Вітольд Ващиковський: Ми хочемо, щоб Україна була донором стабільності і безпеки для всього регіону

Вітольд Ващиковський, Rzeczpospolita, переклад Надя Коваль, Український Інститут Майбутнього

vitold-vashhikovskiy2

Сьогодні, в перший день свого візиту до Києва, міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський опублікував програмну статтю в польському тижневику «Жечпосполіта» (Rzeczpospolita) з власною оцінкою стану і перспектив двосторонніх відносин. Нижче подаємо наш переклад на українську мову. З оригіналом статті можна ознайомитися за посиланням.

З перспективи 25 років можна побачити різні етапи розвитку польсько-українських відносин. Незалежно від того, наскільки точно ми визначали наші цілі і чи повністю їх досягали, Варшава і Київ послідовно розбудовували структуру двосторонніх зв’язків, створюючи з року в рік все міцніше підґрунтя для стабільного партнерства.

В обох країнах змінювалися президенти і уряди. Концепція зміцнення польсько-українського добросусідства підлягала модифікації, однак її тверде ядро залишалося незмінним – для кожної з наших країн важливо, щоб її сусідка була незалежною і вільною державою. Саме Польща першою в світі визнала незалежність України.

Багаторічна співпраця

Ми пам’ятаємо, що Україна була разом з Польщею в ключових для історії нашої держави моментах. Ми відчували сильну підтримку Києва і під час вступу до НАТО, і працюючи над приєднанням до Європейського союзу. Можна навіть сказати, що Київ ще раніше активно підтримував Варшаву у тому, в чому ми зараз допомагаємо Україні – у зближенні з інституціями західного світу.

Із задоволенням і усвідомленням викликів, що стоять сьогодні перед Польщею та Україною, ми дивимося на досягнення процесу творення міцної правової бази наших добросусідських відносин. Після прийняття українським парламентом 24 серпня 1991 року Акту проголошення незалежності України, ми почали активно створювати правову базу співпраці. Уже в 1991 році ми заключили Консульську конвенцію та Угоду про торгівлю та економічне співробітництво. Трохи згодом, 18 травня 1992 року, ми підписали у Варшаві Угоду про добросусідство, дружні відносини і співробітництво. Вона досьогодні є наріжним каменем наших відносин. З тих пір ми уклали ряд угод, які відкривають широкий горизонт для добросусідських контактів. Останніми роками ми спільно домовилися щодо нових угод в сферах молодіжних обмінів, фінансово-кредитної допомоги, оборони та військово-технічного співробітництва. Ми завжди надавали великого значення спрощенню контактів між нашими суспільствами, чому вже сім років, серед іншого, слугує Угода про місцевий прикордонний рух.

З 1994 р Польща однозначно підтримує Україну в її відносинах з Європейським Союзом. Контакти нашого східного сусіда з ЄС розвивалися в першу чергу на основі положень Угоди про партнерство та співробітництво, а згодом — імплементації Європейської політики сусідства та реалізації ініціативи Східного партнерства. Відчутним наслідком рішучості Києва у сфері встановлення більш тісних зв’язків з об’єднаною Європою є підписана в 2014 році Угода про асоціацію з ЄС, на користь якої активно працювала Варшава.

Нашим спільним здобутком є також інституції діалогу, які протягом багатьох років функціонують і на найвищому президентському рівні, і на міжурядовому і відомчому рівнях, а також і на регіональній, місцевій та суспільній площинах. Важливим елементом нашої співпраці є контакти між парламентами Польщі та України, здійснювані у формулі Парламентської асамблеї та двосторонніх груп співпраці. Ці інституції підтримують українську владу в процесі системних реформ, а також сприяють реалізації польської допомоги з розвитку.

У Польщі та Україні ми по-різному оцінюємо події, наслідки яких були трагічними для наших народів. Хоча ці оцінки викликають багато емоцій, однак ми разом намагаємося відповісти на складне питання, що стало причиною спланованого і проведеного з жорстоким умислом злочину людьми, які були нашими сусідами і з якими ми не вели жодної громадянської війни. У позиції польської сторони ми незмінно підкреслюємо, що бажаючи прийти до згоди стосовно історичних подій, мусимо спиратися виключно на документально підтверджені факти. Таким чином, в діалозі з українськими партнерами ми чітко підкреслюємо, що не можемо погодитися зі спробами інтерпретувати ці факти відповідно до засади симетричності.

В рамках складного процесу польсько-українського примирення приймалися спільні заяви і заклики президентів і парламентів, з’являлися відкриті листи церковних ієрархів і інтелектуалів. Приймалися також односторонні акти, які викликали зворотні реакції. Через короткострокові емоції ми часто забували про важливі слова, які говорили, разом схиляючи голови над могилами польських і українських жертв Волинського Злочину. Але, незважаючи на це, ми ніколи не переривали історичного діалогу, вбачаючи в ньому важливий чинник побудови кращого майбутнього для наших держав і націй. Ми послідовно зміцнювали Польщу та Україну супроти втручання в наші відносини тих сил, які зацікавлені в їх руйнуванні та послабленні добросусідських відносин між поляками і українцями.

Гордість і задоволення

Поляки дуже добре знають, наскільки важливо розвивати і будувати національну ідентичність. Ми також знаємо, що тільки правда може бути її міцним фундаментом. Тому, як вдало сформулював покійний Президент Польської Республіки Лех Качинський: «Ми повинні відкрито говорити про болісне, важке минуле, крок за кроком випрацьовуючи єдину, справедливу оцінку всіх трагедій війни — і польських, і українських. Всі трагічні події повинні бути належним чином досліджені в діалозі політиків, істориків і простих людей. Міцне і тривке примирення можна збудувати тільки опираючись на правду. Ми не можемо змінити минуле, але ми можемо зробити так, щоб воно не визначало майбутнього. Наші Нації показують всьому світу, що немає такого зла в історії, якого не можна було б подолати».

У наших відносинах мали місце також чимало подій, що пробуджують гордість і задоволення в обох наших націях. Ми боролися пліч-о-пліч під час національно-визвольних зривів, разом героїчно стримували більшовицькі війська, разом опиралися нав’язаній нашим націям комуністичній ідеології. Новітня історія також сповнена позитивних прикладів спільної діяльності. Достатньо згадати співпрацю щодо захисту місць пам’яті та культурної спадщини, організацію Євро-2012, польське заанґажування на підтримку українських реформ.

Створення взаємопов’язаної структури стратегічного партнерства стало можливим тільки завдяки розвиненим стосункам наших суспільств. Саме ці зв’язки забезпечили, що виступи українців під час Помаранчевої революції і Революції Гідності були настільки активно підтримані поляками. Уважно прислухаючись до голосу українського суспільства, Польща завжди виявляла готовність поділитися досвідом трансформації, а після нашого вступу до НАТО і ЄС, поряд з союзниками і партнерами продовжує активну політику підтримки європейських прагнень України. Ми завжди прагнули до того, щоб українці жили у демократичній, стабільній і безпечній державі.

Тому ми ніколи не погодимося з агресивними діями проти суверенної і незалежної України. Ми рішуче засуджуємо російську політику економічного і військового тиску на нашого сусіда. Більше двох років незаконної анексії Криму та розв’язаного Росією збройного конфлікту на Донбасі показують, що силове стримування проєвропейського вибору українців не приносить інших наслідків, окрім порушення прав людини, смерті і руйнувань. Польща вважає, що врегулювання збройного конфлікту в Донбасі і повне відновлення територіальної цілісності України має відбуватися шляхом повного виконання Мінських угод і застосування політичних рішень.

Якщо хтось розраховує, що в окремих європейських столицях настане втома від теми України, чи вважає, що агресивна політика доконаних фактів і порушення міжнародного права принесе результат, то він помиляється . Таке логіка лежить в основі підтримки санкцій щодо Росії, яка як відповідальна за розв’язання конфлікту сторона , розпоряджається також і можливостями з його деескалації. Ми намагаємося разом з нашими партнерами переконати Москву в тому, що процес динамічно прогресуючих з 2014 року перетворень в Україні є не тільки результатом підтримки, наданої Києву ЄС і НАТО, але перш за все наслідком свідомого і вільного вибору українців.

Польсько-українські відносини є важливою ланкою в архітектурі європейської безпеки. Участь України на найвищому рівні у Варшавському саміті НАТО була тому підтвердженням. Польща незмінно дотримується тієї точки зору, що зміцнення обороноздатності є не спрямованою супроти кого-небудь дією, а суверенним правом кожної країни, особливо в разі неспровокованої зовнішньої агресії і незаконної анексії частини території. Ми впевнені в тому, що результати останнього саміту НАТО будуть ефективно використовуватися Україною і разом з іншими рішеннями, прийнятими в липні 2016 року в Варшаві, зроблять внесок в реальне зміцнення безпеки на нашому континенті. Таким чином, польсько-українська співпраця в оборонній сфері буде продовжуватися як на двосторонній основі, так і на рівні динамічного співробітництва Києва з Північноатлантичним Альянсом та багатосторонніх ініціатив, прикладом яких може слугувати польсько-литовсько-українська бригада.

Ми чудово бачимо поступ, якого досягла Україна протягом останньої чверті століття. Це був час важких рішень влади та величезних очікувань суспільства, пошуку партнерами України найкращих інструментів позитивного впливу на процеси змін, які мали місце над Дніпром. Польща показала у зв’язку з цим особливу відповідальність і вже багато років вважається українцями їхнім адвокатом на міжнародній арені. Наша відкритість до України мала різні виміри, але найбільш помітним для громадян України є суспільний вимір.

Польща наразі є країною, до якої приїжджає найбільше українців, щоб працювати і навчатися. Більше половини іноземних студентів у Польщі це власне молоді українці. Їхня кількість вже сягнула 30 тисяч. Польща протягом багатьох років є лідером в області видачі шенгенських та національних віз для громадян України. В цьому році ми очікуємо перевищення порогу в один мільйон виданих віз. Ми виступаємо за якнайшвидше впровадження безвізового режиму ЄС з Україною. Ми вважаємо, що українці заслуговують на прийняття цього історичного рішення, яке стане ще одним важливим кроком, що сприятиме інтенсифікації міжлюдських контактів в Європі і поширенню спільних цінностей.

Польсько-український діалог між суспільствами відображається на кліматі зустрічей між політиками і на економічному співробітництві. Важливу роль в цьому діалозі відіграють місцеві органи влади, які налагодили широку мережу двосторонніх зв’язків між містами і регіонами. Свій внесок роблять неурядові організації, представники наукових і культурних середовищ. В результаті, поляки і українці не тільки позитивно сприймають одні одних, але також і далекі від нейтрального спостерігання за подіями в наших державах.

Політика «відкритих дверей»

Прийнято говорити, що світ належить молодим. Абсолютно вірно. Власне молодим українцям належить майбутнє їхньої країни. Саме від покоління, яке вийшло на Майдан у 2004 році і на Євромайдан у 2013 році,а сьогодні обороняє українську землю від агресора зі сходу, буде залежати, яку Україну матимемо в якості сусіда і партнера в двадцять першому столітті.

Ми хочемо, щоб Україна була донором стабільності і безпеки для всього регіону. Польща буде використовувати всі можливості, щоб активно сприяти гарантуванню незворотності проєвропейського розвитку України. Пам’ятаймо, однак, що це розвиток буде можливим тільки за умови перетворення України на децентралізовану, вільну від корупції, ефективно керовану і внутрішньо стабільну державу, з функціональною економікою і сталими сприятливими умовами для зростання добробуту громадян, яка активно співпрацюватиме з ЄС і НАТО. Польща як член інституцій західного світу виступає на користь політики «відкритих дверей», яка є важливим чинником подальшого політично-економічного і соціального розвитку для сучасної України.

Я приїхав до Києва, щоб поговорити про все це з владою України і на місці переконатися, як офіційні заяви Києва втілюються в українську дійсність і як зміни, які ми підтримуємо, сприймаються українським суспільством.

Тільки від поляків і українців буде залежати, наскільки ефективно ми використаємо досягнення 25 років наших відносин і того, що ми досягли до часу відзначати ще один важливий ювілей для нас. Прийнята 24 серпня 2016 р під час святкування 25-ї річниці незалежності України в Києві спільна заява Президентів наших країн своїм посланням задає напрямок, якого ми повинні послідовно дотримуватися, прагнучи до хорошого майбутнього польсько-українських відносин та побудови сильної і безпечної Європи.

Переклад з польскої Наді Коваль, Український Інститут Майбутнього




Комментирование закрыто.