Скоропадський проти Коновальця: що могло трапитися 100 років тому

Петро Охотін, для "Хвилі"

dorevolyutsionnyiy-kiev

Уявіть, якби 29 квітня 1918 року між хлопцями Євгена Коновальця (Січовими стрільцями) та путчистами Павла Скоропадського трапилася перестрілка.

А до того йшло!

Скільки драйву було 100 років тому. А якщо постаратися — то новітні українські події можуть потрапити прямо в пам’ятні дати!

Під час молебню з нагоди помазання Скоропадського в гетьмани (на фото) по Софійській площі проходила сотня Січових стрільців. Вони йшли посилити охорону Центральної ради. У них було 12 кулеметів.

«Це був останній момент, в якому можна було раптовим енергійним виступом завернути біг подій, бо німці не були би встигли прийти на поміч Скоропадському та його однодумцям. Прогаяння того моменту є також виною вищої української команди м. Києва, уряду й президії Центральної Ради, яких гетьманський переворот так налякав і збентежив, що вони не були всилі дати нам якихось ширших директив», — згадував Коновалець (його інстаграм не зберігся, цитату брав з книжки).

Німці навесні 1918-го почали нахабніти. Грушевський і команда не забезпечували рішучих реформ, і справи на фронті пробуксовували.

26 квітня 1918 року німецькі війська роззброїли синьожупанників (добробати з амністованих полонених).

25 квітня фельдмаршал Айхгорн (у липні 1918 року його вб’ють есери) видав наказ про запровадження в Україні німецьких військово-польових судів (західні партнери показали, що судова реформа провалилась).

В ніч з 24 на 25 квітня 1918 року з власної квартири був викрадений мільйонер Абрам Добрий. Він був головою Київського банку зовнішньої торгівлі, фактично сидів на потоках траншів із Заходу (щось таке типу як Гонтарєва). Його викраденням керував, серед інших, Міністр внутрішніх справ Михайло Ткаченко (не Арсен Аваков як ви подумали).
Абрам Добрий, до речі, підписав чек на 100 тисяч рублів (у чесних людей таких грошей не буває), щоб його відпустили. Такий от кіднепінг.

Генерал-полковник Людендорф (МВФ із штиком в руках і гострим шоломом на голові) у ті дні твітив про німецькі проблеми: «Молодий український уряд виявився неспроможним навести в країні лад і забезпечити нас зерном».

Так, між Скоропадським (колишнім генерал-лейтенантом царської армії) та фенріхом (прапорщиком Австро-Угорської армії) Коновальцем була велика заруба. Знатна!
Власне, у листопаді 1918 року «стрільці» підтримали виступи проти Скоропадського (до того часу «кремлівська консерва» вскрилася та оголосила Федерацію з Росією).

Цікаво, що було би, якби 29 квітня 1918 року сотник Черник віддав наказ своїм «січовикам» розігнати олігархічний Антимайдан мажорів, агробаронів і недолюстрованих чиновників царя Ніколая.

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, страницу «Хвилі» в Facebook.


Комментирование закрыто.