Вимоги малого та середнього бізнесу до влади

"Хвиля"


 

Від імені двох з половиною мільйонів приватних підприємців і їх найнятих робітників з 221 міста України ми вимагаємо припинити процес прийняття Податкового Кодексу України до процедури першочергового внесення і ухвалення позитивного рішення по наступних питаннях:

 

1.Величина прожиткового мінімуму не відповідає фактичному рівню інфляції та споживчому кошику.Прожитковий мінімум визначається зацікавленими органами виконавчої влади, які знецінюють заощадження громадян. А це порушує головне Конституційне право людини – право на життя. Звідси

 

Вимога1:  Ухвалити Закон, згідно з яким структуру споживчого кошика і величину прожиткового мінімуму повинні визначати не органи влади, а Національна Рада соціального партнерства на основі паритетного рішення повноважних представників профспілок, працедавців і органів влади.

 

2. Потрібне негайне реформування несправедливої існуючої пенсійної системи, при якій, на нерівноправній основі нараховуються пенсії різним категоріям громадян. Мінімальний розмір пенсії нижчий за прожитковий мінімум і не дозволяє реалізувати право на життя, при цьому максимальний розмір в п’ятдесят разів більший мінімального.На початку 90-х років мінімальний розмір пенсії складав 80 карбованців, що по купівельній спроможності відповідає 1760 гривням, підвищена пенсія складала 120крб., величина особливої пенсії – 134крб., а максимальна персональна становила 200крб. При цьому єдиний пенсійно-страховий внесок на заробітну плату в середньому дорівнював 11%.

 

Вимога2: Мінімальний розмір пенсії встановити не нижчий за прожитковий мінімум. Всі пенсії всім категоріям громадян нараховуються по єдиному принципу і по єдиній методиці. Розмір максимальної (персональної, за особливі заслуги) пенсії не може перевершувати більш, ніж в чотири рази за мінімальний розмір. Пенсійні виплати по солідарній системі виплачуються будь-якій категорії працездатних громадян починаючи з досягнення віку не менше 55 років. Пенсіонери-підприємці та інваліди не повинні робити відрахування зі свого доходу до пенсійного фонду.

 

3. До 1995 року наші човники їздили до Польщі і Туреччини продавати українські товари, ціна яких була конкурентоздатна на міжнародному ринку. З 1995 року, після введення позамежної величини нарахувань на заробітну плату, які входять в собівартість, плюс 20% ПДВ на всі ці витрати — створюють непомірно високу ціну товару, він стає неконкурентоздатними і такими, що не продається навіть на внутрішньому ринку. Через це відбулося масове закриття виробничих підприємств і банкрутство комерційних структур, а човники з того часу поїхали у зворотному напрямі – розпочали завозити товари з Китаю, Туреччини, Польщі, інших країн Європи. Не буває безвихідних ситуацій, завжди є як мінімум один вихід: це вхід. Потрібно просто визнати і виправити помилку, допущену діями (навмисно злочинними чи недалекоглядними і економічно бездарними) представниками влади ще п’ятнадцять років тому.

За рахунок виводу 60% нашої економіки з тіні, легалізації обсягів виробництва і реальної заробітної плати можна збільшити надходження до пенсійного фонду в 1,6 і надходження в бюджет в 1,35 раз, також все це зробить ціни на товари і послуги конкурентоздатними, а бізнес і виробництво в Україні реально інвестиційно-привабливим.

 

Вимога3:  Зменшити (за рахунок пенсійної реформи, виключення недоцільних для працедавців і найманих робітників непрямих статей витрат і витрат на адміністрування) ставку єдиного соціального збору з фонду оплати праці починаючи з 01.01.2011 року до 18%. Відмінити корупційний ПДВ, замінивши його на податок у розмірі 5% із обороту.

 

4. Малому бізнесу для розвитку і виживання потрібні не пільги, а прозора і зрозуміла для людини, що не має бухгалтерської освіти, форма обліку і звітності. Також суворо перекрити можливості обкладати бізнес всілякими додатковими поборами.

 

Вимога 4: Прийняти спеціальний розділ Податкового Кодексу, яким передбачити спрощену систему обліку доходів і звітності для самозайнятих приватних підприємців у сфері торгівлі, виробництва, послуг і сільського господарства із сплатою єдиного камерально-розрахункового податку, виходячи з 5% заявленого в декларації обороту, що не перевищує 500 тисяч гривень в рік. Разом з цим унеможливити користуватися цими пільгами для мінімізації податків крупного бізнесу і фіктивної підприємницької діяльності.

 

Для інших приватних підприємців і суб’єктів малого бізнесу з чисельністю найнятих робітників до 50 осіб і об’ємом виробництва, виторгу і послуг до 5млн.грн в рік, дозволити сплату податку авансом (18% єдиний соціальний внесок, 15% — прибутковий податок і 5% від обороту виробництва, послуг або виторгу) до початку кожного місяця із отриманням патенту із зазначенням декадної розрахункової виручки і дозволом застосування спрощеної процедури звітності, податкового адміністрування і ведення бухгалтерського обліку.

 

5. Податкова система, що існує в Україні, яку передбачається законсервувати і узаконити з прийняттям Податкового Кодексу, перетворила народ в рабів, що віддають на утримання неефективної і непотрібної в такій кількості представників органів влади — більше 60% створеної ним додаткової вартості.

 

Карл Маркс ще в XIX столітті визначив граничну величину таких вилучень при яких настає криза. Вже при розмірі вилучення в 33% додаткової вартості — купівельна спроможність громадян не дозволяє їм придбати вироблене, а із-за падіння попиту — торгівля перестає робити замовлення, як наслідок — виробництво вмирає.На сьогоднішній день (навіть без накладних витрат на утримання апарату управління та оренди, без акцизів, податку з прибутку, вартості патентів і митних зборів, в ідеальному варіанті, коли фірма складається з однієї людини, яка сама ж і надає послугу первинною вартістю в одну тисячу гривень іншій людині) фірма-постачальник повинна узяти із покупця з кожної 1000 гривень, в зв’язку із нарахуванням на зарплату, а також ПДВ на вже нараховані податки — 1670 грн. 40 коп. При цьому фірма-постачальник сама отримує, після всіх передбачених утримань до бюджету і соціальних фондів, лише 819 грн. 40 копійок.

 

В подальшому, купуючи на ці гроші товари або послуги з фірми ще раз буде утриманий ПДВ в ціні товару в розмірі 16,66%, тобто реально людині в Україні за чинним антинародним і витончено — грабіжницьким законодавством залишається лише 682 грн. 89 коп., а 987 грн. 51 коп. йде на утримання держави і засновані нею соціальні і страхові фонди. Таких розмірів вилучень немає в жодній країні світу. В кращому випадку, на податки і збори до держави і фондів в ціні товарів і послуг міститься близько 60%, і все це, виходячи з класичної формули «Гроші=Товар=Гроші», сплачує покупець, тобто в результаті — ті ж пенсіонери і соціально незахищені громадяни, про яких так «турбується» влада.

 

Про який бізнес і інвестиції можна говорити при такій системі?  Це навіть не капіталізм, навіть не життя, це дикий феодалізм і дика експлуатація народу своїми слугами, які вилучають у нього більше, ніж при соціалізмі Радянського Союзу, — в п’ять разів. А жити краще при цьому стало лише безсовісній малочисленій кучці людей, які самі з собою підписали Конституцію, на основі якої ухвалюють Закони, що захищають лише їх та їх сім’ї. Сьогодні громадянин України, для того, щоб забезпечити виконання податкового пресу, вимушений працювати 3,5 години на державу, 3 години на працедавця, оренду та кредити банків і лише 1,5 години в день на себе і утримання своєї сім’ї. Ми категорично відмовляємося виконувати такі Закони і вважаємо за неможливе з точки зору прав людини і міжнародного законодавства прийняття навіть самого хорошого з точки зору влади Податкового Кодексу до тих пір, поки не буде включено в Конституцію спеціального економічного розділу, що обмежує повноваження органів влади вводити будь-які податки, відрахування до фондів і збори, при яких сумарна межа вилучення у народу перевищує 30% додаткової вартості .

 

Ми добре розуміємо, що Влада – є право встановлювати для всіх способи і принципи розподілу результатів їх діяльності і здійснення вже на підставі цього права відчуження бажаної для себе долі від всього того, що виробили і виробляють інші.

Народ прозрів і бачить, що вся ваша Боротьба за владу є ні що інше, як боротьба за право на таке відчуження. Ви давно перетворили класичну економічну формулу: 

«Гроші=Товар=Гроші» на специфічно-українську :

«Гроші=Посада=Гроші».

 

Нас грабують і кинули лише тому, що ми самі дозволили це зробити. Але ми не пам’ятаємо, щоб коли-небудь підписували договір з владою, про те що будемо виконувати Ми, а що влада, скільки Ми їм дозволили забирати у вигляді податків за те, що вони створюватимуть Нам нормальні умови для Нашого життя і Нашої праці.Ви самі, в однобічному порядку, без референдуму про затвердження Нової Конституції, нової вільної України, прийняли рішення як Нам жити, що робити та які права Ми повинні вам делегувати. Ви самочинно встановили, скільки Ми зобов’язані платити вам за своє життя, а також на утримання вашого більш ніж в чотири рази роздутого за п’ятнадцять років апарату зажерливих грабіжників. Ви усунули можливість всякої відповідальності зі свого боку. Визнаємо, що ми самі дозволили ставити нас в такі нелюдські умови, слухаючи щоразу ваші солодкі обіцянки.У нас немає і ніколи не було жодних зобов’язань перед вами, ми не зв’язували себе жодною клятвою перед вами і прийнятою вами Конституцією. А ви ніколи не несли і не понесете жодної відповідальності перед нами за погіршення нашого життя, за знищення українського народу, за поневіряння наших дітей, дружин та батьків на заробітках в інших країнах! Але якщо прийдеться відповідати, то будете жорстоко покарані. І вже коли ми бажаємо домовитися, а точніше, нам доводиться пливти сьогодні з вами на одному судні, то повинні хоча б зробити кроки та затвердити Нову Конституцію нової вільної України та вирішити, як Нам жити, що робити і які права Ми повинні вам делегувати. Пасажири мусять довіряти капітанові і його команді, а для цього мають бути упевнені, що керовники поважатимуть права пасажирів, які сплатили вартість пального і зарплату екіпажу. Ми повинні бути впевнені, що бюджет мореплавання, який ми сформуємо, не буде замість його цільового використання в черговий раз безсовісно розкрадений.

 

Вимога5: Прийняти поправку до Конституції України, що сумарна величина податків та зборів не може перевищувати 30% створюваної додаткової вартості.Сформувати з числа кращих представників громадських організацій і політичних партій ( що дали присягу на протязі 10 подальших років не обиратися і не обіймати жодної посади в органах державної влади) Конституційні збори, яким Указом Президента доручити доопрацювати і внести всі необхідні поправки до Конституції України для її подальшого затвердження на всенародному референдумі.

 

Просимо відповісти на всі п’ять пунктів наших вимог, при цьому оголосивши офіційну позицію Народних депутатів кожної фракції. Відповідь просимо дати листом, або у виступі перед учасникам Акції на площі біля Верховної Ради України 16 листопада 2010 року до 12-00

 




Комментирование закрыто.