просто брати під управління.

Розгляд методів підвищення інтелектуального рівня українців не є метою даного тексту. Варто тільки зазначити, що не потрібно займатись зомбуванням власного населення (чим почали грішити українські ЗМІ). Не доцільно копіювати методи росіян по створенню величезної маси фанатичного гарматного м’яса тільки тому, що у них така тактика працює. Така тактика не приведе Україну до перемоги навіть тому, що росіяни можуть протиставити нашій масі більшу кількість своєї маси.

Працювати потрібно з картинками не в головах українців, а в головах росіян. Завдяки тому, що вся увага росіян зосереджена на українських подіях, Україна має унікальну можливість через створення інформаційних приводів на своїй території формувати потрібні картинки в їх головах. Цим потрібно користуватися. Подібну тактику часто використовують США: впливають на зовнішній світ через створення певних подій на своїй території. Наприклад, остання світова економічна криза.

Отже, завдання № 1: зниження інтелектуального рівня московитів.

По-перше, потрібно підтримувати, стимулювати і провокувати всі тенденції в російському суспільстві, які знижують загальний інтелектуальний рівень суспільства.

Якщо релігійний догматизм знижує інтелектуальність суспільства, значить, Україна повинна піти на все, щоб РПЦ остаточно захопила всю владу в Московії. Головне – менше скромності в методах для досягнення мети. Наприклад, можна регулярно проводити ЛГБТ-паради в Києво-Печерській Лаврі, або займатися там же груповою содомією під лаврський дзвін. Подібні заходи підвищать релігійну істерію в Московії, підвищать вплив і владу релігійного фундаменталізму в її суспільстві.

По-друге, потрібно вибивати інтелектуалів з ​​російського суспільства. Наприклад, якщо якийсь росіянин проявляє ознаки інтелектуальної діяльності, то Україна може нагородити його Орденом С. Бандери чи чимось подібним. Такий інтелектуал в російському суспільстві буде оголошений «націонал-зрадником» і виключений з активної участі в суспільсві. Відповідно, загальний інтелектуальний рівень суспільства знизиться. Подібна тактика використовувалася проти СРСР в Холодній війні.

По-третє, потрібно вибивати з структур управління Московії тямущих і патріотичних. У Московії завжди тямущих і патріотичних знищували. Україні потрібно використовувати цю тенденцію. Чим менше участі в управлінні приймають тямущі й патріотичні, і чим більше барани, тим суспільство слабше. А ослаблення ворога — це і є наша мета.

Вищевказаний інструментарій зниження інтелектуального рівня росіян не остаточний (а наведений для наочності). Ця мета війни повинна носити системний характер із залученням усіх можливих сил і засобів.

Отже, завдання № 2: впровадження страху (жаху) московитам. Страх один з найпотужніших інструментів управління. Страх сковує волю, сковує дії.

Московити не нападають на тих, кого бояться. На США, НАТО, Китай, Чечню московити тільки «гавкають», але кусати навіть не намагаються. Україна має опинитися в цьому ряду.

Спосіб впровадження страху — через жорстокість, через прояви жорстокості. (Не плутати з садизмом). Доблестю перемагають у турнірах і спорті, у війні перемагають жорстокістю: той, хто підніметься на більш високий рівень жорстокості, той і переможе. Це, до речі, чудово показав Н. ​​Міхалков у своєму фільмі «Стомлені сонцем-2».

Чому жорстокість працює? Проявити жорстокість — це «перейти Рубікон», підписати собі вирок у випадку поразки. Той, хто проявив жорстокість, розуміє, що у випадку поразки до нього буде точно таке ж відношення. Той, хто проявив жорстокість, змушений зосередитись тільки на досягненні перемоги, і не відволікатися на пошук варіантів можливого відходу. Той, хто проявив жорстокість, тобто прирік себе на таке ж ставлення, сприймається як відчайдушний – це наганяє страх.

Однією з важливих подій в російсько-українській війні стала пожежа в Одеському будинку профспілок 2-го травня 2014р. Єдину і ключову причину події виділити не вдасться, так як одночасно діяло кілька чинників. Але в масовій свідомості залишиться міфологема: українці (бандерівці) з помсти спалили живцем своїх співгромадян за пособництво ворогові.

У мирний час таке оцінюється як неймовірна жорстокість. Хоча, насправді, в запалі сутички просто були використані ті інструменти, які опинилися під рукою і давали хоч якусь перевагу. А результат вийшов таким, яким вийшов.

Ця міфологема протверезила багато гарячих голів, які вважали українців стадом овець. І, можливо, зменшила в рази кількість заїжджих російських терористів і їх місцевих посібників.

Кількість міфів про жорстокість бандерівців до ворогів має тільки зростати. Ще краще, якщо це будуть не міфи. «Репутація має йти попереду багнетів». Саме таку тактику використовує Ізраїль на протязі десятирічь. Ще на початку 50-х років минулого століття араби безнакано різали єврейськи кібуци. Це призвело до жорсткої відповіді ЦАХАЛу та сил спецпризначення. З часом араби почали просто боятися відповідних дій сил силовиків Ізраїлю.

Якщо російські ЗМІ доводять своїх обивателів до неврозів і психозів, то Україна повинна йти ще далі: повинна створювати такі картинки, які будуть доводити російських обивателів до масових інфарктів. Можна Сашка Білого офіційно зробити національним героєм (заснувати орден його імені 🙂 або взагалі зарахувати до лику святих….

В умовах війни не існує критерію «жорстокість». В умовах війни існує тільки один критерій — «ефективність у знищенні ворога». Якщо в конкретній ситуації конкретні доступні методи ефективні, то вони прийнятні. Навіть якщо в мирних умовах такі методи будуть оцінені як жорстокі.

ПС. Після війни вищевказані інструменти можна утилізувати.




Комментирование закрыто.